Постанова

від 21.07.2021 по справі 372/489/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 372/489/19

провадження № 61-19678св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Обухівська міська рада Київської області,

третя особа - гаражний кооператив Прип'ять ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2019 року у складі судді Зінченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Сержанюка А. С., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обухівської міської ради Київської області, третя особа - гаражний кооператив Прип`ять (далі - ГК Прип`ять ), про визнання незаконними та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що він є власником гаража № НОМЕР_1 , який знаходиться на території ГК Прип`ять , за адресою:

АДРЕСА_1 . Його право власності на зазначений гараж підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно

від 06 березня 2009 року. Зазначав, що вказаний гараж знаходиться на земельній ділянці, площею 23,1 кв. м. 06 травня 2012 року його було виключено із членів кооперативу.

12 жовтня 2017 року рішенням Обухівської міської ради Київської області передано безоплатно у власність ГК Прип`ять земельну ділянку, площею 1,378 га, кадастровий номер 3223110:01:003:0256, для колективного гаражного будівництва, за адресою: АДРЕСА_1 . Вважав, що керівництво ГК Прип`ять надало до Обухівської міської ради Київської області неправдиву інформацію, що в подальшому призвело до прийняття незаконного рішення, та земельна ділянка, площею 23,1 кв. м, на якій знаходиться гараж № НОМЕР_1 , як приватна власність не повинна передаватись у власність ГК Прип`ять .

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення 27 сесії сьомого скликання Обухівської міської ради Київської області, що стосується затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває в оренді

ГК Прип`ять згідно із договором оренди земельної ділянки від 02 лютого 2004 року, що стосується передачі безоплатно у власність ГК Прип`ять земельної ділянки, площею 1,373 га, кадастровий номер 3223110100:01:003:0256, для колективного гаражного будівництва, за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 червня

2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване рішення Обухівської міської ради Київської області було прийнято законно та обґрунтовано, на підставі погодженої технічної документації із землеустрою та відповідного детального плану території, позивачем не конкретизовано яким чином рішення Обухівської міської ради Київської області порушує його права та інтереси, а саме право розпорядження та користування належним йому гаражем, користування під`їзною дорогою до гаража.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2019 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Обухівської міської ради прийнято законно та обґрунтовано, на підставі погодженої технічної документації із землеустрою та відповідного детального плану території.

В суді апеляційної інстанції представник ГК Прип`ять пояснив, що в разі поновлення членства позивача в кооперативі, він має право подати необхідні документи та вирішити питання щодо земельної ділянки, також зазначив, що у позивача земельна ділянка ніколи не перебувала у оренді та йому не виділялась у користування. Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушень прав позивача з боку відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що після отримання свідоцтва на право власності у 2009 році заявник став власником гаража та набув права користування та розпорядження своєю нерухомістю, а кооператив автоматично втратив право оренди щодо земельної ділянки, на якій знаходиться його нерухомість. Вважає, що його гараж знаходиться на земельній ділянці Обухівської міської ради Київської області.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із суду першої інстанції матеріали указаної цивільної справи.

У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року справу за позовом

ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області, третя особа - гаражний кооператив Прип`ять , про визнання незаконними та скасування рішення призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив Обухівської міської ради Київської області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому він просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2004 року № 238 земельна ділянка, площею 1,4048 га, перебувала у користуванні

ГК Прип`ять на умовах оренди. Під час оренди кооперативом сплачувалась орендна плата, землі використовувалась за цільовим призначенням. Всі члени кооперативу здійснювали будівництво гаражів у межах орендованої земельної ділянки.

28 лютого 2007 року Обухівською міською радою Київської області було прийнято рішення № 4і8/22-18-7 Про надання ГК Прип`ять дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, для будівництва індивідуальних гаражів, за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є власником гаража № НОМЕР_1 , який знаходиться на території

ГК Прип`ять , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно

від 06 березня 2009 року (а. с. 27).

Відповідно до протоколу загальних зборів ГК Прип`ять від 06 травня

2012 року ОСОБА_1 було виключено з кооперативу за систематичну несплату членських внесків та не виконання своїх обов`язків перед кооперативом.

За поданням першого заступника міського голови було прийняте рішення Обухівської міської ради Київської області від 27 квітня 2017 року

№ 500/10-22-\/ІІ Про затвердження детального плану території для будівництва індивідуальних гаражів, за адресою:

АДРЕСА_1 .

Рішенням Обухівської міської ради Київської області 27 сесії 7 скликання

від 12 жовтня 2017 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебувала, в оренді ГК Прип`ять , та передано безоплатно у власність ГК Прип`ять земельну ділянку, площею 1,378 га, кадастровий номер 3223110100:01:003:0256, для колективного гаражного будівництва.

На підставі зазначеного рішення міської ради гаражним кооперативом було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,378 га, про що внесено відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримано відповідний витяг.

Крім того, на підставі вказаного рішення зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо земельних ділянок площею 0,0036 га, 0,0036 га, 0,0052 га, 0,0048 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень Хмельницької міської ради про надання дозволу на поділ спірної земельної ділянки, а також погодження Хмельницькій міській раді технічної документації із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та розгляду справи судом першої інстанції).

Верховний Суд зазначає, що під час здійснення правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ухвалення законного і справедливого судового рішення передбачає правильне визначення сторін у справі.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Верховний Суд зазначає, що відповідач -це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 61-61цс18, зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості

позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів відповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.

Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.

Належними сторонами у справі є особи, між якими виник спір, який є предметом розгляду та вирішення судом, і які є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин.

Верховний Суд зазначає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.

Позивач пред`явив вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 27 сесії сьомого скликання Обухівської міської ради Київської області, що стосується затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває в оренді ГК Прип`ять згідно із договором оренди земельної ділянки від 02 лютого 2004 року, що стосується передачі безоплатно у власність ГК Прип`ять земельної ділянки, площею 1,373 га, кадастровий номер 3223110100:01:003:0256, для колективного гаражного будівництва, за адресою:

АДРЕСА_1 .

Отже, позовні вимоги пред`явлені лише до одного належного відповідача - Обухівської міської ради Київської області, проте такі вимоги мали бути пред`явлені також до ГК Прип`ять , оскільки оспорюване рішення стосуються його прав та інтересів.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, порушив вимоги цивільного процесуального закону, не з`ясував коло належних відповідачів, відповідно до цивільного процесуального закону, не вирішив питання про залучення усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог, як відповідачі.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, проте вирішення позову з неналежним відповідачем не може мати наслідки встановлення судом обставин справи та викладення у рішенні відповідних висновків щодо відмови в позові з інших підстав.

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково з ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року підлягають зміні шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 червня

2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня

2019 року змінити з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович