Рішення

від 26.07.2021 по справі 329/265/21

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/265/21

Провадження № 2/323/482/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої суддіГуцал О.П., за участі: секретаря судового засідання - Чубир Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області у березні 2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не піклується про дитину та самоусунулась від її виховання та утримання.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.06.2021 року.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.07.2021 року.

01.07.2021 року судове засідання було відкладено на 26.07.2021 року, у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, засобами поштового зв`язку до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до даних свідоцтва про народження, батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 .

Як видно із довідки до акта огляду МСЕК від 11.10.2017 року, ОСОБА_3 є особою із першою групою інвалідності та потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до довідки, виданої 08.02.2021 року Виконавчим комітетом Чернігівської селищної ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з 2010 року без реєстрації у сім`ї ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно до інформації Верхньотокмацького опорного закладу загальної середньої освіти Чернігівської селищної ради від 05.02.2021 року, ОСОБА_2 є ученицею 7 класу даного закладу. Єва навчається в закладі з 11.09.2017 року. За час навчання в закладі мати ОСОБА_1 жодного разу не поцікавилася навчанням своєї доньки, батьківські збори не відвідувала.

Актом обстеження умов проживання ОСОБА_5 від 03.03.2021 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_5 (бабуся дитини), ОСОБА_3 (батько дитини), ОСОБА_6 (дідусь дитини) та дитина ОСОБА_2 . Для дитини створені необхідні умови для її проживання, вона має окрему кімнату із місцем для навчання.

В своїй письмовій заяві неповнолітня ОСОБА_2 вказала, що не заперечує проти позбавлення батьківських прав її матері, оскільки вона із трьох років проживає із бабусею, яка повністю нею опікується. Протягом останніх трьох років її мати жодного разу до неї не приїздила та не цікавилася її життям.

Відповідно до листа Служби у справах дітей Гуляйпільської міської ради від 23.02.2021 року, фахівці Служби відвідали родину ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою із малолітньою донькою ОСОБА_7 та співмешканцем ОСОБА_8 . Зі слів ОСОБА_1 , квартира належить матері її співмешканця, вона ніде не працює та проживає за рахунок свого співмешканця. З 2018 року її донька переїхала проживати до батька. У зв`язку із відсутністю матеріальної можливості, вона не допомагає утримувати доньку ОСОБА_2 .

Згідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 , в квартирі створені належні умови.

23.02.2021 року ОСОБА_1 написала на ім`я начальника служби у справах дітей Чернігівської селищної ради заяву, в якій вона зазначила, що у разі розгляду справи щодо позбавлення її батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 , вона не буде заперечувати та підтримує даний позов.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області від 09.03.2021 року було затверджено висновок від 04.03.2021 року органу опіки та піклування Виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.12 Закону України Про охорону дитинства , на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно до ч.2, ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 4 ст. 155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Крім того, згідно п. 2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частинами 3 і 4 ст.164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 30.03.2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав наголосив, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З досліджених судом доказів, з урахування зазначених роз`яснень, встановлено, що мати неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без поважної причини не виявляє щодо дитини батьківського піклування. Також вона ухилилася від виконання своїх обов`язків, оскільки відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, не забезпечує харчування, медичний догляд, лікування дитини, не спілкується з нею, незважаючи на те, що спілкування з батьками необхідне для нормального самоусвідомлення дитини; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як свідоме ухилення відповідача від виховання дитини, що є винною поведінкою матері в розумінні вимог вказаних норм матеріального права.

З наведеного вище, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, суд виходить з наступного.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.181 Сімейного кодексу України кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу особи, зобов`язаної утримувати дитину або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України, суд при визначенні розміру аліментів враховує - стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч.2, ч.3 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Частиною 2 ст.193 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Суд, враховуючи досліджені письмові докази, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, зі стягненням їх на користь на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись дитина.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150, 155, 164, 165, 166, 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст.12 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.03.2021 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, після набрання рішенням суду законної сили, надіслати його копію органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.П. Гуцал