Рішення
від 12.07.2021 по справі 200/3634/19-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 р. Справа№200/3634/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Сафронової Ю.Л. та представників сторін:

позивача - Цеваліхіної Я.І.;

відповідача (у режимі відеоконференції) - Черніченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) від 26 лютого 2019 року № 0000085016 в частині суми зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за ІІІ та ІV квартали 2016 року у розмірі 81 624 520,00 гривень.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) гривень 00 копійок.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишено без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі № 200/3634/19-а - залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 13 травня 2021 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (який у вказаній постанові Верховним Судом замінено на його правонаступника - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) задоволено частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року скасовано.

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступником якого є Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Верховним судом зазначено про те, що: » ...як вбачається з матеріалів справи, в ній відсутнє рішення Господарського суду Донецької області від 25 липня 2017 року у справі за позовом ПАТ ЕНЕГРОМАШСПЕЦСТАЛЬ до ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС про визнання договору поставки від 26 липня 2016 року №15/681 недійсним, а відтак воно не може вважатися належним та допустимим доказом у справі.

Крім того, на вказане рішення Господарського суду Донецької області позивач посилався у своїх запереченнях на відзив від 16 квітня 2019 року, однак судом першої інстанції вказане рішення суду також не долучено до матеріалів справи та не надано йому належної правової оцінки у своєму рішенні...» .

Крім цього, вказаною постановою, у зв`язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби , згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, проведено заміну відповідача - Офіс великих платників податків ДФС на його правонаступника - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Повно та всебічно дослідивши всі обставини даної справи та докази, що у ній наявні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позові вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення - рішення від 26 лютого 2019 року винесено з порушеннями норм Податкового кодексу України. Зазначає, що податковим органом при проведенні перевірки було встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, п. 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 Дохід , яке привело до заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку на вартість безоплатно отриманих активів по взаємовідносинам з ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС на загальну суму 81 624 520,00 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2016 року на 30 021 800,00 грн. та за 4 квартал 2016 рік на 51 602 720,00 грн.

При цьому, податковим органом зазначено про неможливість підтвердити факт постачання ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ брухту сталевого №2, вид №2/308 ДСТУ 4121-2002 від ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" у кількості 2933,8т. на суму 81 624 520,00 грн. навіть за наявності формально складених, але недостовірних первинних документів у зв`язку з: відсутністю необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності кількості штату працюючих осіб у контрагентів-постачальників брухту сталевого №2, вид №2, відсутності виробничо - складських приміщень, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності; неможливістю встановлення фактичних постачальників брухту сталевого №2, вид №2, а також відсутність факту підтвердження реалізації (виробництва) по ланцюгу продажу/придбання між сумнівними підприємствами-постачальниками; недостовірністю даних, відображених в паперових носіях документів виписаних від контрагента - постачальника ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" для ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ , формальний підхід до їх оформлення, та як наслідок їх юридична дефектність. Тобто, податковим органом встановлена нереальність придбання ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ товарів у ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" та неправомірність документального оформлення взаємовідносин, що фактично не здійснювалися.

Позивач наголошує на тому, що під час перевірки, що здійснював контролюючий орган позивачем було надано документи бухгалтерського обліку, які підтверджують фактичне придбання товару у відповідача. Отже, за таких умов позивач вважає, що мав право на віднесення до складу витрат вартості брухту сталевого.

Вказує на порушення податковим органом статті 19 Конституції України та вважає що, оскільки відповідачем під час проведення перевірки, не було дотримано вимог Податкового кодексу України, а відповідачем допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що податковий орган діяв виключно в межах власних повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Податковим кодексом України.

Вказує, що по ланцюгу постачання ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС формувало податковий кредит за рахунок підприємств-постачальників, у яких не встановлено фактичне надходження товарно-матеріальних цінностей, номенклатура яких зазначена в податкових накладних зареєстрованих на адресу ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС , тобто відсутнє придбання брухту металевого.

Зазначає, що оскільки не можливо підтвердити факт постачання ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ брухту сталевого №2, вид №2/308 ДСТУ 4121-2002 від ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" у кількості 2933,8т на суму 81 624 5250,00 грн., навіть за наявності формально складених, але недостовірних первинних документів спірне податкове повідомлення - рішення є таким, що винесено відповідно до норм Податкового кодексу України.

Вказує про те, що за даними відповідача підприємства - контрагенти ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" не мають дозволів на окремі види робіт та експлуатацію обладнання, застосування машин, механізмів, устаткування, виконання робіт, не отримували послуг оренди, дані фактичної та юридичної адреси не співпадають, податкова звітність не надається з листопада-грудня 2016 р., інформація щодо придбання брухту сталевого у даних підприсмств-постачальників ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС - відсутня.

Зазначає про те, що у товарно-транспортних накладних, наданих позивачем зазначено перевізником ФОП ОСОБА_1 , який не має жодного відношення до приміщення, адресу якого зазначено пунктом навантаження товару.

Стверджує, що за його даними у ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС відсутні матеріальні ресурси, економічно необхідні для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, а саме відсутній технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби.

Вважає, що ним підтверджено неможливість факту придбання ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ брухту сталевого №2, вид №2/308 ДСТУ 4121-2002 у ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС у кількості 2933,8 т. навіть за наявності формально складених, але недостовірних первинних документів у зв`язку з:

- відсутністю необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності кількості штату працюючих осіб у контрагентів- постачальників брухту сталевого №2, вид №2, відсутності виробничо - складських приміщень, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності;

- неможливістю встановлення фактичних постачальників брухту сталевого №2, вид №2, а також відсутність факту підтвердження реалізації (виробництва) по ланцюгу продажу/придбання між сумнівними підприємствами-постачальниками;

- недостовірністю даних, відображених в паперових носіях документів виписаних від

контрагента-постачальника ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС для ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ , формальний підхід до їх оформлення, та як наслідок їх юридична дефектність.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ зареєстровано 20.11.1995 року рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрацію від 20.11.1995 року за № 12701200000000317, перереєстровано 28.04.2011 року під реєстраційним номером 12701070019000317 виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, у зв`язку зі зміною назви підприємства. Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.05.2011 року №100336168, виданого СДПІ у м. Донецьку, індивідуальний податковий номер - 002106005156, зареєстрований платником ПДВ з 05.08.1997 року. З від 04.05.2011 р. підприємство взято на облік в органі Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, реєстраційний номер 367/5 в якості платника єдиного соціального внеску.

На підставі направлень, виданих Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 179, № 180, № 181, № 182, № 183, № 184, № 185, 186, № 194 та відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІV квартал 2018 року, на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 16.11.2018 року № 2133, проведена планова документальна виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 00210602) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2018р., відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

ПАТ "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ" проінформовано про проведення документальної планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 16.11.2018р. № 28, яке надіслано платнику податків 16.11.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (дата вручення 20.11.2018).

Судом встановлено та підтверджено актом перевірки, що перевірка проводилась з 30.11.2018 по 04.02.2019 р.

Термін проведення перевірки продовжувався з 22.01.2019 р. по 28.01.2019 р. на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 18.01.2019 р. № 137 та з 29.01.2019 р. по 04.02.2019 р. на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 28.01.2019р. № 171.

Перевірку проведено за період з 01 квітня 2016 року по 31 вересня 2016 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складений Акт від 07 лютого 2019 № 19/28-10-50-16-07/00210602 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", (код ЄДРПОУ 00210602) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2018р. (далі - Акт перевірки) (а.с. 133-250, т. 5, а.с. 1-120, т.6).

Судом досліджений зміст Акту перевірки, відповідно до якого, серед іншого, зазначено у пункті 2.7 розділу 2 Акту перевірки про те що, у ході перевірки на адресу ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ було надано листи від 30.11.2018 № 50442/10/28-10-50-13, від 30.11.2018 № 50444/10/28-10-50-13 про надання документів та пояснень. При цьому податковим органом зазначено, що підприємством були надані в повному обсязі всі необхідні для проведення перевірки документи та пояснення.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3 Акту перевірки визначено, що за даними перевірки встановлено, що відповідно до наказів ПАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ про облікову політику на 2016 рік №5 від 11.01.2016, на 2017 рік - № 5 від 10.01.2017, на 2018 рік - №5 від 09.01.2018 платником податків організація та ведення бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності здійснюється у відповідності з Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та діючими у відповідні періоди Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

Водночас, перевіркою повноти визначення задекларованих ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ показників у рядку 01 Декларацій „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.04.2016 р. по 30.09.2018 р. встановлено завищення суми збитків на загальну суму 85 678 386 грн., в т.ч.: за півріччя 2016 року на 3 200 800грн.; за три квартали 2016 року на 33 222 600 грн.; за 2016 рік на 84 825 320грн.; за 1 квартал 2017 року на 853 066 грн., за півріччя 2017 року на 853 066 грн.; за три квартали 2017 року на 853 066 грн.; за 2017 рік на 853 066 грн.

У розділі четвертому Акту перевірки наведені наступні висновки податкового органу, зокрема: перевіркою встановлені порушення ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ :

пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 140.2, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 Дохід , п. 3.3.1 параграфу 3.3 Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 Фінансові інструменти в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 373 472 458 грн, в тому числі: за півріччя 2016 року на 32 311 953 грн; 9 місяців 2016 року на 92 660 704 грн; 2016 рік на суму 175 680 696 грн; 1 квартал 2017 року 204 780 242 грн; півріччя 2017 року 231 457 538 грн; 9 місяців 2017 рік 258 791 832 грн; 2017 рік 288 089 409 грн; 1 квартал 2018 року 316 528 619 грн; півріччя 2018 року 344 130 328грн; 9 місяців 2018 року -373 472 458 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу, які викладені в Акті перевірки, Товариство на адресу відповідача надіслало письмові заперечення від 19 лютого 2019 року №388, відповідно до яких просило переглянути висновки та підстави донарахування доходу на брухт сталевий, отриманий від ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС на суму 81 624 520 грн.

26 лютого 2019 року листом №9704/10/28-10-50-16-13 відповідач повідомив Товариство про розгляд поданих заперечень та залишив висновки Акту перевірки від 07 лютого 2019 №19/28-10-50-16-07/00210602 без змін, а заперечення без задоволення.

26 лютого 2019 року Офісом великих платників податків ДФС прийнято спірне податкове повідомлення рішення №0000085016, яким ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 373 472 458 грн, в тому числі: за півріччя 2016 року на 32 311 953 грн; 9 місяців 2016 року на 92 660 704 грн; 2016 рік на суму 175 680 696 грн; 1 квартал 2017 року 204 780 242 грн; півріччя 2017 року 231 457 538 грн; 9 місяців 2017 рік 258 791 832 грн; 2017 рік 288 089 409 грн; 1 квартал 2018 року 316 528 619 грн; півріччя 2018 року 344 130 328 грн; 9 місяців 2018 року -373 472 458 грн.

Як видно з матеріалів справи, зокрема, з адміністративного позову та відзиву відповідача, спірним питанням є лише правовідносини між позивачем та ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС".

ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39440645), відповідно до витягу з ЄДРПОУ зареєстровано 14.10.2014 року №10721020000030997 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, перебуває на обліку в ГУ ДФС Київської обл (Бориспiльський район) (а.с. 163, т6).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" 26 липня 2016 року укладено договір постачання № 15/681 (а.с. 150-155, т.1).

Відповідно до умов вказаного договору постачання Постачальник - ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС передає у власність, Покупцю - ПАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ , а Покупець приймає та оплачує товар, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначені сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п.1.1. договору).

Ціна продукції зазначається у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (п.2.1договору). Договір вважається укладеними та набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін(п.13.1 договору). Строк дії договору до 31.07.2017 (п.13.2 договору).

Як зазначено податковим органом в Акті перевірки, станом на 31.12.2017 року заборгованість перед ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" у позивача відсутня.

ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39440645) зареєстровано 14.10.2014 року №10721020000030997 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, перебуває на обліку в ГУ ДФС Київської області (Бориспiльський район).

Податковим органом в Акті перевірки зазначено, що в результаті проведеного аналізу постачальників виявлено, що у період з 01.04.2016 р. по 31.12.2016 р. постачальниками ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС брухту сталевого №2 були: ТОВ ГРІН АПАРТМЕНС (код ЄДРПОУ 40174483) - період поставки серпень - вересень 2016р., ТОВ БАЙЛЗ ГРУП (код ЄДРПОУ 40538793)- період поставки 12.2016 -02.2017, ТОВ БІЗНЕС ЛЕЙКС (КОД ЄДРПОУ 40366497) період поставки жовтень 2016року, ТОВ "УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЛЕКТАЦІЇ "СПЕЦПРОМТЕХНІКА"(код ЄДРПОУ 30620357) період поставки листопад 2016 року, ПАТ ІНТЕКО (код ЄДРПОУ 31016969) період поставки грудень 2016 року.

У зв`язку з викладеним, Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС направлено запит від 03.12.2018 № 39357/7/28-10-50-16-11 до ГУ ДФС у Київськiй областi з питання проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ з ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС з питання постачання брухту сталевого №2.

На запит отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації ГУ ДФС у Київськiй областi від 25.01.2019 №2/10-36-14-12/39440645 ( вх. №2081/7-03 від 30.01.2019), згідно якої не підтверджено факт реального здійснення придбання ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ ГРІН АПАРТМЕНС (код ЄДРПОУ 40174483) за період серпень - вересень 2016 року та ТОВ БАЙЛЗ ГРУП (код ЄДРПОУ 40538793) за період грудень 2016року, ТОВ БІЗНЕС ЛЕЙКС (КОД ЄДРПОУ 40366497) за жовтень 2016року, ТОВ "УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЛЕКТАЦІЇ "СПЕЦПРОМТЕХНІКА"(код ЄДРПОУ 30620357) за листопад 2016 року, ПАТ ІНТЕКО (код ЄДРПОУ 31016969) за грудень 2016 року (Розділ 3 Акту перевірки).

З огляду на викладене, податковим органом визначено, що по ланцюгу постачання ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС формувало податковий кредит за рахунок підприємств-постачальників, у яких не встановлено фактичне надходження товарно-матеріальних цінностей, номенклатура яких зазначена в податкових накладних зареєстрованих на адресу ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС . А також, не можливо підтвердити факт постачання на адресу ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ брухту сталевого №2, вид №2/308 ДСТУ 4121-2002 від ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" у кількості 2933,8т на суму 81 624 520,00 грн. навіть за наявності формально складених, але недостовірних первинних документів у зв`язку з:

- відсутністю необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності кількості штату працюючих осіб у контрагентів-постачальників брухту сталевого №2, вид №2, відсутності виробничо - складських приміщень, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності;

- неможливістю встановлення фактичних постачальників брухту сталевого №2, вид №2, а також відсутність факту підтвердження реалізації (виробництва) по ланцюгу продажу/придбання між сумнівними підприємствами-постачальниками;

- недостовірністю даних, відображених в паперових носіях документів виписаних від контрагента-постачальника ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" для ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ , формальний підхід до їх оформлення, та як наслідок їх юридична дефектність.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, податковим органом встановлено нереальність придбання ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ товарів у ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" та неправомірність документального оформлення взаємовідносин, тобто, на думку податкового органу, операції фактично не здійснювалися.

16 квітня 2019 року позивачем надані додаткові пояснення щодо предмету спору.

Так, позивач зазначає, що між ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ та ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВС було укладено договір постачання від 26.07.2016 року № 15/681. Постачальник - ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС передає у власність, Покупцю - ПАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕІДСТАЛЬ , а Покупець приймає та оплачує товар, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначені сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору(п.1.1. договору).

Згідно п.1 специфікації №1 від 26.07.2016р., специфікації №2 від 01.09.2016р. специфікації №3 від 30.09.2016р., специфікації №4 від 30.11 2016р. до договору №15/681 передбачені наступні умови поставки: СРТ м. Краматорськ склад ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ .

Згідно правил Інкотермс 2010 СРТ - Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти контракт перевезення товару до названого місця призначення.

Позивач не має жодного зобов`язання перед ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС щодо укладення договору перевезення.

Також позивач зазначає, що з метою документального оформлення цієї поставки були належним чином оформлені первинні документи, які були надані податковому органу в процесі перевірки, про що було вказано в акті (стор. 16-20 Акту перевірки) (а.с. 115-118, т1).

Позивач зазначає, що брухт сталевий є основним компонентом, який використовується підприємством при виплавці сталі у виробництві. Окрім первинних документів, які підтверджують надходження брухту на підприємство, представникам податкового органу були надані вихідні форми та оборотно-сальдові відомості у розрізі номенклатурних номерів по рахунку 201.2 Покупний брухт . У цих документах чітко визначено, у якому періоді, за якою ціною та за яким замовленням був використаний той чи інший вид брухту, у тому числі і брухт №2. На дату закінчення періоду, що перевірявся, залишків брухту сталевого, придбаного у ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС , на обліку у позивача немає, тобто вся зазначена сировина була використана підприємством задля виробництва готової продукції.

Позивач доводить, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, в п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вказує, що Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентів. Також зазначає, що інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. У Податковому кодексі відсутня норма, яка б зобов`язувала позивача перевіряти постачальників товарів (у т.ч. й брухту сталевого) по ланцюгу продажу, штат працюючих осіб у контрагентів - постачальників та інші показники суб`єктів господарювання.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надані наступні документи, зокрема: платіжні доручення за договором постачання № 15/681 щодо сплати вартості брухту металевого на користь ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС (а.с. 119-147, т1), а також копії договору №15/681 від 26.07.216р. с додатками; податкових накладних; бухгалтерської довідки, що підтверджує використання отриманого товару у виробництві ПАТ "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ"; відповіді ДФС від 04.04.2019р.№17286/10/28-10-23-02; реєстр ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕСТАЛЬ первинної документації по ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС"; копії первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" за серпень 2016р., вересень 2016р., жовтень 2016р., грудень 2016р. (а.с. 150-250, т1; 1-250, т2; 1-250, т3; 1-121, т4; 121-137, т6).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України).

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України)

Відповідно до статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Системний аналіз змісту наведених норм ПК України свідчить про те, що в податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат.

За приписами статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону №996-ХІV та пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704; далі - Положення №88), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні для надання їм юридичної сили і доказовості мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із підпунктами 2.1 та 2.4 пункту 2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із статтею 1 Закону №996-XIV, господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а тому не можуть бути підставою для врахування фінансових показників господарської операції в податковому обліку платника. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України)

Відповідно до статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (стаття 2 Закону).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік є обов`язковими видом обліку, який ведеться підприємством.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Таким чином, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено також підпунктом 1.2 пункту 1 та підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксуються та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи. Від імені яких складений документи, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою було встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, п. 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 Дохід , яке привело до завищення доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку на вартість безоплатно отриманих активів по взаємовідносинам з ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС на загальну суму 81 624 520,00 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2016 року на 30 021 800,00 грн. та за 4 квартал 2016 рік на 51 602 720,00 грн.

При цьому, податковим органом зазначено про неможливість підтвердження факту постачання ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ брухту сталевого №2, вид №2/308 ДСТУ 4121-2002 від ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" у кількості 2933,8т на суму 81 624 520,00 грн. навіть за наявності формально складених, але недостовірних первинних документів у зв`язку з: відсутністю необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності кількості штату працюючих осіб у контрагентів-постачальників брухту сталевого №2, вид №2, відсутності виробничо - складських приміщень, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності; неможливістю встановлення фактичних постачальників брухту сталевого №2, вид №2, а також відсутність факту підтвердження реалізації (виробництва) по ланцюгу продажу/придбання між сумнівними підприємствами-постачальниками; недостовірністю даних, відображених в паперових носіях документів виписаних від контрагента - постачальника ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" для ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ , формальний підхід до їх оформлення, та як наслідок їх юридична дефектність.

Тобто, податковим органом встановлена нереальність придбання ПАТ ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ товарів у ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" та неправомірність документального оформлення взаємовідносин, тобто на думку відповідача взаємовідносини не здійснювались.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані платіжні доручення за договором постачання № 15/681 щодо сплати вартості брухту металевого на користь ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС (а.с. 119-147, т1), а також копії договору №15/681 від 26.07.216р. с додатками; податкових накладних; бухгалтерської довідки, що підтверджує використання отриманого товару у виробництві ПАТ "ЕМСС"; відповіді ДФС від04.04.2019р.№17286/10/28-10-23-02; реєстр ПАО ЕМСС первинної документації по ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС"; копії первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" за серпень 2016р., вересень 2016р., жовтень 2016р., грудень 2016р., які в свою чергу підтверджують реальність господарської операції (а.с. 150-250, т1; 1-250, т2; 1-250, т3; 1-121, т4; 121-137, т6).

Водночас, всі первинні документи були надані податковому органу під час проведення перевірки, про що відповідач зазначає в акті перевірки.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що укладення договору, на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентом, не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків та не надано належних доказів. Вказаний договір не є таким, що визнаний недійсним в судовому порядку.

Вказані обставини досліджені судом, документи свідчать про реальність господарських операцій, а тому їх відображення підлягало для податкового обліку. Жодних доказів на підтвердження обставин нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" відповідачем під час розгляду справи надано не було.

Так, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - НП(С)БО № 16).

Відповідно до пунктів 5 - 9 НП(С)БО № 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

З аналізу наведених правових норм ПК України, Закону N 996-XIV та НП (С)БО №16 вбачається, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 (МСБО 18) дохід у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів визначено як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов`язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов`язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід від звичайної діяльності є доходом, який виникає в ході звичайної діяльності суб`єкта господарювання і позначається різними назвами, а саме: продаж, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних типів операцій та подій.

Пунктом 7 МСБО 18 визначено, що дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб`єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.

Критерії визнання в цьому Стандарті, як правило, застосовуються окремо до кожної операції. Проте за певних обставин для відображення суті операції треба застосовувати критерії визнання до компонентів однієї операції, які можна ідентифікувати окремо.

Отже, під час збільшення активу підприємства, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, визнається дохід такого підприємства.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено висновки акту перевірки, слід зазначити, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 815/2946/13-а (адміністративне провадження №К/9901/4496/18).

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підстав якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Разом з тим, доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого статтею 212 КК України відповідачем не надано, а договір, укладений позивачем з ТОВ ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, а враховувалась лише податкова інформація по ланцюгу контрагентів.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

В акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки контролюючого органу в спірних правовідносинах базуються на припущеннях по ланцюгу контрагентів контрагента позивача. При цьому, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами частини другої статті 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками.

Отже, з аналізу первинної документації, норм чинного законодавства та особливостей спірних господарських операцій встановлюється їх реальність, що підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: податковими накладними, актами виконаних робіт, в яких викладено зміст та результати договірних зобов`язань, платіжними дорученнями, якими підтверджується оплата товарів.

Крім цього, судом встановлено, що позивачем було подано позовну заяву до Господарського суду Донецької області до ТОВ «ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС» про визнання договору поставки № 15/681 від 26.07.2016 року недійсним, з посиланням на висновки податкового органу, який поставив під сумнів реальність відповідних господарських операцій позивача з вказаним контрагентом.

У рішенні Господарського суду Донецької області від 25.07.2017 року у справі 905/1190/17 (яке, за даними ЄДРСР набрало чинності 11.08.2017 року та копію якого надано позивачем суду), серед іншого, було встановлено, що : « ...За висновками суду, у розділі 1 договору сторонами було узгоджено предмет договору, у розділі 2 - ціну на товар, у розділі 13 - строк дії договору. При цьому, найменування продукції, її кількість, одиниці виміру, вартість, строки поставки та оплати сторонами врегульовано у підписаних до договору специфікаціях №№1-4.

Тобто, сторонами в договорі поставки №15/681 від 26.07.2016р. було узгоджено такі істотні умови господарського договору як предмет, ціна та строк дії договору.

Таким чином, сторони досягли згоди за всіма істотними умовами договору...

...Як встановлено, згідно з наданими до справи матеріалами позивачем за договором №15/681 від 26.07.2016р. приймався товар від відповідача…

...З урахуванням викладеного, за висновками суду, сторонами виконувались свої зобов`язання за укладеним договором поставки №15/681 від 26.07.2016 р...» .

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" на підставі договору постачання № 15/681, встановлено рішенням господарського суду від 25.07.2017 року у справі 905/1190/17, яке набрало законної сили, отже, вказана обставина не підлягає доведенню позивачем.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України).

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС", у період, що перевірявся, не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано у повному обсязі, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а позивачем доведено реальність господарських операцій з вказаним контрагентом та задекларованих показників.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26 лютого 2019 року № 0000085016 винесено на загальну суму 373 472 458 грн., проте, позовна заява містить обгрунтування лише щодо взаємовідносин з ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС" та лише щодо зменшення податковим органом суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 81 624 520,00 грн. по взаємовідносинам саме з цим контрагентом.

У судовому засіданні, з пояснень представника позивача, встановлено, що не дивлячись на те, що у позовних вимогах позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення - рішення повністю, фактично ним оскаржується лише його частина - зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за ІІІ та ІV квартали 2016 року у розмірі 81 624 520,00 гривень, яка відноситься лише до взаємовідносин з ТОВ "ПРАЙМІНВЕСТСЕРВІС".

Представник позивача зазначила про вказану обставину у судовому засіданні усно.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26 лютого 2019 року № 0000085016 частковому скасуванню - в частині суми зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за ІІІ-й та ІV-й квартали 2016 року у розмірі 81 624 520,00 гривень.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати, у сумі 19210,00 грн., понесені позивачем під час звернення до суду з даним позовом підлягають відшкодуванню у сумі 4 198,45 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (сплачено судового збору - 19210,00 грн.; заявлено майнові вимоги про скасування податкового повідомлення рішення на загальну суму 373 472 458 грн., задоволено позовні вимоги частково, на суму 81 624 520,00 грн. )

Керуючись Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Частково скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) від 26 лютого 2019 року № 0000085016 - в частині суми зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за ІІІ-й та ІV-й квартали 2016 року у розмірі 81 624 520,00 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052) на користь Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 198 (чотири тисячі шістсот п`ять) гривень 45 (сорок п`ять) копійок.

Вступну та резолютивну частини рішення підписано у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 12 липня 2021 року.

Рішення складено у повному обсязі 22 липня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч

Дата ухвалення рішення12.07.2021
Оприлюднено27.07.2021
Номер документу98543526
СудочинствоАдміністративне
Сутьскасування податкового повідомлення - рішення

Судовий реєстр по справі —200/3634/19-а

Постанова від 12.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 25.03.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 18.04.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 24.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 17.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чумаченко Т.А.

Постанова від 02.11.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Блохін Анатолій Андрійович

Постанова від 02.11.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Блохін Анатолій Андрійович

Ухвала від 28.10.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Блохін Анатолій Андрійович

Ухвала від 02.09.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Блохін Анатолій Андрійович

Ухвала від 02.09.2021

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Блохін Анатолій Андрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні