Рішення

від 19.07.2021 по справі 200/5565/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 р. Справа№200/5565/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства ВЕСКО до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість,

встановив:

11 червня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства ВЕКО (далі - позивач, ПрАТ ВЕСКО ) до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач 1, Офіс великих платників податків ДПС), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач 2, ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому позивач просив:

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ ВЕСКО пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5 332,51 грн.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

15 червня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/5565/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.

Про відкриття провадження в адміністративній справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ч. 2 ст. 262 КАС України визначено, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

На підставі ч. 5 ст. 262 КАС України та у зв`язку з відсутністю клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в судовому засіданні, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що посадовими особами Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка підприємства позивача, за результатом якої складено акт № 76/28-10-47-06/00282049.

На підставі вказаного акту 15 серпня 2018 року відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0003747406, яким ПрАТ ВЕСКО зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30 208,00 грн. та нараховані штрафні фінансові санкції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року по справі № 0540/7977/18-а вищевказане податкове повідомлення-рішення визнано противоправнім та скасовано.

Позивач наголошував, що оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №0540/7977/18-а набуло чинності 09 квітня 2019 року то і сума бюджетного відшкодування у розмірі 30 208,00 грн. була узгоджена 09 квітня 2019 року.

10 квітня 2019 року контролюючий орган повинен був внести узгоджену суму до реєстру заяв; 11 квітня 2019 року узгоджена сума в реєстрі повинна була стати доступною органу казначейства. Орган казначейства протягом п`яти операційних днів, тобто до 18 квітня 2019 року включно, зобов`язаний був перерахувати узгоджену суму на рахунок платника.

На цих підставах позивач стверджує, що 18 квітня 2019 року був граничний строк сплати суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 30 208,00 грн.

Незважаючи на це сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 30 208,00 грн. сплачена лише 08 квітня 2020 року.

Позивач зазначає, що внаслідок несвоєчасного бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму заборгованості за період з 19 квітня 2019 року по 08 квітня 2020 року нарахована пеня у розмірі 5 332,51 грн., яка підлягає стягненню на його користь.

Відповідач 1 позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством. Узгоджена сума внесена до Реєстру та перерахована на рахунок позивача 08 квітня 2020 року.

На переконання відповідача 1, якщо б він допускав протиправну бездіяльність, узгоджена сума так і залишалася б невідшкодованою.

Вважає, що вимога про стягнення пені є незаконною та необґрунтованою з причини відсутності заборгованості відповідно до норм п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України. Адже, інформація була занесена до Реєстру у встановлені законодавством строки та перерахована відповідно до хронології, що узгоджується з Порядком № 26 та Податковим кодексом України.

Крім цього, покликаючись на приписи п. 200.13, п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідач 1 зазначає, що розрахунок пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за квітень 2018 року, наданий позивачем, не можна застосовувати для вирішення даної справи, оскільки він містить необґрунтовані дані щодо дати початку нарахування пені, яка повинна бути не раніше наступного дня від дати повернення бюджетного відшкодування, згідно строків, встановлених законом, тоді як, за переконанням Відповідача 1, позивач починає нараховувати пеню завчасно.

Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - Приватне акціонерне товариство ВЕСКО , (ідентифікаційний код: 00282049) зареєстроване як юридична особа з 20 квітня 1994 року, про що 08 вересня 2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.

Відповідач 1 - Офіс великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код: 43141471) зареєстрований як юридична особа, про що 30 липня 2019 року до ЄДР внесений відповідний запис.

Відповідач 2 - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ідентифікаційний код: 37993783) зареєстроване як юридична особа, про що 01 грудня 2011 року до ЄДР внесений відповідний запис.

08 серпня 2018 року за наслідками проведеної перевірки посадовими особами Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС України складний акт №76/28-10-47-06/00282049 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ Веско (код за ЄДРПОУ 00282049) з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Флін (код ЄДРПОУ 31468202), ТОВ Фірма Укрпромекс (код ЄДРПОУ 21557942), ТОВ Кривбассремснаб (код ЄДРПОУ 35230818) за період квітень 2018 року (далі - Акт). За наслідками перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог абз. а п. 198.1, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. б та абз. в п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податкової декларації за квітень 2018 року (р. 19) на суму 30 208,00 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) податкової декларації за квітень 2018 року на суму 30 208,00 грн.

14 серпня 2018 року позивачем подані заперечення на акт перевірки.

14 серпня 2018 року відповідач листом за №33935/10/28-10-47-06 надав відповідь на заперечення до акту перевірки, доводи платника податків були відхилені.

15 серпня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС України прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 №0003747406, яким ПАТ Веско зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2018 року на суму 30 208,00 гривень та нараховані штрафні санкції в сумі 15 104,00 грн. Ці обставини встановлені Донецьким окружним адміністративним судом в межах розгляду адміністративної справи № 0540/7977/18-а.

Позивач не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення звернувся з позовом до суду про його скасування.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі №0540/7977/18-а позов ПАТ Веско до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення шкоди, завданої протиправним рішенням, задоволений частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0003747406 про зменшення ПАТ "ВЕСКО" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 45 332,00 грн, сума завищення бюджетного відшкодування - 30 208,00 грн, штрафні санкції - 15 104,00 грн, прийняте 15 серпня 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України; в задоволенні позовних вимог в частині про стягнення з Державного бюджету України 30 208,00 грн шкоди, завданої прийняттям Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України протиправного повідомлення-рішення № 0003747406 від 15 серпня 2018 року, - відмовлено.

Рішення суду у справі №0540/7977/18-а набрало законної сили 09 квітня 2019 року, згідно з постановою постанови Першого апеляційного адміністративного суду.

В матеріалах справив міститься витяг з АІС Податковий блок підсистема АІС Суди , відповідно до якого постанова Першого апеляційного адміністративного суду була внесена до системи 15 квітня 2019 року.

Крім цього, в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 60057874 від 01 квітня 2020 року на суму 30 208,00 грн (призначення платежу: бюджетне відшкодування ПДВ за декларацією № 9096368962, 18 травня 2018 року).

Сторонами визнається той факт, що позивач отримав бюджетне відшкодування 08 квітня 2020 року.

Інші докази в матеріалах справи відсутні.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які не застосував суд, та мотиви їх незастосування. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновки суду по суті позовних вимог.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано статтею 200 ПК України.

Згідно з приписами пункту 200.1-200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту ґ пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами а, г і ґ цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня, що настав за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Як вже зазначалось судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі № 0540/7977/18-в податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 15 серпня 2018 року №0003747406, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2018 року на суму 30208,00 грн., визнано протиправним та скасовано.

Рішення суду набрало законної сили 09 квітня 2019 року.

Таким чином, виходячи з вимог статті 200 Податкового кодексу України Офіс великих платників податків ДПС був зобов`язаний 10 квітня 2019 року внести узгоджену суму до реєстру заяв, а орган казначейської служби в свою чергу протягом п`яти операційних днів, тобто до 18 квітня 2019 року перерахувати на поточний рахунок платника ПДВ узгоджену суму бюджетного відшкодування.

Однак, в порушення вищезазначених строків сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 30 208,00 грн. сплачена позивачу лише 08 квітня 2020 року.

Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.

Отже, згідно вимог пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України під час підрахунку пені враховується облікова ставка Національного банку України, що встановлена на момент виникнення пені, протягом строку її дії.

Логічним є тлумачення за яким такі граматичні елементи вказаного речення як: встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, стосуються саме облікової ставки.

В період виникнення заборгованості з відшкодування ПДВ, а саме: з 19 квітня 2019 року по 08 квітня 2020 року розмір та строк дії облікової ставки Національного банку України визначені рішеннями Правління Національного банку України та встановлена у таких розмірах:

з 19 квітня 2019 року по 25 квітня 2019 року (6 днів) - 18 %;

з 26 квітня 2019 року по 18 липня 2019 року (84 дні) - 17,5 %;

з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року (49 днів) - 17 %;

з 06 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року (49 днів) - 16,5 %;

з 25 жовтня 2019 року по 12 грудня 2019 року (49 днів) - 15,5 %;

з 13 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (19 днів) - 13,5 %;

з 01 січня 2020 року по 30 січня 2020 року (30 днів) - 13,5 %;

з 31 січня 2020 року по 12 березня 2020 року (42 дні) - 11 %;

з 13 березня 2020 року по 08 квітня 2020 року (27 днів) - 10 %.

Приведений позивачем у позові розрахунок пені за період з 19 квітня 2019 року по 08 квітня 2020 року (день виплати бюджетного відшкодування) в сумі 5 332,51 грн. перевірено судом. Позивач при обрахунку пені обрав облікові ставки Національного банку України, що діяли в означений період, а не на момент виникнення пені. При цьому, розрахунок пені позивача є меншим ніж обрахунок виходячи із облікової ставки Національного банку України встановленої на момент виникнення пені. Наявність помилкових визначень саме у розрахунку пені відповідачами суду не повідомлено.

Суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що розрахунок пені, наданий позивачем, є невірним та його не можна застосувати, адже він містить необґрунтовані дані щодо дати початку нарахування пені, яка повинна бути не раніше наступного дня від дати повернення бюджетного відшкодування, згідно строків встановлених законодавством.

Відповідно до наведеного позивачем розрахунку пені, датою початку її нарахування визначене 19 квітня 2019 року, тобто саме день наступний від дати коли повинно було бути повернено бюджетне відшкодування, згідно строків встановлених законодавством, які в даному випадку сплили 18 квітня 2019 року.

Окрім того, твердження відповідача 1 про те, що він не є належним відповідачем у справі щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суд вважає хибними, заснованим на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства України, оскільки саме податкові органи є відповідальними за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.

Відповідачами у справах такої категорії виступають податковий орган та орган казначейства. При цьому позивач не зобов`язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов`язки.

Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у вказаній сумі за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 5 332,51 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати про сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 04 червня 2020 року № 5101.

Докази здійснення сторонами інших судових витрат суду не надані.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків ДПС та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору по 1 051,00 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов приватного акціонерного товариства ВЕСКО (ідентифікаційний код 00282049, місцезнаходження: 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Індустріальна, буд. 2) до Офісу великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код: 43141471, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ідентифікаційний код: 37993783, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11а) про стягнення пені за несвоєчасне бюджетну відшкодування податку на додану вартість - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства ВЕСКО пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 5 332 (п`ть тисяч триста тридцять дві) гривні 51 копійка.

3. Стягнути на користь приватного акціонерного товариства ВЕСКО за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 051 (одна тисяча п`ятсот одна) гривня 00 копійок.

4. Стягнути на користь приватного акціонерного товариства ВЕСКО за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 051 (одна тисяча п`ятсот одна) гривня 00 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко