Рішення

від 26.07.2021 по справі 160/8163/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Справа № 160/8163/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ :

21.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000005/1 від 28.01.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00011 від 28.01.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 11.06.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.05.2020 року між ТОВ Фірма Аделія (покупець) та SHUNDE HUANRUN IMP. & EXP. CO., LTD. OF FOSHAN (Китай) (продавець), укладений зовнішньоекономічний контракт №SHIE/AL-2020, відповідно до умов якого покупець купує товар у продавця. Умови поставки товару DAP Дніпро. На умовах та в рамках зовнішньоекономічного контракту організовано поставки товарів з Китаю до України, а саме м`ясорубки електричні в асортименті. З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ Фірма Аделія 28.01.2021 року подано електронну митну декларацію №UA110140/2021/000755, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем було прийнято оспорюване рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

11.06.2021 року та 07.07.2021 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA110140/2021/000755 від 28.01.2021 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Дніпровською митницею ДМС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; документу, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано; у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки; у наданому інвойсі №YK20201007 від 18.12.2020 року відсутні відомості щодо виробника товару, однак зазначена торгівельна марка в назві товару - LIBERTON ; відповідно до цінової бази даних митних органів наявні митні оформлення подібних товарів за ціною за одиницю вище ніж заявлена; відомості щодо морського судна MSC IVANNA , зазначеного у наданому коносаменті від 26.12.2020 року №UTRUST20120251 не відповідають відомостям, зазначеним декларантом у графі 21 митної декларації MSC MEDITERRANEAN , що свідчить про перевантаження товару та пов`язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія 06.08.2019 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1. Основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Так, 05.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія (покупець) та SHUNDE HUANRUN IMP. & EXP. CO., LTD. OF FOSHAN (Китай) (продавець), укладений зовнішньоекономічний контракт №SHIE/AL-2020, відповідно до умов якого покупець купує товар у продавця.

Відповідно до п. 2.1. контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію товару.

Пунктом 2.4. контракту визначено, що ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно п. 4.3. контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

На умовах та в рамках зовнішньоекономічного контракту №SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 року організовано поставки товарів з Китаю до України, а саме м`ясорубки електричні в асортименті.

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ Фірма Аделія 28.01.2021 року подано електронну митну декларацію №UA110140/2021/000755, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар - м`ясорубки електричні мод.LMG-18T - 1000 шт.; мод.LMG-26T - 940 шт.; мод.LMG-28BST - 940 шт.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною комерційного інвойсу №YK20201007 від 18.12.2020 року.

Загальна сума товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), склала 13 415,00 доларів США, розмір ПДВ та ввізного мита - 120 907,58 грн.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.08.2020 року, інструкція від 15.12.2020 року, пакувальний лист (Packing list) від 18.12.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №YK20201007 від 18.12.2020 року, коносамент (Bill of lading) №UTRUST20120251 від 26.12.2020 року.

Крім того, були надані автотранспортна накладна (Road consignment note) №0467 від 27.01.2021 року, декларація про походження товару (Declaration of origin) №MYK20201007 від 18.12.2020 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 15.11.2020 року, інформація морських агентів від 27.01.2021 року, копія митної декларації країни відправлення №515320200530061048 від 26.12.2020 року.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею Держмитслужби встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пункту 4.3. контракту SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 року оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Однак, зазначені документи декларантом не надано.

2) відповідно до п.6.3 наданого до митного оформлення контракту №SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 року зазначено, що продавець гарантує якість товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого продавцем, продавець зобов`язується компенсувати їх вартість покупцеві.

Проте, вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано.

3) у графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер контракту №SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 року, як укладеного з виробником під кодом 4104 . У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій код документа 4104 означає зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів . Згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару - SHUNDE HUANRUNIMP. &EXP. CO., LTD. OFFOSHAN. Торгівельна марка товару №1 - LIBERTON . Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN.

При цьому, у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки.

4) відповідно до розділу 2 контракту №SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 року передбачено, що ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються в інвойсах на кожну окрему партію товару; ціни на товар, умови поставки, умови оплати вказані в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару; ціни на товар та умови поставки (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі; ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту; при зміні в одному модельному ряду номенклатури товару, ціна знову внесеного вироби приймається за аналогічним виробу. При цьому, сума контракту залишається незмінною.

Проте, у наданому інвойсі №YK20201007 від 18.12.2020 року відсутні відомості щодо виробника товару, однак зазначена торгівельна марка в назві товару - LIBERTON .

5) відповідно до цінової бази даних митних органів наявні митні оформлення подібних товарів за ціною за одиницю вище ніж заявлена.

6) згідно інвойсу №YK20201007 від 18.12.2020 року, комерційні умови поставки заявленого товару DAP Дніпро. За заявленими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити всі витрати до поіменованого пункту.

Продавцем оплачено всі витрати і фрахт до порту призначення - порт Одеса Україна, без вивантаження, тоді як за задекларованими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити додаткові витрати, які стягуються вантажно-розвантажувальними комплексами (терміналами) у порту.

7) відомості щодо морського судна MSC IVANNA , зазначеного у наданому коносаменті від 26.12.2020 року №UTRUST20120251 не відповідають відомостям, зазначеним декларантом у графі 21 митної декларації MSC MEDITERRANEAN , що свідчить про перевантаження товару та пов`язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення.

Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення. Документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару.

Документального спростування розбіжностей/невідповідностей наведених у повідомлені митниці та додаткових документах декларантом не надано.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Дніпровською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 28.01.2021 року ТОВ Фірма Аделія повідомило митний орган, що всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість задекларованого товару були надані товариством разом з митною декларацією, у зв`язку з чим додаткові документи надаватись не будуть.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000005/1 від 28.01.2021 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00011 від 28.01.2021 року.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000005/1 від 28.01.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2021/00011 від 28.01.2021 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить с наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості , а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2021/000005/1 від 28.01.2021 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Що стосується зауважень відповідача щодо того, що декларантом не було надано банківські платіжні документи, суд зазначає наступне.

Так, п. 4.3 контракту №SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 року визначено, що оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після тримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

У комерційному інвойсі №YK20201007 від 18.12.2020 року до контракту від 05.05.2020 №SHIE/AL-2020 визначені умови оплати: протягом 180 днів після отримання партії товару, дослівно протягом 180 днів після доставки товару .

При цьому, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку, з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, умовами контракту у пункті 2.4 передбачено, що ціни на товар включають у себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту.

Із урахуванням пункту 2.4 контракту згідно із яким ціни на товар включають вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту, а обумовленим пунктом поставки згідно із інвойсом є Дніпро, Україна, за відсутності підтвердження понесення додаткових витрат покупцем, із врахуванням визначених продавцем умов поставки згідно із якими продавець оплачує фрахт, із врахуванням відмітки на коносаменті про вчинення передплати фрахту, суд дійшов висновку, що покупець не мав обов`язку по оплаті перевезення партії товару до митного кордону України (у тому числі перевантаження), фактично не мав таких витрат, отже такі витрати не є складовою митної вартості товару, яка б мала бути доданою до ціни товару за рахунком (інвойсом).

Доводи митного органу, що виявлені розбіжності свідчать про вірогідність не включення до митної вартості товару частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку Дніпро), суд вважає помилковими, оскільки вони не відповідають умовам п. 2 ч. 11 ст. 58 МК України, згідно із яким до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення.

Надаючи оцінку доводам митного органу про непідтвердження того, що продавець є виробником товару, суд зазначає, що додатковою угодою №1 від 01.08.2020 року до контракту від 05.05.2020 року №SHIE/AL-2020 доповнено контракт пунктом 1.3., згідно зі яким продавець SHUNDE HUANRUN IMP. & EXP. CO., LTD. OF FOSHAN є виробником та відправником товару.

Щодо відмінностей між заявленим у графі 21 ЕМД морським судном MSC MEDITERRANEAN та зазначеного у наданому морському коносаменті MSC IVANNA , суд зазначає наступне.

Позивачем було надано до митного оформлення коносамент від 26.12.2020 №UTRUST20120251, в якому зазначено судно MSC IVANNA . Як вбачається з наданих товаросупровідних документів, зокрема, контракту від 05.05.2020 року, комерційні умови поставки оцінюваної партії товарів - DAP Дніпро, відповідно до яких продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (м. Дніпро), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести трати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення.

Так, всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення даному випадку (м. Дніпро) несе продавець, і, відповідно, є невід`ємною складовою митної вартості вару, що оцінюється.

Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс DAP вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивозу.

Відповідно до п. 11.1 контракту, всі терміни та визначення даного контракту відповідають термінам і визначенням, підготовленим Міжнародною торговою палатою і наведені в збірнику торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Відповідно до правил Інкотермс 2010, термін Delivered at. Place, скорочено (постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Отже, умовами поставки передбачено, що обов`язок нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару, у тому числі перевантаження, несе постачальник, ціна за товар була визначена з огляду на умови постачання, транспорті витрати включені в митну вартість товару.

При цьому, не зазначення в контракті про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару.

За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу є неправомірними.

При цьому, надання документів, що підтверджують навантаження, перевантаження та інші дії пов`язані з транспортуванням товару також не є обов`язковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів враховуючи умови поставки товару та включення даних витрат до ціни товару.

З аналізу встановлених обставин вбачається, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається відповідач не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Отже, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

При цьому, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару та відмови в прийнятті митної декларації відповідачем не доведена.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема, має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору , митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Однак, в порушення вищезазначеної норми у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відповідач не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Крім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій.

Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Згідно статті 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-УІ Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства: митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Таким чином, митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірних рішень про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Щодо посилань митного органу на те, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими мотивоване спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару №UA110140/2021/000005/1 від 28.01.2021 року, не має жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ Фірма Аделія митної вартості та носять формальний характер.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, грунтується на раніше визнаній органом Держмитслужби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Разом з тим, в рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. В рішенні не наведена навіть назва товару, митна вартість якого взята за основу. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA110140/2021/000005/1 від 28.01.2021 року прийнято без урахуванням усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятої на підставі оскаржуваного рішення, суд виходить з того, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Отже, картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків для декларанта.

Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA110140/2021/00011 від 28.01.2021 року, прийнята на підставі скасованого рішення та буде автоматично скасована митним органом, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці Держмитслужби, а тому дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно доч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4 540,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №280 від 08.02.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 2 270,00 грн., що становить 50 % від суми сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, офіс 601, код ЄДРПОУ 43154742) до Дніпропетровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110140/2021/000005/1 від 28.01.2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, офіс 601, код ЄДРПОУ 43154742) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець