Постанова

від 25.07.2021 по справі 200/10479/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року справа №200/10479/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №200/10479/20-а (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування:

1.1 до пільгового стажу періоду роботи за спеціальністю машиніст гірничо виймальних машин часу участі позивача у здійснені заходів забезпечення національної безпеки в Донецькій та Луганській областях з 17.04.2018 року по 07.05.2018 року, з 01.08.2018 року по 11.10.2018 року, з 02.09.2019 року по 29.05.2020 року з розрахунку один місяць служби за три, загалом додатково 3 роки;

1.2 до страхового стажу та заробітної плати період роботи на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» з 01.06.2018 року по 31.08.2020 року;

1.3 повного пільгового стажу за провідними професіями прохідник, машиніст гірничо виймальних машин, робітник очисного вибою:

-з 02.10.2006 року по 14.01.2009 року прохідником у ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» - 2роки 03 місяці 12 днів;

-з 21.01.2009 року по 04.11.2010 року прохідником підземним ВП «Шахта Жовтневий Рудник» ДП «ДВЕК» - 01 рік 09 місяців 14 днів;

-з 15.11.2010 року по 21.10.2011 року прохідником в ШБУ №3 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» - 00 років 11 місяців 06 днів;

-з 26.11.2011 року по 16.12.2011 року робітником очисного вибою в ШБУ №3 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» - 00 років 00 місяців 20 днів;

-з 26.11.2011 року по 10.04.2013 року прохідником підземним ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» - 01 рік 03 місяці 15 днів;

-з 25.11.2013 року по 29.09.2020 року машиністом гірничих виймальних машин ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» - 06 років 10 місяців 04 дні;

-з 13.04.2006 року по 17.09.2006 року учнем прохідника у ВК «Шахта Красноармійська-Західна» - 00 років 5 місяців 04 дні;

-з 21.10.2011 року по 24.11.2011 року виробничу практику учнем робітника очисного вибою ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» - 00 років 01 місяць 03 дні;

-з 10.04.2013 року по 10.10.2013 року курсове навчання в УКК ДП «Селидіввугілля» за професією машиніст гірничих виймальних машин 00 років 06 місяців 00 днів.

- скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії №2216 від 01.10.2020 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача №969 від 28.09.2020 року, з зарахуванням вищезазначених періодів до пільгового та страхового стажу.

В обгрунтування позову зазначив, що відповідачем протиправно не зараховано спірні періоди до пільгового та страхового стажу позивач, протиправно відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058. З рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії не зрозуміло, чи зарахував пенсійний орган до пільгового стажу час проходження позивачем військової служби.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року позов задоволено частково.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року виправлено описку рішення.

Визнано протиправними дії Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового та страхового стажу періодів роботи з 01.06.2010 по 30.06.2010 на підприємстві ВП «шахта «Жовтневий рудник» та на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 по 31.08.2020.

Зобов`язано Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію ОСОБА_1 з 28.09.2020 з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 01.06.2010 по 30.06.2010 на підприємстві ВП «шахта «Жовтневий рудник» та з врахуванням довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 17.08.2020 №613.

В задоволенні решти позовних вимогвідмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції прийняв рішення без аналізу послідовності викладених періодів пільгового та страхового стажу.

Суд першої інстанції не дав оцінку включенню до пільгового стажу періоду військової служби позивача, а також інших спірних періодів трудової діяльності позивача.

Суд першої інстанції, вірно визнавши неправомірним не зарахування відповідачем до страхового пільгового стажу періоду з 01.06.2018 року по 31.08.2020 року, проте не зобов`язав відповідача зарахувати цей період при призначенні пенсії, що позбавляє позивача ефективного захисту порушених прав.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

28.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ч.1 п.3 ст.114 Закону України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2216 від 01.10.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.(а.с.25)

В рішенні пенсійного органу зазначено, що позивачу не зараховано до пільгового стажу період з 01.06.2010 по 30.06.2010 на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник», оскільки згідно індивідуальної відомості про застраховану особу від 29.09.2020 відсутні дані в спецстажу.

До страхового стажу не зараховано період роботи на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 по 31.08.2020, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МДЗ України (ОК-5 від 29.09.2020).

Страховий стаж позивача складає 20 років 09 місяців 09 днів, в тому числі підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (ч.1 п.3 ст.114 Закону №1058) складає 19 років 29 днів, в т.ч. за ст.14-20 шахтарі 10 років 10 місяців 06 днів, за ст.14-25-шахтарі 05 років 08 місяців 22 дні, за кожний повний рік роботи на провідних посадах додатково зараховано за 10 років 2 роки 6 місяців.

За таких обставин за ч.3 ст.114 Закону №1058 у позивача відсутній необхідний пільговий стаж 25 років в підземних умовах.

Право на пенсію за нормами ч.3 ст.114 Закону №1058 позивач набуде за умови роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу на підземних роботах або за ч.2 ст.114 Закону №1058 після досягнення 50 років за наявним стажем.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач при обчисленні пенсійного стажу позивача діяв не на підставіКонституціїта законодавства України.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

На підставі частини третьоїстатті 114 Закону України"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановленийабзацом першимстатті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановленийабзацом першимпункту 1 частини другої цієї статті.

На підставі статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення"основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженомунаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383(далі - Порядок № 383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-ІVвизначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як свідчить рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2216 від 01.10.2020 року пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу позивача період з 01.06.2010 по 30.06.2010 на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» в зв`язку з відсутністю даних в спец стажу за індивідуальними відомостями про застраховану особу від 29.09.2020.

Також не зараховано до страхового стажу період роботи на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 по 31.08.2020, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період .

Щодо роботи за період з 01.06.2010 по 30.06.2010 на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» суд зазначає наступне.

Як свідчать записи в трудовій книжці позивача з 21.01.2009 року по 01.07.2010 року він працював на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» прохідником підземним з повним робочим днем на підземних гірничих роботах на ділянці гірничих капітальних робіт за 4-м розрядом (а.с.28)

Крім цього, індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 свідчать, що за звітний 2010 рік (червень 2010 року) ВП «Шахта «Жовтневий рудник» як страхувальником (код 33577425) за позивача сплачені страхові внески (а.с.44)

Професія прохідник підземний з повним робочим днем на підземних гірничих роботах передбачена Списком №1, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 року №36, який був чинним на час роботи позивача в червні 2010 року на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник».

Враховуючи, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за період часу з 21.01.2009 року по 01.07.2010 року ( в тому числі червень 2010 року) на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» прохідником підземним з повним робочим днем на підземних гірничих роботах, зазначена посада передбачена Списками №1, затвердженими постановою КМУ від 16.01.2003 року №36, - тому зазначений період роботи позивача на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» повинен зараховуватися в пільговий стаж.

Зазначене свідчить про протиправність відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» за період з 01.06.2010 по 30.06.2010.

Щодо періоду роботи на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 по 31.08.2020 року.

Як свідчать записи в трудовій книжці позивача з 01.06.2018 по 31.08.2020 року він працював на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» машиністом гірничих виїмкових машин 6 розряду. (а.с.31)

Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 свідчать, що за звітний період з 01.06.2018 року по 31.08.2020 року підприємством ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» як страхувальником (код 33621568) не сплачені за ОСОБА_1 страхові внески (а.с.86-87)

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені устатті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі частини 1статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частина 2 статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 20 Закону).

Несвоєчасне виконання підприємством обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило Позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду її роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» обов`язку сплачувати внески до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судому постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а.

За таких обставин, суд вважає, що період стажу позивача на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 по 31.08.2020 року не може бути не зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.

Отже, період роботи позивача на підприємстві ДП "Селидіввугілля" ВП шахта "Курахівська" з 01.06.2018 року по 31.08.2020 року підлягає зарахуванню до його страхового стажу.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» з 01.06.2010 по 30.06.2010, до страхового стажу періоду роботи позивача на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 по 31.08.2020 року та зобов`язав пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» з 01.06.2010 по 30.06.2010.

Між тим, суд першої інстанції не зобов`язав відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 по 31.08.2020 року.

Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, зобов`язавши відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 , при тому, що позивач просив скасувати протиправне рішення пенсійного органу про відмову призначити пенсію за віком та повторно розглянути його заяву від 28.09.2020 року, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Проте, частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, в зв`язку з тим, що саме рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії порушує законні права та інтереси позивача,оскільки відповідач протиправно не зарахував спірні періоди роботи позивача до пільгового та страхового стажу, отже неправильно визначив загальний та пільговий стаж ОСОБА_1 при визначенні його права на пенсію, - тому рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2216 від 01.10.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню із зобов`язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.09.2020 року про призначення пенсії за віком, зобов`язавши пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу позивача періоду його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» з 01.06.2010 по 30.06.2010, до страхового стажу періоду роботи позивача на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 по 31.08.2020 року.

Також суд звертає увагу відповідача, що процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1(далі - Порядок №22-1)

Як визначено пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).(..)

Суд наголошує, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Головною рисою такого акту є конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають; чітка визначеність адресата, конкретної особи; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на вищевикладене, суд наголошує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Натомість, рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2216 від 01.10.2020 року в даному випадку не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає, як на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, так і на можливість встановлення мотивів такого суб`єкта при прийнятті спірних актів.

Спірне рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком є невмотивованим, пенсійним органом взагалі не викладено висновків щодо розрахунку пільгового стажу позивача з врахуванням участі позивача у здійснені заходів забезпечення національної безпеки в Донецькій та Луганській областях, не відображено періодів, які зараховуються відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача, не зазначено в зв`язку з відсутністю яких документів чи причин не зараховано інші періоди, які впливають на визначення страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 тощо.

Зазначене, з врахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу, обумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача періоду військової служби позивача, а також інших спірних періодів трудової діяльності позивача з огляду на їх передчасність.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд не може зобов`язувати пенсійний орган зарахувати періоди трудової діяльності позивача, яким не надана оцінка пенсійним органом в своєму рішенні.

Зазначене обумовлює часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, суд вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Як визначено п. 3, п. 8, ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства Українидля цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цьогоКодексупозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої та шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (…)

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 грн (а.с.166)

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №200/10479/20-а задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №200/10479/20-а скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2216 від 01.10.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» з 01.06.2010 по 30.06.2010.

Зобов`язати Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2018 по 31.08.2020 року.

Зобов`язати Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 28 вересня 2020 року з врахуванням висновків суду, визначених в мотивувальній частині постанови.

Стягнути з Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань (ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 26 липня 2021 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 26 липня 2021 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко