Рішення

від 21.07.2021 по справі 515/747/21

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/747/21

Провадження № 2/515/1167/21

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Комерзан Л.І.

представника позивача - адвоката Давиденка К.В.

представника відповідача Скалозуба В.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Давиденка К.В. звернувся до суду з позов- ною заявою, в якій просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого він прийняв у спадщи- ну квартиру АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НОМЕР_6 від 05.11.2020 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка є тіткою його батька. За життя батько фактично прийняв у спадщину, яка спадкоємець п`ятої черги за законом, земельну ділянку для ве- дення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,55 га, що розташована на тери- торії Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, згідно державного акта на прав власності на земельну ділянку серії ОД № 2065354, виданого на ім`я ОСОБА_3 . Ра- зом з тим, з урахуванням вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, його батько вважається таким, що прий- няв спадщину, оскільки до часу відкриття спадщини проживав разом із своєю тіткою, у неї інших родичів не було, вони вели спільне господарство, батько здійснював догляд за нею, оскільки вона була похилого віку та потребувала сторонньої допомоги. Він є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого батька, а отже має право прийняти у спадщину вищевказану земельну ділянку. Він своєчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після сме рті спадкодавця ОСОБА_2 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю доказів сумісного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Також у нього відсутній оригінал правовстановлюючого документа, про його втрату була опублікована об`ява в газеті "Татарбунарський вісник". Зважаючи на те, що ус- падкувати земельну ділянку у нотаріальному порядку він не має можливості, просив визнати за ним право власності на спадкове майно.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розгля- нути за його відсутності, позовні вимоги підтримав (а.с.27).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав (а.с.25).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про ро- згляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою зву- козаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.

Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого про вадження за наявними у справі доказами у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того за конних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову су- перечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають до- казуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добро- вільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по су- ті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Ко- дексом випадках.

З копії паспорту серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.4, 6) вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а.с.7, 11) підтверд- жується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , обидва в с. Лиман Татарбунарського району Одеської області.

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію наро- дження, сформованого 11.11.2020 р. (а.с.8), вбачається, що ОСОБА_2 (батько позивача) наро- дився ІНФОРМАЦІЯ_8 р., його батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

З архівних довідок Державного архіву Одеської області Одеської обласного державної адмініст- рації від 23.12.2020 р. та 04.01.2021 р. (а.с.9-10) слідує, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , а ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , їх батьками були ОСОБА_5 , матір`ю - ОСОБА_6 .

Довідкою Дивізійської сільської ради № 361 від 01.04.2021 р. (а.с.12) підтверджується, що ОСОБА_2 , 1960 р. народження, проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ним на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала ОСОБА_3 , та здійснював за нею догляд, вели спі- льне господарство. Крім ОСОБА_3 в будинку за вказаною адресою інших осіб не було зареє- стровано.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 065354 (а.с.13), земельна ділянка загальною площею 4,55 га, що розташована на території Дивізійської сільської ради, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, пе- редана у приватну власність ОСОБА_3 .

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_6 (а.с.15) слідує, що ОСОБА_1 отримав у спадщину квартиру АДРЕСА_1 . Вказане також підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 05.11.2020 р. (а.с.16).

Вартість земельної ділянки загальною площею 4,5475 га, кадастровий номер 5125081600:01: 001:0817, що перебувала у власності ОСОБА_3 , становить 131258 грн., що видно з витягу із те- хнічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.04.2021 р. (а.с.18).

Відмова нотаріуса (а.с.19) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , у зв`язку з не наданням доказів сумісного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Газета "Татарбунарский вестник" № 29 від 22.07.2021 р. містила оголошення про недійсність де ржавного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 0655354, виданого на ім`я ОСОБА_3 (а.с.28).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В силу ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збе- реженням її цільового призначення, що визначено ч.1 ст.1225 ЦК України.

За змістом ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право спадкування почерго- во. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутнос- ті спадкоємців попередньої черги.

В силу ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадко- давця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спа дщину чи не прийняти її.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом в порядку пер- шої черги, а також те, що земельна ділянка площею 4,55 га, цільове призначення якої - для ве- дення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дивізійської сільської ради, належала спадкодавцю ОСОБА_2 , який за життя не встиг оформити право вла- сності на спірну земельну ділянку на своє ім`я. Тому отримати свідоцтво про право на спадщину через нотаріальну контору він не має можливості у зв`язку з не наданням доказів сумісного про- живання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, суд вважає, що за позивачем має бути визнано право власності на спадкову земельну ді- лянку, що залишилися після смерті ОСОБА_3 , яку фактично прийняв у спадщину ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-82, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ді- лянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , право вла сності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,55, що розташована на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 2065354, вида- ного Татарбунарською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко