Ухвала
від 21.07.2021 по справі 552/5500/20
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Справа № 552/5500/20

Провадження № 1-кс/552/1147/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2021 Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника адвоката ОСОБА_3 , прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши клопотання Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу «ЛАН» про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник Сільськогосподарський багатопрофільний кооператив «ЛАН» (СБК «ЛАН») звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави з клопотанням про скасування арешту майна.

В поданомуклопотанні вказував,що у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області перебуває кримінальне провадження №12019170160000248 від 03.12.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14 липня 2020 року по справі №554/2880/20 (провадження №1-кс/554/9684/2020) накладено арешт на майно, що належить СБК «ЛАН».

Відповідно до змісту ухвали арешт накладено на вищевказане майно з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_5 , що може бути поданий в рамках кримінального провадження.

На даний час цивільний позов ОСОБА_5 у кримінальному провадженні відсутній.

Збереження арешту, що був накладений на майно заявника не відповідає засадам розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На даний час відсутні будь-які підстави для збереження арешту.

Крім того, необхідність скасування арешту викликана і тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер член СБК «ЛАН», який був і головою кооперативу, - ОСОБА_6 .

Збереження арешту порушує права СБК «ЛАН».

Тому заявник просив слідчого суддю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14 липня 2020 року по справі №554/2880/20 (провадження №1-кс/554/9684/2020) на майно, що належить СБК «ЛАН».

В судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити. При цьому посилалась на обставини, викладені у клопотанні про скасування арешту майна.

Прокурор Полтавськоїобласної прокуратури ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що на даний час підстави для скасування арешту відсутні. Тому в задоволенні клопотання просив відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши заявника, прокурора, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в провадження СУ ГУ ДФС України в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування №12019170160000248, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 грудня 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14 липня 2020 року по справі №554/2880/20 (провадження №1-кс/554/9684/2020) накладено арешт на майно, що належить СБК «ЛАН», а саме:

- агрегат ґрунтообробний, марки АГ-2,4-20, 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 ;

- агрегат ґрунтообробний, марки АГ-2,4-20, 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 ;

- картоплесаджалка марки KORA 4, 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 ;

- культиватор марки КПЄ-3.8, 1991 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 ;

- культиватор марки КПСН-4-Р, 2007 року випуску, заводський номер 34;

- машина для внесення добрив марки МВД-0,5, 2001 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 ;

- машина для внесення органічних добрив марки ПРТ-7, 1991 року випуску, заводський номер НОМЕР_6 ;

- навантажувач грейферний марки ПГ-1.0, 2000 року випуску, заводський номер НОМЕР_7 ;

- обприскувач причіпний ОПШ-200-21,6-02, 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 ;

- плуг марки Плуг навісний, 2007 року випуску, заводський номер 1;

- плуг марки ПЛН-4-35, 1996 року випуску, заводський номер 438;

- плуг марки Плуг навісний, 2001 року випуску, заводський номер 326;

- прес-підбирач марки PVP-351, 2008 року випуску, заводський номер 051;

- причіп марки 2-ПТС-4 А, 1993 року випуску, заводський номер НОМЕР_9 ;

- протруювач марки ПНШ-3, 2007 року випуску, заводський номер 686;

- плуг марки Плуг навісний, 2007 року випуску, заводський номер 1;

- сівалка марки УПС-12, 2005 року випуску, заводський номер 127;

- сівалка марки СЗ-5,4, 2005 року випуску, заводський номер 246991 ;

- сівалка марки СУПН-8, 1998 року випуску, заводський номер 3068;

- трактор колісний марки ЮМЗ-8071, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 ;

- трактор колісний марки БЕЛАРУС-892, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11 ;

- трактор колісний марки ЮМЗ-6, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 ;

- трактор колісний марки БЕЛАРУС-952, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_13 ;

- трактор колісний марки Т-150К, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14 ;

- трактор колісний марки Т-150К-09, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_15 ;

- трактор колісний марки МТЗ-80, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_16 ;

- об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ,

- об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-17).

Як вбачається з даної ухвали слідчого судді, арешт накладений з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_7 , що може бути поданий у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно, арешт майна СБК «ЛАН» як один із заходів забезпечення кримінального провадження має сприяти досягненню дієвості цього провадження.

Проте, будь-які дані, що арешт належної СБК «ЛАН» техніки та нерухомого майна на даний час сприятиме досягненню дієвості цього провадження, матеріали кримінального провадження не містять.

Як вбачається з вказаної вище ухвали слідчого судді від 14 липня 2020 року, на час накладення арешту на належне СБК «ЛАН» майно кримінальне провадження №12019170160000248 від 03грудня 2019року розслідувалосяза ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України («Службове підроблення»).

Після того, постановою слідчого СУ ГУНП в Полтавській області від 17 листопада 2020 року було змінено кваліфікацію складу кримінального правопорушення з ч.1 ст. 366 КК України на ч.1 ст. 205-1 КК України («Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб підприємців»).

Згідно ч.1 ст. 205-1 КК України кримінальна відповідальність настає за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Відповідно, однією із обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, є наявність або відсутність факту внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисного подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Згідно матеріалів даного кримінального провадження таким документом, до якого могли бути внесені неправдиві дані за повідомленням гр. ОСОБА_5 є протокол загальних зборів членів СБК «ЛАН» від 29 жовтня 2019 року.

На час розгляду слідчим суддею клопотання про скасування арешту вказане рішення загальних зборів СБК «ЛАН», яке оформлено протоколом №1 від 29 жовтня 2019 року, рішенням Господарського суду Полтавської області від 25 березня 2021 року у справі №917/1700/20 визнано недійсним.

Проте, походження арештованого майна, його використання або збереження не є предметом розгляду у даному кримінальному провадженні.

Відповідно, збереження арешту майна жодним чином не сприятиме досягненню мети кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд бере до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019170160000248 розпочато 03 грудня 2019 року.

З цього часу власнику арештованого майна або іншим особам не повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

З часу накладення арешту проминув значний період часу, а саме більше року.

Будь-якою особою, в тому числі ОСОБА_5 цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Крім того, у заяві про кримінальне правопорушення він про заподіяння йому будь-яких збитків не повідомляв.

На даний час у зв`язку з визнанням рішенням Господарського суду Полтавської області від 25 березня 2021 року недійсним рішення загальних зборів СБК «ЛАН», яке оформлено протоколом №1 від 29 жовтня 2019 року, вказаний протокол не може бути реалізований, у зв`язку з чим не може перешкодити досягненню мети кримінального провадження, встановленню істини у справі та не може завдати шкоди інтересам інших осіб.

Докази того, що арештоване майно є предметом вчинення кримінального правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

А спір щодо корпоративних прав учасників та засновників СБК «ЛАН» підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та не може виправдати тривалий арешт майна заявника.

Обмеження, застосовані як заходи забезпечення кримінального провадження не можуть зберігатися невизначений термін.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в громадських інтересах і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В контекстівищенаведеного положенняПершого протоколу,втручання державив правоособи намирне володіннясвоїм майномповинно здійснюватисяз дотриманнямпринципу «пропорційності»(principleofproportionality)«справедливої рівноваги(балансу)»(fairbalance)між інтересамидержави (суспільства),пов`язанимиз втручанням,та інтересамиособи,яка такчи інакшестраждає відвтручання.«Справедлива рівновага»не означаєобов`язковогодосягнення соціальноїсправедливості вкожній конкретнійсправі,а передбачаєнаявність розумногоспіввідношення (обґрунтованоїпропорційності)між метою,що передбачаєтьсядля досягнення,та засобами,які використовуються.Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

Принцип «пропорційності» (principle of proportionality), закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно з ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 4962, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А № 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

З огляду на викладене, враховуючи, що з моменту накладення арешту на майно минуло більше року, але жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, доказів того, що арештоване майно є предметом вчинення кримінального правопорушення не здобуто, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

Тому клопотання про скасування арешту підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 23 липня 2020 року у справі №554/2880/20, провадження №1-кс/554/9684/20, на наступне майно: