Постанова

від 22.07.2021 по справі 400/928/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/928/20

Головуючий І інстанції: Гордієнко Т.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту рішення - 12.05.2020р.) по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Спортек до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

25.02.2020р. ПрАТ Спортек звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління ДАБК Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №07-133/22.02-12 від 11.02.2020р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 75672 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова відповідача є неправомірною, оскільки вона ґрунтується на необґрунтованих та помилкових висновках проведеної із перевірки. Окрім того, позивач зазначає, що в отриманому від проектанта проекті клас наслідків (відповідальності) був зазначений СС1 (з незначними наслідками), а тому він в своєму повідомленні про початок виконання будівельних робіт і вказав саме цей клас наслідків. Проектант же, в свою чергу, не повідомляв його, як замовника про зміну класу наслідків об`єкта будівництва, а тому, відповідно, порушень законодавства позивач не вчиняв. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року адміністративний позов ПрАТ Спортек - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління ДАБК ММР №07-133/22.02-12 від 11.02.2020р. про накладення на підприємство позивача штрафу в сумі 75672 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник відповідача 27.07.2020р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.05.2020р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

25.08.2020 року матеріали даної справи, разом із апеляційною скаргою, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 року вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2020 року за вищевказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

09.08.2019р. позивачем - ПрАТ Спортек подано Управління ДАБК Миколаївської міської ради Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) - Реконструкція підвального приміщення під розміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідальною особою проектувальника , що здійснює авторський нагляд, в цьому Повідомленні визначено ОСОБА_1 .

У січні-лютому 2020 року співробітниками Управління ДАБК ММР, на підставі наказу від №18 від 14.01.2020р., направлення на перевірку №15 від 14.01.2020р. (яке було вручено 27.01.2020р. голові правління ОСОБА_2 ) та звернення мешканців будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553, було проведено позапланову перевірку на об`єкті Реконструкція підвального приміщення під розміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання ПрАТ Спортек вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

06.02.2020 року за результатами вказаної перевірки посадовими особами відповідача було складено Акт №19/2020, 2 Приписи №12 і №12-1 та протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначено про порушення ПрАТ Спортек вимог діючого містобудівного законодавства, а саме:

- вимог ч.1 ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (т.б. виконання будівельних робіт за відсутністю дозволу на виконання будівельних робіт );

- вимог ч.4 ст.31 Закону України №3038 (т.б. виконання будівельних робіт без проведення експертизи проектної документації );

- вимог ст.ст.9,11 Закону України Про архітектурну діяльність (т.б. виконання будівельних робіт без належно затвердженої проектної документації та без здійснення авторського нагляду (договір не укладено) );

- вимог п.9 ч.1 ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності та ст.27 Закону України Про архітектурну діяльність (т.б. виконання будівельних робіт за відсутністю відповідної ліцензії на виконання таких видів робіт ).

Крім того, відповідач в цьому акті перевірки зазначив, що позивачем, як замовником , у Повідомленні про початок виконання будівельних робіт було наведено недостовірні дані щодо наявності належно затвердженої проектної документації, щодо забезпечення здійснення авторського нагляду на об`єкті та щодо невірного визначення класу наслідків відповідальності (т.б. заміст СС2, неправомірно вказано СС1 ), що, в свою чергу, є грубим порушенням вимог ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (затв. Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466 ).

06.02.2020р. вказані вище акт перевірки, приписи та протокол були вручені безпосередньо голові Правління ПрАТ Спортек ОСОБА_2 .

В подальшому, уповноваженою особою Управління ДАБК, на підставі вказаних вище акту перевірки від 06.02.2020р. №19/2020, протоколу про адміністративне правопорушення від 06.02.2020р., приписів №12 і №12-1 від 06.02.2020р. винесено постанову №07-133/22.02-12 від 11.02.2020р., якою ПрАТ Спортек було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 75672 грн.

Не погоджуючись з такими діями та постановою відповідача, позивач звернувся до окружного суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і доведеності позовних вимог, та, відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про архітектурну діяльність , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затв. Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553 ), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт (затв. Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466 ) та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011р. встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, приписами п.п.2,5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затв. Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553 ) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок за територіальним принципом та з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Пунктом 7 вказаного Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою ж для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.9 Порядку №533 ).

При цьому, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (п.12 Порядку №533).

Суб`єкт же містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, в свою чергу, має право: вимагати від посадових осіб органу ДАБК дотримання вимог законодавства;перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п.13 Порядку №533 ).

А відповідно до приписів п.14 Порядку №533, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, дійсно, згідно із ч.2 ст.39-1 Закону України Про регулювання, містобудівної документації , у разі виявлення відповідним органом ДАБК факту недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації , які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Як слідує зі змісту ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Суб`єктивна сторона - це внутрішній бік проступку, це психічні процеси, які відбуваються в свідомості суб`єкта, що характеризують його волю, викривають думки, наміри.

Так, відповідно до вимог ст.10 КУпАП, вина є обов`язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Як вбачається з приписів ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ж до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як слідує зі змісту положень ст.254 КУпАП, при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення, складається у 2-х екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При чому, як передбачає ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення ); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Згідно з ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач виходив з того, що вина підприємства позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , є доведеною та повністю підтверджується як матеріалами справи, так і матеріалами про адміністративне правопорушення, а саме: складеними за участю представника позивача актом перевірки, протоколом від 06.02.2020р., 2 приписами №12 і №12-1 від 06.02.2020р. (які позивачем не оскаржені та не виконані ), а також наявними у справі Завданням на проектування (яке підписано замовником ОСОБА_3 та проектувальником ОСОБА_1 ), в п.12 якого зазначено клас наслідків СС2, листом ТОВ Н.Проект-Тайм від 06.02.2020р. №321/22.01-23.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивач фактично не заперечує проти факту помилкового віднесення у Повідомленні об`єкта будівництва класу наслідків СС1, але при цьому, категорично заперечує факт вчинення ним саме цього адміністративного правопорушення, оскільки відповідальність за це правопорушення застосовується саме до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а оскільки відповідачем надано документи, що підтверджують, що спірний об`єкт будівництва позивача відноситься до об`єктів з класом наслідків (відповідальності) СС2, то, відповідно, даний факт, на думку позивача (з якою погодився суд 1-ї інстанції ), виключає адміністративну відповідальність за цим п.2 ч.2 ст.2 ЗУ №208.

Так, судовою колегією з матеріалів справи встановлено, що 09.08.2019р. ПрАТ Спортек подано Управління ДАБК Миколаївської міської ради Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) - Реконструкція підвального приміщення під розміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 , яке було зареєстровано 09.08.219р. за №299/22.03-06.

Далі, як свідчать матеріали справи, у зв`язку з отриманням звернення від 08.01.2020р. мешканців будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , посадовими особами Управління ДАБК, на підставі наказу від №18 від 14.01.2020р., направлення на перевірку №15 від 14.01.2020р. (яке було вручено 27.01.2020р. голові правління ОСОБА_2 ), було проведено позапланову перевірку на об`єкті Реконструкція підвального приміщення під розміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання ПрАТ Спортек вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Як вже зазначалося вище, судовою колегією встановлено, що 06.02.2020р. за результатами вказаної перевірки посадовими особами відповідача було складено Акт №19/2020, 2 Приписи №12 і №12-1 (які досі не оскаржені ) та протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначено про грубі порушення ПрАТ Спортек вимог діючого містобудівного законодавства, а саме:

- вимог ч.1 ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (т.б. виконання будівельних робіт за відсутністю дозволу на виконання будівельних робіт );

- вимог ч.4 ст.31 Закону України №3038 (т.б. виконання будівельних робіт без проведення експертизи проектної документації );

- вимог ст.ст.9,11 Закону України Про архітектурну діяльність (т.б. виконання будівельних робіт без належно затвердженої проектної документації та без здійснення авторського нагляду (договір не укладено) );

- вимог п.9 ч.1 ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності та ст.27 Закону України Про архітектурну діяльність (т.б. виконання будівельних робіт за відсутністю відповідної ліцензії на виконання таких видів робіт ).

Крім того, як видно зі змісту спірного акту перевірки, відповідач звертає увагу на те, що позивачем, як замовником , у Повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 09.08.2019р. було наведено недостовірні дані: 1) щодо наявності належно затвердженої проектної документації; 2) щодо забезпечення здійснення авторського нагляду на об`єкті; 3) щодо невірного визначення класу наслідків відповідальності (т.б. заміст СС2, неправомірно вказано СС1 ), що, в свою чергу, є грубим порушенням вимог ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (затв. Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466 ).

А в подальшому, як вже зазначалося вище, відповідачем, на підставі вказаних вище матеріалів було винесено оскаржувану постанову №07-133/22.02-12 від 11.02.2020р., якою ПрАТ Спортек було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України №208 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 75672 грн.

Як визначено ч.8 ст.36 Закону України №3038, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Як передбачено приписами ч.1 ст.36 цього ж Закону №3038, право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після подання Повідомлення про початок виконання будівельних робіт .

Право ж на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після отримання Дозволу на виконання будівельних робіт (ч.1 ст.37 ЗУ №3038).

Отже, враховуючи вищенаведені норми діючого у цій сфері законодавства, судова колегія встановила, що позивач, в даному вадку, всупереч вимогам Закону України №3038, подав до органу ДАБК Повідомлення (яке подається виключно на об`єкти будівництва з класом наслідків СС1 ), в якому фактично вказав недостовірні відомості щодо віднесення об`єкта будівництва до класу наслідків СС1 (замість СС ) , хоча повинен був отримати Дозвіл на виконання будівельних робіт , так як об`єкт будівництва відноситься до об`єктів з класом наслідків (відповідальності) СС2.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, необхідно звернути увагу на те, що факт порушення підприємством позивача вимог містобудівного законодавства при реконструкції спірного об`єкту будівництва ( Реконструкція підвального приміщення під розміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 ) та віднесенні його саме до об`єктів з класом наслідків (відповідальності) СС2 також підтверджується і судовими рішеннями по аналогічним справам (т.б. за позовами ПрАТ Спортек на інші постанови УДАБК, прийняті по цій самій перевірці того самого об`єкта реконструкції ), а саме постановами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020р. (справа №400/926/20) та від 20.11.2020р. (справа №400/927/20), які набрали законної сили.

Згідно із приписами ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть учать ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія, оцінивши наявніу справі докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваної постанови №07-133/22.02-12 від 11.02.2020р., в зв`язку із чим, позовні вимоги ПрАТ Спортек задоволенню не підлягають.

До того ж, ще раз слід зазначити, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, деякі висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.1,3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.286,308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Спортек - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 22.07.2021р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко