Рішення

від 15.07.2021 по справі 510/2469/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2469/20

Провадження № 2/510/600/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2021 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Березенко С.П.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача у судове засідання не явився, направив на адресу суду відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити, розглянути справу у його відсутності.

Позивач у судове засідання не явилась, надала суду заяву в якій просила розглянути справу у її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту громадянки України - ОСОБА_1 та її і/н; копія паспорту громадянина України - ОСОБА_2 та його і/н; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копія довідки Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області від 09.11.2020р. № 955; копія витягу з по господарської книги від 19.11.2020р. № 993; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батька від 16.06.2020р.; копія заповіту ОСОБА_3 від 14.12.2015р. складеного на ім`я ОСОБА_1 ; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.02.2016р.; копія довідки Відділу реєстрації актів громадянського стану єйського районного управління юстиції про народження ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ; копія державного акту на право на земельну ділянку серії ЯИ № 386785; копія державного акту на право на земельну ділянку серії ЯИ № 896720; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 088545; копія пенсійного посвідчення серії ААА № 897757; копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 21.07.2015р.; копія звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна; копія спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27. 11.2020р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був батьком позивача. За життя йому належало: житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка - витяг з погосподарської книги Долинської сільської ради Ренійського району від 19.11.2020р.; земельна ділянка площею 0,1652 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 396720; земельна ділянка площею 0,2500 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 386785; земельна ділянка площею 2,33 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 088545.

Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті батько позивача - ОСОБА_3 розпорядився належним йому майном, 14.12.2015 року залишив заповіт на ім`я доньки, яким заповідав їй усе своє майно, яке йому буде належати та в чому б воно не полягало на день смерті. Тому, спадкоємство здійснюється за заповітом. Відповідно до ст. 1241 ЦК України, спадкоємцем, який мав право на обов`язкову частку у спадщині після смерті батька є брат позивача, тобто син спадкодавця - ОСОБА_2 , який на підставі рішення суду від 21.07.2015р. визнаний недієздатним та позивач є його опікуном. Тому, він перебуває на утриманні позивача, проживає разом зі нею, на спадщину не претендує. Матір позивача ОСОБА_4 померла раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач у відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця (як спадкоємиця за заповітом) звернулась до нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 200/2020, номер у спадковому реєстрі 66362671 від 04.09.2020р. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 27.11.2020р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_3 та вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплене заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Досліджуючи копію спадкової справи № 200/2020 та матеріали цивільної справи, судом встановлено, що позивач у справі є спадкоємицею за заповітом після смерті батька (ст. 1223 ЦК України). Вона подала до нотаріусу заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, отже вважається такою, що її прийняла. ОСОБА_2 (син спадкодавця) відповідно до ст. 1241 ЦК України є спадкоємцем, який має обов`язкову частку у спадщині, який на підставі рішення суду від 21.07.2015р. визнаний недієздатним, позивач є його опікуном. Так, він перебуває на утриманні позивача, проживає разом зі нею. Матір позивача ОСОБА_4 померла раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємиці за заповітом, була виражена у її діях щодо звернення з відповідною заявою до нотаріуса. Інших спадкоємців немає.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд не бере до уваги доводи представника відповідача вказані у відзиві, оскільки позивач як спадкоємиця прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову від 27.11.2020 р., у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,1652 га, кадастровий номер 5124180500:02:001:0089, призначена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 396720;

земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 5124180500:02:001:0026, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 386785;

земельну ділянку загальною площею 2,33 га (площею 1,14 га. та 1,19 га. кадастрові номери 5124180500:01:005:0268, 5124180500:01:005:0269), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 088545.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков