Постанова

від 15.06.2007 по справі 46/231-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/231-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2007 р.Справа № 46/231-А   

За позовомУправління Пенсійного фонду у Подільському районі м. Києва

До Товариства з обмеженою відповідальністю ”Охтирка”

Простягнення 2 022,28 грн.

                                                                                              Суддя Шабунін С.В.

Секретар судового засідання Бушеленко О.В.

Представники:

від позивачаВойтович В.А. –представник за довіреністю від 11.01.2007 р. № 17/02

від відповідачане прибув

15.06.2007 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управлінням Пенсійного фонду у Подільському районі м. Києва заявлені вимоги про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Охтирка” заборгованості по не сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі  2 022,28 грн.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2007 р. відкрито провадження у справі № 46/231-А відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду на 04.06.2007 р.

Ухвалою суду від 04.06.2007 розгляд справи було відкладено на 15.06.2007.

Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив свої вимоги задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість у сумі 2 022,28 грн.

Відповідач у засідання суду не прибув, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвал суду від 24.04.2007 р. та від 04.06.2007 р. по справі № 46/231-А не виконав, заперечень проти позову не надав, заявлені вимоги не оспорив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані представниками сторін оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду у Подільському районі м. Києва (далі по тексту - Позивач) заявлено позовні вимоги про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Охтирка” (далі по тексту - Відповідач) заборгованості  по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  у сумі 2 022,28 грн.

Відповідач  як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97) та ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону № 1058-1V страхові внески для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (трудового контракту) нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”.

Згідно з п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.5 Інструкції та відповідно до ст. 4 Закону № 400/97.

У п. 4.1 вказаної Інструкції передбачається, що розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону № 400/97 для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, що використовують працю найманих працівників становить 31,8 відсотки від суми фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”.

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону № 400/97 із заробітної плати працівників підприємства проводиться утримання у розмірі 1 відсотку від об'єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 гривень та 2 відсотки від об'єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150 гривень.

Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах установлених для страхувальників страхових внесків (31,8 %) цих виплат.

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до матеріалів справи та вміщеному у позовній заяві розрахунку розмір суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає до сплаті відповідачем, становить 2 022,28 грн.

Було проведено перевірку відповідача щодо своєчасності сплати страхових внесків до Пенсійного фонду, управління Пенсійного фонду у Подільському районні м. Києва та встановлено, що відповідач має заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до карток особового рахунку страхувальника юридичної особи відповідач має найманих працівників та станом на 29.03.2007 р. загальна сума недоїмки по внесках складає 2 022,28 грн.

Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пенсі в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а   страхувальник   зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до норм ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідачу направлено вимогу про сплату боргу № Ю 037 У від 04.02.2005 р. на суму 2022, 28 грн., яка станом на час розгляду справи не сплачена.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду у Подільському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Охтирка” про стягнення 2 022,28 грн. заборгованості по несплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати,  пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Позивачем не надано доказів понесення ним вказаних судових витрат, таким чином судові витрати не підлягають стягненню з відповідача. Позивачем не надано доказів понесення ним вказаних судових витрат, таким чином судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 71, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Охтирка” (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 27 б, кв. 1, п/р 26002600579101 у Подільській філії КБ «Експобанк»у м. Києві, МФО 320597, ідентифікаційний код 32047469) на користь Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, ідентифікаційний код 26087978) 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн. 28 коп. заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на р/р № 256013012610 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669 або на інші платіжні реквізити, вказані стягувачем під час примусового виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                            С.В. Шабунін

Дата виготовлення у повному обсязі: 27.09.2007 р.

15.06.2007р.м.Київ№ 46/231-А