Рішення

від 31.05.2021 по справі 910/20324/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2021Справа № 910/20324/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без повідомлення (виклику) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДОЛЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВАРД"

про стягнення 72 827,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДОЛЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВАРД" про стягнення 72 827,54 грн, яких 50 994,72 грн боргу, 3 942,40 грн пені та штраф у розмірі 17 890,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов`язків за договором поставки товару № КД-142 від 13.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/20324/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

04.03.2021 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів понесення витрат на правову допомогу.

Сторони належним чином були повідомлені про відкриття провадження у справі, про що свідчить, наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105477089999 та № 0105477090008 з відміткою про вручення ухвали про відкриття провадження у справі № 910/20324/20 позивачу 13.01.2021 та відповідачу 16.01.2021.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2018, не подав до суду відзиву на позов, тому останній не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв`язку із чим за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Доля в якості постачальника (далі - позивач, постачальник, компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХАРВАРД в якості покупця (далі - відповідач, покупець, Товариство) було укладено Договір поставки товару №КД-142 (надалі - Договір) згідно п.1.1. якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товари (далі по тексту - Товар ), а покупець сплатити і прийняти Товар в кількості, асортименті і у цінах, узгоджених з постачальником.

Відповідно до п.2.6. Договору, оплату за поставлений Товар покупець здійснює на підставі рахунків-фактур та/або видаткової накладної, що формується на підставі Замовлення Покупця Постачальником.

У відповідності до п.2.7. Договору, усі розрахунки, передбачені цим Договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника, зазначений у реквізитах до даного Договору, або інший рахунок, про який постачальник і своєчасно та письмово повідомив покупця.

Згідно 2.8. Договору, розрахунки за Товар здійснюються протягом 21 календарних днів, з моменту поставки Товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами.

Датою оплати Товару є дата зарахування відповідних грошових сум на банківський рахунок продавця (пункт 2.9.Договору).

Порядок приймання Товару за кількістю та якістю визначено у пунктах 3.2-3.8 Договору.

Сторонами у розділі 7 Договору також погоджено відповідальність за невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором. Зокрема, сплату покупцем за прострочення або неповну сплату Товару постачальнику пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також, у випадку прострочення більш ніж на 30 днів, обов`язку покупця сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 20% від простроченої до сплати суми.

Відповідно до приписів пунктів 10.1, 10.2 Договору останній вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір вважається продовженим до кінця наступного календарного року, якщо жодна із Сторін письмово (рекомендованим листом з врученням) не повідомила іншу Сторону за 2 (два) тижні про припинення його дії.

Згідно долучених до позовної заяви копій підписаних представниками сторін видаткових накладних, на виконання умов Договору позивачем у період з 14.02.2020 по 26.10.2020 було здійснено поставку Товару на загальну суму 193 942,30 грн.

Відповідач, за твердженням позивача свій обов`язок щодо оплати поставленого Товару виконав лише частково. З наданої позивачем виписки по рахунку судом встановлено факт здійснення відповідачем оплати за Договором на загальну суму 142 957,10 грн.

Зважаючи на викладене вище, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва за захистом свого порушеного права з позовом про стягнення з відповідача 50 994,72 грн боргу, 3 942,40 грн пені та штраф у розмірі 17 890,42 грн. Окрім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами Договір поставки товару №КД-142 від 13.02.2020 є договором про поставку та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом вище, позивачем на виконання умов Договору у період з 14.02.2020 по 26.10.2020 поставлено відповідачу Товар на загальну суму 193 942,30 грн (належним чином засвідчені копії видаткових накладних з підписами уповноважених представників сторін долучені до позовної заяви)

Відповідач свій обов`язок щодо оплати за отриманий Товар виконав частково, здійснивши за період з 10.03.2020 по 27.11.2020 на користь позивача оплати на загальну суму 142 957,10 грн.

В іншій частині відповідач свої зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар в повному обсязі не виконав. За твердженням позивача сума заборгованості відповідача складає 50 994,72 грн. Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість відповідача складає 50 985,22 грн (=193 942,30 грн - 142 957,10 грн).

Зважаючи, що доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано, наявна заборгованість підтверджена належними та допустимими доказами, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 50 985,22 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 942,40 грн та 17 890,42 грн штрафу.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно пунктів 7.1, 7.2 Договору у випадку не виконання або неналежного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з положеннями чинного законодавства України. Зокрема, за прострочення або неповну сплату Товару покупець сплачує постачальнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У випадку прострочення більш ніж на 30 днів, крім пені покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 20% від простроченої до сплати суми

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів, які свідчать про встановлення законом чи укладеними між сторонами договорами більш тривалого строку нарахування цієї штрафної санкції, ніж встановлений частиною 6 статті 232 ГК України, суд дійшов висновку про те, що нараховування пені на заборгованість з орендної плати за кожен місяць окремо за кожен день прострочення має припинитися через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо своєчасної оплати продукції, є порушенням умов Договору, як наслідок є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені за визначені позивачем періоди, суд дійшов висновку, що останній є арифметично правильними, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 3 942,40 грн.

Водночас, за перерахунком суду сума штрафу , нарахованого до стягнення з відповідача на підставі пункту 7.2 Договору на фактично підтверджену суму заборгованість за розрахунком суду становить 50 985,22*20% = 10 197,04 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 10 000,00 грн. Надання та оплата послуг підтверджується Договором №14 від 26.11.2020 про надання правової (правничої) допомоги та Додатком № 1 до нього, Актом №1 від 27.11.2020 здачі-прийняття виконаних робіт по надання юридичних послуг відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 14 від 26.11.2020.

Враховуючи вищенаведене в сукупності та приймаючи до уваги часткове погашення заборгованості після звернення позивача з даним позовом до суду, в силу вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДОЛЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВАРД" про стягнення 72 827,54 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВАРД" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 72; ідентифікаційний код 42414416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДОЛЯ" (01004, місто Київ, ВУЛИЦЯ БАСЕЙНА, будинок 5-Б; ідентифікаційний код 43214921) 50 985,22 грн (п`ятдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 22 копійок), 3 942,40 грн (три тисячі дев`ятсот сорок дві гривні 40 копійок) пені, 10 197,04 грн (десять тисяч сто дев`яносто сім гривень 04 копійки) штрафу, 1 879,67 грн (одну тисячу вісімсот сімдесят дев`ять гривень 67 копійок) судового збору та 8 942,31 грн (вісім тисяч дев`ятсот сорок дві гривні 31 копійку) витрат на правову допомогу.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16.07.2021

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ