Постанова

від 14.07.2021 по справі 2-701/2010

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 2-701/2010

провадження № 61-4865св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк ,

відповідачі : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня

2010 року у складі судді Сидоренка С. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у складі колегії суддів:

Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2009 року публічне акціонерне товариство акціонерного банку Укргазбанк (далі - ПАТ АБ Укргазбанк ) звернулося до суду з позовом

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовну заяву мотивовано тим, що 04 серпня 2008 року між

ПАТ АБ Укргазбанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі

80 000,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором між ПАТ АБ Укргазбанк та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 04 серпня 2008 року, а також між ПАТ АБ Укргазбанк

та ОСОБА_2 й ОСОБА_3 були укладені договори поруки

від 04 серпня 2008 року.

Належним чином ОСОБА_1 зазначене зобов`язання не виконував,

у зв`язку із чим виникла заборгованість.

З урахуванням зазначеного та заяви про зміну позовних вимог

ПАТ АБ Укргазбанк просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на його користь заборгованість

за кредитом у розмірі 77 264,96 доларів США, прострочену заборгованість

за процентами - 8 484,07 доларів США, заборгованість із пені за несвоєчасне погашення кредиту - 2 279,29 грн, заборгованість із пені за несвоєчасну сплату процентів - 9 391,67 грн, а всього: 88 429,68 доларів США

та 11 670,96 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішення Рівненського районного суду Рівненської області

від 13 січня 2010 року позов ПАТ АБ Укргазбанк задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ Укргазбанк 718 152,19 грн заборгованості за кредитним договором.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із порушенням боржником кредитного зобов`язання, яке забезпечене порукою, боржник

і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у межах дії договору поруки. Разом із тим, розмір солідарної заборгованості поручителя і боржника судом першої інстанції визначено із наданого банком розрахунку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 27 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2010 року залишено без задоволення.

Ухвалами Рівненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2010 року.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2010 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ АБ Укргазбанк , оскільки

у зв`язку із порушенням боржником кредитного зобов`язання, яке забезпечене порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у межах дії договору поруки. Разом із тим, погодився із висновками суду першої інстанції щодо розміру солідарної заборгованості поручителя і боржника, який було визначено судом із наданого банком розрахунку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати судове рішення суду першої інстанції

та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її із Рівненського районного суду Рівненської області.

У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року справу № 2-701/2010 призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій,

на думку ОСОБА_2 , неправильно застосовано судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року

у справі № 408/8040/12-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 1519/2-3165/11, від 16 липня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц, від 10 квітня 2019 року

у справі № 604/156/14-ц та від 12 лютого 2020 року у справі № 703/2702/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ АБ Укргазбанк

на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення

є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк Укргазбанк , правонаступником якого є ПАТ АБ Укргазбанк ,

як кредитодавцем, та позичальником ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 43/08/К-МБ-04, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом

80 000,00 доларів США, строком до 03 серпня 2028 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних.

Того ж дня, 04 серпня 2008 року між банком як кредитодавцем, поручителем ОСОБА_2 та позичальником ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 43/08/П1-МБ-04, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитодавцем за виконання позичальником його зобов`язань

за кредитним договором від 04 серпня 2008 року № 43/08/К-МБ-04, при цьому поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитодавцем за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

04 серпня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 04 серпня 2008 року

№ 43/08/К-МБ-04 між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 43/08/П2-МБ-04, відповідно до умов якого поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитодавцем

за порушення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі

80 000,00 доларів США не заперечується сторонами та підтверджується випискою з кредитних рахунках за період з 04 серпня 2008 року по 14 жовтня 2009 року (а. с. 42-47).

Належним чином ОСОБА_1 зазначене зобов`язання не виконував,

у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 88 429,68 доларів США,

що складається із: кредитної заборгованості - 77 264,96 доларів США, простроченої заборгованості за процентами - 8 484,07 доларів США, заборгованості із пені за несвоєчасне погашення кредиту - 2 279,29 грн

та заборгованості із пені за несвоєчасну сплату процентів - 9 391,67 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За правилами статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі

та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша

статті 1054 ЦК України).

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем)

у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше

не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено

у статті 1050 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга

статті 1050 ЦК України).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що ПАТ АБ Укргазбанк виконав свій обов`язок за кредитним договором від 04 серпня 2008 року, надавши ОСОБА_1 кошти у кредит, а останній не виконував належно своїх зобов`язань з повернення кредиту, у зв`язку із чим у позичальника виникла зазначена банком заборгованість, дійшов обґрунтованого висновку про те,

що є підстави для задоволення позовних вимог банку про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 553, частин першої та другої

статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник

і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі,

що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із частиною першою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так

і від будь-кого з них окремо.

Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання. Тому можливим є пред`явлення позову до кількох відповідачів стосовно стягнення заборгованості за одним кредитним договором солідарно з позичальника та поручителів - кожним окремо, якщо останні не є солідарними боржниками між собою.

При цьому необхідно ураховувати, що норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.

Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов`язання. Лише

в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно

з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Укладені 04 серпня 2008 року договори поруки № 43/08/П1-МБ-04

та № 43/08/П2-МБ-04 не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою, а тому зазначені особи не несуть спільної солідарної відповідальності перед позивачем.

Разом із тим у разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов`язання, виникає кілька самостійних зобов`язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов`язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі

та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

Таким чином, оскільки у справі, яка переглядається, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник за порушення умов одного й того ж договору, з огляду на відсутність положень про солідарну відповідальність поручителів у нормах чинного цивільного законодавства, Верховний Суд вважає, що підстав для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно

із вимогами частини третьої статті 554 ЦК України немає.

З урахуванням того, що кожен із поручителів несе окрему солідарну відповідальність з боржником перед кредитором відповідно до окремо укладених договорів поруки, такі поручителі не є солідарними боржниками між собою, а кожен з них несе окрему солідарну відповідальність

з боржником.

При апеляційному перегляді справи суд апеляційної інстанції вищезазначених норм матеріального права та обставин не врахував.

Із доводів касаційної скарги убачається, що вони фактично зводяться

до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права,

що є підставою для зміни ухвалених у цій справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у частині способу стягнення заборгованості.

За таких підстав та з урахуванням положень статті 412 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду вважає за можливе змінити оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині способу стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 як солідарних боржників змінити.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2010 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 лютого

2020 року в частині способу стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як солідарних боржників змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк (код за ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) - 718 152,19 грн (сімсот вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят дві гривні 19 коп.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк (код за ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) - 718 152,19 грн (сімсот вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят дві гривні 19 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк сплачені судові витрати у розмірі 1 820,00 грн (одна тисяча вісімсот двадцять гривень)

у рівних частинах з кожного по 606,66 грн (шістсот шість гривень 66 коп.).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович