Ухвала

від 26.07.2021 по справі 640/8682/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8682/19

УХВАЛА

26 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Україна до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна Компанія Престиж Україна (далі - Позивач, ТОВ Престиж Україна ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - Відповідач, ДПС України-1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач-2, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №№ 1110167/33381637, 1110200/33381637, 1110188/33381637, 1110201/33381637, 1110206/33381637,1110181/33381637,1110182/33381637,1110180/33381637,1110189/33381637,1110185/33381637,1110187/33381637,1110170/33381637,1110178/33381637,1110199/33381637,1110184/33381637,1110186/33381637,1110172/33381637,1110171/33381637,1110190/33381637,1110203/33381637,1110197/33381637,1110165/33381637,1110162/33381637,1110161/33381637,1110177/33381637,1110163/33381637,1110179/33381637,1110169/33381637,1110198/33381637,1110173/33381637,1110194/33381637,1110196/33381637,110205/33381637,1110176/33381637,1110164/33381637,1110168/33381637,1110191/33381637,1110175/33381637,1110166/33381637,1110174/33381637,1110160/33381637,1110193/33381637,1110192/33381637,1110204/33381637,1110183/33381637, 1110195/33381637 від 18.03.2019 року, №№ 1112550/33381637, 1112570/33381637,1112580/33381637,1112563/33381637,1112606/33381637,1112603/33381637,1112604/33381637,1112556/33381637,1112567/33381637,1112559/33381637,1112573/33381637,1112576/33381637,1112591/33381637,1112565/33381637,1112605/33381637,1112593/33381637,1112564/33381637,1112625/33381637,1112624/33381637,1112611/33381637,1112609/33381637,1112614/33381637,1112613/33381637,1112558/33381637,1112627/33381637,1112630/33381637,1112631/33381637,1112569/33381637,1112622/33381637,1112616/33381637,1112615/33381637,1112612/33381637,1112561/33381637,1112571/33381637,1112577/33381637,1112553/33381637,1112555/33381637,1112607/33381637,1112595/33381637,1112628/33381637,1112626/33381637,1112566/33381637,1112568/33381637,1112588/33381637,1112590/33381637,1112592/33381637,1112582/33381637,1112629/33381637,1112619/33381637,1112632/33381637,1112600/33381637,1112596/33381637,1112562/33381637,1112601/33381637,1112584/33381637,1112602/33381637,1112579/33381637,1112581/33381637,1112583/33381637,1112584/33381637,1112589/33381637,1112587/33381637,1112586/33381637,1112610/33381637,1112574/33381637,1112557/33381637,1112560/33381637,1112594/33381637,1112578/33381637,1112623/33381637,1112618/33381637,1112555/33381637,1112552/33381637,1112597/33381637,1112617/33381637,1112634/33381637,1112575/33381637,1112633/33381637,1112620/33381637,1112599/33381637,1112598/33381637,1112572/33381637,1112608/33381637,1112551/33381637,1112549/33381637 від 19.03.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України провести реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 75 від 13.11.2018, № 176 від 28.11.2018, № 12 від 04.12.2018, № 34, 36 від 07.12.2018, № 144, 143, 145 від 27.12.2018, № 12, 10, 11 від 08.01.2019, № 130, 167 від 21.11.2018, № 177 від 28.11.2018, № 4 від 03.12.2018, № 10 від 04.12.2018, № 114, 115 від 20.12.2018, № 13 від 08.01.2019, № 34 від 14.01.2019, № 195 від 30.11.2018, № 75 від 18.01.2019, № 131 від 26.12.2018, № 141 від 22.11.2018, № 108 від 16.11.2018, № 132 від 21.11.2018, № 166 від 28.12.2018, № 130 від 26.12.2018, № 189 від 29.11.2018, № 112 від 16.11.2018, № 199 від 30.11.2018, №27 від 05.12.2018, № 28 від 05.12.2018, № 106, 105 від 18.12.2018, № 70 від 13.12.2018, № 16 від 09.01.2019, № 109 від 16.11.2018, № 84 від 14ю12.2018, № 109 від 19.12.2018, № 138 від 26.12.2018, № 17 від 04.12.2018, № 22 від 05.12.2018, № 170 від 28.12.2018, № 143 від 22.11.2018, № 27 від № 122 від 20.11.2018, № 102, 112 від 18.12.2018, № 162, 165 від 28.12.2018, № 17, 18, 20,21,23 від 26.02.2019, № 118, 119 від 20.11.2018, № 161, 162, 165, 164, 163 від 27.11.2018, № 38, 39 від 07.12.2018, № 7548, 51, 49, 50 від 11.12.2018, № 94, 93, 92, 91, 96 від 18.12.2018, № 146, 147, 148, 149, 142 від 27.12.2018, № 105, 106 від 16.11.2018, № 123 від 20.11.2018, № 129 від 21.11.2018, № 166 від 27.11.2018, № 65, 66, 68 від 13.12.2018, № 97, 100, 111 від 18.12.2018, № 163, 164 від 28.12.2018, № 36 від 14.01.2019, № 42, 65 від № 53 від 11.12.2018, № 64 від 13.12.2018, № 161 від 28.12.2018, № 157, 136 від 26.11.2018, № 131 від 17.12.2018, № 99, 101, 102, 100 від 16.11.2018, № 159, 160, 158 від 26.11.2018, № 151 від 23.11.2018, № 121 від 20.11.2018, № 199 від 29.12.2018, № 200 від 02.12.2018, № 89 від 17.12.2018, № 8 від 03.12.2018, № 38 від 14.01.2019, № 147 від 23.11.2018, № 123, 124 від 20.12.2018, № 156 від 14.01.2019, № 43 від 07.12.2018, № 157 від 27.12.2018, № 121 від 20.12.2018, № 158 від 27.12.2018, № 40 від 14.01.2019, № 54, 55 від 11.12.2018, № 119 від 20.12.2018, № 20 від 05.12.2018, № 126 від 22.12.2018, № 113 від 16.11.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 року вперше подану ГУ ДПС у м. Києві у грудні 2020 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 року вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві у квітні 2021 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві втретє подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.07.2021 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у м. Києві отримано 08.07.2021 року.

На виконання вимог даної ухвали Відповідачем-2 15.07.2021 року до суду направлено заяву про усунення недоліків, в якій останній просив поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що положеннями КАС України передбачено право особи на повторне подання апеляційної скарги у межах річного строку. Крім іншого, наголошує, що контролюючим органом постійно вживалося заходи, спрямовані на апеляційне оскарження судового рішення, що підтверджується поданням апеляційної скарги вперше у межах встановленого строку.

Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 05.07.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, копію оскаржуваного рішення від 26.11.2020 року отримано ГУ ДФС у м. Києві 07.12.2020 року (т. 4 а.с. 50). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 06.01.2021 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 03.06.2021 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 11.02.2021 року. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 03.03.2021 року повернув ГУ ДПС у м. Києві вперше подану останнім апеляційну скаргу, оскільки недоліки апеляційної скарги у повному обсязі усунуті не були.

Крім того, вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2021 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 29.04.2021 року. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 19.05.2021 року повернув ГУ ДПС у м. Києві вдруге подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Тобто, Апелянт мав більше п`яти місяців для забезпечення сплати судового збору.

Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

У постанові від 21.11.2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10.09.2020 року у справі № 815/6482/15.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі № 500/2544/19.

Як вже було наголошено в ухвалі від 05.07.2021 року, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що втретє апеляційну скаргу було подано 03.06.2021 року, тобто більш ніж через шість місяців з моменту ознайомлення 07.12.2020 року з текстом оскаржуваного рішення. При цьому будь-яких доказів, що підтверджує вчинення Апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору в установленому Законом України Про судовий збір розмірі протягом цього періоду, матеріали справи не містять.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Твердження ГУ ДПС у м. Києві про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження рішення суду від 26.11.2020 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Крім того, суд звертає увагу, що разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ГУ ДПС у м. Києві було подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, яке обґрунтоване наявністю права на оскарження рішення суду, блокуванням рахунків, а також посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №0940/2276/18.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Тому, за відсутності доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, а також з огляду на те, що апеляційна скарга була залишена без руху у тому числі на підставі ч. 3 ст. 298 КАС України і за наслідками розгляду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження остання визнана необґрунтованою, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині забезпечення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Україна до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель