Ухвала

від 23.07.2021 по справі 621/2183/21

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/2183/21

1-кс/621/588/21

У Х В А Л А

іменем України

23 липня 2021 року м. Зміїв

Слідчий суддяЗміївського районногосуду Харківськоїобласті ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області старшого капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 слідчий СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального провадження №12021221260000079 від 20.04.2021 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

В обгрунтуванняклопотання зазначає,що 20.04.2021 до ч/ч відділу поліції №2 Чуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт співробітника ВП про те, що в ході моніторингу мережі «Fecebook» виявлено публікацію стосовно можливих викидів відходів виробництва молокозавод в с. Соколово Зміївської ОТГ Чугуївського району Харківської облаєсті до лісового масиву.

Крім того, 20.04.2021 від ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято заяву щодо прийняття мір до підприємства молокозаводу розташованого в с. Соколове Чугуївського району Харківської області, де ним було виявлено факт зливу стічних вод, які забруднюють навколишнє середовище.

20.04.2021 за вказаним фактом відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221260000079 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.239 КК України.

22.07.2021 проведено огляд па підставі ухвали слідчого судді Зміївської о районного суду Харківської області №621/2106/21 (№1-кс/621/573/21) від 19.07.2021, з метою фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, а саме території (комплексу) підприємства TOB «ТВК Молочний світ» (код СДРІЮУ 40481852), включаючи приміщення будівель та споруд, розташованого за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Соколове, вул. Лісова. 19, в тому числі одноповерхової цегляної нежитлової споруди, б/н, у вигляді резервуару розташованої поряд з вказаним ТОВ поблизу вул. Лісової в с. Соколове Чугуївського району Харківської області, в ході якого на території вказаного ТОВ з колодязя відібрано пробу рідини сірого кольору в полімерну пляшку, яку поміщено до пакету SUD4024174. з приміщення вказаного резервуару відібрано пробу рідини сірого кольору в полімерну пляшку, яку поміщено до пакету SUD4024173, з ґрунтового покриву розташованого поблизу будівлі резервуару відібрано пробу речовини помаранчево-сірого кольору в полімерну пляшку, яку поміщено до пакету SUD4024168.

На підставі вище викладеного, старшим слідчим зроблено висновок, що тимчасово вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення та бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні слідчого СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12021221260000079 від 20.04.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.239 КК України (а.с. 1)

На обгрунтування доводів клопотання слідчим долучено рапорт від 20.04.2021 за № 3308, заяву ОСОБА_5 , ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2021, протокол огляду місця події від 22.07.2021, постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 22.07.2021 (а.с. 2-9).

Згідно постанови слідчого відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 22.07.2021, вилучені в ході огляду рідина сірогокольору вполімерній пляшці,яка поміщенадо пакетуSUD4024174,рідина сірогокольору вполімерній пляшці,яка поміщенадо пакетуSUD4024173,речовина помаранчево-сірогокольору вполімерній пляшці,яка поміщенадо пакетуSUD4024168та визнаноречовим доказому кримінальномупровадженні №12021221260000079від 20.04.2021(а. п. 9).

Частиною першою, пунктом 7 частини 2статті 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 7) арешт майна.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 170 Кримінального процесуального кодексу Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно достатті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучені речі відповідає вимогам частини 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий ОСОБА_4 у клопотанні та прокурор ОСОБА_3 під час судового розгляду клопотання обґрунтовано зазначили, що тимчасово вилучене майно має доказове значення у цьому кримінальному провадженні, що вимагає заходів для забезпечення його збереження.

Наданими доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 132 Кримінального процесуального кодексу України, а також, що предмет, який був тимчасово вилучений під час проведення огляду місця події, відповідає критеріям, визначеним устатті 98 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, матеріали клопотання свідчать про те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні обставин та доданих до нього матеріалах доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно достатті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов`язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.

За таких обставин, клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 131,132,170-173,175 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №12021221260000079 на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події 22.07.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: полімерну пляшку з вмістом проби рідини сірого кольору, яка поміщена до пакету SUD4024174; полімерну пляшку з вмістом проби рідини сірого кольору, яка поміщена до пакету SUD4024173; полімерну пляшку з вмістом проби речовина помаранчево-сірого кольору, яка поміщена до пакету SUD4024168.

Ухвала про арешт тимчасово вилученого майна підлягає виконанню негайно слідчим СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , на якого покладено обов`язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, щодо якого застосовано арешт.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів зі дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1