Рішення

від 22.07.2021 по справі 922/1920/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1920/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури, м.Вознесенськ, в інтересах держави, в особі 1. Фонду державного майна України, м.Київ 2. Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина", с.Варюшине Миколавської обл. до Фермерського господарства "Кандибинське", м.Харків про стягнення 100000,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" до Фермерського господарства "Кандибинське" про стягнення 100000,00грн. на підставі ст.1212 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05..2021 року відкрито провадження у справі №922/1920/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивачем-1 (Фонд державного майна України) надані пояснення (вх.№15364 від 01.07.21), в яких підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Надані пояснення прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Позивач-2 (ДП "Радгосп "Виноградна долина") отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 05.06.21, що підтверджується поштовим повідомленням, однак, пояснень до суду не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у ЄДРЮО, що підтверджується витягом з реєстру. Однак, на час винесення рішення у справі, до суду не повернулося поштове повідомлення щодо отримання чи неотримання відповідачем ухвали суду.

Судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи, надіславши ухвалу на його юридичну адресу, однак, відповідачем відзив на позов до суду не надано.

Частиною 4 ст.13 ГПК України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, та з урахуванням встановленого ГПК України строку для розгляду справи, дана справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Вознесенською окружною прокуратурою в ході розслідування кримінального провадження №12018150180000346, відомості про яке внесено до ЄРДР за ч.1 ст.364 КК України встановлено порушення вимог законодавства під час укладення підприємством державного сектору економіки правочинів.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 3.1, 4.1 Статуту Державного підприємства Радгосп Виноградна долина (далі - ДП Радгосп Виноградна долина , позивач-2) є юридичною особою - державним підприємством заснованим на державній власності, створеним з метою виробництва і реалізації сільськогосподарської та виноробної продукції, сировини, інших видів діяльності які не суперечать чинному законодавству України та входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство).

У своїй діяльності Підприємство керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актам, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами контролю, а також Статутом.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, оборотні кошти, нематеріальні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

25.10.2018 року між ДП Радгосп Виноградна долина та Фермерським господарством Кандибинське (далі - ФГ Кандибинське , відповідач) укладено договір поставки продукції №1/25-10 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця фосфогіпс, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно умов цього договору.

Згідно з п.2.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю 300 тонн продукції за ціною 5000,00 грн. за 1 тонну (п.4.1). Орієнтовна загальна вартість продукції становить 1500000,00 грн.

Водночас, вказаний договір поставки укладено з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2020 року у справі №915/362/20 договір поставки продукції №1/25-10 від 25.10.2018 року визнано недійсним.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з актом звірки взаємних розрахунків між ФГ Кандибинське та ДП Виноградна долина за зазначеним вище договором Державним підприємством сплачено кошти за товар у сумі 100000,00 грн., проте товар за договором не отримано. Зазначене також підтверджується банківською випискою за період з 21.09.18 по 12.02.20.

Аналогічні обставини встановлені у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 року, тобто факт перерахування ДП Виноградна долина на користь ФГ Кандибинське коштів у розмірі 100000,00 грн. є доведеним.

Таким чином, після прийняття судом рішення про визнання недійсним договору поставки від 25.10.2018 року №1/25-10, кошти, що були сплачені на його виконання, підлягають стягненню з ФГ Кандибинське .

Заходи досудового врегулювання спору не проводились, як наслідок, товар не поставлено та кошти не повернуто, що і стало підставою для звернення прокурора до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Суд при вирішенні спору спирається на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2020 року у справі №915/362/20, яким визнано недійсним Договір поставки від 25.10.2018 року №1/25-10, та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 року, якою встановлено факт перерахування ДП Виноградна долина на користь ФГ Кандибинське коштів у розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу припису ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутності для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача - частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, - яка має належний правовий титул на нього.

За таких умов, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц та від 06.03.2019 у справі №910/1531/18.

Оскільки, на підставі недійсного Договору від 25.10.2018 року ДП Радгосп Виноградна долина перерахувало на користь ФГ Кандибинське грошові кошти у розмірі 100000,00 грн., відповідно до приписів ст.1212 ЦК України, вказані кошти мають бути стягнуті з ФГ Кандибинське на користь ДП Радгосп Виноградна долина .

Щодо повноважень прокуратури.

Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено ст.23 Закону України Про прокуратуру та ст.4 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас, у спірних правовідносинах прокурором встановлені факти неналежного здійснення захисту інтересів держави як уповноваженим державою органом управління, так і безпосередньо державним підприємством.

Так, згідно з ч.5 ст.22 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Ч.ч.2,3 ст.73 ГК України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 року №1101 Про передачу цілісних майнових комплексів державним підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна та акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП Радгосп Виноградна Долина передано до сфери управління Фонду державного майна України.

Відповідно до п.п.1.1 Статуту Державне підприємство Радгосп Виноградна долина є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України.

Пунктами 7.1, 7.2 Статуту передбачено, що майно підприємства, яке складають основні засоби та фонди, обігові кошти, а також інші оборотні і необоротні активи, є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання, що відповідає вимогам ст.ст. 22, 73 ГК України.

Контроль за ефективністю використання підприємством майна здійснює суб`єкт управління - Фонд державного майна України (п.п.7.5, 10.7.25 Статуту).

Відповідно до ст.4 Закону України Про Фонд державного майна України до основних завдань Фонду державного майна України належить захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України.

Тобто, використання державним підприємством коштів мало перебувати під контролем Фонду державного майна України. Однак, Фонд зазначений контроль належним чином не здійснював, що призвело до сплати позивачем-2 відповідачу коштів, внаслідок чого підприємству завдано матеріальної шкоди.

При цьому, ДП Радгосп Виноградна долина є юридичною особою, метою діяльності якого є збереження і нарощування виробництва кращих племінних ресурсів в тваринництві, одержання і вирощування племінного молодняку кращих вітчизняних і світових порід великої рогатої худоби, виконання державних завдань по реалізації племінних тварин. Крім того, основними напрямками діяльності підприємства є вирощування зернових культур, бобових насіння олійних культур.

Відповідно до п.5.1 Статуту ДП Радгосп Виноградна долина зобов`язане вчиняти господарські зобов`язання та укладати договори, контракти згідно з чинним законодавством, брати на себе зобов`язання в порядку встановленому чинним законодавством та Статутом. Крім того, зазначено, що підприємство представляє свої інтереси в органах влади України, органах місцевого самоврядування, судових органах.

Таким чином, сплата державним підприємством на виконання укладеного договору №1/25-10 від 25.10.2018 року коштів у сумі 100000,00 грн. призвела до погіршення майнового стану підприємства, унеможливила раціональне та ефективне їх використання, зазначені кошти могли бути використані на інші цілі підприємства. Крім того, неотримання товару (аміачної селітри) унеможливило та призупинило діяльність підприємства щодо вирощування зернових культур.

При цьому, ДП Радгосп Виноградна долина , як сторона договору, наділена повноваженнями щодо вирішення в судовому порядку питання про повернення сплачених за договором поставки коштів, належних заходів не вживала.

Зазначені дії підривають фінансово-економічні основи держави та не сприяють забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру Вознесенською окружною прокуратурою у порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру на адресу Фонду державного майна України 02.03.2021 року надіслано лист про виявлені прокурором порушення вимог законодавства з пропозицією вжиття заходів до усунення зазначених порушень.

Водночас, згідно з наданої інформації від 22.03.2021 року, оскільки Фонд не є стороною договору поставки, останнім на адресу ДП Радгосп Виноградна долина скеровано лист від 22.12.2020 року щодо негайного вжиття заходів до стягнення дебіторської заборгованості. Інші заходи, спрямовані на поновлення інтересів держави Фондом не вживались.

Крім того, з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, окружною прокуратурою 21.04.2021 року на адресу ДП Радгосп Виноградна долина направлявся запит про надання інформації щодо вжитих заходів з метою ліквідації дебіторської заборгованості ФГ Кандибинське .

Відповідно до інформації від 27.04.2021 року підприємством заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення з вказаного вище суб`єкта господарювання грошових коштів, не вживались. Будь-яке листування з ФГ Кандибинське з приводу повернення зазначеної суми коштів не здійснювалось.

Таким чином, кошти в сумі 100000,00 грн. залишаються не повернутими.

Вказане свідчить про те, що органами, наділеними повноваженнями у спірних правовідносинах, не вжито заходів до захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів. Попри очевидність порушення вимог законодавства, позивачами упродовж тривалого часу не вжито заходів до його припинення, що свідчить про неналежне здійснення ними своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відтак, інтереси держави залишаються порушеними та не захищеними, що свідчить про наявність підстав для представництва прокурором її інтересів в суді.

Аналогічні позиції щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави у разі непред`явлення позивачем відповідного позову, що свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень, викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/128/18, Верховного суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15.

Крім того, у справі Менчинська проти Російської Федерації Європейський суд з прав людини у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

Заходи досудового врегулювання спору не проводились, як наслідок, відповідачем товар не поставлено та кошти не повернуто, що і стало підставою для звернення прокурора до суду із позовом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з метою захисту інтересів держави в особі Фонду державного майна України та ДП Радгосп Виноградна долина прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, відтак, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст.13, 73-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247, 252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства Кандибинське (код ЄДРОПОУ 34010488; адреса: 61070, м.Харків, Шосе Білгородське, буд.10) на користь Державного підприємства Радгосп Виноградна Долина (код ЄДРОПОУ 26087079; адреса: 57047, Миколаївська обл., Веселинівський р-н, с.Варюшине, вул.Тополина, 30) грошові кошти в сумі 100000,00 грн.

Стягнути з фермерського господарства Кандибинське (код ЄДРОПОУ 34010488; адреса: 61070, м.Харків, Шосе Білгородське, буд.10) на користь Миколаївської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172, НОМЕР_1 ) 2270,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" липня 2021 р.

Суддя К.В. Аріт