Ухвала

від 22.07.2021 по справі 932/5608/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 932/5608/21

Провадження № 2-з/932/145/21

22 липня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Куцевола В.В., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву позивачів про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Суслов Максим Євгенович про переведення прав та обов`язків покупця, припинення права власності, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

19.07.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Суслов Максим Євгенович про переведення прав та обов`язків покупця, припинення права власності, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

21.07.2021 року позивачі звернулись до суду з заявою про забезпечення позову, у якій прохали вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження у будь-який спосіб 87/200 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також у вигляді заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження у будь-який спосіб належних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 77/200 часток земельної ділянки кадастровий номер № 1210100000:02:360:0040, що розташована по АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним чином. Підставою подання позову стало порушення переважного права позивачів на придбання часток земельної ділянки та домоволодіння. Через це існує ризик відчуження відповідачами спірного нерухомого майна, що ускладнить можливість виконання рішення, у випадку його прийняття. Вжиття заходів забезпечення позову є передумовою забезпечення прав позивачів. При невжитті заходів забезпечення позову майбутнє рішення суду неможливо буде виконати, а також можуть настати інші негативні наслідки для учасників судового процесу, можуть бути порушені законні та охоронювані права осіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про залишення її без задоволення за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із вимогами п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язані із предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно, суд, за клопотанням позивача, може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , що є узагальненням судової практики з розгляду цивільних справ певної категорії, яку імплементовано у державі, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Заява позивачів про забезпечення позову має наведені ризики невиконання чи ускладнення виконання майбутнього рішення суду при задоволенні позовних вимог, однак не має обґрунтувань до існування таких ризиків, зокрема, чому саме позивачі вважають, що при невжитті заборони на відчуження майна, виконання можливого рішення суду буде неможливим, тобто у чому саме будуть полягати відповідні перепони.

Через те, що цивільне судочинства здійснюється на засадах змагальності сторін, наведення такого обґрунтування судом самостійно буде нічим іншим, як порушенням принципу рівності сторін, що недопустимо.

Заява не містить посилань на ті конкретні негативні наслідки, які можуть настати для позивачів чи інших осіб при невжитті заходів забезпечення позову, а також не містить обґрунтування потреби у забороні відчуження майна невизначеному колу осіб, а не титульним власникам. Через це, вимоги заяви не є співмірними з позовними вимогами. Договори купівлі-продажу нерухомого майна укладені у серпні 2020 року та до цього часу відповідачами спірне нерухоме майно не відчужено. Позивачі, як співвласники нерухомого майна, при відчуженні відповідачами своїх часток, матимуть змогу використати переважне право на його придбання. Позивачі не зазначають обставин, які свідчать про отриману ними пропозицію з купівлі часток у нерухомому майні.

З цих підстав, заяву позивачів про забезпечення позову слід визнати необгрунтованою, а її вимоги - неспівмірними позову та невиправданим втручанням у права невизначеного кола осіб. При відсутності доведених ризиків ймовірного відчуження майна, а також ризиків невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду при задоволення позовних вимог, не співмірності обраного позивачами способу забезпечення позову, беручи до уваги тривале перебування у власності відповідачів спірної нерухомості, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивачів про забезпечення позову.

При цьому суд зазначає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Суслов Максим Євгенович про переведення прав та обов`язків покупця, припинення права власності, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя В.В. Куцевол