Рішення

від 22.07.2021 по справі 910/6321/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2021Справа № 910/6321/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства Фастівське лісове господарство

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дріада Експо

про стягнення 85314,30 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Державне підприємство Фастівське лісове господарство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дріада Експо про стягнення 85314,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем було порушено умови укладеного Прямого договору купівлі-продажу №14-П від 01.04.2019, в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар. Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо погашення заборгованості за поставлений товар у розмірі 73970,22 грн. Відповідач у свої відповіді на претензію №2/3102 від 31.03.2020 на претензію №84 від 13.03.2020 визнав невиконання свої зобов`язань щодо повної оплати поставленого товару та просив відстрочити виконання своїх зобов`язань, та зобов`язався оплатити заборгованість повному розмірі до кінця липня 2020 року, проте на час звернення позивачем до суду, відповідачем не було виконано свої зобов`язань передбачених вищевказаним Договором. У зв`язку з чим, позивач просить суд, стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 85314,30 грн, яка складається з суми боргу у розмірі 73970,22 грн, 3% річних у розмірі 3696,48 грн та інфляційних збитків у розмірі 7647,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 позовну Державного підприємства Фастівське лісове господарство залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

11.05.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 31.05.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.06.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 21.06.2021. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 15.06.2021.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.06.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення 43.

Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0105480185702 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача 25.05.2021.

В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2019 між Державним підприємство Фастівське лісове господарство (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дріада експо (покупець, відповідач) було укладено Прямий договір купівлі-продажу необробленої деревини №14-П відповідно до умов якого продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (франко - нижній) круглі лісоматеріали (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого товару та підписання товарно-транспортної накладної (ТТН).

У п. 1.3. договору визначено, що після підписання ТТН, відповідальність за зберігання товару та всі ризики, пов`язані з транспортуванням та зберіганням товару покладаються на покупця. Після підписання товарно-транспортної накладної претензії покупця щодо кількості та якості товару продавцем не приймаються.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони встановили ціну на товар встановлену в гривнях за 1 м3 на умовах франко-склад (франко-нижній).

Згідно з п. 4.2. договору загальна суму договору орієнтовно складає 261000 грн.

Згідно з п. 6.4. договору в разі, якщо при прийманні-передачі товару покупець виявить неякісний товар, розходження по кількості товару між фактично наявними і зазначеним в товаросупровідних документах обсягах, може складатися Акт за підписами представників обох сторін в двох екземплярах по одному для кожної із сторін, або неякісний товар вивантажується, або в інший спосіб за згодою сторін.

Пунктом 7.1. договору визначено, що платіж (у розмірі 100%) здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури протягом 10-ти календарних днів з дати виставлення рахунку до оплати.

Відповідно до п. 8.1. договору покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару у відповідності до п. 7.1. договору.

Даний договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019 (п. 12.1. договору).

Доповненням №1 до договору сторони дійшли згоди щодо доповнення п. 3 договору, про збільшення обсягу реалізації товару по діючих цінах на 2 квартал на 250 куб.м. Загальна сума договору збільшується на 265200 грн.

З копій долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних вбачається, зокрема, КВГ №173590 від 22.04.2019 на суму 42724,40 грн, КВБ №727264 від 25.04.2019 на суму 41637,55 грн, КВБ №619758 від 06.05.2019 на суму 43272 грн, КВБ №727294 від 14.05.2019 на суму 41294,74 грн, КВБ №607724 від 20.05.2019 на суму 43832,38 грн, КВБ №607763 від 24.05.2019 на суму 41512,24 грн, КВБ №607783 від 29.05.2019 на суму 44523,71 грн, КВБ №619861 від 03.06.2019 на суму 43258,15 грн, КВБ №727407 від 05.06.2019 на суму 43312,96 грн, КВБ №607821 від 10.06.2019 на суму 40247,68 грн, КВБ №727448 від 12.06.2019 на суму 41542,54 грн, КВБ №607888 від 19.06.2019 на суму 42324,28 грн, КВБ №607926 від 26.06.2019 на суму 44207,28 грн, КВД №590072 від 08.07.2019 на суму 45314,71 грн, КВБ №727593 від 12.07.2019 на суму 41271,90 грн, КВБ №727635 від 17.07.2019 на суму 42518,15 грн, КВБ №727740 від 29.07.2019 на суму 43155,46 грн, КВГ №174095 від 02.08.2019 на суму 41362,51 грн, КВБ №727834 від 12.08.2019 на суму 41779,48 грн, що на виконання умов спірного договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято, без будь-яких зауважень щодо якості, кількості та строку поставки, товар на загальну суму 809092,12 грн.

Проте відповідачем не було здійснено повний розрахунок за поставлений товар у визначений договором строк, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 73970,22 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджується долученою до матеріалів справи копією Акта звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за серпень 2019 року, відповідно до якого заборгованість ТОВ Дріада Експо складає 73970,22 грн.

13.03.2020 листом №84 позивач направив відповідачу претензію в якій зазначив про наявність у останнього заборгованості за спірним договором в розмірі 73970,22 грн, яку просив погасити до 31.03.2020.

Листом №2/3102 від 31.03.2020 відповідачем було направлено позивачу відповідь на претензію, в якій ТОВ Дріада Експо визнало наявність заборгованості за в розмірі 73970,22 грн. Окрім того, відповідач повідомив, що дана заборгованість виникла у зв`язку із перебоями в роботі з контрагентами, яка вплинула на фінансове становище підприємства. Разом з тим, ТОВ Дріада Експо просило відстрочити оплату заборгованості до липня 2020 року.

Листами №147 від 09.04.2020, №297 від 25.08.2020, №39 від 08.02.2021 позивач повторно звертався до відповідача із претензіями про погашення заборгованості за поставлений товар.

Проте матеріали справи не містять доказів щодо задоволення вимог позивача, які і відсутні будь-які відповіді відповідача щодо вирішення спору в досудовому порядку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5.1. договору визначено, що поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко-склад продавця місячними партіями, пропорційними частинами на протязі кварталу.

Відповідно до п. 6.1. договору приймання-передача товару здійснюється на франко-склад покупця: за якістю - згідно з нормами відповідних ДСТУ, ГОСТ, ТУ, інших умов відповідно до законодавства України; за кількістю - згідно з нормами відповідних ДСТУ, ГОСТ та відповідно до товарно-транспортних чи залізничних накладних та специфікацій до них х підписом уповноваженої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 8.1., 8.2. договору покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару у відповідності до п. 7.1. договору. Покупець зобов`язаний прийняти товар в установлений цим договором термін.

Оцінюючи в сукупності надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позивачем було відвантажено відповідно до умов договору товар, а відповідачем відповідний товар було прийнято, проте у визначений договором строк не оплачено, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 73970,22 грн.

Факт наявності у відповідача заборгованості за поставлений відповідно до умов договору товару підтверджується долученою до матеріалів справи копією Акта звірки взаєморозрахунків та відповіддю на претензію, в якій ТОВ Дріада Експо визнало заборгованість за спірним договором у повному обсязі.

Враховуючи, що під час розгляду даної справи відповідачем не було подано жодних доказів на підтвердження погашення заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку щодо законності та обґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеним норм позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3696,48 грн та інфляційні втрати в розмірі 7647,60 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані позивачем розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які спростовують позовні вимоги позивача чи підтверджують сплату відповідачем заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дріада Експо (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення 43; ідентифікаційний код 40858726) на користь Державного підприємства Фастівське лісове господарство (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Комарова, буд. 45; ідентифікаційний код 00992059) заборгованість в розмірі 73970 (сімдесят три тисячі дев`ятсот сімдесят) грн 22 коп., 3 % річних в розмір 3696 (три тисячі шістсот дев`яносто шість) грн 48 коп., інфляційні втрати в розмірі 7647 (сім тисяч шістсот сорок сім) грн 60 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 22.07.2021

Суддя Я.В. Маринченко