Постанова

від 26.07.2021 по справі 640/2483/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2483/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищого навчального закладу "Київський медичний коледж №3" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Вищого навчального закладу "Київський медичний коледж №3" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищого навчального закладу "Київський медичний коледж №3", в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації першого та цокольного поверхів Вищого навчального закладу Київського медичного коледжу №3 , код ЄДРПОУ: 05416124, розташованого за адресою: вул. Привокзальна, 14/2 у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері поверхів;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень, за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами планової перевірки відповідача складено акт №1213 від 26.12.2019 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, в якому позивачем зафіксовано 33 порушення пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року позов задоволено повінстю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції установлено, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 №44205/1/1-19 та доручення ДСНС України від 11.12.2019 №02-17767/261 було видано наказ від 12.12.2019 №1062 Про проведення позапланових перевірок .

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано посвідчення від 13.12.2019 №193 на проведення позапланової перевірки Вищого навчального закладу Київський медичний коледж №3 по вул. Привокзальній, 14/2. Копію посвідчення вручено 19.12.2019 заступнику директора ОСОБА_1, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.12.2019 №1213 щодо дотримання Вищим навчальним закладом Київський медичний коледж №3 вимог законнодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому виявлені порушення, зокрема, 33 порушення, а саме:

- п. 1.8 розділу IV ППБУ: Допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

- п. 1.12 розділу IV ППБУ: Не надано акт проведення схованих робіт на прокладання електропроводки під підвісними стелями;

- п. 1.6 розділу IV ППБУ: З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п. 1.21 розділу IV ППБУ: Не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- п. 1.4 розділу VI ППБУ: Допускається використання кип`ятильників, електрочайників та інших нагрівальних приладів в приміщеннях навчального закладу;

- п. 1.16 розділу IV ППБУ: Електрощити не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки);

- п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ: Двері електрощитової не виконані протипожежними, з межею вогнестійкості ЕІ 30;

- п. 1.2, 1.4 розділу V ППБУ; п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014: Сигнал від контрольно-приймального приладу системи пожежної сигналізації не виведено на пульт пожежного спостерігання;

- п. 2.2 розділу V ППБУ: Пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;

- п. 2.32 розділу ІІІ ППБУ: Евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

- п. 2.23, 2.17 розділу ІІІ ППБУ: Шляхи евакуації оздоблені горючими матеріалами;

- п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ: На шляху евакуації влаштовано турнікет;

- п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ: Шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями (цокольний поверх);

- п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ: Під сходовими клітинами допускається влаштування підсобного приміщення;

- п. 2 ч.1 КЦЗУ: Працівники об`єкту не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту;

- п. 2.8 розділу ІІІ ППБУ: Не здійснюється раз на рік відповідною комісією господарчого органу перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення) даху, за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення);

- п. 2.15 розділу ІІІ ППБУ: Зовнішні пожежні сходи утримуються непофарбованими;

- п. 2.12 розділу ІІІ ППБУ: Допускається розміщення сторонніх предметів в технічних приміщеннях;

- п. 2.2.7 розділу V ППБУ: Пожежні кран-комплекти, які виконані у вбудованих або навісних шафах, що мають отвори для провітрювання, пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

- п. 21 розділу ІІ ППБУ: Реконструкція приміщень здійснюється без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;

- п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ: Допускається зняття пристроїв для самозачинення дверей сходових клітин;

- п. 3.15 розділу V ППБУ: Існуючі вогнегасники не встановлені у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень, тощо);

- п. 5 розділу ІІ ППБУ: Не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок виникнення пожежі;

- п. 2.12 розділу ІІІ ППБУ: Допускається захаращення електрощитової сторонніми предметами;

- п. 1.17 розділу IV ППБУ: Електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити елетроприладу на 1 см з кожного боку (каб. 405, актова зала);

- п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ; табл. 3 п. 7.2.12 ДБН В.1.1-7-201: Вихід зі сходової клітки на покрівлю не виконано через люк у перекритті розміром не менше 0,6*0,8 м;

- п. 2.12 розділу ІІІ ППБУ: На дверях технічних поверхів, електрощитових, підвалу не вказано (зазначено) місце зберігання ключів;

- п. 2.33 розділу ІІІ ППБУ Не надано розрахунки по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования ;

- п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ; п.7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016: Висота виходу з цокольного поверху менше 2-х метрів;

- п. 2.30, 2.23 розділу ІІІ ППБУ; п. 7.3.4 ДБН В.1.1-7-2016: Опалювальні прилади, розміщені в сходових клітинах, встановлені на відстані менше 2,2 метра від рівня сходового майданчику або в спеціальних нішах;

- п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ; п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016: Ширина дверей евакуаційного виходу з приміщення спортзалу менше 0,8 метру;

- п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ; п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7-2016: З приміщень (цокольного поверху, буфету) не влаштовано 2 евакуаційних вихід;

- п. 2.16 розділу ІІІ ППБУ: Глухі грати на вікнах (цокольний поверх, каб №111, 113) не виконані розпашними або легкозйомними.

Примірник акту від 26.12.2019 №1213 отримав заступник директора ОСОБА_1, про що зроблено відповідну відмітку в акті перевірки.

Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Дарницького району м. Києва майором служби цивільного захисту Величенком В.В., був складений протокол КИ №027909/524 від 19.12.2019 та була складена постанова КИ №022909/524 від 19.12.2019 про накладення адміністративного стягнення на відповідального за пожежну безпеку (відповідно до наказу ВНЗ КМК №3 №176-к від 30.08.2019) - ОСОБА_1 .

Листом від 13.02.2020 №20 директор Вищого навчального закладу Київський медичний коледж №3 Т.Г. Лежненко звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про проведення позапланової перевірки виконання припису від 26.12.2019 №658 по усуненню порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 27.02.2020 №164 та посвідчення від 02.03.2020 №2671 було проведено позапланову перевірку Вищого навчального закладу Київський медичний коледж №3 внаслідок якої складено акт від 10.03.2020 №70, в якому виявлено 2 порушення, зокрема:

- п. 2.33 розділу ІІІ ППБУ; НАПБ А 01-001-2014: Не проведено розрахунки по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91;

- п. 2.30 розділу ІІІ ППБУ: Опалювальні прилади, розміщені в сходових клітинах, встановлені на відстані менше 2,2 метра від рівня сходового майданчику відповідно п. 7.3.4 ДБН В.1.1-7-2016.

Примірник акту від 10.03.2020 №70 отримав особисто 10.3.2020 заступник директора ОСОБА_1, про що зроблено відповідну відмітку в акті перевірки.

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 22.09.2020 №583 та посвідчення від 24.09.2020 №3685 було проведено позапланову перевірку Вищого навчального закладу Київський медичний коледж №3 за результатами якої було складено акт від 07.10.2020 №384, в якому виявлено 1 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки:

- п. 2.30, 2.31 розділу ІІІ ППБУ: Опалювальні прилади, розміщені в сходових клітинах, встановлені на відстані менше 2,2 метра від рівня сходового майданчика або в спеціальних нішах.

Від отримання акту уповноважено особа відмовилась, тому примірник акту був направлений рекомендованим листом від 07.10.2020 №№22/2407, про що зроблено відповідну відмітку в акті перевірки.

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації його першого та цокольного поверхів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено в ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

З вищезначених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у суб`єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки контролюючим органом у відповідача виявлено 33 порушення.

В ході розгляду даної справи у суді першої інстанції кількість порушень було зменшено до одного.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Мотивуючи свої вимоги позивач зазначив, що під час перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення Вищого навчального закладу Київський медичний коледж №3 експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Судом першої інстанції установлено наявність одного такого порушення, яке на час ухвалення оскаржуваного судового рішення не були усунені відповідачем, а тому суд прийшов до висновку, що неусунене порушення може призвести до виникнення пожежі, а також може виникнути чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, тобто виявлені порушення можуть створювати небезпеки для життя та здоров`я людей.

В апеляційній скарзі апелянтом надано суду фотокартки щодо усунення порушення, пов`язаного з опалювальними приладами.

З вказаних фотокарток вбачається, що Вищий навчальний заклад Київський медичний коледж №3 усунув останне порушення.

Не оспорюючи встановлені судом першої інстанції обставини та правильність застосування норм чинного законодавства до даних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норм Кодексу цивільного захисту правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у суб`єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

В ході апеляційногно розгляду справи установлено, що суб`єктом господарювання, усунуто всі виявлені в ході державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, що підтверджується наданими фотокартками, які долучено до справи та досліджено судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки,які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного судового рішення суд апеляційної інстанції враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч.5 ст.4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.

Щодо доводів представника позивача про те, що процедура перевірки порушена не була, а суд першої інстанції під час ухвалення рішення врахував ту обставину, що відповідач не усунув всіх порушення, то вони не є визначальними у вирішенні даної справи та не можуть вплинути на висновки судової колегії стосовно того, що всі порушення вимог законодавства на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем усунуті і доцільність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, відпала, оскільки всі порушення були усунуті.

Також, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити те, що відповідач звернувся до Начальника Дарницького РУ ГУ ДСНС України в м. Києві та ГУ ДСНС України в м. Києвіз проханням направити інспектора для проведення позапланової перевірки по усуненню порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ще 15.06.2021 року (листи зареєстровано 16.06.2021 року), проте, на час постановлення цього рішення перервікрку не здійснено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням усунення відповідачем на час апеляційного розгляду справи всіх виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування, а тому вважає за необхідне скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Вищого навчального закладу "Київський медичний коледж №3" - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко