Постанова

від 27.07.2021 по справі 473/2437/21

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2437/21

РІШЕННЯ

іменем України

"27" липня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В., позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що 23 червня 2021 року державний інспектор - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах, м. Вознесенськ управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Алдошина Г.В. склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та винесла постанову про накладення адміністративного стягнення № 405-ДК/0169/По/08/01/-21, якою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4822080800:08:000:0147 загальною площею 23,3481 га. із земель державної власності лісогосподарського призначення, розташована в межах території Бузької сільської ради Бузької ОТГ Вознесенського району Миколаївської області, частково зайнята та використовується ПрАТ Микитівський гранітний кар`єр приблизною площею 0,4 га. за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду). В діях користувача в особі головного маркшейдера товариства ОСОБА_1 вбачається факт самовільного зайняття земельної ділянки, що порушує вимоги ст.ст. 125, 126 ЗК України та підпадає під відповідальність згідно п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України, ст. 53-1 КУпАП.

Цією ж постановою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Проте ОСОБА_1 вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, а перевірка відповідачем дотримання ПрАТ Микитівський гранітний кар`єр вимог земельного законодавства здійснена, адміністративна справа розглянута, а оскаржувана постанова винесена з грубими порушеннями вимог закону, зокрема:

- під час огляду земельної ділянки та складання акту обстеження земельної ділянки державним інспектором площа порушених земель лісогосподарського призначення була вирахувана формально (приблизно), без застосування будь-яких вимірювальних приладів. Зазначена площа зайнятої земельної ділянки, згідно здійсненої позивачем маркшейдерської зйомки, становить 0,1366 га. замість встановленої інспектором 0,4 га;

- без визначення інспектором точних координат та меж порушених земель лісогосподарського призначення, без окреслення меж та зазначення власників сусідніх земельних ділянок.

Тому позивач просив скасувати оскаржувану постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення.

26 липня 2021 від представника відповідача - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву в якому представник просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що перевірка дотримання ПрАТ Микитівський гранітний кар`єр вимог земельного законодавства проведена інспектором у повній відповідності з вимогами закону, під час якої встановлено та зафіксовано всі необхідні обставини, а також зібрано докази правопорушення, що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду адміністративної справи з`ясовано та підтверджено доказами суть та обставини правопорушення, встановлено особу, яка скоїла порушення земельного законодавства, встановлено наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та, з врахуванням усіх обставин, винесено оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП. При цьому, під час здійснення провадження у справі позивач не оспорював суті та обставин правопорушення за винятком площі захопленої ділянки, однак в цій частині належних та допустимих доказів, що б спростували обставини порушення, не надав.

Також у відзиві представник відповідача просив врахувати, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення з позовом до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Додатково вказував, що фактичне зайняття ПрАТ Микитівський гранітний кар`єр земель державної власності лісогосподарського призначення було обумовлене не його умисними протиправними діями, як уповноваженої особи товариства, а подією техногенного характеру (просіданням та обвалюванням ґрунту земель державної власності лісогосподарського призначення, що призвело до притоку води та піску на цю ділянку). В іншій частині надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Суд, з врахуванням вимог ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268, ч. 1 ст. 286 КАС України, вважав можливим провести розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 23 червня 2021 року державний інспектор - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах, м. Вознесенськ управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Алдошина Г.В. склала відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення та винесла постанову про накладення адміністративного стягнення № 405-ДК/0169/По/08/01/-21, якою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4822080800:08:000:0147 загальною площею 23,3481 га. із земель державної власності лісогосподарського призначення, розташована в межах території Бузької сільської ради Бузької ОТГ Вознесенського району Миколаївської області, частково зайнята та використовується ПрАТ Микитівський гранітний кар`єр приблизною площею 0,4 га. за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду). В діях користувача в особі головного маркшейдера товариства ОСОБА_1 вбачається факт самовільного зайняття земельної ділянки, що порушує вимоги ст.ст. 125, 126 ЗК України та підпадає під відповідальність згідно п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України, ст. 53-1 КУпАП.

Цією ж постановою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

З матеріалів справи та даних трекінгу УДППЗ Укрпошта вбачається, що постанову від 23 червня 2021 року позивач оскаржив до суду (здав до відділу поштового зв`язку) 03 липня 2021 року, тобто в межах встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України десятиденного строку.

Аналізуючи вимоги та заперечення сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до глав 2, 3 розділу І ЗК України встановлено повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також органів виконавчої влади здійснювати розпорядження землями комунальної та державної власності відповідно.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.ст. 125, 126 ЗК України).

Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель ).

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно ст. 53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Тобто факт адміністративного правопорушення фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення у відповідному протоколі (вказаний, належним чином складений протокол є підставою для подальшого розгляду справи про адміністративне правопорушення) та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Як вбачається з матеріалів справи, доказами, якими відповідач підтверджує зафіксоване в оскаржуваній постанові порушення є належним чином складені: протокол про адміністративне правопорушення від 23 червня 2021 року №405-ДК/0172П/07/01/-21 (складений інспектором за участю позивача); акт обстеження земельної ділянки від 23 червня 2021 року №405-ДК/188/АО/09/01/-21 (складений комісійно та за участю позивача); акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 23 червня 2021 року №405-ДК/463/АП/09/01/-21 (складений комісійно та за участю позивача). Вказані документи містять детальний опис порушення та план - схему земельної ділянки, на якій відбулося порушення, із зазначенням її місця розташування та площі.

Твердження ОСОБА_1 про те, що фактичне зайняття ПрАТ Микитівський гранітний кар`єр земель державної власності лісогосподарського призначення було обумовлене не його умисними протиправними діями, як уповноваженої особи товариства, а подією техногенного характеру (просіданням та обвалюванням ґрунту земель державної власності лісогосподарського призначення, що призвело до притоку води та піску на цю ділянку) судом не приймаються до уваги, оскільки про наявність вказаної обставини ОСОБА_1 не зазначав під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та здійснення провадження в адміністративній справі. Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, позивач не оспорював суті та обставин правопорушення (за винятком площі захопленої ділянки). Водночас, ОСОБА_1 не надав й суду жодних доказів, що б підтвердили цю обставину.

Також не є слушними доводи позивача про те, що площа захопленої земельної ділянки, згідно здійсненої ним маркшейдерської зйомки, становить 0,1366 га. замість встановленої інспектором 0,4 га., оскільки вказана зйомка складена одноосібно позивачем, як заінтересованою особою, маркшейдерська зйомка вказаної земельної ділянки не є належним доказом у справі та суперечить іншим матеріалам справи (складеним комісійно акту обстеження земельної ділянки від 23 червня 2021 року №405-ДК/188/АО/09/01/-21 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 23 червня 2021 року №405-ДК/463/АП/09/01/-21). При цьому, згідно об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, дії щодо самовільного захоплення земельної ділянки підлягають кваліфікуванню за цією статтею незалежно від площі захопленої ділянки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оскільки відповідачем доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, під час розгляду адміністративної справи відповідач повністю дотримався вимог ст. 280 КУпАП, оскаржувана постанова відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

В силу вимог ст. 139 КАС України також не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 77, 139, 241-246, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити .

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Вуїв