Рішення

від 26.07.2021 по справі 918/96/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/96/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1

до відповідача Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз"

про визнання у частині недійсними рішень загальних зборів ОСББ та визнання недійсним абз.3 п.8 розділу 3 Статуту ОСББ

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

представники :

від позивача: Король В.В.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09 липня 2021 року позов задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз" щодо збільшення внеску на утримання багатоквартирного будинку 2,50 грн\м.кв. для перших поверхів та 4,00 грн/м.кв. для інших поверхів, та рішення щодо внесення змін у Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз" в п. 8 абзац 3 розділ 3, щодо зміни формулювання "рішення вважати прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 2/3 від загальної кількості голосів співвласників" на ""рішення вважати прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які мають в сумі більше 50 % голосів", які оформлені Протоколом №2/02 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз" від 11.02.2018 р. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз" щодо підняття діючого внеску на управління будинком на 1,50 грн., яке оформлене Протоколом №3/03 чергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз" від 17.03.2019 р. Визнано недійсним абзац 3 пункту 8 розділу 3 "Статутні органи Об`єднання" Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз", який затверджений Протоколом №3/03 чергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз" від 17.03.2019 р. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз" на користь ОСОБА_1 - 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

15 липня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 про ухвалення рішення про судові витрати.

Ухвалою від 20.07.2021 р. заяву призначено до розгляду на 26.07.202 р. на 11:00 год.

26 липня 2021 р. від ОСББ "Парковий узвіз" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу. У клопотанні, серед іншого, посилається на ту обставину, що ОСББ є неприбутковою організацією та стягнення з останньої 13 000,00 грн. судових витрат на правову допомогу позивача є надмірним навантаженням на ОСББ, адже джерелом надходження коштів є внески співвласників багатоквартирного будинку. Вважає, що сума заявлена до стягнення 13000,00 грн. є завищеною, не є співмірною зі складністю справи та перелік наданих адвокатом послуг не відповідає дійсності.

У засіданні 26.07.2021 р. представник позивача підтримав подану заяву та просив винести додаткове рішення про покладення витрат на правову допомогу 13 000,00 грн., які понесені ОСОБА_1 , на відповідача ОСББ "Парковий узвіз".

В судове засідання представник відповідача не з`явився. Про розгляд заяви повідомлявся належним чином. Явка учасників до суду не визнавалася обов`язковою.

Розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд прийшов до висновку, що заяву про ухвалення рішення про судові витрати слід задоволити. При цьому суд керувався наступним.

Представником позивача ОСОБА_1 одночасно із позовом було подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу у суді першої інстанції на загальну суму 22 000,00 грн. та подано заяву про здійснення розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За умовами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі і представництва інтересів у суді, ОСОБА_1 звернулася до Адвокатського бюро "Терещенко і партнери", про що було укладено відповідний Договір про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2021 р.

Згідно пункту 1.1. Договору Адвокатське бюро в особі адвоката Терещенко Олени Миколаївни, що діє на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №534 від 02.10.2006 о. та адвоката Король Вікторії Валеріївни, що діє на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серія РН №1932 від 18.12.2020 р., зобов`язується надати професійну правничу (правову) допомогу Клієнту ОСОБА_1 щодо оскарження рішень Загальних зборів ОСББ "Парковий узвіз" згідно протоколу №2/02 Загальних зборів ОСББ "Парковий узвіз" від 11.02.2018 р., згідно протоколу №3/03 Загальних зборів ОСББ "Парковий узвіз" від 17.03.2019 р., а також інших рішень, які прийняті органами управління ОСББ "Парковий узвіз" (за наявності підстав).

Сторони погодили, що за надану правничу (правову) допомогу згідно цього Договору Клієнт здійснює оплату згідно Додаткової угоди до даного Договору (п.4.1. Договору).

01 лютого 2021 року сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2021 р. Згідно угоди, серед іншого сторонами погоджено внесення змін у пункт 4.1. Договору, який викладено у такій редакції: "4.1. Ціна послуг Адвокатського бюро за цим Договором становить 800,00 грн. за одну годину роботи за надання послуг. 4.2. Сторони погодили, що день роботи адвоката у суді (один судодень) становить - 1500,00 грн.".

01 липня 2021 року сторони підписали Додаткову угоду №2 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2021 р., за якою погоджено внести зміни у п.п.4.1. та 4.2. Договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2021 р., які оформлені Додатковою угодою №1. Викладено зазначені пункти наступним чином: "Сторони погодили, що за надання правничої (правової) допомоги, відповідно до цього Договору, Клієнт сплачує Адвокатському бюро 13 000,00 грн. Вказана сума перераховуються Клієнтом на рахунок Адвокатського бюро протягом 5 днів з дня винесення судом першої інстанціх судового рішення по справі №918/96/21".

Для здійснення представництва у даній справі Адвокатське бюро визначило (уповноважило) наступного адвоката - Король Вікторію Валеріївну - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія РН №1932 від 18.12.2020 р.

Представником позивача адвокатом Король В.В. було повідомлено, що докази понесення фактичних витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, протягом п`яти днів після ухвалення рішення у даній справі представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, та просить стягнути з ОСББ "Парковий узвіз" на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

На підтвердження виконання робіт по наданню правової допомоги подано Акт прийманняу-передачі наданих послуг від 12.07.2021 р., підписаний керуючим Адвокатським бюро "Терещенко і партнери" Терещенко О.М., та ОСОБА_1 , та скріплений відбитком печатки Бюро.

Згідно цього Акту Адвокатське бюро надало, а Клієнт прийняв послуги надані з правничої допомоги щодо представництва інтересів Клієнта під час судового супроводу справи №918/96/21 у Господарському суді Рівненської області , загальною вартістю послуг на суму 13 000,00 грн.

До матеріалів справи подано квитанцію №0.0.2192243701.1 від 12.07.2021 р. про сплату Клієнтом ОСОБА_1 4900,00 грн. для Адвокатського бюро "Терещенко і партнери", призначення платежу: оплата згідно договору про надання правової допомоги від 14.01.2021 р.; квитанцію №0.0.2194689496.1 від 14.07.2021 р. про сплату Клієнтом ОСОБА_1 3600,00 грн.; квитанцію №0.0.2194685172.1 від 14.07.2021 р. про сплату Клієнтом ОСОБА_1 4500,00 грн.

Всього оплачено 13 000,00 грн.

Так, із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що адвокатські запити та заяви/клопотання підписані адвокатом Король В.В. та Терещенко О.М .

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському обєднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

У даній справі Адвокатським об`єднанням зроблено заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат та вказано про орієнтовний розрахунок судових витрат разом із першою заявою по суті (позовом).

Відповідачем були викладені заперечення щодо гонорару адвакатам позивача, які відповідач вважає непропорційно великими відносно предмету позову та змісту наданих адвокатських послуг.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п`ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Ла-вентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодову-ються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розу-мінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа №918/96/21 розглядалася за правилами загального позовного провадження, де заявлено три самостійні позовні вимоги немайнового характеру.

Крім того, під час її розгляду у судових засіданнях участь брав представник позивача адвокат Король В.В.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правничої (правової) допомоги, Додаткові угоди, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги, Акт приймання-передачі наданих послуг, квитанції про сплату Клієнтом 13 000,00 грн. - є достатніми матеріалами та дають підстави для відшкодування судом витрат на послуги адвокатів.

Суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, є співмірними із заявленим позовом немайнового характеру, та відповідають категорії та складності справи. Відтак, відсутні підстави для їх зменшення судом.

Згідно судового рішення від 09.07.2021 р. у даній справі позов було задоволено.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відтак, заявлена позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, в розмірі 13 000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.244 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задоволити заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення рішення про судові витрати - про відшкодування понесених витрат у звязку з наданням правової допомоги Адвокатським бюро "Терещенко і партнери" на суму 13 000,00 грн.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий узвіз" (33016, м.Рівне, вул. Романа Шухевича, буд.14, код ЄДРПОУ 41162823) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу Адвокатського бюро "Терещенко і партнери". Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повний текст складений та підписаний 26 липня 2021 року.

Суддя Бережнюк В.В.