2-о/612/11/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2021 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Масло С.П.,
за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за заявою Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, заінтересовані особи: Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання спадщини відумерлою,-
В С Т А Н О В И В:
Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа: Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, в якій просять визнати відумерлою спадщину, залишену після смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельних ділянок площею 4,9172 га, кадастровий номер 6320684800:02:000:0153 та площею 5,0778 га, кадастровий номер 6320684800:02:000:0184.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 . Після нього залишилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 4,9172 га, кадастровий номер 6320684800:02:000:0153 та площею 5,0778 га, кадастровий номер 6320684800:02:000:0184, розташованих на території Острівщинської сільської ради Близнюківського району Харківської області.
Представник заявника в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі. Заяву просив задовольнити.
Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без їх участі, при вирішенні справи поклалася на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00030709442 від 13.05.2021, вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ - ХР №017095, Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка загальною площею 9,98 га: земельна ділянка площею 4,9172 га, кадастровий номер 6320684800:02:000:0153 та земельна ділянка площею 5,0778 га, кадастровий номер 6320684800:02:000:0184, належала померлому ОСОБА_1 .
Відповідно до Довідки Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 21.05.2021 №87, ОСОБА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: с. Дунине Близнюківського району Харківської області. Був зареєстрований один, інших зареєстрованих осіб по даній адресі не значиться.
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №64929048 від 28.05.2021 після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена спадкова справа, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Відповідно до рішення Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області №181 від 28.05.2021, було вирішено звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, об`єктом якої є земельна ділянка загальною площею 9,98 га: земельна ділянка площею 4,9172 га, кадастровий номер 6320684800:02:000:0153 та земельна ділянка площею 5,0778 га, кадастровий номер 6320684800:02:000:0184, належала померлому ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків .
Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є розуміння відкриття спадщини як настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин .
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частина третя статті 5 ЦК України).
Правила статті 1277 Цивільного кодексу України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року (абзац 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення статті 5 та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що за загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності абзацом 2 пункту 5 Прикінцевих пунктом передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до прав та обов`язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (частина перша та друга статті 1277 ЦК України).
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (частини перша та друга статті 548 ЦК УРСР).
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частини перша та друга статті 549 ЦК УРСР).
Аналіз змісту статей 548, 549 ЦК УРСР свідчить, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подача державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.
Спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави : 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу ); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. Якщо хто-небудь з спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві. Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави (частини перша-третя статті 555 ЦК УРСР).
Системне тлумачення частини другої статті 549, частини першої статті 555 ЦК УРСР та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що:
в ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції відумерлої спадщини , передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися;
оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою;
з урахуванням того, що в частині першій статті 555 ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави, та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями, то абзац 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України може застосовуватися тільки, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року , проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР.
Тому однорічний строк, який встановлений частиною другою статті 1277 ЦК України та в абзаці 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року по справі № 671/22/19.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто спадщина після його смерті відкрилася до 01.07.2003.
Одже, до спірних відносин підлягають застосуванню норми матеріального закону, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою, оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави.
Таким чином, правові підстави для задоволення зави про визнання спадщини відумерлою відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 76-81, 89 , 258, 259, 263-265, 268, 273, 338, 352 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні заяви Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, заінтересовані особи: Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання спадщини відумерлою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного рішення 26 липня 2021 року.
Суддя С.П. Масло
Суд | Близнюківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2021 |
Оприлюднено | 26.07.2021 |
Номер документу | 98541735 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Близнюківський районний суд Харківської області
Масло С. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні