Рішення

від 16.07.2021 по справі 916/725/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/725/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Овчар А.С.

розглянувши справу за позовом: фізичної особи Корбана Геннадія Олеговича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТ-ІНВЕСТ" (вул. Преображенська, 27, прим. 810, м. Одеса, 65045)

про зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Дєлов В.В.;

від відповідача : Яловенко К.Б.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, як учасник відповідача, звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов`язання останнього надати йому інформацію про свою діяльність за останні три роки: копії балансу за останні три роки, належним чином засвідчені копії фінансової звітності за останні три роки, належним чином засвідчені розшифровки руху коштів з рахунків за останні три роки, належним чином засвідчені розшифровки балансу щодо вартості активів на початок попереднього звітного року та вартості активів за останні три роки, належним чином засвідчену інформацію про усі укладені договори/будь-які правочини, направлені на відчуження активів за останні три роки, протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач вказує, що відповідачем порушені його права учасника, оскільки відповідач, в порушення вимог закону, не надав йому на запит спірну інформацію щодо діяльності товариства.

Відповідач проти позову позивача заперечив, мотивуючи таким: відповідач не отримував запит від позивача, а опис вкладення, який поданий позивачем на підтвердження його направлення, є неналежним доказом; у особи, що підписала цей запит, не підтверджені повноваження від позивача; перелік документів, що вимагає позивач, не відповідає ст. 43 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

20.04.2021 відповідач подав до суду заяву про зупинення провадження у справі, яку суд розглянув та відмовив у задоволення з підстав, які були проголошені згідно з ч. 10 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні.

11.05.2021 відповідач подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яке суд розглянув та задовольнив з підстав, які були проголошені згідно з ч. 10 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що представник Угрин В.М. є повноважним, а відповідач безпідставно ухиляється від надання позивачу спірної інформації.

У запереченнях відповідач пояснив, що позивач не спростував, що вмістом поштового відправлення № 4900900191265 була інша вимога позивача, а сторінки копії довіреності, які позивач долучив до відповіді на відзив, не були додані до копії довіреності, яка була надана разом з позовом.

07.06.2021 відповідач подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яке суд розглянув та задовольнив з підстав, які були проголошені згідно з ч. 10 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні.

14.06.2021 відповідач подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яке суд розглянув та задовольнив з підстав, які були проголошені згідно з ч. 10 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні.

16.07.2021 відповідач подав до суду письмові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, які суд залучив до матеріалів справи з підстав, проголошених в засіданні суду. Позивач письмових пояснень щодо цього окремого питання суду не подав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2021 позовну заяву позивача було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/725/21; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 22.04.2021 о 15:30.

Протокольними ухвалами від 22.04.2021, від 20.05.2021, від 07.06.2021, від 17.06.2021 підготовче засідання відкладалось на 20.05.2021 о 13:45, на 07.06.2021 о 13:45, на 14.06.2021 о 13:45, на 17.06.2021 о 10:00, на 30.06.2021 о 16:30.

Протокольною ухвалою від 30.06.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті 01.07.2021 об 09:30. Протокольними ухвалами від 01.07.2021, від 12.07.2021 судом оголошувались перерви до 12.07.2021, 16.07.2021 о 13:45.

У судовому засіданні 16.07.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Відповідно до п.п. 1.2, 3.3, 3.4 чинної редакції статуту відповідача учасниками останнього є фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з частками 50% статутного капіталу кожний.

Під час розгляду справи відповідачем була подана суду копія договору від 19.02.2021, укладеного між ОСОБА_4 (Сторона-1) та ФОП Корбан Г.О. (Сторона-2) в простій письмовій формі. Оригінал вказаного договору був оглянутий судом в засіданні суду.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Сторона-1 передає Стороні-2 належну їй частку (корпоративні права) у статутному капіталі відповідача у розмірі 50% статутного капіталу товариства, що складає 801500,00 грн та є повністю сплаченою (сформованою) Стороною-1 (далі - корпоративні права ) в управління на строк, визначений цим договором, а Сторона-2 зобов`язується прийняти корпоративні права (частку в статутному капіталі товариства) та здійснювати за плату від свого імені управління цими корпоративними правами в інтересах Сторони-1.

Згідно з п.1.2. договору право власності Сторони-1 на корпоративні права (частку в статутному капіталі товариства) підтверджується відомостями про товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.1.3. договору під управлінням корпоративними права в даному договорі розуміється здійснення Стороною-2 прав та обов`язків учасника товариства, закріплених ЦК України, ГК України, Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , іншими нормативно-правовими актами, статутом, іншими внутрішніми документами товариства та цим договором в інтересах Сторони-1.

Згідно п.1.4 договору про передання корпоративних прав (частки в статутному капіталі товариства) Сторонами складається акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства (далі - акт). Справжність підписів уповноважених осіб Сторін на такому акті має бути нотаріально засвідчена. Акт є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Корпоративні права вважатимуться переданими в управління і повноваження Сторони-2 щодо управління корпоративними правами виникнуть з моменту державної реєстрації змін до відомостей про товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які підтверджуватимуть набуття Стороною-2 статусу учасника товариства.

Відповідно до п.1.5 договору передання корпоративних прав в управління не тягне за собою переходу права власності на ці корпоративні права (частки в статутному капіталі товариства) до Сторони-2. Власником корпоративних прав (частки в статутному капіталі товариства) залишається Сторона-1.

Згідно з п.1.6. договору сторони погодили, що вигодою (інтересом) Сторони-1 від передачі корпоративних прав в управління, є відновлення прибутковості товариства та забезпечення її на рівні не менше 1000000,00 грн на рік, забезпечення своєчасної виплати дивідендів по завершенню строку дії цього договору.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2., 2.4. договору Сторона-2 здійснює управління корпоративними правами після передання їй Стороною-1 корпоративних прав (частки в статутному капіталі Товариства) за актом приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з дня державної реєстрації змін до відомостей про товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які підтверджуватимуть набуття Стороною-2 статусу учасника товариства. Сторона-2 здійснює управління корпоративними правами від свого імені. Сторона-2 здійснює управління корпоративними правами особисто.

Згідно з п.п.2.6, 2.7. договору Сторона-2, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов`язані з управлінням корпоративними правами, зобов`язана повідомляти осіб, з якими вона вчиняє правочини, про те, що вона є управителем, а не власником корпоративних прав. У правочинах щодо корпоративних прав, переданих в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки Сторона-2 зобов`язується перед третіми особами особисто.

Відповідно до п.8.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2043.

Під час розгляду справи відповідачем також була подана суду копія акту приймання-передачі частки у статутному капіталі відповідача від 19.02.2021, підписаного між ОСОБА_4 та Корбаном Г.О. , справжність підписів яких була засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є, реєстр. №№522, 523. Оригінал вказаного акту був оглянутий судом в засіданні суду.

Згідно з цим актом, ОСОБА_4 та Корбан Г.О. , без жодних посилань на договір, в тому числі на договір управління корпоративними правами від 19.02.2021, уклали цей акт про таке: на виконання досягнутих домовленостей, ОСОБА_4 передає, а Корбан Г.О. приймає у власність частку у статутному капіталі відповідача вартістю 801500,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу.

23.02.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис № 1005561070034002601 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу: зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, що підтверджується витягом з Реєстру.

Згідно з даними Реєстру в розділі Перелік засновників (учасників) юридичної особи до вказаного переліку внесені відомості щодо:

- ОСОБА_3 , країна громадянства: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , розмір внеску до статутного фонду (грн): 801500,00;

- кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , розмір внеску до статутного фонду (грн): 0;

- кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 , розмір внеску до статутного фонду (грн.) 0;

- Корбан Г.О. , країна громадянства: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_6 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 801500,00.

Далі, під час розгляду справи знову ж таки відповідачем була подана суду копія акту приймання-передачі частки у статутному капіталі відповідача від 03.06.2021, підписаного між ОСОБА_4 та Корбаном Г.О. , справжність підписів яких була засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є, реєстр. №№1606, 1607. Оригінал вказаного акту був оглянутий судом в засіданні суду.

Згідно з цим актом, ОСОБА_4 (Сторона-1) та Корбан Г.О. (Сторона-2), без жодних посилань на договір, в тому числі на договір управління корпоративними правами від 19.02.2021, уклали цей акт про таке: у зв`язку з необхідністю приведення у відповідність правовідносинам Сторони-1 зі Стороною-2 та усунення неточностей, Сторони вирішили внести зміни до п. 1 акту приймання-передачі частки у статутному капіталі відповідача, справжність підписів на якому засвідчено 19.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є., зареєстровано в реєстрі за №№522,523, виклавши його в наступній редакції: на виконання досягнутих домовленостей, Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частку у статутному капіталі відповідача номінальною вартістю у розмірі 801500,00 грн. що відповідає 50,00 відсоткам.

Тобто, у зміненому акті, який не містить посилань на договір, ОСОБА_4 та Корбан Г.О. не вказали які правомочності позивач отримав щодо переданої йому частки у статутному капіталі відповідача. Також, сторонами не подано суду доказів, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача вносились якісь зміни, пов`язані з приведенням вищевказаним актом від 03.06.2021 у відповідність правовідносин між ОСОБА_4 та Корбаном Г.О. та усунення неточностей.

На підтвердження звернення до відповідача з запитом про надання спірної інформації позивач подав суду:

- копію запиту про надання інформації та документів, підписаного (як вказано у запиті) учасником відповідача Корбаном Г.О. в особі представника Угрина В.М . У вказаному запиті позивач визначив свій правовий статус саме як учасника відповідача з розміром внеску до статутного капіталу у розмірі 50%, не вказавши про укладення з ОСОБА_4 договору від 19.02.2021 про управління корпоративним правами, та просив відповідача надати йому: інформацію про діяльність товариства за останні три роки: копії балансу товариства за останні три роки, копії фінансової звітності товариства за останні три роки, розшифровку руху коштів з рахунків товариства за останні три роки, розшифровку балансу щодо вартості активів товариства на початок попереднього звітного року та вартості активів за останні три роки, інформацію про усі укладені договори/будь-які правочини, направлені на відчуження активів товариства за останні три роки. Додатком до вказаного запиту вказана лише копія довіреності від 16.07.2021, яка зареєстрована в реєстрі за № 172/17;

- копію довіреності від 16.07.2017 з проставленим апостилем, видану Корбаном Г.О. у місті Тель Авів держава Ізраїль на Угрина В.М. про представництво інтересів Корбана Г.О. , в тому числі як учасника будь-якого товариства, зі строком дії до 16.07.2022;

- копію опису вкладення у лист, відправленого на ім`я директора відповідача, з вказанням такого найменування вкладення: запит щодо надання інформації та документів (первинна фінансова та бухгалтерська документація) з додатками: копія довіреності від 16 липня 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 172/17 . На описі проставлена печатка установи зв`язку: Укрпошта з датою направлення - 02.03.2021, між тим у графі найменування поштампу, вузла зв`язку, відділення зв`язку не зазначений номер поштового відправлення;

- копію накладної Укрпошти від 02.03.2021 № 4900900191265 та фіскального чеку Укрпошти від 02.03.2021, а також трекінг поштового відправлення № 4900900191265, згідно з яким поштове відправлення було вручене 05.03.2021.

Відповідач факт отримання даного запиту від позивача заперечив та пояснив, що отримував поштове відправлення № 4900900191265, проте його вмістом була вимога позивача щодо проведення річних загальних зборів учасників, відповідь на який відповідачем була направлена позивачу поштовим відправленням № 6501408711747. На підтвердження цієї обставини відповідач надав суду: копію вимоги позивача щодо проведення річних загальних зборів учасників; копію опису вкладення у лист, відправленого на ім`я директора відповідача, з вказанням такого найменування вкладення: вимога щодо проведення річних загальних зборів учасників з додатками: копія довіреності від 16 липня 2017 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 172/17 . На описі проставлена печатка установи зв`язку: Укрпошта з датою направлення - 02.03.2021, між тим у графі найменування поштампу, вузла зв`язку, відділення зв`язку також не зазначений номер поштового відправлення; копію конверту поштового відправлення № 4900900191265; відповідь відповідача від 15.03.2021 № 15/03-1/21 на запит з доказами направлення позивачеві.

Крім цього, відповідач подав суду копії інших запитів/вимоги позивача з доказами їх направлення відповідачу, а також копії відповідей відповідача на ці запити/вимогу з доказами їх направлення (а.с.86-111, т. 1).

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 5 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначено, що учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Згідно з ч.1 ст.43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

За умовами ч.ч.2-5 ст.43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Статтею 1029 ЦК України передбачено, що за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Частиною 1 статті 1030 ЦК України визначено, що предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.

Згідно з ч.5 ст.1033 ЦК України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Відповідно до ч.2 ст.1038 ЦК України управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов`язані з управлінням майном, зобов`язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна.

Згідно з ч.2 ст.316 ЦК України особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Відповідно до ст. 597-1 ЦК України за договором про встановлення довірчої власності одна сторона (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику) на праві довірчої власності для забезпечення зобов`язання боржника за кредитним договором, договором позики. Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язань (далі - довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом. З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.

Відповідно до ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах. Вимоги цієї статті не застосовуються у правовідносинах, що регулюються законодавством України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо статусу відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.

Згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові , працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 73 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд відзначає, що особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18 та від 21.04.2021 у справі №904/5480/19).

З урахуванням положень ч. 2 ст. 4 ГПК України підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) особи, тоді як відсутність обставин на підтвердження наявності порушення такого права, за захистом якого звернувся позивач, є підставою для відмови у задоволенні позову (пункт 51 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №908/1194/18).

Як встановлено судом позивач звернувся до суду як учасник відповідача з часткою у розмірі 50% статутного капіталу, а не як управитель частки (корпоративних прав) відповідача, при цьому підставою даного позову позивач визначив обставину порушення його корпоративних прав відповідачем, який не надає йому, саме як учаснику, спірну інформацію про діяльність товариства. У запиті про надання спірної інформації позивач також визначив себе учасником відповідача, а отже у даній справі суду необхідно встановити правовий статус позивача відносно відповідача та, відповідно, чи були порушені останнім права позивача як учасника відповідача.

Як встановлено судом за договором від 19.02.2021 ОСОБА_4 передав позивачу частку у розмірі 50% статутного капіталу товариства в управління, у вказаному договорі не передбачено, що у позивача виникає на його підставі право довірчої власності щодо цієї частки. У вказаному договорі навпаки передбачено, що передання корпоративних прав в управління не тягне за собою переходу права власності на ці корпоративні права (частки в статутному капіталі товариства) до позивача, а власником корпоративних прав (частки в статутному капіталі товариства) залишається ОСОБА_4 . Більше того, договором чітко передбачено, що позивач, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов`язані з управлінням корпоративними правами, зобов`язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником корпоративних прав. У правочинах щодо корпоративних прав, переданих в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки позивач зобов`язується перед третіми особами особисто.

Отже, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивачем не доведений його статус як учасника відповідача, а за умовами договору від 19.02.2021 йому була передана частка в управління, а не у власність (довірчу власність), при цьому при вчиненні дій щодо управління корпоративними права, зокрема при направленні запиту про надання інформації, позивач зобов`язаний повідомляти осіб, що він є управителем, а не учасником.

Окремо, суд зауважує, що внесення 23.02.2021 запису № 1005561070034002601 в розділ Перелік засновників (учасників) юридичної особи відбулось за первісної редакції акту від 19.02.2021, а фактичні обставини справи встановлені судом на підставі наданих сторонами доказів.

Додатково, суд зазначає, що дійсно, згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, на примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. Натомість, як встановлено судом, на примірнику опису вкладення Укрпошти від 02.03.2021, який був поданий суду на підтвердження направлення запиту позивачем, який одночасно є відправником, не зазначено номер поштового відправлення, а отже цей доказ, враховуючи надані відповідачем пояснення і докази щодо вмісту відправлення № 4900900191265, не може бути взятий до уваги як належний. Дана позиція суду ґрунтується на позиціях Верховного Суду, висловлених у постановах від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16.

Суд зауважує, що не приймає до уваги заперечення відповідача, що у Угрина В.М. , що підписав запит про надання інформації, не підтверджені повноваження від позивача, оскільки, як встановлено судом, в матеріалах справи наявна апостильована довіреність від 16.07.2017.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем його прав як учасника, що є підставою даного позову, а тому у позові позивачу належить відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . У задоволенні позову відмовити повністю.

2 . Судовий збір за подання позову в сумі 2270,00 грн покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 23 липня 2021 р.

Суддя Д.О. Бездоля