Рішення

від 12.07.2021 по справі 204/6429/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/6429/20

Провадження № 2/204/308/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.

за участю секретаря Легостаєвої А.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, правонаступником якого є Орган опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якій просив позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила дитину, яка переведена з пологового будинку до відділення для недоношених новонароджених КЗ Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва Дніпропетровської обласної ради . Під час перебування дитини у відділенні для недоношених новонароджених, ОСОБА_3 декілька разів відвідувала дитину, але при цьому, була у стані алкогольного сп`яніння, допомоги коштами, засобами гігієни, ліками, речами, дитині не здійснювала. ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями та вживає наркотичні засоби, у зв`язку з чим, не виконує свої батьківські обов`язки, щодо піклування та виховання доньки, місцезнаходження батька дитини ОСОБА_4 встановити не вдалося. 20.03.2020 року виконавчим комітетом Чечелівської районної у місті Дніпрі ради було прийнято рішення №66/2 Про надання малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування . Того ж дня, 20.03.2020 року виконавчим комітетом Чечелівської районної у місті Дніпрі ради було прийнято рішення №64/2 Про влаштування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до державного закладу . На даний час дитина перебуває в КЗ Кам`янський спеціалізований будинок дитини ДОР . Батьки не надали згоду на усиновлення дитини. Мати ОСОБА_3 відмовляється надавати вищевказану згоду. Фактичне місце проживання батька ОСОБА_5 встановити не виявляється можливим. Все вищевикладене, а також відсутність будь-яких дій з боку батьків щодо повернення дитини свідчать про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23.09.2020 року розглянуто питання про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батьківських прав та вирішено за доцільне позбавити їх батьківських прав відносно дитини. Відсутність рішення суду про позбавлення батьків батьківських прав порушує права дитини на належне виховання в сім`ї, влаштування дитини до сім`ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу,у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідачі, які була належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, про причин неявки суду не повідомляли, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, у зв`язку з чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла письмова заява, у якій остання прохала відмовити у позові та прохала розглянути справу без її участі. Також, від відповідача ОСОБА_4 надійшла письмова заява, у якій він не заперечував проти позбавлення його батьківських прав, однак заперечував проти стягнення з нього аліментів, оскільки стверджував, що не є батьком дитини, що підтверджено відповідним висновком експертизи.

Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно зі ст.3 Конвенції про права дитини прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.12 Закону України Про охорону дитинства , виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст.150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав , особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Тлумачення цих норм права дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі № 631/2406/15-ц , від 29 листопада 2019 року № 127/23281/18 та від 6 травня 2020 року у справі №753/2025/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України ).

Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 27.01.2021 року за клопотанням відповідача ОСОБА_4 було призначено судову генетичну експертизу, на вирішення якої поставлене питання: чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

Згідно висновку експерта КЗ Дніпропетровське обласне бюро судової-медичної експертизи ДОР № 110 від 17.02.2021 року, батьківство ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виключається (а.с.85-88).

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову Органу опіки в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 , оскільки вказана особа не є батьком дитини.

В свою чергу, вирішуючи заявлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Мати, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 рішенням Красногвардійського суду м.Дніпропетровська від 21.12.2010 справа № 2-3961/10 вже було позбавлено батьківських прав у відношенні до трьох старших дітей: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . На підставі розпорядження голови П`ятихатської РД 16.11.2011 № 693-р-11 діти влаштовані до прийомної сім`ї. Згідно довідки державного виконавця про наявність заборгованості зі сплаті аліментів, станом 04.09.2020 року заборгованість у ОСОБА_3 на користь опікуна становить 346441,58 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 народила дитину, яка переведена з пологового будинку до відділення для недоношених новонароджених КЗ Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва Дніпропетровської облради .

Під час перебування дитини у відділенні для недоношених новонароджених КЗ Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва Дніпропетровської облради ОСОБА_3 декілька разів відвідувала дитину, але при цьому, була у стані алкогольного сп`яніння, допомоги коштами, засобами гігієни, ліками, речами, дитині не здійснювала.

Згідно ч.4 ст.164 Сімейного кодексу України під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

18.02.2020 року спеціалістами УССД Чечелівської районної у місті Дніпрі було здійснено вихід за місцем реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою знаходиться двокімнатна неприватизована квартира, розташована на 2 поверсі старого двоповерхового будинку, загальною площею 38 кв.м.; кімнати суміжні. На момент виходу вхідні двері до квартири були відчинені, замки на дверях відсутні. У квартирі меблів - 2 старих дивани, двохярусне ліжко, крісло, шафи для одягу, сервант. Побутова техніка відсутня. Обігріваються кімнати масляними обігрівачами, відсутнє централізоване опалення та газопостачання, є борги за житлово-комунальні послуги. На момент перевірки за даною адресою перебувала рідна сестра ОСОБА_3 - ОСОБА_7 . З її слів ОСОБА_3 на даний час проживає у співмешканця за адресою: АДРЕСА_2 . В той же день, 18.02.2020 року комісією було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , співмешканець ОСОБА_3 ОСОБА_8 заперечував проти обстеження умов проживання.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 10.01.2020 призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні (№205/93/20, провадження № 1-КП/205/369/20) відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.309 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту).

24.02.2020 року спеціалістами УССД в приміщенні УССД ОСОБА_3 були надані наступні рекомендації: в міському наркодиспансері (вул. Новосільна, 1) відвідати лікаря-нарколога, пройти лікування від наркотичної/алкогольної залежності, влаштуватися на постійну офіційну роботу (клопотання до центру зайнятості отримала), за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 повинні функціонувати всі комунікації, навести в квартирі порядок (генеральне вологе прибирання, позбутися мотлоху-сміття, позбутися тарганів), відновити втрачений РНОКПП.

Мати повідомила про намір забрати дитину з лікарні та виконати всі рекомендації управління-служби у справах дітей. Але ОСОБА_3 не виконала жодних рекомендацій, і 25.02.2020 року в комунальному закладі Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва Дніпропетровської обласної ради покинула дитину (про що складено відповідний акт від 25.02.2020), змінивши фактичну адресу проживання, не попередивши спеціалістів УССД.

20.03.2020 року виконавчим комітетом Чечелівської районної у місті Дніпрі ради було прийнято рішення № 66/2 Про надання малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування .

Згідно з п. 3.1.1 Типового положення про будинок дитини, затвердженого наказом МОЗ України N 123 від 18.05.1998, до будинку дитини приймаються діти, покинуті в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я.

20.03.2020 року виконавчим комітетом Чечелівської районної у місті Дніпрі ради було прийнято рішення №64/2 Про влаштування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до державного закладу . На даний час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває в КЗ Кам`янський спеціалізований будинок дитини ДОР .

Відповідно до ст. 6 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за умови втрати дитиною батьківського піклування, відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім`ї громадян України - на усиновлення, під опіку піклування, у прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу. До закладів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно форми власності та підпорядкування, дитина може бути влаштована в разі якщо з певних причин немає можливості влаштувати її на виховання в сім`ю. Влаштування дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не позбавляє органи опіки та піклування за місцем походження та за місцем перебування дитини від обов`язку продовжувати діяльність щодо реалізації права цієї дитини на сімейне виховання.

Відповідно до п.5 Порядку провадження діяльності з усиновлень здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 90 дитина береться на облік з усиновлення за наявності таких документів: для дитини, яку не забрали із закладу охорони здоров`я - акта закладу охорони здоров`я та органу Національної поліції про дитину, яку батьки (матір або батько), родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового буди іншого закладу охорони здоров`я, або акта закладу охорони здоров`я та органу Національної поліції про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, складеного за формою, затвердженою МОЗ та МВС (із зазначенням документів, на підставі яких записані відомості про матір дитини), довідки або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, що видані органами державної реєстрації актів цивільного стану про внесення запису про батьків дитини до Книги реєстрації народжень, а також письмової згоди матері (батьків) на усиновлення, засвідченої нотаріусом в установленому порядку, рішення суду про позбавлення матері (батьків) батьківських прав, або довідки виданої органами Національної поліції про те, що місце проживання (перебування) матері (батьків) невідоме. Батьки не надали згоду на усиновлення дитини. Мати ОСОБА_3 відмовляється надавати вищевказану згоду. Фактичне місце проживання батька встановити не виявляється можливим.

04.09.2020 року спеціалістами УССД Чечелівської районної у місті Дніпрі ради було здійснено вихід за останнім місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, за вказаною адресою не виявилось можливим обстежити умови проживання, оскільки на момент відвідування, ОСОБА_3 була відсутня за вказаною адресою, мешканці будинку не допустили комісію до обстеження. За цією адресою перебували на час обстеження: ОСОБА_9 (мати ОСОБА_3 ), співмешканець ОСОБА_9 , мати ОСОБА_8 (співмешканця ОСОБА_3 ), ОСОБА_10 з малолітнім сином. Зі слів ОСОБА_10 , ОСОБА_3 на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Членами комісії через ОСОБА_10 передано запрошення до управління-служби у справах дітей для ОСОБА_3 для проведення з нею профілактичної бесіди.

07.09.2020 року ОСОБА_3 з`явилась до управління-служби у справах дітей, повідомила, що з травня 2020 року проживає в с. Миколаївка. З її слів, вона отримує дохід в розмірі 500-700 грн. в місяць за догляд за хворим чоловіком, у якого проживає в цьому селі, офіційно не працевлаштувалась, ідентифікаційний номер не поновила. Також, ОСОБА_3 повідомила, що за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 умови для перебування дитини не покращила-не підключила газо-, водопостачання, опалення, електропостачання, не сплатила борг. В зв`язку з відсутністю доходу не може отримати сертифікат за результатами обстеження у лікаря-нарколога.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23.09.2020 року розглянуто питання про доцільність позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав та вирішено за доцільне позбавити їх батьківських прав відносно дитини.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_3 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання малолітньої доньки ОСОБА_11 , а тому її необхідно позбавити батьківських прав.

В судовому засіданні не встановлені об`єктивні перешкоди для відповідача у належному вихованні дитини, що свідчить про свідоме нехтування ОСОБА_3 своїми батьківськими обов`язками, на що також додатково вказує тривала відсутність інтересу до доньки.

Емоційний зв`язок між відповідачем ОСОБА_3 та донькою фактично відсутній, відповідач не виявляє до своєї дитини батьківського піклування, мати не відвідує дитину, її долею не цікавиться.

Перелічені вище докази, а також відсутність позитивних змін протягом розгляду справи судом, відсутність дієвих кроків з боку ОСОБА_3 щодо повернення доньки для подальшого виховання, в своїй сукупності поза всяким розумним сумнівом свідчить про злісне ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків, а також про те, що донька їй не потрібна. Наведене знаходить свій прояв в тому, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти та більше того, допускала випадки зловживання алкоголем та можливого вживання наркотичних засобів, за що наразі притягається до кримінальної відповідальності.

Суд приходить до висновку, що за встановлених обставин, ОСОБА_11 не може бути повернута матері.

Згідно ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування № 628 від 28.09.2020 року, орган опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_11 і суд, з урахуванням встановлених обставин, не вбачає підстав ставити такий висновок під сумнів (а.с.26).

Наведені обставини в своїй сукупності є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав щодо дитини і, на підставі викладеного, таке позбавлення батьківських прав є необхідним та відповідає найвищим інтересам дитини.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Оскільки відповідач є матір`ю малолітньої дитини, домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами у справі досягнуто не було, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому, згідно ст.184 СК України розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд має врахувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини та сторін, той факт, що дитина потребує утримання, та те, що відповідач є працездатною, не надала суду доказів про наявність у неї непрацездатних чоловіка, батьків, дітей та про проведення з них стягнень на утримання зазначених осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає, що вбачаються підстави для стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів (заробітку), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1681,60 грн. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 150 СК України, п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав , ст.ст. 133, 141, 258,-259, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49006, м.Дніпро, пр.Пушкіна, буд.65) в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_6 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави суму судового збору 1681 грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар