Рішення

від 14.07.2021 по справі 480/3997/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 року Справа № 480/3997/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Сізової К.О.,

представника позивача - Джепи Г.В.,

представника відповідача - Рудік А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/3997/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №303018280704 від 26.04.2021 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 449672,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення №303018280704 від 26.04.2021 є незаконним і підлягає скасуванню з огляду на те, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення перевірки, визначені пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Крім того, висновки перевірки, оформленої актом від 24.03.2021 № 1450/18-28-07-04/42634221/49, не ґрунтуються на приписах чинного податкового законодавства, зроблені без встановлення усіх обставин, які мають суттєве значення. В основу складу податкового правопорушення покладені взаємовідносини ТОВ "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" з його контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРПОСТАЧ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ". Згідно з висновками, наведеними у акті від 24.03.2021 № 1450/18-28-07-04/42634221/49 та додатках до нього, у перевіреному періоді ТОВ "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" завищило податковий кредит на загальну суму 4449672, 00 грн. по господарських операціях з ТОВ "ІНДУСТРПОСТАЧ", ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ", які, на думку податкового органу, реально не відбувалися, мали фіктивний характер, здійснені з метою отримання податкової вигоди. Проте, позивач стверджує, що надані до перевірки первинні документи та інші додаткові документи, в повному обсязі підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, є належно оформленими та містять всі необхідні реквізити з урахуванням можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, та свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ та ТОВ ІНДУСТРПОСТАЧ , що і є підставою для формування платником податкового обліку. На переконання позивача, помилковими є твердження відповідача про відсутність здійснення господарських операцій, зроблене на підставі отриманої податкової інформації за результатами податкового контролю контрагентів позивача, а також аналізу первинних документів по взаємовідносинам із позивачем, оскільки згідно діючого законодавства України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, який несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Ухвалою суду від 14.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій видаткові накладні не мають ознак первинного документа, що засвідчує саме відвантаження товару контрагентом-постачальником, оскільки дата цього документа не збігається з датою вибуття запасів та виникнення податкових зобов`язань. Оскільки, станом на дату фактичного вибуття запасів та відвантаження товару контрагентами продавцями ТОВ Індустрпостач та ТОВ Делівері Прайм не було складено видаткові накладні та не було здійснено протягом 15 днів реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних з відображенням відповідної дати операції, номенклатури товару, кількості та інших обов`язкових реквізитів, податкові накладні, що були включені до податкового кредиту ТОВ Молоко Вітчизни за господарськими операціями з придбання макухи соєвої у контрагентів-постачальників ТОВ Індустрпостач за січень 2019 року та ТОВ Делівері Прайм за квітень-травень 2019 року не відповідають вимогам п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України..

Таким чином, на порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кредиту ТОВ Молоко Вітчизни було віднесено до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Наявність у ТОВ Молоко Вітчизни зареєстрованих податкових накладних від контрагентів - постачальників ТОВ Делівері Прайм код 41958509 за період квітень-травень 2019 року ТОВ Індустрпостач код ЄДРПОУ 41731572 за період січень 2019 року, які відповідно до Податкового кодексу України, є необхідними для формування податкового кредиту, не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту. Податкові накладні, зареєстровані в ТОВ Індустрпостач ЄРПН, №12 від 11.01.2019 року, №41 від 29.01.2019 року та Податкові накладні, зареєстровані ТОВ Делівері Прайм в ЄРПН: № 33 від 25.04.2019, №35 від 25.04.2019, 34 від 25.04.2019, №1 від 03.05.2019, №2 від 06.05.2019, №5 від 08.05.2019, №15 від 13.05.2019, були складені не за першою з подій, як визначено п. 187.1 ст.187 Дата виникнення податкових зобов`язань Податкового кодексу України.

Таким чином, податковий кредит щодо придбання макухи соєвої від ТОВ Делівері Прайм за період квітень-травень 2019 року ТОВ Індустрпостач на загальну суму 449672 грн. ТОВ Молоко Вітчизни за результатами сукупності з`ясованих доказів перевіркою не підтверджено.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому з аргументами, наведеними у відзиві, не погодився, зазначив, що вони не спростовують доводів позовної заяви, а тому наполягав на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 29.06.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 11.03.2021 по 17.03.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Куземинський Маслопресовий Завод , ТОВ Євро Агро Дистрибьюшн , ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ за квітень-травень 2019 року, ТОВ ІНДУСТРПОСТАЧ за період січень 2019 року, результати якої відображено в акті № 1450/18-28-07-04/42634221/49 від 24.03.2021 (а.с. 28-67, т. 1).

Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного на загальну суму 449 672,00 грн. за період з 01.01.2019 р. по 29.02.2020 р., у тому числі за січень 2019 року 121555 грн., за квітень 2019 р. 131801 грн., за червень 2019 р. у сумі 328117 грн. (в тому числі з урахуванням наростаючого підсумку за квітень 2019 р. у сумі 131801 грн., за травень 2019 р. на 42398 грн., за червень 2019 р. на 153918 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 303018280704 від 26.04.2021, згідно якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 449672,00 грн. (а.с. 26, т. 1).

Підставою для висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо завищення розміру від`ємного значення з ПДВ стала відсутність належного документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ ІНДУСТРПОСТАЧ , ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ .

Судом встановлено, що між ТОВ ІНДУСТРПОСТАЧ (Постачальник) та ТОВ МОЛОКО ВІТЧИЗНИ (Покупець) укладено договір поставки № 0712/Б18 - від 07.12.2018 на поставку шроту соняшникового, шроту ріпакового, макухи соєвої (а.с. 136-138, т. 1).

Пунктом 3.1 та п. 4.1 договору передбачено, що ціна, асортимент та кількість товару узгоджуються сторонами і у товаросупроводжувальних документах.

Умови поставки товару - СРТ (Інкотермс 2010), адреса: Сумська область. Конотопський р-п. с. Шпотівка. вул. Виробнича, 2, або с. Тернівка, вул. Миру, 43, якщо інше не узгоджене Сторонами шляхом укладання Додаткової угоди до договору. Додатковою угодою №1 від 24.03.2019 додатково узгоджено місце поставки с. Мар`ївка, вул. Іванова, 36.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що передача Товару здійснюється в момент підписання видаткової накладної. Право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить в момент підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

На виконання наведеного вище договору на адресу ТОВ МОЛОКО ВІТЧИЗНИ було поставно товар за наступними видатковими накладними:

- № 10 від 11.01.2019 макуха соєва у кількості 32,4 т. на загальну суму 348364,80 грн., в т.ч. ПДВ 58060,80 грн. (а.с. 145, т. 1);

- № 39 від 29.01.2019 макуха соєва у кількості 35,94 т. на загальну суму 380964,00 грн., в т.ч. ПДВ 63494,00 грн. (а.с. 149, т. 1).

Транспортування товару від ТОВ ІНДУСТРПОСТАЧ до ТОВ МОЛОКО ВІТЧИЗНИ було здійснено за рахунок постачальника ТОВ ІНДУСТРПОСТАЧ з залученням ТОВ Мобільна логістична компанія відповідно до товарно-транспортних накладних: №1001-1 від 10 січня 2019 року та №2801-1 від 28 січня 2019 року (а.с. 146, 150, т. 1).

Момент передачі товару від Постачальника Покупцю встановлений в договорі і відповідає даті складання видаткової накладної.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, такий порядок передачі зумовлений необхідністю уточнення маси товару у момент його передачі.

Оплату за поставлений товару було здійснено в повному обсязі, що зафіксовано згідно платіжних доручень: № 67 від 17.01.2019 на суму 290304,00 грн.; № 477 від 31.01.2019 р. на суму 58060,80 грн.; № 138 від 05.02.2019 р. на суму 288004,53 грн.; № 522 від 05.02.2019 р. на суму 29465,17 грн.; № 207 від 12.02.2019 р. на суму 63494,00 грн. (а.с. 153-157, т. 1).

Податкові накладні на суму ПДВ у складі вартості товару було належним чином зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 148, 152, т. 1).

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ (Постачальник) та ТОВ МОЛОКО ВІТЧИЗНИ (Покупець) укладено договір поставки № 2204/Б19 - від 22.04.2019 на поставку макухи соєвої у кількості 179,80 т. (а.с. 94-96, т. 1).

Умови поставки товару - СРТ (Інкотермс 2010), адреса: Сумська область, Конотопський р-н., с. Шпотівка. вул. Виробнича, 2, с. Тернівка, вул. Миру, 43 або с. Мар`ївка, вул. Іванова, 3 Б.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що передача Товару здійснюється в момент підписання видаткової накладної. Право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить в момент підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 3.4. договору, разом з Товаром Постачальник надає покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, видаткову накладну, документи підтверджуючі якість та походження Товару, товарно-транспортну накладну.

Позивачем було надано документи, що підтверджують здійснення поставки на адресу ТОВ МОЛОКО ВІТЧИЗНИ наведеного вище товару, а саме:

- за видатковою накладною № 52 від 25.04.2019 Макуха соєва у кількості 30,08 т. вартістю на загальну суму 306816,00 грн., в т.ч. ПДВ 51136,00 грн. Транспортування Товару здійснювалось за рахунок ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ відповідно до товарно-транспортної накладної № 2404191 від 24 квітня 2019 року (а.с. 102, 103, т. 1);

- за видатковою накладною № 54 від 25.04.2019 макуха соєва у кількості 24,1 т. на загальну суму 245820 грн. в т.ч. ПДВ 40970,00 грн. Транспортування Товару здійснювалось за рахунок ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ відповідно до товарно-транспортної накладної № 2404192 від 24 квітня 2019 року (а.с. 106, 107, т. 1);

- за видатковою накладною № 55 від 25.04.2019 макуха соєва у кількості 23,35 т. на загальну суму 238170,00 грн., в т.ч. ПДВ 39695,00 грн. Транспортування Товару здійснювалось за рахунок ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ відповідно до товарно-транспортної накладної № 2304191 під 23 квітня 2019 року (а.с. 110, 111, т. 1);

- за видатковою накладною № 64 від 03.05.2019 макуха соєва у кількості 24,94 т. на загальну суму 254388,00 грн., в т.ч. ПДВ 42398,00 грн. Транспортування Товару здійснювалось за рахунок ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ відповідно до товарно-транспортної накладної № 0205191 від 02 травня 2019 року (а.с. 114, 115, т. 1);

- за видатковою накладною № 65 від 06.05.2019 макуха соєва у кількості 29,73 т. на загальну суму 303246,00 грн. в т.ч. ПДВ 50541,00 грн. Транспортування Товару здійснювалось за рахунок ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ відповідно до товарно-транспортної накладної № 0305191 від 03 травня 2019 року (а.с. 118, 119, т. 1);

- за видатковою накладною № 69 від 08.05.2019 макуха соєва у кількості 30,00 т. на загальну суму 306000,00 грн. в т.ч. ПДВ 51000,00 грн. Транспортування Товару здійснювалось за рахунок ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ відповідно до товарно-транспортної накладної № 0705191 від 07 травня 2019 року (а.с. 122, 123, т. 1);

- за видатковою накладною № 78 від 13.05.2019 макуха соєва у кількості 30,81 т. на загальну суму 314262,00 грн. в т.ч. ПДВ 52377,00 грн. Транспортування Товару здійснювалось за рахунок ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ відповідно до товарно-транспортної накладної № 1105191 від 11 травня 2019 року (а.с. 126, 127, т. 1).

Момент передачі Товару від Постачальника Покупцю встановлений в Договорі і відповідає даті складанню видаткової накладної. Такий порядок передачі зумовлений необхідністю уточнення маси Товару у момент його придбання, що пояснив представник позивача у судовому засіданні.

Якість товару підтверджувалась посвідченнями про якість товару, а саме: № 2404191 від 24.04.2019, № 2404192 від 24.04.2019, № 2304191 від 23.04.2019, № 0205191 від 02.05.2019, № 030519 від 03.05.2019 № 0705191 від 07.05.2019, № 1105191 від 11.05.2019 (а.с. 104, 108, 112, 116, 120, 124, 128, т. 1).

Оплату товару здійснено в повному обсязі на загальну суму 1 968 702,00 грн. згідно платіжних доручень: № 1291 від 25.04.2019 на суму 190536,00 грн.; № 1333 від 02.05.2019 р. на суму 468469,00 грн.; № 817 від 07.05.2019 на суму 464695,00 грн.; № 859 від 10.05.2019 на суму 345831,00 грн.; № 892 від 14.05.2019 на суму 292379,60 грн.; № 1284 від 25.06.2019 на суму 206791,40 грн. (а.с. 130-135, т. 1).

Всі податкові накладні, що були отримані ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ зареєстровані за рішенням Комісії з питань зупинення/реєстрації податкових накладних (а.с. 105, 109, 113, 117, 121, 125, 129, т. 1).

В подальшому придбаний у ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ та ТОВ ІНДУСТРПОСТАЧ товар був використаний позивачем в господарській діяльності, що підтверджується відомостями витрат кормів та акту списання макухи соєвої (а.с. 158-223, т. 1).

Як встановлено з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю МОЛОКО ВІТЧИЗНИ зареєстровано як юридична особа з 19.11.2018. Основною діяльністю Товариства є: код КВЕД 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід. Іншими видами діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (клас 01.11), розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (клас 01.42), розведення овець і кіз (клас 01.45), допоміжна діяльність у рослинництві (клас 01.61), допоміжна діяльність у тваринництві (клас 01.62), післяурожайна діяльність (клас 01.63), виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (клас 10.91), виробництво добрив і азотних сполук (клас 20.15) (а.с. 146-148), а отже використання макухи соєвої відбулось в межах господарської діяльності позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень під час проведення перевірки не встановлено відсутності у позивача первинних документів.

Надані до перевірки оригінали первинних документів містять назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб`єктами господарювання.

Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридично/ сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Як встановлено з матеріалів справи, укладені між позивачем та ТОВ "ІНДУСТРПОСТАЧ", ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ" договори містять положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту товару, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків у момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Акт перевірки не містить жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.

Викладене в акті перевірки судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на припущеннях щодо безтоварності угоди.

При цьому, мотивами, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій, є відсутність у видаткових накладних ознак первинних документів, оскільки дати цих документів не збігаються з датами вибуття запасів та виникнення податкових зобов`язань. Також, відповідач посилається на те, що податкові накладні, зареєстровані контрагентами позивача ТОВ "ІНДУСТРПОСТАЧ" та ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ" були складені не за першою з подій, як це визначено п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Суд не погоджується із висновками відповідача про нереальність господарських операцій з огляду на наступне.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, визначено лише права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податку. При цьому, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

За умовами укладених договорів поставки з ТОВ ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ та ТОВ ІНДУСТРПОСТАЧ передача товару від Постачальника до Покупця здійснюється на підставі видаткової накладної.

Товарно-транспортна накладна, як документ, що підтверджує факт надання транспортних послуг, не є в умовах наведених вище договорів документом, що засвідчує факт передачі товару від Постачальника до Покупця.

Твердження податкового органу щодо не підтвердження факту поставки товару виходячи із не співпадіння дат на окремих товарно-транспортних накладних та видаткових накладних суд вважає безпідставними, оскільки дата, зазначена у товарно-транспортній накладній, є датою складання товарно-транспортної накладної і передачі постачальником вантажу перевізнику, а датою складення видаткової накладної в даній операції, є фактична дата одержання товару покупцем за результатами його зважування. Таким чином, враховуючи транспортування товару з різних регіонів країни, дата доставки та передачі товару покупцю не завжди співпадає з датою навантаження автомобіля та прийняття товару до перевезення.

Відповідно до п. 14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України, постачання товару - це будь-яка передача права на розпорядження товарами, як власник.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає при здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів/послуг.

Враховуючи те, що дата відвантаження товарів постачальником та дата їх отримання покупцем можуть бути різними залежно від умов договору, з метою визначення дати виникнення права на формування податкового кредиту покупцем таких товарів (відвантажені постачальником, але не отримані покупцем товари в дорозі) слід враховувати момент переходу права власності за договором.

Отже, факт поставки товарів, в розумінні Податкового кодексу України, виник не в момент передачі товару перевізнику, а в момент передачі товару безпосередньо покупцю.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду Товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Суд зазначає, що сама по собі розбіжність в датах видаткових і товарно-транспортних накладних не може бути беззаперечним свідченням протиправності формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентами за встановлених обставин щодо реального виконання таких операцій та фактичної зміни активів товариства.

Разом з цим, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створенім) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію У країни (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести: облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території У країни, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України:; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум додатків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Разом з тим, реальність спірних господарських операцій позивача з ТОВ "ІНДУСТРПОСТАЧ", ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ" підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема, наданими договорами поставки, видатковими накладними та податковими накладними.

Доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на те, що контрагенти позивача зареєстрували податкові накладні не за першою з подій, не можуть бути підставою для позбавлення платника права на формування податкового кредиту. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов`язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов`язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому слід зазначити і те, що факт допущення порушень контрагентами платника податків при сплаті своїх податкових зобов`язань сам по собі не є доказом недобросовісності платника податків.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Така позиція суду узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішенням Булвес АД проти Болгарії , відповідно до якого платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд приходить висновку, що відповідачем не наведено ні в акті перевірки, ані у судовому засіданні конкретних доказів того, що господарські операції між ТОВ "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" та ТОВ "ІНДУСТРПОСТАЧ", ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ПРАЙМ" у перевіреному періоді реально не відбувалися, мали ознаки фіктивності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №303018280704 від 26.04.2021 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 449672,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судовий збір у розмірі 6745, 08 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 26.04.2021 № 303018280704 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 449 672, 00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОКО ВІТЧИЗНИ" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 39, код ЄДРПОУ 42634221) витрати на оплату судового збору в сумі 6 745 (шість тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 08 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 26.07.2021.