Ухвала

від 20.07.2021 по справі 471/342/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/342/21

Провадження № 2/392/682/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань - Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Петренко Олена Володимирівна до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Петренко О.В. звернувся до Братського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту.

Ухвалою судді Братського районного суду Миколаївської області від 23.04.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження та призначено судове засідання з повідомленням сторін на 12.05.2021 року.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2021 року дану цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Маловисківського районного суду Кіровоградської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25.06.2021 року прийнято цивільну справу № 471/342/21 (провадження № 2/392/682/21) до свого провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , та його представник - адвокат Петренко О.В. не з`явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, від представника позивача адвоката Петренко О.В. через канцелярію суду, надійшло клопотання, зареєстроване судом 20.07.2021 року за вх. № 6646, про закриття провадження у справі та повернення судового збору.

Відповідач Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явився повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи клопотання представника позивача, суд прийшов до наступних висновків.

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Петренко О.В. в позовній заяві просила скасувати арешт та заборону відчуження земельної ділянки кадастровий номер 3523180300:02:000:5016, площею 2 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, село Дорофіїівка, належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер: 3523180300:02:000:5016, площа (га) 2, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Дорофіївка, міститься актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: №5973546 від 11.06.2014 року, державним реєстратором Кучеренко Тетяною Юріївною, Миколаївське міське управління юстиції, Миколаївської області, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:40181172, виданий 06.06.2014, видавник: ОСОБА_2 , Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Миколаївська область, підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:13702878 від 11.06.2014 року, ОСОБА_3 , Миколаївське міське управління юстиції, Миколаївська обл. Обтяжувач: Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

На запит ОСОБА_1 Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), надана відповідь за №15360 від 15.03.2021 року, про виконавче провадження за № в АСВП 40181172 з примусового виконання виконавчого листа Братського районного суду Миколаївської області №2-162/2009 від 01.06.2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Хрещатик борг у розмірі 101223,30 (повторне пред`явлення).

11.10.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 24.06.2014 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10.ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження та направлено за належністю до Братського ВДВС РУЮ.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на даний час є боржником у виконавчому провадженні та просить суд зобов`язати Центральний відділ ДВС Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області зняти арешт з майна, яке належить йому на праві власності, накладений у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна № 5 від 03.06.2016 на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачем в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону України Про виконавче провадження .

У зв`язку із цим боржник не може пред`явити такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, а помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України Про виконавче провадження .

Таким чином, установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

А тому, суд приходить до висновку про необхідность закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України оскільки арешт накладено на майно ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому він не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року №712/12136/18 (провадження №61-4726/ сво-19).

Таким чином, позивач, як сторона виконавчого провадження (боржник), має право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця у порядку визначеному розділом VII ЦПК України, а не в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим, провадження у цивільній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 ЗУ Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255, 260, 261, 353 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Петренко Олена Володимирівна до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що закриття провадження у справі позбавляє його права на повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Повернути ОСОБА_1 сплачену при пред`явленні позову до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) суму судового збору в розмірі 908,00 грн.

Зобов`язати Миколаїв. ГУК /тг смт Братське/22030101, на підставі оригіналу платіжного доручення № 75448 від 22.04.2021 року повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) гривень 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова