Рішення

від 30.06.2021 по справі 910/20834/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2021Справа № 910/20834/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група"

про стягнення 4 305 748,43 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 30.06.2021,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У 2020 році Військовий прокурор Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" (далі - Товариство) про стягнення 4 305 748,43 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором підряду № 232 від 25.05.2018 у зв`язку з чим спричиняється шкода Міністерству оборони України, тобто є безпосередньою шкодою інтересам держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 року позов Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про стягнення 4 305 748, 43 грн. повернуто заявнику без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 року у справі №910/20834/20 скасовано, матеріали позовної заяви передані до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/20834/20 для здійснення розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.04.2021.

За наслідками судового засідання 12.04.20201 суд ухвалив запропонувати прокурору та позивачу у строк до 30.04.2021 подати до суду пояснення щодо заявлення до стягнення суми з виокремленням кожної складової суми: боргу, пені (із зазначенням суми заборгованості та періоду для нарахування), штрафу та відкласти підготовче засідання у справі на 13.05.2021.

05.05.2021 до суду надійшли направлені прокуратурою 30.04.2021 пояснення на виконання ухвали суду.

У судовому засіданні 13.05.2021 суд ухвалив продовжити підготовче провадження у справі № 910/20834/20 на 30 днів до 09.06.2021 (включно), запропонувати відповідачу подати до суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу у порядку, передбаченому статтями 165, 178 ГПК України та відкласти підготовче засідання у справі на 09.06.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/20834/20 до судового розгляду по суті на 30.06.2021.

У судовому засіданні 30.06.2021 представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, однак про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2018 Міністерством оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Перша будівельно-монтажна група (генеральний підрядник) укладено договір підряду № 232.

За умовами договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування (житлового комплексу) № 1 в м. Новоград-Волинський, Житомирська область, військове містечко № 1 (шифр_2018-19) за адресою: вул. Гетьмана Сагайдачного, 77, м. Новоград-Волинський, що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 1.2 договору генпідрядник зобов`язується в строк, що не перевищує 210 календарних днів з дати укладення договору, виконати роботи з будівництва об`єкту та передати їх замовнику, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору договірна ціна є твердою становить 13 759 695,51 грн, у т.ч. ПДВ - 2 293 282,58 грн.

Розділом 4 договору передбачений порядок здійснення оплати за виконані роботи, відповідно до пункту 4.1.1 якого розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3. При взаєморозрахунках за виконані роботи підрядник складає розрахунок у довільній формі, виходячи з номенклатури та обсягів виконаних у звітному місяці робіт, зазначених у акті приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, нормативної кількості матеріальних ресурсів на виконані обсяги робіт, поточних ринкових цін їх придбання в зіставленні з цінами цих же ресурсів, врахованих договірній ціні.

Пунктом 4.1.2 договору передбачено, що після виконання генпідрядником робіт по об`єкту та надання замовнику документів, зазначених у пункті 4.1.1, замовник встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовами договору щодо якості та об`єму, в іншому випадку акти повертаються генпідряднику для усунення зауважень та коригування.

Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються генпідрядником та передаються замовнику, який зобов`язаний протягом 3 календарних днів після отримання цих документів приступити до їх перевірки та приймання виконаних робіт (пункт 4.1.3 договору).

Пунктом 4.1.4 договору замовник може надавати генпідряднику попередню оплату (аванс) на виконання робіт по об`єкту, відповідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 за таких умов: а) аванс надається генпідряднику за наявності рішення головного розпорядника коштів замовника; б) аванс надається на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів; в) розмір попередньої оплати не може перевищувати 30 % вартості від річного обсягу робіт; г) генпідрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом 3 місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику; д) для отримання попередньої оплати генпідрядник повинен письмово звернутися до замовника та узгодити з ним перелік витрат, на які передбачено використати отримані кошти.

Відповідно до пункту 5.1 договору (у редакції додаткової угоди № 24 від 30.05.2018) термін завершення виконання робіт по об`єкту - не пізніше ніж через 210 календарних днів з дати укладання договору, а саме до 30.12.2019, у тому числі за етапами: 1 етап - тривалістю не більше 45 календарних днів повинні бути завершені земляні роботи, улаштування фундаменту, улаштування монолітного поясу по фундаментам, улаштування вводів інженерних мереж, розведення мереж каналізації та водопостачання нижче відм. 0, улаштування підлоги по ґрунту до відм. 0; 2 етап - тривалістю не більше 35 календарних днів повинні бути завершені улаштування стін цегляних 1-го поверху з перемичками, улаштування монолітного поясу по стінам 1-го поверху, монтаж плит перекриття 1-го поверху з монолітними ділянками; 3 етап - тривалістю не більше 40 календарних днів; 4 етап - тривалістю не більше 40 календарних днів; 5 етап - тривалістю не більше 40 календарних днів; 6 етап - тривалістю не більше 10 календарних днів.

Пунктом 5.2.1 встановлено, що приймання- передачі виконаних робіт по об`єкту здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів, якими регламентовано прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Згідно пункту 6.2.1. договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши генпідрядника (цінний лист із описом вкладення) за десять календарних днів до дати розірвання, у разі якщо генпідрядник більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого етапу, визначеного п. 5.1.1. договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2019, а в частині своїх зобов`язань та розрахунків до їх повного виконання сторонами (пункт 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 24 від 30.05.2018).

На виконання умов договору замовник перерахував на реєстраційний банківський рахунок Товариства грошові кошти в сумі 4 108 314,74 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.06.2018 № 217 на суму 255 600,00 грн, від 12.06.2018 № 238 на суму 3 852 714,74 грн.

Також, згідно вимог пункту 6.1.3. договору замовник передав Товариству за відповідними актами 04.06.2018 року та 06.06.2018 проектно-кошторисну документацію та будівельний майданчик для проведення будівельних робіт, прийнятий без зауважень з боку Товариства.

У ході виконання умов договору, замовником виявлено факти відступлення від строків здійснення будівельних робіт Товариством, у зв`язку з чим останньому направлявся лист № 303/21/3/2800 від 20.07.2018 претензійного характеру з вимогою виконання робіт у визначенні за договором строки та ініціювалося питання внесення змін до договору щодо зміни строків виконання робіт за договором шляхом укладання додаткових угод.

З огляду на те, що Товариство станом на 16.08.2018 виконання будівельних робіт у строки, визначені першим та другим етапом договору не здійснило, замовником складено акти обстеження та перевірки фактичного виконання будівельних робіт по даному об`єкту від 16.08.2018, акти розрахунку невиконаних будівельних робіт від 17.08.2018 №1, №2, №3 (І етап) та №1 (II етап).

Як слідує з акту обстеження та перевірки фактично виконаних будівельних робіт, фактичний обсяг виконаних будівельних робіт Товариством на дату розірвання договору склав: розроблення ґрунту у відвал екскаватором з обсягом 0,284 тис. м 3 .

Відповідно до актів розрахунку невиконаних будівельних робіт, вартість невиконаних робіт станом на 17.08.2018 становила: I- й етап: 950 000,42 грн (Акт №1) + 119 764,63 грн (Акт №2) + 155 135,24 грн (Акт №3) = 1 224 900,29 грн; II-й етап: 937 404,31 грн (Акт №1).

Крім того, замовник цінним листом № 303/21/ЮГ/2986 від 02.08.2018 повідомив Товариство про розірвання з 17.08.2018 договору підряду № 232 від 25.05.2018.

У відповіді на вказане повідомлення Товариство у листі № 55-389 від 16.08.2018 зазначило, що замовник передав будівельний майданчик значно пізніше визначеного пунктом 6.1.3 договору строку, у зв`язку з чим Товариство не могло розпочати роботи протягом щонайменше 30 днів з дати підписання договору. При цьому, замовник відмовився від укладення додаткової угоди щодо перенесення строків виконання робіт. Відтак, Товариство відмовилося від розірвання договору в односторонньому порядку.

Звернувшись з даним позовом до суду, позивач внаслідок невиконання Товариством підрядних робіт просив стягнути 4 108 314,74 грн, сплачених в якості авансу, а також 111 690,67 грн пені та штраф у розмірі 85 743,02 грн, нараховані за прострочення виконання підрядних робіт.

Як зазначено судом вище, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України, статтею 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Положеннями статті 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Як зазначає позивач, Товариство не здійснило виконання будівельних робіт за договором № 232 від 25.05.2018 до моменту його розірвання 17.08.2018, та не повернуло будівельний майданчик і будь-яких закуплених будівельних матеріалів позивачу, як замовнику, у зв`язку з чим останній заявив позовну вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 4 108 314,74 грн, сплачених в якості авансу.

Крім того, позивач наголосив на простроченні виконання І та ІІ етапу робіт, у зв`язку з чим позивачем нараховані 100 441,82 грн пені та 85 743,02 грн за прострочення І етапу робіт, а також 11 248,85 грн. пені за прострочення ІІ етапу робіт.

Таким чином, позивачем пред`явлені позовні вимоги одночасно щодо повернення повної суму сплаченого авансу за невиконання підрядних робіт та стягнення нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт.

Правовими підставами повернення повної суми авансу позивач визначає положення статті 693 ЦК України, відповідно до яких, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Натомість, як слідує з правової природи укладеного між сторонами договору, останній є договором підряду, до якого підлягають застосуванню, зокрема, приписи статті 849 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У той же час, положення ст. 849 ЦК України не встановлюють права замовника на повернення попередньої оплати за договором. Як вказувалось вище, положення зазначеної статті передбачають право замовника на відшкодування збитків підрядником, при цьому для застосування таких правових наслідків суду необхідно встановити обставини невиконання підрядником умов договору підряду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 911/1570/18.

При цьому, пункти 6.3.5., 6.3.15. договору також передбачають, що генпідрядник зобов`язаний сплатити замовнику визначені умовами договору штрафні санкції, а також повернути відповідну замовнику частку сплачених замовником за умовами договору коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, унаслідок неповного та несвоєчасного виконання Товариством підрядних робіт за договором, замовник склав акт обстеження та перевірки фактично виконаних будівельних робіт, за яким фактичний обсяг виконаних будівельних робіт Товариством становив розроблення ґрунту у відвал екскаватором з обсягом 0,284 тис. м3, а вартість невиконаних робіт за актами розрахунку невиконаних будівельних робіт станом на 17.08.2018 становила: I-й етап: 950 000,42 грн (Акт №1) + 119 764,63 грн (Акт №2) + 155 135,24 грн (Акт №3) = 1 224 900,29 грн; II-й етап: 937 404,31 грн (Акт №1).

Таким чином, виходячи з правової конструкції статті 849 ЦК України та пунктів 6.3.5., 6.3.15. договору, ураховуючи наявність доказів часткового виконання Товариством підрядних робіт, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем правових підстав для повернення сплаченої суми авансу в повному обсязі. При цьому, суд позбавлений можливості самостійно встановити розмір плати за виконану Товариством частину роботи (розроблення ґрунту у відвал екскаватором з обсягом 0,284 тис. м3).

За наведених обставин, позовна вимога про стягнення з Товариства сплачених в якості авансу 4 108 314,74 грн задоволенню не підлягає. Додатково суд також наголошує на неправомірності одночасного заявлення вимог щодо повернення авансу за невиконання підрядних робіт та санкцій за несвоєчасне виконання робіт. При цьому, положення пункту 7.4 договору підряду передбачають окремі види санкцій за несвоєчасне повернення суми авансу.

Разом із цим, судом встановлено, що Товариство допустило прострочення виконання робіт за І та ІІ етапом, унаслідок чого до останнього підлягають застосуванню визначені договором штрафні санкції.

Так, позивачем нараховані 100 441,82 грн пені та 85 743,02 грн за прострочення І етапу робіт станом на 17.08.2018 на 41 день, а також 11 248,85 грн. пені за прострочення ІІ етапу робіт на 6 днів.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частинами 2, 3 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пунктів 6.3.5., 6.3.15. договору генпідрядник зобов`язаний сплатити замовнику визначені умовами договору штрафні санкції, а також повернути відповідну замовнику частку сплачених замовником за умовами договору коштів.

Згідно пункту 7.4. договору за порушення строків виконання робіт по будь-якому етапів, визначених пунктом 5.1 договору, з генпідрядника стягується пеня у розмірі 0,2% від вартості робіт, з яких допущено прострочення не виконання за кожен день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості таких робіт.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 111 690,67 грн та штраф у розмірі 85 743,02 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про стягнення 4 305 748,43 грн задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" ( 01601, місто Київ, ПЕЧЕРСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 5, КАБІНЕТ 109; ідентифікаційний код 40051731) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022) 111 690,67 грн (сто одинадцять тисяч шістсот дев`яносто гривень 67 копійок) пені, 85 743,02 грн (вісімдесят п`ять тисяч сімсот сорок три гривень 02 копійок) штрафу та 2 961,51 грн (дві тисячі дев`ятсот шістдесят одну гривню 51 копійку) судового збору.

3. У іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.07.2021.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ