Постанова

від 20.07.2021 по справі 216/2138/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6335/21 Справа № 216/2138/18 Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м.Кривий Ріг

Справа № 216/2138/18

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Кислиця І.В.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна Телерадіокомпанія України" ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2021 року , яке ухвалено суддею Бутенко М.В у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 29 квітня 2021 року, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна Телерадіокомпанія України" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що 01 вересня 1994 року позивач прийнята на роботу у Криворізьке об`єднання телебачення та радіомовлення на посаду редактора радіо згідно наказу № 4 від 01.09.1994 року.

30 березня 2018 року наказом про звільнення № 26 була звільнена з посади редактора творчого об`єднання радіопрограм на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України - у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці. Своє звільнення позивач вважає незаконним. Так, 05.01.2018 року на виконання рішення правління Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України (далі - ПАТ НСТУ ) (протокол № 32 від 21.12.2017 року), наказом ПАТ НСТУ № 469 від 21.12.2017 року була створена Комісія для визначення переважного права на залишення на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи (далі - Комісія), яка зобов`язана була ознайомити всіх працівників філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя з відповідним рішенням у строк до 12.01.2018 року.

12.01.2018 року, у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ НСТУ , позивача було повідомлено про скорочення посади редактора творчого об`єднання радіопрограм філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя та запропонована посада ведучого творчо-виробничого об`єднання Бюро телерадіоновин на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 (по 19.06.2018 року). Було запропоновано 1 посаду - ведучого, а перелік вакантних посад на 7 аркушах наданий не був, що підтверджує наявність численної кількості листів до відповідача з проханням надати перелік вакантних посад саме в філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя для ознайомлення. На момент підписання письмового персонального повідомлення про наступне вивільнення працівників від 12.01.2018 року, позивач не була згодна зі звільненням та тимчасово прийняла пропозицію зайняти посаду ведучого творчо-виробничого об`єднання (з можливістю в подальшому ознайомлюватися з новими вакансіями, які будуть з`являтися у відповідача). Однак, в акті про відмову від підпису про ознайомлення з протоколом рішення правління ПАТ НСТУ № 32 від 21.12.2017 року зазначається взагалі інша посада, а саме: кореспондента на час відсутності основного працівника. У вищезазначеному листі № 02-18/15-1 від 05.01.2018 року, адресованому керівникам структурних підрозділів ПАТ НСТУ , надається перелік вакантних посад станом на 05.01.2018 року, згідно якого, у Філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя наявні 4 вакансії, а саме: ТВО БТРН - менеджер напряму (з фінансових питань) - 1; ТВО БТРН - провідний інженер (оператор ефіру) - 1; ТВО БТРН - провідний юрисконсульт - 1; ТВО БТРН - провідний інженер-електрик - 1. Суперечливість та неузгодженість дій відповідача у запропонуванні посад, які міститься в акті про відмову від підпису від 12.01.2018 року (посада кореспондент) та в персональному повідомленні про вивільнення працівників від 12.01.2018 року (посада ведучий), говорить про упереджене ставлення членів Комісії до позивача, а також відсутність даних посад в переліку вакантних посад Філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя свідчить про порушення відповідачем вимог ст. 40, 49-2 КЗпП України.

Позивач неодноразово зверталася з вимогою про надання переліку вакантних посад, однак відповідач своїм листом від 23.02.2018 року відмовив у наданні списку вакантних посад, наявних у Філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя . Відповідачем жодного разу не пропонувалося інших посад, які б відповідали наявній у позивача кваліфікації та іншим вимогам, а також іншої роботи, яку б вона могла виконувати з врахуванням кваліфікації, досвіду роботи і стану здоров`я, не виконані вимоги ст.42 КЗпП України, згідно яких, при визначенні категорій працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, і при цьому відповідач не врахував стаж, досвід роботи. Позивач працює у відповідача з 01.09.1994 року та має 24-ти річний безперервний стаж на радіомовленні. Також, відповідачем не дотримано вимоги ст. 14 Закону України Про зайнятість населення , відповідно до якого на підприємстві з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. Згідно ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення , право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років. З урахуванням того, що ОСОБА_1 народилася у 1966 року і на момент звільнення їй виповнилося 52 роки, вона має переважне право на залишення на роботі перед усіма іншими працівниками.

До того ж, згідно штатного розкладу Філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя , введеного в дію з 02.04.2018 року наявні 2 посади редактора, одна з них повинна була бути запропонована позивачу.

Також, неправомірними діями ПАТ НСТУ позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку зі звільненням. Неправомірні дії відповідача викликали у неї душевні страждання різного ступеня, позивач втратила душевний спокій, нормальний сон, прокручуючи у думках дії відповідача та усвідомлюючи свою нікчемність та понівеченість, відчувала і відчуває погіршення самопочуття, настрою, зниження життєвих сил та енергії. Моральну шкоду позивач оцінює в 20000 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач самостійно зверталася до відповідача щодо її поновлення на робочому місці, а також зверталася за допомогою до свого колеги - редактора газети Промінь Просвіти Є ОСОБА_3 , який здійснював листування з відповідачем з метою скасування наказу про звільнення та поновлення її на роботі, в зв`язку з чим нею був пропущений строк звернення до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд поновити строк для звернення до суду з позовною заявою; визнати незаконним та скасувати наказ філії Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя від 30 березня 2018 року № 26 про її звільнення з посади редактора творчого об`єднання радіопрограм з 30 березня 2018 року на підставі ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці; поновити її на посаді редактора філії Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя ; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 175 466,52 грн., та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ Національна суспільна Телерадіокомпанія України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачці була запропонована лише одна посада, а перелік вакантних посад на 7 аркушах їй не було надано, що підтверджено її численними звернення до відповідача з цього приводу. На момент підписання повідомлення про наступне звільнення вона не була згодна із звільненням, у зв`язку з чим тимчасово прийняла пропозицію зайняти посаду ведучого творчо-виробничого об`єднання, з можливістю в подальшому ознайомитись із вакантними посадами. Однак, в акті про відмову від підпису про ознайомлення з протоколом рішення правління від 12.01.2018 року, зазначається зовсім інша посада - кореспондента на час відсутності основного працівника. Також, зазначає, що роботодавцем не було виконано вимог ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України щодо визначення переліку працівників, які мають переважне право залишення на роботі, тоді як позивач є фахівцем високого рівня, креативним майстром своєї справи, що підтверджується нагородами, отриманими в період роботи у відповідача, де вона працювала безперервно з 01.09.1994 року. До того ж вона народилася у 1966 році і на момент звільнення їй виповнилося 52 роки, а тому вона має переважне право на залишення на роботі на підставі ст. 14 Закону України Про зайнятість населення .

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна Телерадіокомпанія України"зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_1 та її представника адвоката Євтушенко А.І., які, кожна окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представника відповідача Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України - Новака А.А., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 в період з 01 вересня 1994 року перебувала у трудових відносинах з Криворізьким об`єднанням телебачення і радіомовлення, яке 01.08.2005 року було перейменовано в Державну організацію "Криворізьке міське державне об`єднання телебачення і радіомовлення Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії" (а.с.6-10, т.1).

Наказом Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України № 26 від 30 березня 2018 року Про звільнення ОСОБА_1 , виданого за підписом в.о. менеджера (філії) філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя І.В. Галамасюка, ОСОБА_1 звільнена з посади редактора творчого об`єднання радіопрограм 30 березня 2018 року у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та у зв`язку із ознайомленням її з усіма вакантними посадами, які були чи з`явилися в ПАТ НСТУ в період проведення процедури вивільнення, не обрання нею відповідної вакантної посади для переведення, не подання нею заяви на переведення на жодну із вакантних посад, її відмовою 20.03.2018 року від ознайомлення з пропозицією від 20 березня 2018 року до персонального письмового попередження про наступне вивільнення працівників від 12 січня 2018 року, її відмовою від запропонованих їй інших посад, відповідно до наявної у неї спеціальності та кваліфікації, та відмовою від обрання інших запропонованих їй вакантних посад у ПАТ НСТУ , які не відповідають її спеціальності та кваліфікації, але передбачають роботу, яку ОСОБА_1 змогла би виконувати з урахуванням кваліфікації, досвіду роботи і стану здоров`я, у порядку передбаченому частиною третьою статті 49-2 КЗпАП України (а.с.11-12, т.1). Підставою для звільнення в зазначеному наказі зазначено: персональне письмове попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення від 12.01.2018 (а.с.13)

ОСОБА_1 відмовилася ознайомитися з наказом про звільнення, що встановлено актом про відмову від прославлення підпису про ознайомлення з наказом про звільнення від 30 березня 2018 року (а.с.85. т.1). Крім того, позивач відмовилась завірити особистим підписом в особовій картці (П-2) запис про звільнення та відмовилась отримати довідку про суми нарахованих до виплати коштів, отримання трудової книжки, що підтверджується актами від 30 березня 2018 року (а.с.85-89, т.1).

Відповідно до основних напрямів діяльності ПАТ НСТУ на 2017 рік (Додаток №2 до протоколу № 2 засідання Наглядової ради ПАТ НСТУ від 23 січня 2017 року) з урахуванням пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України , якою встановлено форми, в яких можуть відбуватися зміни в організації виробництва і праці, а саме: ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, 21.12.2017 року правлінням ПАТ НСТУ (протокол від 21.12.2017 року № 32) було прийнято рішення про затвердження та введення в дію з 02.04.2018 року нової структури та штатного розпису ПАТ НСТУ загальною кількістю 4087 посад, і, зокрема, Дніпровська регіональна дирекція 78 посад, та, на його виконання ПАТ НСТУ було видано наказ від 21.12.2017 року № 469 Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ НСТУ , за яким, виконавчого директора ОСОБА_4 та керівників відокремлених структурних підрозділів (філій) зобов`язано: не пізніше ніж за 3 місяці до запланованих звільнень надати первинним профспілковим організаціям Центральної дирекції та філій інформацію щодо заходів, пов`язаних із змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) разом з інформацією про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися; провести відповідно до чинного законодавства вивільнення працівників філії у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме: скороченням штату та чисельності працівників; визначити працівників, посади яких скорочено, та, відповідно, які підлягають звільненню у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників); не пізніше ніж за два місяці, згідно з вимогами чинного законодавства попередити про наступне вивільнення кожного працівника персонально під особистий підпис; одночасно з попередженням про звільнення запропонувати працівнику вакантні посади, що наявні в ПАТ НСТУ , у разі відмови працівників від переведення на запропоновані вакантні посади або у разі відсутності вакантних посад, здійснити усі необхідні дії по звільненню таких працівників відповідно до чинного законодавства України.

Окрім того, зобов`язано заступника виконавчого директора Шматова М.В. та заступника директора департаменту управління персоналом Глоба М.Л. підготувати перелік наявних вакантних посад в ПАТ НСТУ та надавати такий перелік керівникам філій (а.с. 47-49, т.1).

На виконання рішення правління ПАТ НСТУ (протокол від 21.12.2017 року № 32), наказу ПАТ НСТУ від 21.12.2017 року № 469 ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя 05 січня 2018 року видано наказ № 02 Про створення комісії та організацію заходів в зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників), за яким для визначення переважного права на залишенні на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи створена Комісія, яку зобов`язано у строк до 12 січня 2018 року ознайомити всіх працівників філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя під особистий підпис з рішенням правління ПАТ НСТУ (протокол № 32 від 21.12.2017 року), наказом ПАТ НСТУ від 21.12.2017 року № 469 щодо змін в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників); одночасно з попередженням про звільнення запропонувати працівнику наявні в ПАТ НСТУ (Центральній дирекції та філіях) вакантні посади; довести до відома працівників, що у разі відмови від переведення на запропоновані вакантні посади, вони будуть звільнені на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України не раніше чим через два місяці з дня попередження про майбутнє звільнення (отримання персонального письмового попередження) (а.с. 56-57, т.1).

Листом Центральної дирекції ПАТ НСТУ від 05.01.2018 року № 02-18/15-1 надано усім філіям перелік вакантних посад в ПАТ НСТУ (а.с. 58).

12 січня 2018 року позивачку ОСОБА_1 було повідомлено про скорочення посади, яку вона обіймала, а саме: редактора творчого об`єднання радіопрограм філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя та одночасно запропоновано посаду ведучого творчо-виробничого об`єднання Бюро телерадіоновин на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 (по 19.06.2018) та посади згідно переліку вакантних посад на 7 аркушах, та повідомлено, що не раніше двох місяців з моменту попередження, вона підлягає звільненню за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України . Із персональним письмовим попередженням позивачка ознайомилася, про що поставила свій підпис та заперечення зі звільненням, із посиланням на упереджене ставлення до неї, вимушення тимчасово прийняти пропозицію та прохання повідомити її про нові посади, які будуть з`являтися у штатному розписі у системі суспільного мовлення (а.с. 60. т.1).

Згідно акту від 16 січня 2018 року, ОСОБА_1 відмовилася від підпису про ознайомлення з Повідомленням від 16 січня 2018 року, яким її повідомлено про необхідність визначитися з назвою посади на написати заяву на переведення до філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя згідно поданого зразка (а.с.61, 62, т.1).

ПАТ НСТУ листом № 02-18/713 від 15 березня 2018 року було доведено до керівників відокремлених структурних підрозділів ПАТ НСТУ перелік вакансій станом на 15.03.2018 року у ПАТ НСТУ , зокрема: перелік вакантних посад наявних у ЦД ПАТ НСТУ ; перелік вакантних посад наявних у відокремлених структурних підрозділах ПАТ НСТУ ; перелік вакантних посад, які вводяться в структуру та штатний розпис у ЦД ПАТ НСТУ та відокремлених структурних підрозділів ПАТ НСТУ з 02.04.2018 року (а.с. 67, т.1).

Актом про відмову від підпису про ознайомлення з Пропозицією від 20 березня 2018 року до персонального письмового попередження про наступне вивільнення працівників від 12 січня 2018 року позивач відмовилася від підпису про ознайомлення з повідомленням про те, що відповідно до рішення правління ПАТ НСТУ (протокол від 21.12.2017 № 32), наказу ПАТ НСТУ від 21.12.2017 № 469 Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ НСТУ , посада, яку займає позивачка - редактор творчого об`єднання радіо-програм філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя скорочується і позивачка підлягає звільненню, одночасно відповідно до рішення правління ПАТ НСТУ (протокол 05.03.2018 № 44) та листа Центральної дирекції ПАТ НСТУ про наявність вакантних посад від 15.03.2018 року № 02-18/713, позивачці було запропоновано посаду, згідно переліку вакантних посад на 24 арк. (а.с. 68, 69, т.1).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд першої інстанції врахував скорочення штату працівників на Публічному акціонерному товаристві "Національна суспільна Телерадіокомпанія України" та виходив з відсутності порушень процедури звільнення з роботи позивачки ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як вбачається із наведеної норми закону, поняття змін в організації виробництва і праці не вичерпується лише реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників. Власник або уповноважений ним орган вправі на свій розсуд вносити зміни до штатного розпису, в тому числі має право зменшити чисельність посад, здійснити звільнення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Виходячи із наведених вимог закону, право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому органу підприємства. Власник має право, на свій розсуд, вносити зміни в штатний розпис. Суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у ч. 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2017 року правлінням ПАТ НСТУ (протокол від 21.12.2017 року № 32) було прийнято рішення про затвердження та введення в дію з 02.04.2018 року нової структури та штатного розпису ПАТ НСТУ загальною кількістю 4087 посад, і, зокрема, Дніпровська регіональна дирекція 78 посад, та, на його виконання, ПАТ НСТУ було видано наказ від 21.12.2017 року № 469 Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ НСТУ , а тому колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції щодо проведення підприємством скорочення чисельності штату працівників.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП в першу чергу пропонується робота: відповідної спеціальністю, а якщо такої роботи немає, інша робота (як вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника, так і вакантна посада, що передбачає виконання роботи більш низької кваліфікації або нижчим рівнем оплати праці).

Судом першої інстанції було встановлено, що про наступне вивільнення ОСОБА_1 персонально було попереджено 12 січня 2018 року, наказ про звільнення був виданий 30 березня 2018 року, тобто відповідач не допустив порушення, передбаченого законодавством 2-х місячного строку попередження.

Отже, ОСОБА_1 була ознайомлена про заплановане вивільнення, та про те, що вона може бути звільнена по п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України, відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 вакансії, що були на підприємстві на момент її вивільнення та відповідали її кваліфікації.

Так, 12 січня 2018 року позивачці було запропоновано посаду ведучого творчо-виробничого об`єднання Бюро телерадіолновин на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 (по 19.06.2018 року) та посади згідно переліку вакантних посад на 7 аркушах. Із персональним письмовим попередженням позивачка ознайомилася, про що поставила свій підпис та заперечення зі звільненням, із посиланням на упереджене ставлення до неї, вимушення тимчасово прийняти пропозицію та прохання повідомити її про нові посади, які будуть з`являтися у штатному розписі у системі суспільного мовлення (а.с. 60. т.1), зазначене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що позивачці була запропоновано лише одна посада, а перелік вакантних посад на 7 аркушах їй не було надано.

Доводи ж апеляційної скарги про те, що в Акті від 12.01.2018 року, яким зафіксовано її відмову від підпису про ознайомлення з протоколом рішення правління ПАТ НСТУ від 21.12.2017 року №32, наказом ПАТ НСТУ від 21.12.2017 року №469 Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ НСТУ та перелік посад в ПАТ НСТУ (Центральній дирекції та філіях), станом на 05 січня 2018 року на 7 аркушах, зазначається зовсім інша посада - кореспондента на час відсутності основного працівника, колегією суддів відхиляються, оскільки в матеріалах справи наявне Повідомлення від 12 січня 2018 року, яке підписано особисто позивачкою, що нею не оспорюється, а вказаним Актом зафіксовано події, які відбувалися вже після підписання позивачкою Повідомлення від 12 січня 2018 року та вказано про те, що ОСОБА_1 було надано два персональних Повідомлення, з одним із яких вона ознайомилась під підпис, а інше Повідомлення, разом з наявними на столі документами (копія наказу, перелік вакансій, незаповнений другий екземпляр свого повідомлення та декілька заповнених чужих повідомлень) схопила та кинулася до дверей кабінету та вибігла до коридору, після чого й було складено цей Акт (т. 1 а.с. 59). Отже, можлива описка в назві посади щодо персонального Повідомлення підписаного особисто позивачкою, не спростовує того факту, що позивачка особистим підписом засвідчила факт ознайомлення із Повідомленням від 12 січня 2018 року, в якому їй пропонувалася посада ведучого творчо-виробничого об`єднання Бюро телерадіолновин на період відсутності основного працівника ОСОБА_2 (по 19.06.2018 року) та посади згідно переліку вакантних посад на 7 аркушах.

Також, згідно акту від 16 січня 2018 року, ОСОБА_1 відмовилася від підпису про ознайомлення з Повідомленням від 16 січня 2018 року, яким її повідомлено про необхідність визначитися з назвою посади на написати заяву на переведення до філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя згідно поданого зразка (а.с.61, 62, т.1).

Згідно Акту про відмову від підпису про ознайомлення з Пропозицією від 20 березня 2018 року до персонального письмового попередження про наступне вивільнення працівників від 12 січня 2018 року, позивачка відмовилася від підпису про ознайомлення з повідомленням, в якому, відповідно до рішення правління ПАТ НСТУ (протокол 05.03.2018 року № 44) та листа Центральної дирекції ПАТ НСТУ про наявність вакантних посад від 15.03.2018 року № 02-18/713, їй було запропоновано посаду згідно переліку вакантних посад на 24 арк. (а.с. 68, 69, т.1).

Разом з тим, ОСОБА_1 не виявила бажання перевестися на іншу посаду на ПАТ НСТУ , надавши згоду на переведення на посаду із списку наявних на підприємстві вакансій, на які здійснювався підбір кандидатур.

Отже, відповідач вжив всіх можливих заходів, спрямованих на працевлаштування позивачки, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що роботодавцем було дотримано вимог ст. 49-2 КЗпП України при її звільненні.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення переважного права ОСОБА_1 на залишення на роботі, колегія суддів вважає, що вони не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці.

І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.

За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.

Як вбачається з матеріалів справи, посада редактора творчого об`єднання радіопрограм філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя , яку займала позивачка, була скорочена (згідно штатного розпису, станом на 01.01.2018 року, у творчому об`єднанні радіопрограм філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя передбачено всього дві посади: звукорежисер та друкарка І категорії - т. 2 а.с. 3-4), а тому роботодавець не визначав коло осіб, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, безпосередньо щодо такої посади.

Разом з тим, на засіданні комісії по організації заходів в зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) для визначення переважного права на залишенні на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя , яке оформлене протоколом №2 від 28 березня 2018 року, комісією було встановлено відсутність підстав для з`ясування наявності або ж відсутності у позивачки ОСОБА_1 переважного права на залишення на роботі, оскільки остання не виявила бажання переводитись на іншу посаду, й рівень кваліфікаціє перевірявся виключно щодо працівників, які надали згоду працювати у відповідача й надалі, звернувшись із відповідними заявами про переведення на запропоновані посади (т. 1 а.с. 70-72).

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Однак, ОСОБА_1 не являється членом первинної профспілкової організації, й дана правова норма на неї не поширюється.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правові підстави для залишення позивачки на роботі відсутні, а при її звільненні відповідачем дотриманні вимоги закону й трудові права позивачки не порушені, у зв`язку з чим підстав для поновлення позивачки на роботі немає.

Погоджується колегія суддів й з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки ч. 2 ст. 235 КЗпП України передбачена можливість стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу лише у разі винесення рішення про поновлення працівника на роботі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2021 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 26 липня 2021 року.

Головуючий:

Судді: