Постанова

від 27.07.2021 по справі 200/654/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року справа №200/654/21-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 р. у справі № 200/654/21-а (головуючий І інстанції Льговська Ю.М., повний текст складено 29.03.2021р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов`язання до вчинення певних дій, відшкодування моральної шкоди,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Волноваської районної державної адміністрації, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви просила:

- визнати протиправним рішення Комісії із соціального страхування Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 28 вересня 2020 року в частині, що стосується повернення без оплати листка непрацездатності АДЮ № 641552;

- зобов`язати Комісію із соціального страхування при Управлінні соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області прийняти рішення щодо сплати страхових виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за листком непрацездатності АДЮ №641552;

- відшкодувати позивачеві моральну шкоду, завдану протиправними діями Комісії із соціального страхування Управління соціального захисту населення

Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, у розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 1-16).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 154-156).

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернулась з апеляційною скаргою, вважає рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Великоновосілківська районна державна адміністрація скорочено зазначалась як райдержадміністрація , що є офіційним. Також, зазначене скорочення застосовується у всіх офіційних документах, як райдержадміністрації так і її структурних підрозділах, яким є і Управління. Наголошує, що спірне рішення комісії було прийняте на підставі Інструкції, що відіграє роль підзаконного нормативно-правового акту, а тому жодним чином не може впливати на реалізацію гарантованого Законом права, звужувати таке право. Також зазначає, що статтею 23 Закону №1105-XIV чітко визначений вичерпний перелік підстав з яких не надається допомога по тимчасовій непрацездатності. Таких підстав шість і жодна з них не передбачає випадок до якого можна включити застосування скорочення у назві підприємства, установи, організації. Крім того, у ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних управлінських функцій було завдано моральної шкоди, що є неприпустимим виходячи з принципів системи державного управління.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня № 4 Дніпровської міської ради видано ОСОБА_1 листок непрацездатності серії АДЮ № 641552 за період з 24 вересня 2020 року по 26 вересня 2020 року (а.с. 26).

Місцем роботи працівника на лицьовому боці бланка вказано: Управління соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації.

28 вересня 2020 року Комісією із соціального страхування Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області прийнято рішення про повернення на доопрацювання вказаного листка непрацездатності ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом засідання названої комісії № 19 (а.с. 29).

В обґрунтування повернення в протоколі зазначено, що у листку непрацездатності невірно вказана назва місця роботи працівника на лицьовому боці бланка, що не відповідає вимогам пункту 3.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406 (далі -Інструкція № 532).

Аналогічна інформація міститься у службовій записці за підписом голови комісії від 29 вересня 2020 року (а.с. 28).

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до ст. 20 Закону № 1105-XIV надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах.

Статтею 22 Закону № 1105-XIV передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Приписами статті 30 Закону 1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

На підставі ст. 31 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

З аналізу викладеного вбачається, що для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий та оформлений листок непрацездатності.

Листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в ЛН здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом (п. 1 Інструкції № 532).

За приписами п. 4.5 Інструкції № 532 у разі помилок у тексті здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом "Виправленому вірити", підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". На бланку ЛН дозволяється не більше двох виправлень.

Судом встановлено, що згідно листка непрацездатності серії АДЮ №641552, місцем роботи працівника на лицьовому боці бланка вказано: Управління соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області.

Пунктом 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року № 13, передбачено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана: приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв`язку із зверненням застрахованих осіб; вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності; брати участь у перевірках, що здійснюються на підприємстві робочими органами виконавчої дирекції Фонду з питань правильності використання страхових коштів, надавати контролюючим органам необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок; здійснювати заходи по усуненню виявлених комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства та контролюючими органами порушень з питань надання матеріального забезпечення, використання страхових коштів.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 вказаного Положення передбачено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Таким чином, одним з обов`язків комісії є перевірка правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Комісією із соціального страхування Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області було прийнято рішення та складено протокол №19 про повернення на доопрацювання листка непрацездатності ОСОБА_1 , у зв`язку із невідповідністю вимогам пункту 3.1 Інструкції №532.

Разом з тим, листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги лише у разі, якщо його зміст та форма відповідає вимогам установленим Інструкцією № 532.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки комісія із соціального страхування зобов`язана перевіряти правильність видачі (заповнення) листків непрацездатності, а останні, заповнені з порушенням встановленого законодавством порядку, мають бути повернені в заклади охорони здоров`я за місцем їх видачі для оформлення належним чином, що, у свою чергу, має відображатись у формі відповідного рішення, то рішення Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про повернення листка непрацездатності на доопрацювання відповідає повноваженням комісії із соціального страхування.

Щодо доводів, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Великоновосілківська районна державна адміністрація скорочено зазначалась як райдержадміністрація , що є офіційним. Також, зазначене скорочення застосовується у всіх офіційних документах, як райдержадміністрації так і її структурних підрозділах, яким є і Управління, суд зазначає наступне.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повна назва місця роботи позивача (код юридичної особи 03197233) є - Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, скорочена - УСЗН.

Одночасно за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повною назвою адміністрації (код юридичної особи 05419867) є - Великоновосілківська районна державна адміністрація Донецької області, скорочена - райдержадміністрація.

Отже, зазначене на лицьовому боці бланка листка непрацездатності серії АДЮ №641552 найменування місця роботи працівника не відображено в точній відповідності до повного найменування або скороченого, що свідчить про правомірність рішення комісії із соціального страхування про повернення на доопрацювання листка непрацездатності.

Доводи апелянта, що спірне рішення комісії було прийняте на підставі Інструкції, що відіграє роль підзаконного нормативно-правового акту, а тому жодним чином не може впливати на реалізацію гарантованого Законом права, звужувати таке право та що статтею 23 Закону №1105-XIV чітко визначений вичерпний перелік підстав з яких не надається допомога по тимчасовій непрацездатності, колегія суддів не приймає, оскільки право позивача на виплату матеріального забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності не порушується, комісія не приймала рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, строк, встановлений частиною п`ятою статті 32 Закону № 1105-XIV (дванадцять календарних місяців), дозволяє виправити неточність та звернутись за призначенням матеріального забезпечення.

Щодо доводів апелянта, що ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та що відповідачем, як суб`єктом владних управлінських функцій було завдано моральної шкоди, що є неприпустимим виходячи з принципів системи державного управління, суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ст. 1167 Цивільного кодексу України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, оскільки судом не встановлено протиправності рішення комісії, вимоги про відшкодування позивачеві моральної шкоди, завданої протиправними діями комісії із соціального страхування, у розмірі 10 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу та залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 р. у справі № 200/654/21-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 р. у справі № 200/654/21-а - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 27 липня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 27 липня 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

А.В. Гайдар