Рішення
від 19.05.2021 по справі 160/3790/21
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Справа № 160/3790/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м.Дніпрі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті та митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ :

15 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110140/2021/000009/1 від 01.03.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110140/2021/00016 від 01.03.2021 року.

Позовна заява обґрунтована протиправністю дій митного органу при відмові в прийнятті митної декларації. Позивач вказує, що з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, причини за яких митний орган відмовляє у митному оформленні товарів полягають у припущеннях та необґрунтованих сумнівах щодо заявленої декларантом вартості товару. Інспектор при складанні даної картки посилається на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару. Позивач стверджує, що всі надані документи, передбачені законодавством, що підтверджують митну вартість товару були подані позивачем до митного органу. Посилання митного органу на розбіжності та неможливість застосування основного методу не відповідають дійсності та вказують на свідоме небажання митного органу виконувати свої функції належним чином. Крім того, позивачем зауважується, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості, а також наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному окремому випадку.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/3790/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

21 квітня 2021 року та 07 травня 2021 до суду від Дніпровської митниці Держмитслужби надійшли аналогічні за змістом відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія до суду позовних вимог. Так, відповідач зазначив, що Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 01.03.2021 № UА110140/2020/001863 згенеровано обов`язкові форми контролю: 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. За результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД від 01.03.2021 №UА110140/2020/001863, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей. Відповідно до пункту 4.3. контракту № ULT/AL-2020 від 20.02.2020 оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію Товару. У наданому комерційному рахунку № LT2002 від 24.12.2020 визначена як 180 днів після отримання партії товару. Вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно зі ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, с ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч.2 ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Однак, зазначені документи декларантом не надано. Згідно з ч. 3 ст. 337 МКУ відповідачем було проведено контроль співставлення - порівняння заявленої митної вартості товарів із даними, які містяться в ціновій базі даних митних органів та з`ясовано наявність митних оформлень подібних товарів за ціною за одиницю значно вище ніж заявлена. До митного оформлення оцінюваної партії товарів декларантом надано прайс-лист б/н від 15.11.2020, який містить посилання на комерційні умови поставки FОВ Шекоу, СFR-Південний та DАР - Дніпро/ Наданий прайс-лист від 15.11.2020 має адресний характер та суб`єктивну спрямованість в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить обмежений перелік товарів та конкретні умови поставки- СFR-Південний та DАР - Дніпро. Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Декларантом до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення №530420210040039444 від 23.01.2021, в графі 3 (умови поставки) якої вказані умови поставки СFК. В наданій копії митної декларації країни відправлення №530420210040039444 від 23.01.2021 в графі 24 (фрахт), а в наданому декларантом перекладі Доставка , зазначено вартість транспортування 1300 дол.США. Вартість товару у вищевказаній декларації країни відправлення (умови поставки СFR) співпадає із вартістю товару, зазначеній у ЕМД від 01.03.2021 № UА110140/2021/001863 (умовах поставки DAР). Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс-2010 на умовах поставки СРК означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключній договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару До названого порту призначення. Відповідно до коносаменту від 23.01.2021 № UTRSUT20120321 - порт призначення Одеса. Тобто наявна вірогідність не включення до митної вартості товару за ЕМД від 01.03.2021 за ЕМД № UА110140/2021/001863 частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку Дніпро). Відповідно до п.6.3 наданого до митного оформлення контракту зазначено, що Продавець гарантує якість Товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого Продавцем, Продавець зобов`язується компенсувати їх вартість Покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано. В мережі Інтернет відсутня інформація щодо офіційного сайту виробника товару FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD), (Китай). Відповідно до вимог п.8 статті 264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій код документа 4104 означає Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів . Згідно відомостей інвойсу, виробник товару « FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD» (Китай). При цьому, торгівельна марка товарів зазначена LIBERTON . Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду НОМЕР_1 . При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. У наданому інвойсі відсутні відомості щодо виробника товару. Китайське підприємство FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD є виключно продавцем та відправником. Сертифікат походження декларантом до митного оформлення не надано. Таким чином, заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди-не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару. Отже, заявлена митна вартість товару не відповідає дійсній вартості , під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 01.03.2021 №11А110140/2021/000009/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цього рішення.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ та FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD Китай був укладений зовнішньо - економічний контракт № ULT/AL-2020 від 20 лютого 2020 року.

Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію Товару.

Пунктом 2.4. Контракту визначено, що ціни на Товар включають в себе вартість самого Товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно п. 4.3. Контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

На умовах та в рамках зовнішньо - економічного контракту контракт № ULT/AL-2020 від 20 лютого 2020 року між позивачем та FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD було організовано поставки товарів з Китаю до України, а саме м`ясорубки та кавомолки електричні в асортименті.

До митного оформлення 01 березня 2021 року представником декларанта було подано митну декларацію №UA110140/2021/001863 (номер встановлений після коригування - №UA110140/2021/001903).

Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно до Комерційного Інвойсу №LT2002 від 24.12.2020 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

Так, у митній декларації №UA110140/2021/001863 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 11 900,00 USD. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала -106 416, 84 грн.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:

-Пакувальний лист (Packing list) від 24.12.2020;

-Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №LT2002 від 24.12.2020;

-Коносамент (Bill of lading) № UTRUST20120321 від 23.01.2021;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0379 від 26.02.2021;

-Декларація про походження товару (Declaration of origin) № LT2002 від 24.12.2020;

-Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 15.11.2020;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № ULT/AL-2020

від 20.02.2020;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)№1 від 01.08.2020;

-Інструкція від 15.11.2020;

-Інформація морських агентів від 25.02.2021;

-Копія митної декларації країни відправлення №530420210040039444 від 23.01.2021;

-Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA110140/2021/001863 від 01.03.2021.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: відповідно до пункту 4.3. контракту № ULT/AL-2020 від 20.02.2020 оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію Товару. У наданому комерційному рахунку № LT2002 від 24.12.2020 визначена як 180 днів після отримання партії товару. Вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно зі ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, с ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч.2 ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Однак, зазначені документи декларантом не надано. Згідно з ч. 3 ст. 337 МКУ відповідачем було проведено контроль співставлення - порівняння заявленої митної вартості товарів із даними, які містяться в ціновій базі даних митних органів та з`ясовано наявність митних оформлень подібних товарів за ціною за одиницю значно вище ніж заявлена. До митного оформлення оцінюваної партії товарів декларантом надано прайс-лист б/н від 15.11.2020, який містить посилання на комерційні умови поставки FОВ Шекоу, СFR-Південний та DАР - Дніпро/ Наданий прайс-лист від 15.11.2020 має адресний характер та суб`єктивну спрямованість в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить обмежений перелік товарів та конкретні умови поставки- СFR-Південний та DАР - Дніпро. Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Декларантом до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення №530420210040039444 від 23.01.2021, в графі 3 (умови поставки) якої вказані умови поставки СFК. В наданій копії митної декларації країни відправлення №530420210040039444 від 23.01.2021 в графі 24 (фрахт), а в наданому декларантом перекладі Доставка , зазначено вартість транспортування 1300 дол.США. Вартість товару у вищевказаній декларації країни відправлення (умови поставки СFR) співпадає із вартістю товару, зазначеній у ЕМД від 01.03.2021 № UА110140/2021/001863 (умовах поставки DAР). Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс-2010 на умовах поставки СРК означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключній договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару До названого порту призначення. Відповідно до коносаменту від 23.01.2021 № UTRSUT20120321 - порт призначення Одеса. Тобто наявна вірогідність не включення до митної вартості товару за ЕМД від 01.03.2021 за ЕМД № UА110140/2021/001863 частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку Дніпро). Відповідно до п.6.3 наданого до митного оформлення контракту зазначено, що Продавець гарантує якість Товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого Продавцем, Продавець зобов`язується компенсувати їх вартість Покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано. В мережі Інтернет відсутня інформація щодо офіційного сайту виробника товару РFOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD), (Китай). Відповідно до вимог п.8 статті 264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій код документа 4104 означає Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів . Згідно відомостей інвойсу, виробник товару « FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD» (Китай). При цьому, торгівельна марка товарів зазначена LIBERTON . Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду НОМЕР_1 . При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. У наданому інвойсі відсутні відомості щодо виробника товару. Китайське підприємство FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD є виключно продавцем та відправником. Сертифікат походження декларантом до митного оформлення не надано. Таким чином, заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди-не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням п.2,3 ст.53 Митного кодексу України зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

3) за наявність - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом директора ТОВ Фірма Адалія від 01.03.2021 року митницю повідомлено про відсутність додаткових документів у підтвердження заявленої митної вартості товару.

На підставі наданих документів, Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110140/2021/000009/1 від 01.03.2021 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110140/2021/00016 від 01.03.2021 року.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UА110140/2021/000009/1 від 01.03.2021 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме: м`ясорубки електричні мод. LMG-28ST - 900 шт.; мод. LMH-28STS - 800 шт.; мод. LMH-28STS Silver - 800 шт. та застосовано резервний метод відповідно до вимог ст. 64 МКУ до рівня 10,15 дол/шт. за ЕМД від №UA500490/2020/501813 від 04.09.2021 р.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та їх коригування.

Відтак, правомірність винесених відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч 2,3,5 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 МК України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі 826/8797/16, від 19.03.2019 по справі 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

В даному випадку підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до митного оформлення товару за митною декларацією в бік збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (резервного) стали висновки митного органу про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості придбаного ТОВ Фірма Аделія та на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та ненадання декларантом документів згідно із сформованим переліком на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ та FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD Китай був укладений зовнішньо - економічний контракт № ULT/AL-2020 від 20 лютого 2020 року.

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ (Покупець) купує товар у FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD Китай (Продавець).

Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію Товару.

Пунктом 2.4. Контракту визначено, що ціни на Товар включають в себе вартість самого Товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно п. 4.3. Контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

Так, товар був отриманий позивачем грудні 2020 року, згідно рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №LT2002 від 24.12.2020, таким чином граничний строк оплати - 180 днів після отримання товару. Наявність додаткових умов та домовленостей відповідачем не доведено.

За умовами частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Отже, банківські платіжні документи надаються до митного оформлення у разі сплати рахунку.

При цьому, умови саме оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку, з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак умови оплати товару, згідно умов інвойсу, не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також, умовами контракту у пункті 2.4 передбачено, що ціни на товар включають у себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту.

Подані Декларантом документи дійсно містять розбіжності щодо умов поставки згідно Інкотермс-2010: у імпортній митній декларації позивачем визначено умови DАР Дніпро, у експортній декларації продавцем визначені умови поставки «С&F» .

У такому випадку належить встановити, що призвели такі розбіжності до обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, та його наслідків.

Умови Інкотермс-2010 «Вартість і фрахт» означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар, продавець зобов`язаний укласти договір і оплачувати всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до пойменованого порту призначення.

Умови Інкотермс-2010 «Поставка в місці призначення» означає, що продавець здійснює поставку, коли товар наданий у розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення.

З наданого прайс - листа вбачається пропозиція продавця придбати товар за різною ціною в залежності від умов поставки: FOB Shekou, Китай; CFR Південний, Україна; DАР Дніпро, Україна.

При цьому, найвища цінова пропозиція визначена на умовах DАР Дніпро, Україна, яку обрано покупцем та визначено продавцем у інвойсі.

Як умовами CFR «Вартість і фрахт» , так і умовами DAP «Поставка в місці призначення» , на продавця покладається обов`язок по оплаті перевезення, за першою умовою продавець оплачує перевезення до порту замовника, за другою - до місця поставки.

Із урахуванням пункту 2.4 контракту згідно із яким ціни на товар включають вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту, а обумовленим пунктом поставки згідно із інвойсом є Дніпро, Україна, за відсутності підтвердження понесення додаткових витрат покупцем, із врахуванням визначених продавцем умов поставки згідно із якими продавець оплачує фрахт, із врахуванням відмітки на коносаменті про вчинення передплати фрахту, суд дійшов висновку, що покупець не мав обов`язку по оплаті перевезення партії товару до митного кордону України (у тому числі перевантаження), фактично не мав таких витрат, отже такі витрати не є складовою митної вартості товару, яка б мала бути доданою до ціни товару за рахунком (інвойсом).

Доводи відповідача, що виявлені розбіжності свідчать про вірогідність не включення до митної вартості товару частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку Дніпро), суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не відповідають умовам пункту 2 частини одинадцятої статті 58 МК України, згідно із яким до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення.

За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу є неправомірними.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст. ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Посилання посадових осіб митного органу на те, що документ, який містить відомості про якісні характеристики та мають вплив на його вартість до митного оформлення не надано, суд оцінює критично, оскільки надання до митного оформлення такого документа не передбачено приписами ст. 53 МКУ.

Щодо виробника товару необхідно зазначити, що згідно контракту № ULT/AL-2020 від 20 лютого 2020 року Продавець FOSHAN XINFU IMP. & EXP.CO.LTD є виробником та відправником товару (Додатком 2 до контракту № ULT/AL-2020 доповнено параграф 1 Предмету контракту, пункт 1.3).

При цьому, назва виробника вказана у Інструкції до товару, а саме на аркуші 25 Інструкції зазначено: Виробник: Фошань Ксінфу Імп енд Експорт Ко., ЛТД .

Також, суд зазначає, що у наданому інвойсі № LT2002 від 24.12.2020 зазначено у описі товарів м`ясорубки торгівельної марки LIBERTON.

У митній декларації зазначено моделі вказаних м`ясорубок, що відповідає іншим документам, що надані до митного оформлення.

Таким чином, сумніви відповідача щодо виробника товару є безпідставними.

Зауваження відповідача щодо відсутності сертифікату походження, документів про якість товару у розглянутому випадку не підтверджують сумнів у достовірності поданих документів, вказані документи не містять числових значень, необхідних для перевірки правильності визначення митної вартості.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

При цьому, суд вказує, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митниця не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні.

Також, суд звертає увагу, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари було розмитнені із зазначенням більшої митної вартості не свідчить про неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Окрім того, як видно з оскаржуваного рішення митниці, в ньому міститься посилання лише на раніше оформлену митну декларацію, на підставі якої проведено митне оформлення подібного товару і не проведено детальне дослідження декларації з доданими до неї документами. У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер та назва товару, виробник та відправник, умови поставки (які є іншими ніж у розглядуваному випадку), сума митної вартості за штуку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в митному оформленні.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений судовий збір у розмірі 4540,00 грн. згідно платіжного доручення №307 від 11 березня 2021 року, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, оф. 601, код ЄДРПОУ 43154742) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті та митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА110140/2021/000009/1 від 01.03.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби UА110140/2021/00016 від 01.03.2021 року.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, оф. 601, код ЄДРПОУ 43154742) судовий збір у розмірі 4 540,00 гривні (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.05.2021
Оприлюднено27.07.2021
Номер документу98542968
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/3790/21

Ухвала від 22.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Боженко Наталія Василівна

Ухвала від 15.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Боженко Наталія Василівна

Ухвала від 01.11.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Баранник Н.П.

Ухвала від 27.09.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Баранник Н.П.

Рішення від 19.05.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Боженко Наталія Василівна

Ухвала від 19.03.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Боженко Наталія Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні