Постанова

від 14.07.2021 по справі 910/16519/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2021 р. Справа№ 910/16519/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Горда В.В.

за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 14.07.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.04.2021 (повний текст складено 19.04.2021)

у справі №910/16519/20 (суддя - Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сітібудсервіс

третя особа, яка не замовляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство Домобудівний комбінат №4 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сітібудсервіс про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 07.12.2017 між сторонами було підписано додаткову угоду до договору від 19.11.2014, згідно умов якої погоджено безпідставну передачу від позивача на користь відповідача додаткових 3046,05 кв.м площі в об`єкті будівництва, розташованого на земельній ділянці розміром 7,3 га, кадастровий номер 8000000000:85:227:0300 в Подільському районі міста Києва, прилягає до вул. М.Гречка та проспекту Правди.

Зазначена угода, за твердженнями позивача, укладена всупереч інтересів останнього, без жодної на те підстави та загрожує Приватному акціонерному товариству Домобудівний комбінат №4 втратами майнового характеру.

Також як вказує позивач, оспорювана додаткова угода вчинена від імені Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 головою правління позивача Разсамакіним А.В. за відсутності погодження наглядової ради Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 всупереч положенням статуту позивача у відповідній редакції та ст.ст.52, 70 Закону України Про акціонерні товариства , що є підставою для визнання недійсним зазначеного правочину.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 910/16519/20 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що з огляду на норми чинного станом на дату укладення оскаржуваного правочину законодавства, з урахуванням положень статуту позивача у відповідній редакції та змісту рішень загальних зборів Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 , оформлених протоколами від 05.04.2017 №33 та від 28.03.2018 №34, суд дійшов висновку, що загальними зборами Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 , як вищим органом означеного товариства, який має право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства у т.ч. і з тих, що відносяться до компетенції наглядової ради та/або виконавчого органу товариства, з урахуванням положень щодо значних правочинів, які викладені у п.п.16.1, 16.4, 16.5, 16.9 Статуту було схвалено значні правочини, які вчинені Приватним акціонерним товариством Домобудівний комбінат №4 у 2017 році, у т.ч. і оспорюваний правочин, із зазначенням характеру цих правочинів та їх граничної сукупної вартості, що в свою чергу не суперечить ст.70 Закону України Про акціонерні товариства , а отже позивачем не доведено наявності підстав для визнання оспорюваного правочину не дійсним.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство Домобудівний комбінат №4 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі №910/16519/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2021 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 відкрито провадження у даній справі та розгляд апеляційної скарги призначено на 07.07.2021. Крім того, вказаною ухвалою роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно, але не пізніше 21.06.2021, а також встановлено строк для подачі заяв, пояснень, клопотань, заперечень в межах строків наданих судом для подання відзиву. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України.

09.06.2021 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

01.07.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

01.07.2021 з матеріалами справи ознайомився представник відповідача Іванов О.В., про що ним було зроблено відмітку на клопотанні.

02.07.2021 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому містилось клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

У судовому засіданні 07.07.2021 оголошено перерву на 14.07.2021.

09.07.2021 від представника позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

13.07.2021 від представника позивача надійшла заява, в якій позивач просив залишити без розгляду доповнення до апеляційної скарги подані ним 09.07.2021.

14.07.2021 на електронну пошту суду від ТОВ Інформаційне агентство Стоп корупції ТВ надійшла заява про застосування портативних засобів для здійснення фотозйомки, відеофіксації, звукозапису під час слухання справи.

14.07.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю Сітібудсервіс надійшли: заява про відвід судді Тарасенко К.В., додаткові письмові пояснення у справі, клопотання про виклик та допит свідка, клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.

У судове засідання 14.07.2021 з`явились представники позивача, відповідача, а також журналісти.

У судовому засіданні 14.07.2021 було розглянуто заяву про відвід судді Тарасенко К.В., визнано її необґрунтованою та відмовлено у задоволені відводу.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що погодження оспорюваного правочину, враховуючи його предмет, не входить до компетенції загальних зборів товариства (позивача), а ні наглядова рада товариства, ні загальні збори не надавали директору повноважень на його укладення, а тому правочин укладений директором з перевищенням повноважень підлягає визнанню недійсним.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідач вказує, що після завершення будівництва позивач втратив інтерес до реалізації договору укладеного між сторонами, однак вказана обставина не може бути підставою для відмови від взятих на себе зобов`язань.

Крім того, відповідач вказує, що відповідно до протоколу № 33 чергових (річних) загальних зборів Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 від 05.04.2017 по 18 питанню порядку денного попередньо схвалено укладення значних правочинів, в тому числі і договорів застави, договорів підряду, договорів на спорудження об`єктів, інших договорів та правочинів, які можуть вчинятися Товариством протягом одного року з моменту прийняття рішення, а тому оспорювані зміни до договору, фактично, затверджені загальними зборами, що свідчить про необґрунтованість доводів про перевищення повноважень директором.

Позивач вказує, що судом першої інстанції було надано належну оцінку матеріалам справи та наявним в ній доказам і обґрунтовано відхилено позовні вимоги.

Щодо клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів враховує, що ухвала суду про відкриття апеляційного провадження, якою було визначено строк на подання відзиву, відповідачем не отримано, а направлену ухвалу повернуто до суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою , при цьому ухвала направлялась за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, представник відповідача 01.07.2021 ознайомився з матеріалами справи, а відзив подав 02.07.2021, а тому колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

2.4. інші процесуальні дії у справі

У судовому засіданні було розглянуто додаткові письмові пояснення у справі, клопотання про виклик та допит свідка, клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, які були подані представником відповідача безпосередньо перед судовим засіданням 14.07.2021.

Як вже зазначалось, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 відкрито провадження у даній справі та розгляд апеляційної скарги призначено на 07.07.2021. Крім того, вказаною ухвалою роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно, але не пізніше 21.06.2021, а також встановлено строк для подачі заяв, пояснень, клопотань, заперечень в межах строків наданих судом для подання відзиву. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України.

При цьому, подаючи пояснення та клопотання 14.07.2021 відповідачем не було порушено питання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з відповідними документами, а усні пояснення щодо доцільності поновлення такого строку не підтверджують факту неможливості подання таких документів в межах строків визначених ухвалою суду, при поданні відзиву на апеляційну скаргу чи хоча б до початку судового засідання яке відбулось 07.07.2021.

Враховуючи викладене, колегія суддів, керуючись до ч. 2 ст. 207 ГПК України, залишає без розгляду додаткові письмові пояснення у справі, клопотання про виклик та допит свідка, клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, які були подані представником відповідача безпосередньо перед судовим засіданням 14.07.2021.

А також залишає без розгляду доповнення до апеляційної скарги подані позивачем 09.07.2021 з аналогічних підстав.

Колегія суддів наголошує, що сторони мають добросовісно користуватись правами та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Тобто виклик свідка здійснюється судом після розгляду заяви свідка, за наявності передбачених законом підстави, однак в матеріалах даної справи відсутня заява свідка за результатами розгляду якої суд міг би дійти висновку про необхідність виклику та допиту свідка в судовому засіданні.

Крім того, статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Водночас, доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Тобто відповідач, який фактично погодився з доводами позивача, що вартість 3046,05 кв.м (які є предметом спірної додаткової угоди) станом на 07.12.2017 складає 49 545 495,81 грн, що становить 15,997 % вартості активів позивача (9 аркуш відзиву на позовну заяву, т. 1 а.с. 191) не може в подальшому заперечувати проти визнаного ним факту та вимагати експертизу, наслідком якої буде виключно безпідставне затягування судового процесу.

Колегія суддів також відхиляє усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з метою надання строку на підготовку письмового клопотання про поновлення строку на звернення з поданими поясненнями та клопотаннями, оскільки сторони зобов`язані добросовісно користуватись наявними у них правами і клопотання про поновлення строку на вчинення процесуальних дій відповідач мав подати разом з відповідними поясненнями та клопотаннями. Обставин які б об`єктивно перешкоджали підготувати такі клопотання матеріали справи не містять, а тому з метою уникнення безпідставного затягування судового процесу, клопотання про відкладення задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю.

У судовому засіданні 14.07.2021 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В свою чергу, представники відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

05.03.2013 між Державним підприємством Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця (далі - сторона 1, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сітібудсервіс (далі - сторона 2, відповідач) укладено інвестиційний договір №0503-ІД/13 (далі - інвестиційний договір) предметом якого є зобов`язання та права сторін щодо їх дій по будівництву об`єкта земельній ділянці з метою отримання кожної зі сторін своєї частини в збудованому об`єкті або іншого майна та/або коштів в порядку та на умовах, визначених в договорі. В порядку та на умовах даного договору сторона 1, як землекористувач земельної ділянки, залучає сторону 2 до будівництва об`єкта на земельній ділянці та делегує стороні 2 забезпечити проектування та спорудження об`єкта, а сторона 2 зобов`язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити в повному обсязі проектування та спорудження об`єкта відповідно до проектної документації (п.2.1).

Згідно з п.1.1.6 інвестиційного договору, під терміном земельна ділянка сторони розуміють - частину земної поверхні (територія) орієнтовною загальною площею 42,35 га, розташована між проспектом Правди та вулицею Полковою в Подільському районі міста Києва, з межами, визначеними в додатку №1 до даного договору.

Пунктом 1.1.8 інвестиційного договору узгоджено, що під терміном об`єкт сторони розуміють - житлову та громадську забудову з об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури, що має бути збудована на земельній ділянці (між проспектом Правди та вулицею Полковою в Подільському районі міста Києва), орієнтовно загальною площею не менше 50000,00 квадратних метрів. Загальна площа об`єкта, кількість будівель та технічні характеристики і параметри об`єкта будуть визначені в проектній документації.

Відповідно до п.п.5.2.1 та 5.2.2 інвестиційного договору за виконання своїх зобов`язань за договором сторона 1 отримує у свою власність (господарське відання) 5% площі житла в об`єкті. Решту об`єкта (95%) площі житла в об`єкті та 100% площі нежилого призначення в об`єкті отримує у свою власність сторона 2.

19.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сітібудсервіс (далі - сторона 1, відповідач) та Публічним акціонерним товариством Домобудівний комбінат №4 (далі - сторона 2, позивач) укладено договір (далі - договір) предметом якого є правове рулювання участі сторін щодо організації будівництва об`єкта будівництва на земельній ділянці, його подальшого введення в експлуатацію з метою отримання кожної із сторін своєї частини в збудованому об`єктів будівництва та/або коштів в порядку та на умовах, визначених у договорі. Право забудови земельної ділянки, яке належить стороні 1, на підставі договору №0503-ІД/13 від 05.03.2013, укладеного між останнім та ДП Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця , передає стороні 2, а сторона 2 приймає від сторони 1 функції забудовника щодо всіх дій необхідних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію об`єкта будівництва в момент підписання цього договору (п.п.2.1, 2.2 договору).

Згідно з п.п.1.1.2-1.1.7 договору сторонами узгоджено наступні терміни та скорочення: земельна ділянка - земельна ділянок площею 7,3 га, що розташована за адресою: м. Київ, Подільський район, відділення центральне, масив №3, кадастровий номер якої 8000000000:85:227:0300, графічне зображення якої визначено в додатку №1 до цього договору, та цільове призначення якої визначено наказом Головного управління Держземагенства у м. Києві від 31.10.2014 №21/0/13-14; об`єкт будівництва - об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), що будуть побудовані на земельній ділянці з характеристиками та параметрами згідно проектної документації; загальна площа об`єкта будівництва - площа об`єкта будівництва, що складається із площі житлових та нежитлових приміщень в усіх об`єктах, збудованих на земельній ділянці, визначеній в п.1.1.2 цього договору; площа житла в об`єкті - загальна площа всіх квартир в об`єкті. При цьому квартира це - внутрішня ізольована частина в об`єкті, що складається з комплексу взаємопов`язаних житлових приміщень, допоміжних приміщень, балкону та/або лоджії, та має самостійний вихід на вулицю, двір, коридор загального користування або сходову клітку і призначення та придатна для постійного у ній проживання фізичних осіб; площа нежитлового призначення - площа всіх основних та допоміжних нежилих приміщень в об`єкті та машино-місць в паркінгах в об`єкті, які є (можуть бути) окремим предметом цивільного обороту; функції замовника - передбачені законодавством права та обов`язки, дії замовника будівництва об`єкту, включаючи, але не обмежуючись цим, права та обов`язки, а також дії щодо отримання необхідних дозволів на будівництво об`єкту будівництва, розробки та погодження проектно-кошторисної документації, отримання відповідних вихідних даних, технічних умов, будівництва об`єкту, оформлення права власності на об`єкт будівництва чи на його окремі частини, фінансування всіх вище перелічених та інших дій власними коштами та/або із залученням третіх осіб, продаж третім особам (юридичним/фізичним) прав на об`єкт будівництва.

Пунктом 5.4.3 договору визначено, що сторона 2 має право після затвердження спорудження (будівництва) об`єкта будівництва та прийняття його в експлуатацію отримати в натурі у власність об`єкт будівництва, відповідно до умов цього договору.

12.07.2016 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п.3.3 та п.3.4 договору в наступній редакції.

Згідно з п.3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 12.07.2016) для виконання стороною 1 своїх зобов`язань за договором № 0503-ІД/13 від 05.03.2013 перед ДП НДВА Пуща-Водиця , який є землекористувачем земельної ділянки площею 7,3 га, що розташована за адресою: м. Київ, Подільський район, відділення центральне, масив №3, за кадастровим номером 8000000000:95:227:0300 та враховуючи передачу функцій замовника будівництва стороні 2 для будівництва на цій земельній ділянці об`єктів загальною площею 251112 м2, в яких площа житла складає 173153,54 м2 на підставі п.2.2 договору від 19.11.2014, сторона 2 передає стороні 1 5611,63 кв.м, а сторона 1 в свою чергу зобов`язана передати ДП НДВА Пуща-Водиця площу житла в обсязі не менше ніж 5611,63 кв.м. Передача стороною 2 площ житла стороні 1 виконується по кожному об`єкту будівництва на підставі актів готовності об`єктів до експлуатації.

Відповідно до п.3.3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 12.07.2016) за виконання стороною 1 своїх зобов`язань за договором, сторона 2 бере участь щодо розбудови соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури на земельній ділянці, пропорційно до рівня навантаження об`єкта будівництва, в обсягу та строки, які будуть погоджені сторонами в додатковій угоді до цього договору.

Пунктом 3.4 договору (в редакції додаткової угоди від 12.07.2016) сторонами погоджено, що після укладення цього договору та передачі функцій забудовника стороні 2, сторона 2 отримує у свою власність майнові права на решту загальної площі об`єкта будівництва.

У відповідності до п.п.2-5 додаткової угоди від 12.07.2016 протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання цієї додаткової угоди, сторони підписують протокол розподілу площі в об`єкті будівництва, в якому визначають конкретні майнові права на приміщення в об`єкті будівництва, які отримує у власність кожна зі сторін. Якщо відсотковий розмір частки сторони в об`єкті будівництва не співпадатиме з площею цілих приміщень, для розподілу частин об`єкта будівництва між сторонами застосовуються округлення згідно з чинними правилами бухгалтерського обліку до десятих метра. Сторона 2 протягом 15 календарних днів після підписання актів готовності об`єктів до експлуатації з урахуванням фактичних обмірів БТІ щодо кожного житлового будинку окремо оформлюють зі стороною 1 акт про розподіл площі в об`єкті будівництва, щодо розмежування між сторонами приміщень в об`єкті будівництва, які визначені у протоколі розподілу. Одночасно з підписанням акту про розподіл площі в об`єкті будівництва сторона 1 зобов`язана надати стороні 2 довідку про повне виконання стороною 2 своїх зобов`язань за п.3.3 договору, викладеному в редакції цієї додаткової угоди (форма довідки додається та є невід`ємною частиною цього договору). Оформлення права власності на квартири, які передаються стороною 2 стороні 1 для розрахунку з ДП НДВА Пуща-Водиця відповідно до умов п.3.3 цього договору, виконується не за рахунок сторони-2 та сторони-1.

На виконання умов договору та додаткової угоди від 12.07.2016 між сторонами підписано протокол розподілу площі житла в об`єктах будівництва.

23.01.2017 між сторонами складено та підписано акт розподілу площ в об`єкті, відповідно до якого сторони, з врахуванням обмірів технічної інвентаризації погодили наступний розподіл першої черги будівництва (житловий будинок №1, що складається з шести корпусів) на земельній ділянці розміром 7,3 га, кадастровий номер 8000000000:85:227:0300, яка розташована в Подільському районі міста Києва та прилягає до вулиці Маршала Гречка та проспекту Правди. Сторона 1 отримує у власність 1862,9 кв.м площ житла в першій черзі будівництва (житловий будинок №1, що складається з шести корпусів) на земельній ділянці розміром 7,3 га кадастровий номер 80000000:85:227:0300, яка розташована в Подільському районі міста Києва та прилягає до вулиці Маршала Гречка та проспекту Правди, а саме 24 квартири з визначеними характеристиками.

11.08.2017 між сторонами складено та підписано акт розподілу площ в об`єкті, відповідно до якого сторони, з врахуванням обмірів технічної інвентаризації погодили наступний розподіл другої черги будівництва (житловий будинок №2, що складається з шести корпусів) на земельній ділянці розміром 7,3 га, кадастровий номер 8000000000:85:227:0300, яка розташована в Подільському районі міста Києва та прилягає до вулиці Маршала Гречка та проспекту Правди. Сторона 1 отримує у власність 1884,5 кв.м площ житла у другій черзі будівництва (житловий будинок №2, що складається з шести корпусів) на земельній ділянці розміром 7,3 га кадастровий номер 80000000:85:227:0300, яка розташована в Подільському районі міста Києва та прилягає до вулиці Маршала Гречка та проспекту Правди, а саме 24 квартири з визначеними характеристиками.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

07.12.2017 представниками сторін підписано додаткову угоду до договору, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п.3.3 договору в наступній редакції (спірна угода).

Згідно з п.3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 07.12.2017) за виконання стороною 1 своїх зобов`язань за договором, із збудованого житла площею 173153,54 кв.м, сторона 2 зобов`язується передати на користь сторони 1 квартири загальною площею 8657,68 кв.м. Сторони погодили та розуміють, що із вказаної вище площі 8657,68 кв.м станом на 07.12.2017 стороною 2 розподілено на користь сторони 1 5611,63 кв.м. Решту площі розміром 3046,05 кв.м сторона 2 зобов`язується найближчим часом передати на користь сторони 1 наступним чином:

- 1000,00 кв.м сторона 2 передає стороні 1 із збудованого житла, з об`єктів, які будуються на даний час і буде передано після підписання цього договору;

- решту площі розміром 2046,05 кв.м сторона 2 передає стороні 1 із перших нових проектів будівництва, які будуть реалізовуватись за участю сторони 2.

В свою чергу, на виконання стороною 1 своїх зобов`язань за договором № 0503-ІД/13 від 05.03.2013 перед ДП НДВА Пуща-Водиця , яке є користувачем земельної ділянки площею 7,3 га, сторона 1 зобов`язана передати на користь ДП НДВА Пуща-Водиця 8657,68 кв.м.

Площа 3046,05 кв.м повинна бути врахована при майбутніх розрахунках з ТОВ Сітібудсервіс

20.03.2018 між сторонами складено та підписано акт розподілу площ в об`єкті, відповідно до якого сторони, з врахуванням обмірів технічної інвентаризації погодили наступний розподіл третьої черги будівництва (житловий будинок №2, що складається з шести корпусів) на земельній ділянці розміром 7,3 га, кадастровий номер 8000000000:85:227:0300, яка розташована в Подільському районі міста Києва та прилягає до вулиці Маршала Гречка та проспекту Правди . Сторона 1 отримує у власність 1873,3 кв.м площ житла в третій черзі будівництва (житловий будинок №3, що складається з шести корпусів) на земельній ділянці розміром 7,3 га кадастровий номер 80000000:85:227:0300, яка розташована в Подільському районі міста Києва та прилягає до вулиці Маршала Гречка та проспекту Правди, а саме 26 квартири з визначеними характеристиками.

Згідно сертифікатів серії ІУ №№165163651917, 165163651926, 165163651940, 165163651935, 165163651907, 165163651943 від 30.12.2016, №№165170961151, 165170961187, 165170961181, 165170961176, 165170961163, 1665170961167 від 06.04.2017, №№163173281503, 163173281499, 163173281484, 163173281517, 163173281496, 163173281490 від 24.11.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України засвідчено відповідність закінченого будівництва об`єкта - будівництво мікрорайону ІІ-А у багатофункціональному житловому районі (місце розташування: прилягає до вул. Маршала Гречка та проспекту Правди у Подільському районі м. Києва) перша - третя черга будівництва, 1-18 пускові комплекси, корпуси 1-6 житлових будинків 1 - 3.

Як зазначає позивач у позовній заяві, підписана між сторонами додаткова угода від 07.12.2017 до договору від 19.11.2014, згідно умов якої погоджено безпідставну передачу від позивача на користь відповідача додаткових 3046,05 кв.м площі в об`єкті будівництва, розташованого на земельній ділянці розміром 7,3 га, кадастровий номер 8000000000:85:227:0300 в Подільському районі міста Києва, прилягає до вул. М.Гречка та проспекту Правди є такою, що укладена всупереч інтересів позивача, без жодної на те підстави та загрожує Приватному акціонерному товариству Домобудівний комбінат № 4 втратами майнового характеру.

За твердженнями позивача, оспорювана додаткова угода укладена від імені Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 головою правління позивача Разсамакіним А.В. із перевищенням повноважень, тобто за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки ціна цього правочину дорівнює 49545495,81 грн, що перевищує 10% вартості активів позивача (30971200,00 грн) за даними річної фінансової звітності товариства за 2016 рік, у зв`язку з чим укладення зазначеної додаткової угоди потребувало погодження наглядової ради Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 .

Отже, на думку позивача, додаткова угода від 07.12.2017 до договору від 19.11.2014 є такою, що укладена всупереч положенням статуту Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 у відповідній редакції та ст.ст.52, 70 Закону України Про акціонерні товариства , що є підставою для визнання зазначеного правочину недійсним.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що відбулось схвалення додаткової угоди від 07.12.2017 до договору від 19.11.2014 шляхом прийняття загальними зборами Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат № 4 рішень, оформлених протоколами від 05.04.2017 №33 та від 28.03.2018 №34, а отже заявлені позовні вимоги є безпідставними.

Оспорювана додаткова угода укладена від імені Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 головою правління позивача Разсамакіним А.В.

Сторонами не заперечується, що ціна цього правочину дорівнює 49545495,81 грн, що перевищує 10% вартості активів позивача (30971200,00 грн) за даними річної фінансової звітності товариства за 2016 рік (баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2016), і вказана обставина додатково свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи судом апеляційної інстанції.

Як вбачається із положень статуту Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 , затвердженого річними загальними зборами Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 згідно протоколу №33 від 05.04.2017 та який був чинний станом на дату укладання між сторонами оспорюваного правочину (далі - Статут), загальні збори акціонерів є вищим органом товариства, що здійснює управління діяльністю товариства в цілому, визначає цілі та основні напрямки діяльності. Загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що відносяться до компетенції наглядової ради та/або виконавчого органу товариства (п.п.9.1, 9.3).

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття за поданням наглядової ради товариства, рішення про вчинення значних правочинів щодо майна або послуг, ринкова вартість яких перевищує 25% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства та прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства (п.п.9.4.25, 9.4.26 Статуту).

Наглядова рада товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції контролює та регулює діяльність виконавчого органу. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених чинним законодавством (п.10.1, п.п.14 п.10.18, п.10.19 Статуту).

В межах компетенції, визначеної законодавством, статутом товариства, положенням про виконавчий орган за трудовим договором, голова правління має право вчиняти правочини, які стосуються господарської діяльності товариства, на суму до 10% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства з урахуванням попереднього погодження наглядовою радою істотних умов договорів, на підставі яких товариство має виконувати функції замовника або генерального підрядника будівництва та має право вчиняти правочини, які стосуються господарської діяльності товариства, на суму від 10% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства, за погодженням із наглядовою радою товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства або чинним законодавством (п.п.18, 19 п.11.15 Статуту).

Значний правочин - це правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності. Затвердження ціни майна (робіт, послуг), що є предметом правочину (ринкової вартості майна), здійснюється наглядовою радою в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, приймається наглядовою радою не менш ніж трьома чвертями голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів. У такому разі рішення про вчинення значного правочину приймається загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом не більш як одного року, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості (п.п.16.1, 16.2, 16.3, 16.4, 16.5 Статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням, оформленим протоколом чергових (річних) загальних зборів Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 від 05.04.2017 №33 щодо питання 18 порядку денного, було вирішено, зокрема: 2. Попередньо схвалити укладення значних правочинів, в тому числі і договорів застави, договорів підряду, договорів на спорудження об`єктів, інших договорів та правочинів, які можуть вчинятися Товариством протягом одного року з моменту прийняття цього рішення (т. 1 а.с. 231).

Водночас, по вказаному питанню Слухали: Головного бухгалтера Товариства Попову Ірину Юріївну .

А в протоколі № 33 загальних зборів зазначено: Згідно з частиною 2 ст. 33 Закону України Про акціонерні товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів відноситься прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності.

Частина 3 ст. 70 цього ж Закону встановлює, що якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться Товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори акціонерів можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися Товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому пропозиції щодо вчинення значних правочинів, що підлягають розгляду на загальних зборах, у відповідності з частиною 2 цієї статті подає Наглядова рада Товариства.

Що стосується подальшої діяльності Товариства у 2017 році, то виходячи з досвіду роботи у минулому, Наглядова рада передбачає укладення значних правочинів щодо залучення фінансування поточної діяльності. Інвестори надають перевагу придбанню новій нерухомості введеній в експлуатацію, або тій, що напередодні введення в експлуатацію. Тому фінансувати будівництво необхідно за рахунок коштів, залучених не від інвесторів. А це кредит, або комерційна позика. Для отримання такого фінансування необхідно буде укладати договори застави. Сума таких договорів може значно перевищити наведений граничний показник, що відповідно вимагає рішення зборів. Всі зазначені правочини необхідні для ведення звичайної господарської діяльності Товариства в галузі виробництва будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт з метою отримання прибутку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що загальні збори керувались ч. 2 ст. 33 Закону України Про акціонерні товариства і розглядали можливість укладення правочинів з предметом, що може перевищувати 25 відсотків вартості активів, а також ті, що безпосередньо пов`язані з можливістю фінансування господарської діяльності товариства, зокрема кредиту, комерційної позики та застави.

В подальшому рішенням, оформленим протоколом чергових (річних) загальних зборів Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 від 28.03.2018 №34, щодо питання 16 порядку денного, було вказано наступне:

По шістнадцятому питанню порядку денного, про затвердження значних правочинів, укладених Товариством у 2017 році та до дати проведення чергових (річних) загальних зборів за 2017 рік, попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися Товариством протягом 2018 року.

Слухали: Головного бухгалтера Товариства Попову Ірину Юріївну .

Згідно з частиною 2 ст. 33 Закону України Про акціонерні товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів відноситься прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності.

Частина 3 ст. 70 цього ж Закону встановлює, що якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться Товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори акціонерів можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися Товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому пропозиції щодо вчинення значних правочинів, що підлягають розгляду на загальних зборах, у відповідності з частиною 2 цієї статті подає Наглядова рада Товариства.

Доводимо до Вашого відома, що протягом 2017 року та за період до дати проведення річних зборів Товариство укладало правочини, які перевищують 25% вартості активів станом на 31 грудня 2017 року, а саме: договори застави, договори підряду, договори на спорудження об`єктів, інші договори та правочини…

.. Формулювання прийнятого рішення: 1. Затвердити значні правочини Товариства, укладені Товариством у 2017 році та до дати проведення чергових (річних) загальних зборів за 2017 рік, що стосується фінансово-господарської діяльності Товариства, в тому числі і договори застави, договори підряду, договори на спорудження об`єктів, інші договори та правочини…

Враховуючи зміст прийнятого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що рішення загальних зборів про погодження оспорюваного правочину, ціна якого становить менше 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності загальними зборами не тільки не приймалось, а й не розглядалось.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання відповідача, що погодження спірного правочину було поза межами компетенції загальних зборів Товариства, оскільки загальні збори є вищим органом акціонерного товариства, а тому до їх компетенції відносяться всі питання щодо діяльності товариства, однак з огляду на зміст прийнятих рішень та доповідь головного бухгалтера по вказаним питанням, колегія суддів дійшла висновку, що ні протоколом загальних зборів № 33 від 05.04.2017 (т. 1 а.с. 219-232) ні протоколом загальних зборів № 34 від 28.03.2018 (т. 1 а.с. 233-247) загальні збори Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 не приймали рішення ні про попереднє погодження ні про подальше схвалення підписаної Додаткової угоди до Договору від 19.11.2014, яка є предметом спору у даній справі.

Крім того, матеріали справи не містять доказів прийняття наглядовою радою Товариства (позивача) рішень щодо схвалення спірної додаткової угоди.

Водночас, в Додатковій угоді від 07.12.2017 зазначено: Приватне акціонерне товариство Домобудівний комбінат № 4 , що далі іменується сторона 2 , в особі Голови правління Разсамакіна А.В., який діє на підставі статуту, з другої сторони… тобто в самій додатковій угоді немає ні посилань на рішення загальних зборів, ні на рішення наглядової ради, як на підставу наявності у голови правління повноважень підписувати правочин, вартість якого перевищує 10 % вартості активів.

Колегія суддів також враховує, що матеріали справи не містять ні доказів подальшого схвалення Додаткової угоди від 07.12.2017 зі сторони Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат № 4 , ні доказів її фактичного виконання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оспорювана Додаткова угода від 07.12.2017 підписана Головою правління Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат № 4 з перевищенням повноважень, тобто за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання такого правочину недійсним на підставі ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Враховуючи обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку, що підписавши оспорювану додаткову угоду з перевищенням повноважень директором було порушено майнові права позивача на майно, що було предметом спірної угоди і вказані права підлягають захисту шляхом визнання такої угоди недійсною.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність підстав для задоволення позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно положень ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать (ч.1 ст.159 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.160 Цивільного кодексу України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов`язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу.

Згідно ст.161 Цивільного кодексу України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства (ч.1 ст.32 Закону України Про акціонерні товариства - тут і далі в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину,).

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України Про акціонерні товариства загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.

До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону (п.18 ч.2 ст.52 Закону України Про акціонерні товариства ).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.58 Закону України Про акціонерні товариства виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Згідно з нормами ст.70 Закону України Про акціонерні товариства рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про надання згоди на вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів. Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості. Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законом або статутом акціонерного товариства. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що затвердження оспорюваного правочину не входило до компетенції загальних зборів, з огляду на те, що загальні збори товариства є його вищим органом, який має право вирішувати будь-які питання щодо діяльності товариства.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що ні загальними зборами ні наглядовою радою Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 не приймалось рішення про затвердження оспорюваного правочину, а тому, з огляду на те, що ціна Додаткової угоди від 07.12.2017 перевищує 10 відсотків вартості активів товариства, представник позивача укладаючи спірну угоду діяв з перевищенням наданих йому статутом повноважень, що є підставою для визнання її недійсною.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про втрату інтересу позивача у реалізації спірної угоди після завершення будівництва з огляду на те, що обставини дійсності правочину визначаються саме на момент укладення, а тому подальші дії сторін, якщо вони не стосуються схвалення правочину, не впливають на дійсність правочину.

Щодо доводів відповідача про схвалення правочину загальними зборами, колегія суддів зазначає, що протоколи загальних зборів не мають конкретного переліку договорів які були попередньо погоджені чи в подальшому схвалені, однак зі змісту доповідей головного бухгалтера, які зазначені в протоколах загальних зборів, вбачається, що питання схвалення правочинів ціною до 25 відсотків вартості активів не виносились на розгляд загальних зборів, а отже і спірна угода не булла предметом затвердження загальних зборів товариства (позивача).

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, в частині необґрунтованості вимог позовної заяви не відповідають встановленим обставинам справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі №910/16519/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі №910/16519/20 підлягає задоволенню.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, у зв`язку з задоволенням позову, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі №910/16519/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі №910/16519/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Визнати недійсною Додаткову угоду від 07.12.2017 до договору від 19.11.2014 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Сітібудсервіс та Публічним акціонерним товариством Домобудівний комбінат №4 .

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сітібудсервіс (01001, м. Київ, вул.. Михайлівська, буд. 18, літера В , приміщення № 204 , код ЄДРПОУ 37025544) на користь Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 (04074, м. Київ, вул.. Лугова, буд. 13, код ЄДРПОУ 05503160) судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви у сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.) та судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп.).

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.07.2021.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова