Постанова

від 15.06.2007 по справі 46/233-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/233-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2007 р.Справа № 46/233-А   

За позовомВиконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Голографія”

Простягнення 3 265,21 грн.

                                                                                              Суддя Шабунін С.В.

Секретар судового засідання Бушеленко О.В.

Представники:

від позивачаНебатов А.Є. —представник за довіреністю від 04.01.2007 р. № 5д

від відповідачане прибув

15.06.2007 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачем заявлені вимоги про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Голографія” 16 519,02 грн. заборгованості по сплаті збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності (11 012, 68 грн. недоїмки зі страхових платежів та 5 506, 34 грн. штрафу).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2007 р. відкрито провадження у справі № 46/233-А відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду на 04.06.2007 р.

Ухвалою суду від 04.06.2007 р. розгляд справи було відкладено на 15.06.2007 р.

Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість у сумі 16 519,02 грн. заборгованості по сплаті збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.  

Відповідач у засідання суду не прибув, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвал суду від 24.04.2007 р. та від 04.06.2007 р. по справі № 46/233-А не виконав, заперечень проти позову не надав, заявлені вимоги не оспорив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заявлено позовні вимоги про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Голографія” заборгованості у сумі 16 519,02 грн. (11 012, 68 грн. Недоїмки зі страхових платежів та 5 506, 34 грн. штрафу).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Голографія” (ідентифікаційний код 30675977) як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ) є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2240-ІІІ власник або уповноважений ним орган, громадяни, зобов'язані сплачувати страхові внески – відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Згідно ст. 4 Закону № 2240-ІІІ застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Стаття 6 Закону № 2240-ІІІ передбачає, що загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2240-ІІІ кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на:

1) виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;

2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей;

3) утворення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;

4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

У відповідності до ст. 19 Закону № 2240-ІІІ джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є:

1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

4) асигнування із Державного бюджету України;

5) прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;

6) інші надходження відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 3, 6 п. 1 ст. 28 Закону № 2240-ІІІ Фонд має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників та накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

2 червня 2006 року відповідно до наказу № 05-281 від 26.05.2006 р. спеціалістами контрольно-ревізійного відділу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено документальну ревізію по виконанню бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідачем за період ІІ-ІV квартали 2004 року, 2005 рік та І квартал 2006 року.

За результатами ревізії було складено Акт № 385 ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2006 р.

Актом встановлено, що за ревізуємий період виявлено переплату по листках непрацездатності за рахунок коштів Фонду на загальну суму 2994, 88 грн., порушення порядку витрачання санітарно-курортних путівок на загальну суму 8017, 80 грн.

Частина 3 пункту 2 ст. 27 Закону № 2240-ІІІ зобов'язує страхувальника надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до п. 1 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

В пункті 6.5. розділу 6 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001 р., передбачено, що відповідальність за нецільове використання коштів, недостовірність бухгалтерського обліку, розрахункових документів, несвоєчасність внесення коштів до Фонду, а також за недостовірність даних у звітах по коштах Фонду покладається на платників страхових внесків та отримувачів коштів Фонду.

Рішенням про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 22.06.2006 р. № 136, яким не прийнято до зарахування витрат в сумі 11012, 68 грн., накладено штраф 5 506, 34 грн.

Станом на день звернення позивача з даним позовом заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Голографія” складає 16519, 02 грн. відповідно до доданого до матеріалів справи розрахунку.

Відповідно до п.1 ст. 23 Закону № 2240-ІІІ якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону, а саме за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно п. 16.1. розділу 16 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 38 від 19.09.2001 р., обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування сум фінансових та штрафних санкцій за матеріалами ревізій, здійснене робочим органом Фонду, є помилковим, покладається на платника страхових внесків. У разі коли платник страхових внесків вважає, що орган Фонду невірно визначив суму фінансових та штрафних санкцій або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, або виходить за межі його компетенції, встановленої законодавством, такий страхувальник має право звернутися до органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які страхувальник вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана органу Фонду протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання страхувальником рішення органу Фонду, що оскаржується. Остаточне рішення Виконавчої дирекції Фонду за заявою страхувальника не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Пункт 16.2. вищевказаної Інструкції зобов'язує страхувальника письмово повідомляти орган Фонду про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Не погоджуючись з висновками позивача відповідач оскаржував винесене рішення у судовому порядку. Так, постановою Господарського суду м. Києва від 29.11.2006 р. у справі № 47/269-А відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Голографія” у задоволені адміністративного позову про визнання недійсним рішення № 136 від 22.06.2006 р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. у справі № 47/269-А постанову господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Як, зазначає позивач в касаційному порядку постанова господарського суду першої інстанції від 29.11.2006 р. у справі № 47/269-А не оскаржувалося, що підтверджується довідкою позивача від 31.05.2007 р. № 799-07.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Голографія” про стягнення 16 519, 02 грн. заборгованості є обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати,  пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Позивачем не надано доказів понесення ним вказаних судових витрат, таким чином судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Голографія” (м. Київ, вул. Грушевського, 34/1, оф. 29; адреса для листування: 01011, м. Київ, а/с 97, п/р 26005300214 у Комерційному індустріальному Банку, МФО 322540, ідентифікаційний код 30675977) на користь Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 30, ідентифікаційний код 26061157) 16 519 (шістнадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 02 коп. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності на рахунок 25600032763 в АБ „Синтез”, МФО 322711 або інші платіжні реквізити, вказані стягувачем в процесі примусового виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                            С.В. Шабунін

Дата виготовлення у повному обсязі: 27.09.2007 р.

15.06.2007р.м.Київ№ 46/233-А

З