Ухвала

від 22.07.2021 по справі 453/990/21

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/990/21

№ провадження 2-з/453/22/21

У Х В А Л А

про зебезпечення позову

22 липня 2021 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Брони А.Л.;

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №453/990/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 про скасування наказу та визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Сколівського районного суду Львівської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №383/УБД від 05.02.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Тухлянської сільської ради Сколівського району львівської області, розміром 2,0 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; скасувати запис про право власності за номером 40589396, здійснений 11.02.2021 року Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради; визнати за нею право власності на земельну ділянку розміром 1,5 га, розташовану на території Славської селищної ради Стрийського району Львівської області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, за набувальною давністю.

Одночасно з позовною заявою позивачкою ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 4624587800:02:000:3060 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства до набрання чинності рішенням у справі.

Свою заяву позивачка обгрунтовує тим, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства, без належних документів та без врахування того факту, що вона та її сім`я користується земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства в урочищі Полянки за межами населеного пункту з 1990 року та згідно із записами в погосподарських книгах за її господарством рахувалася земля площею 2,2 га протягом 1991-2020 року.

Зазначає, що на даний час їй стало відомо, що відповідач у справі ОСОБА_2 має намір продати земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 4624587800:02:000:3060 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Вважає, що на даний час існує загроза того, що відповідач може здійснити дії, спрямовані на відчуження майна, яке йому належить на праві приватної власності та в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення її позовних вимог.

Як визначено у ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати надходження без повідомлення учасників справи.

В порядку ч.1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1, ч.8 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виходячи з норм, передбачених ч.1 ст.150 ЦПК України , позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: заборони відповідачу вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі не вжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивачки ОСОБА_1 , щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом спору між сторонами у даній цивільній справі є земельна ділянка площею 2,0 га, кадастровий номер 4624587800:02:000:3060 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , яка розташована на території Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області, та земельна ділянка площею 1,5 га, яка розташована на території Славської селищної ради Стрийського району Львівської області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивачка ОСОБА_1 просить забезпечити даний позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 4624587800:02:000:3060 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що в подальшому при задоволенні судом її позовних вимог, надасть їй можливість на реалізацію своїх прав на земельну ділянку площею 1,5 га, яка розташована на території Славської селищної ради Стрийського району Львівської області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Однак, судом при розгляді вказаної заяви не представилось можливим встановити зв`язок між вказаними земельними ділянками, визначити їх конфігурації, розташування, та яким чином таке забезпечення позову захистить в подальшому інтереси позивачки щодо її права на власність та такою в заяві це належним чином не обгрутновано і не спростовується відповідними доказами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Так як вказано вище, забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання.

Разом з тим, позивачкою ОСОБА_1 не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав вважати, що виконання рішення суду у майбутньому при задоволенні позову, може бути утрудненим чи неможливим та те, що захист її прав, свобод та інтересів неможливий без вжиття заходів забезпечення позову та у разі не вжиття таких заходів нею буде докладено значних зусиль та витрат для їх відновлення.

В поданій заяві про забезпечення позову, як вважає суд, не наведено обставин, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку незастосування забезпечення позову, з огляду на спірні правовідносини, як і не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що застосування даного виду забезпечення позову є ефективним способом захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки та їх невжиття призведе до порушення її прав.

Відтак, суд вважає, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою в частині співмірності та відповідності обраного заходу забезпечення позову вимогам, на забезпечення яких він вживається; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі спроможності заходів, який заявниця просить вжити в порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Зазначені обставини в їх системному зв`язку свідчать про те, що заява про забезпечення позову є передчасною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно ч.6 ст.153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 149-153, 247, 258-261, 353-355, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №453/990/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 про скасування наказу та визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя