Постанова

від 12.07.2007 по справі 48/203-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/203-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12.07.2007р.м.Київ№ 48/203-А

15:55

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12.07.2007р.м. Київ№ 48/203-А

15:55

За позовомКиєво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області

ДоПідрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві

Провизнання дії неправомірними

                                                                                  Головуючий суддя   Сулім В.В.

                                                                           Секретар судового засідання Салтан В.В.

Представники:

Від позивача:Ломінського Є.Л. –предка довір

Від відповідача:Фліповська Т.М.- пред за довір

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Києво-Святошинською районною державною адміністрацією (далі –позивач) заявлено позов до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві (далі –відповідач) про визнання дій органу державної виконавчої служби неправомірними.

Ухвалою від 30.05.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.49, 51 КАС України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.45-46 Кодексу адміністративного судочинства України.

26.06.07р. та  10.07.07р. в судових  засіданнях були винесені ухвалу про відкладення судового засідання по справі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 45, 46 КАС України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно наклав штраф у розмірі 340,00 грн. з  підстав викладених  у позовній заяві. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та  просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову з  підстав викладених  у відзиві  на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника Позивача, відповідача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2007р. постановою відповідача було відкрито виконавче провадження №175/4 від 17.04.2007р. та наданий 7-денний термін позивачу для добровільного виконання рішення суду.

          Постановою відповідача №175/4 від 27.04.2007р. за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця накладено на позивача штраф у розмірі 340,00 грн. Дана постанова обґрунтована тим, що позивачем не виконано рішення суду та вимоги державного виконавця залишені без розгляду та виконання.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у  справах  щодо оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України; з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 118 Конституції України виконавчу владу  в  областях  і  районах,  містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцева державна  адміністрація  в  межах  своїх  повноважень здійснює     виконавчу     владу    на    території    відповідної адміністративно-територіальної   одиниці,   а    також    реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» правовий статус      місцевих     державних     адміністрацій встановлюється  Конституцією  України,  цим  Законом   та   іншими законами України. Місцеві державні  адміністрації  у своїй діяльності керуються Конституцією України,  цим  та  іншими  законами  України,  актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня,  а районні державні адміністрації в Автономній Республіці  Крим  -  також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  рішеннями Ради  міністрів  Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб,   зазначених   у  цьому  Законі,  спрямованих  на  примусове виконання рішень судів та  інших  органів  (посадових  осіб),  які здійснюються  на  підставах,  у  спосіб  та  в  межах повноважень, визначених  цим  Законом,  іншими   нормативно-правовими   актами, виданими  відповідно  до  цього  Закону та інших законів,  а також рішеннями,  що відповідно до цього Закону  підлягають  примусовому виконанню.

Згідно ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і  не  допускати  у  своїй діяльності   порушення  прав  та  законних  інтересів  громадян  і юридичних осіб.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем прийнято оскаржувана постанова в межах повноважень передбачених чинним законодавством. Проте при  прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем не були враховані усі обставини та норми законодавства, які мають значення та регулюють спірні відносини, у зв'язку з чим були порушені охоронювані законом інтереси та права позивача.

          З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавче провадження №175/4 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-377/06 виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 16.03.2007р., відповідно до якого суд вирішив: зобов'язати Києво-Святошинську райдержадміністрацію видати Звінському Івану Степановичу державний акт на право власності на земельну частку (пай).

До позивача від відповідача надійшла вимога №175/4 від 18.04.2007 року щодо добровільного виконання рішення суду та надання державному виконавцю підтвердження про його виконання.

          Позивач до відповідача звернувся з листом вих. №07-19-1604 від 25.04.2007 року про те що добровільно виконати рішення  суду не має можливості та навів поважні причини.

          Судом встановлено, що однією з поважних причин не виконання позивачем рішення суду є те, що позивач державний акт на право власності на земельну частку (пай) не видає, дані повноваження відповідно до Постанови КМУ N 200 від 24 лютого 2003р. «Про затвердження типових положень про територіальні органи земельних ресурсів», належать районному відділу земельних ресурсів. В свою чергу позивач не може зобов'язати районний відділ земельних ресурсів видати державний акт на право власності на земельну частку (пай) оскільки він підзвітний та  підконтрольний Державному комітету України по  земельних  ресурсах  і обласному   головному управлінню земельних ресурсів.

28.04.2007 року позивач отримав від відповідача постанову №175/4 від 27.04.2007р. про накладення штрафу. В даній постанові зазначено, що позивачем не виконано рішення суду та вимоги державного виконавця залишені без розгляду та виконання, та за таких умов підлягає накладенню штрафа у розмірі 340,00 грн.

Згідно ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»у   разі  невиконання  без  поважних  причин  у  встановлений державним   виконавцем   строк  рішення,  що  зобов'язує  боржника виконати певні дії,  які можуть бути виконані лише  боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на  боржника.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вжив заходи передбачені ст.ст. 5, 7 Закону України «Про виконавче провадження»згідно яких, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання   рішень,   встановлених   цим   Законом,  неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

При винесенні оскаржуваної  постанови відповідач не врахував наявності поважних причин невиконання виконавчого  документа, якими є відсутність повноважень у позивача. Також відповідач не скористався можливістю звернення до суду за роз'ясненням способу виконання передбаченого статтею 28 Закону України „Про  виконавче провадження”.

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Згідно п.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд, зокрема може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню повністю.

Понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 159, 161, 162, 253, а т. п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати  неправомірними дії  Підрозділу примусового виконання рішень  головного  управління  юстиції у місті Києві   щодо  видачі постанови  про  накладення штрафу №175/4 від  27.04.2007р.

3. Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 27.04.2007 р. №175/4 про накладення штрафу.

4. Скасувати вимогу державного виконавця №175/4 від 27.04.2007р.

5. Понесені витрати присудити на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                    Сулім В.В.