Рішення

від 24.07.2007 по справі 5/215-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/215-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" липня 2007 р.                                                                              Справа № 5/215-07

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Вишняківський спиртовий завод», с. Вишняки, Хорольський район

до Державного підприємства «Триліський спиртовий завод», с. Триліси, Фастівський район

про стягнення 13288,79 грн.,

за участю представників:

позивача:Чубенко Ж.А. –дов. від 29.03.2007р. № 521

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Вишняківський спиртовий завод»(далі –Позивач) до Державного підприємства «Триліський спиртовий завод»(далі –Відповідач) про стягнення 13288,79 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення договірних зобов'язань не здійснив повний розрахунок за поставлений йому двоокис вуглецю, в зв'язку з чим за останнім рахується борг в розмірі 13288,79 грн.  

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі  28.08.2006р. укладено договір купівлі – продажу згідно умов якого позивач –(продавець) зобов'язується продати товар: двоокис вуглецю в кількості 200 т по ціні 430 грн. без врахування  ПДВ за одну тону на загальну суму з врахуванням ПДВ 103200 грн.,  згідно специфікації (додаток до Договору №1), а відповідач –покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.   

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна Договору на момент його укладання складає 103200,00 грн.

Розрахунки за проданий товар здійснюються безготівковим платежем на протязі одного місяця з дня отримання товару (п. 2.2 договору).

Відповідно п. 4.3.2 договору покупець зобов'язався в установлений договором термін сплатити вартість товару.

Згідно п. 7.4 Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом також встановлено що сторони у справі 28.08.2006р. підписали протокол розбіжностей до вказаного договору, відповідно до якого розділ 1 договору доповнено пунктом наступного змісту «Відпуск товару здійснюється відповідно до графіку поставки узгодженого між сторонами.»; розділ 2 доповнено пунктом наступного змісту «Покупець проводить оплату на рахунок Продавця в безготівкові формі окремо за кожну партію товару по факту її отримання».

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу вуглекислоту по видатковим накладним: № 000538 від 28.08.2006р. в кількості 7700,00 кг. на суму 3973,20 грн., № 000549 від 30.08.2006р. в кількості 7600,00 кг. на суму 3921,60 грн., № 000557 від 04.09.2006р. в кількості 7600,00 кг. на суму 3921,60 грн., № 000569 від 07.09.2006р. в кількості 6500,00 кг. на суму 3354,00 грн., № 000591 від 15.09.2006р. в кількості 7500,00 кг. на суму 3870,00 грн., всього було поставлено 36,9 т. на загальну суму 19040,40 грн., а відповідачем по довіреностях серія ЯИЯ № 881673 від 28.08.2006р. та серія ЯИЯ № 881692 від 15.09.2006р. вказаний товар був прийнятий.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо проведення оплати за поставлений йому товар виконав частково, перерахувавши 15.09.2006р. на рахунок позивача 5751,61 грн. Таким чином у відповідача перед позивачем рахується заборгованість на суму 13288,79 грн.

Зазначена сума заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, якій підписаний сторонами та скріплений печатками, завірена копія якого залучена до матеріалів справи. Відповідно до зазначеного акта звірене сальдо на 20.09.2006р. становить 13288,79 грн. на користь позивача.  

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію на суму 132883,79 від 29.12.2006р. за № 2124 відповідно до якої позивач просить відповідача погасити наявну заборгованість. Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Отже, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим за останнім, на час розгляду справи, рахується заборгованість на загальну суму 13288,79 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару по вищезазначеним накладним.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13288,79  грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Триліський спиртовий завод»(08552, Київська область, Фастівський район, с. Триліси, код ЄДРПОУ 32728213) на користь Державного підприємства «Вишняківський спиртовий завод»(37860, Полтавська обл., Хорольський район, с. Вишняки, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 00374812) 13288 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 79 коп. –заборгованості, 132 (сто тридцять дві) грн. 89 коп. –витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя