Рішення

від 22.07.2021 по справі 240/9706/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/9706/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджету України на відповідний рік).

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, перебуває на обліку у відповідача. У зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17 липня 2018 року №6-р/2018, відповідач, на думку позивача, повинен з 17.07.2018 нараховувати та виплачувати йому щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону №796-XII, проте щомісячну грошову допомогу відповідач не виплатив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №510/1286/16а.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 провадження у справі поновлено.

Відповідач, правом подати відзив на позовну заяву не скористався, а тому враховуючи приписи ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) судом такі дії кваліфікуються як фактичне визнання позову.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача, що останнім не заперечується.

Позивач зверталась із заявою щодо відновлення виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області листом повідомило про відсутність підстав для відновлення виплат такої щомісячної грошової допомоги.

Вказана відмова відповідача стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 37 Закону №796-XII (в редакції закону від 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII ст. 37 Закону № 796-XII була виключена.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 такі зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIIІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Зазначене свідчить, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Така допомога має бути розрахована з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Таким чином, відновлено право позивача як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-XII, у розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

Право осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на отримання зазначеної щомісячної грошової допомоги підтверджено рішенням Верховного Суду від 21.01.2019 у зразковій справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області. Вказане судове рішення набуло чинності згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 (оприлюднене 14.01.2020).

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду такої зразкової справи.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити з 17.07.2018 нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, а тому позов слід задовольнити.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду суд враховує, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на щомісячні виплати, передбачені статтею 37 Закону №796-XII) та легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави в особі відповідача.

Спірні відносини щодо реалізації позивачем конституційного права на соціальний захист є триваючими, оскільки право на виплати, передбачені статтею 37 Закону № 796-XII, гарантується державою та залежить від поведінки уповноважених нею органів, а тому захист порушеного права не може бути обмежений як неправомірними діями відповідача, так і процесуальними строками для звернення до суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної грошової допомоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 255, 295 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Перга, Олевський район, Житомирська область, 11012, РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації (вул. Привокзальна, 5, м. Олевськ, Житомирська обл., 11002, код 03192610) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 840, 80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 липня 2021 року.

Суддя Р.М.Шимонович