Рішення

від 06.01.2021 по справі 757/31949/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31949/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична професійна група , за участі третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕВЕЛ-ШОП про захист прав споживачів, розірвання договору і стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція учасників у справі.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив розірвати договір на туристичне обслуговування від 11 січня 2019 року № 1101-VI і стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 8 600, 00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що позивач, з метою святкування свого 60-річчя у туристичній подорожі з 21 квітня 2020 року по 25 квітня 2020 року, 11 січня 2019 року уклав з відповідачем ТОВ Туристична професійна група , від імені та за дорученням якого діяло ТОВ Тревел-Шоп як турагентом договір на туристичне обслуговування № 1101-VI, за умовами якого туроператор за плату зобов`язується надати туристу комплекс туристичних послуг, а турист зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги на умовах договору. В якості попередньої оплати за договором позивач сплатив 8 600, 00 грн, але визначені договором послуги йому не були надані - за три дні до вильоту йому не були видані ваучер в готель, страховий поліс, авіаквитки, а також інформація про їх придбання. Лише у червні 2020 року йому було усно запропоновано здійснити подорож із іншими датами давання та за умовами здійснення доплати, тобто з більшою загальною вартістю послуг. Проте позивач не міг погодитися із пропозицією, у зв`язку із тим, що його не влаштовувала запропонована ціна послуг, а також дати їх надання, а тому він звернувся до відповідача і третьої особи з вимогою від 22 червня 2020 року, у якій просив повернути сплачені кошти у розмірі 8 600, 00 грн та припинити дію договору на туристичне обслуговування. На свою письмову вимогу позивач не отримав жодної відповіді.

У своєму відзиві стороною відповідача позов не визнано і зазначено, що між ТОВ Туристична професійна група та ТОВ Тревел шоп ніколи не укладалися агентські договори, що свідчить про відсутність будь-яких агентських відносин між сторонами. Товариство ніколи жодним іншим способом не уповноважувало ТОВ Тревел шоп діяти від імені та в інтересах ТОВ Туристична професійна група , котре не є і стороною оспорюваного договору, абревіатура TPG не є найменуванням відповідача. Крім того, на рахунок ТОВ Туристична професійна група грошові кошти від позивача не надходили, квитанцію № 2016 до прибуткового касового ордеру видавало ТОВ Тревел шоп . Тобто ТОВ Туристична професійна група є неналежним відповідачем у справі.

Третя особа у справі не скористалася своїм правом на подання пояснень на позов.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

29 липня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю 27 липня 2020 року та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

30 липня 2020 року у справі відкрито провадження для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

04 листопада 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, а 18 грудня 2020 року - клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

11 січня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ Тревел-Шоп як турагента, що діє на підставі Статуту, який діє від імені та за дорученням Туроператора TPG, уклали договір на туристичне обслуговування № 1101-VI, згідно з розділом 1 якого предметом є надання туроператором, відповідно до заявки, поданої туристом, останньому комплексу туристичних послуг, а турист зобов`язується прийняти ці послуги і оплатити їх на умовах цього договору.

Відповідно до розділу 2 оспорюваного договору, ОСОБА_1 замовив спільну з ОСОБА_2 подорож до Будапешту з 21 квітня 2020 року по 25 квітня 2020 року, вартістю турпродукту (туристичних послуг) 14 570, 00 грн.

Згідно з пунктом 3.1 договору, туроператор зобов`язується належним чином та у повному обсязі виконати зобов`язання щодо надання туристичних послуг, визначених у розділі 2 цього договору; організувати передачу документів туристу для здійснення туристичної подорожі, ваучеру, страхового полісу, авіаквитків або інших квитків згідно з умовами подорожі, що здійснюється в офісі турагента або в аеропорту чи місці збору туристичної групи; своєчасно надавати туристу через тур агента, а під час подорожі - також через інших суб`єктів туристичної діяльності) інформацію про будь-які зміни в обслуговуванні, а також іншу інформацію, що має бути надана туристу згідно з вимогами чинного законодавства або умовами цього договору.

Відповідно до пункту 8.2 договору, кожна із сторін до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із міною істотних умов договору та оса твин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі (невичерпний перелік випадків): погіршення умови туристичної подорожі, зміни її строків; непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна турпродукту.

За умовами пункту 8.4 договору, туроператор зобов`язаний не пізніше як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обстави, якими сторони керувалися під час укладення цього договору, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста безпосередньо або через тур агента про зміну таких обставин з метою надання туристу можливості відмовитися від виконання цього договору або внесення змін до договору, змінивши ціну (вартість) турпродукту.

Відповідно до квитанції 2016 до прибуткового касового ордера № 1101-V1 від 11 січня 2019 року від Стули Ю. ТОВ Тверел-Шоп отримано 8 600, 00 грн.

22 червня 2020 року, оскільки туристичні послуги не були надані ОСОБА_1 , а запропонований проект нового договору його не влаштовував, він звернувся до ТОВ Тревел-Шоп та ТОВ Туристична професійна група із письмовою вимогою про повернення кошів у розмірі 8 600, 00 грн, відповіді на яку не отримав.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників справи.

Спеціальним законом, що регламентує діяльність у сфері туризму в Україні, є Закон України Про туризм від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР (зі змінами та доповненнями), згідно зі ст. 5 якого туристичні оператори це юридичні особи, створені згідно з законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг, і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про туризм туристичні агенти - це юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Як вбачається із позовної заяви, позивач оспорює укладений 11 січня 2019 року договір на туристичне обслуговування № 1101-VI, однією стороною якого є власне він, а другою стороною - ТОВ Тревел-Шоп як турагент, який діє від імені та за дорученням Туроператора TPG.

В той же час, відповідачем позивач вказав ТОВ Туристична професійна група - туроператора, який діє на підставі ліцензії Державного агентства України з туризму та курортів серії АЕ №272693 від 19 лютого 2014 року, яке не є стороною договору і його умови не стосуються.

Відповідач заперечує укладення з ТОВ Тревел-Шоп агентських договорів та вказує, що ніколи жодним іншим способом не уповноважувало TOB Tpeвел-Шоп діяти від свого імені та в інтересах, і згідно з оборотно-сальдовою відомістю за січень 2019 року не мав взаємовідносин з контрагентом ТОВ Тревел-Шоп , а доказів протилежного позивачем не надано суду.

Згідно з відповіддю АТ Креді Агріколь банк на адвокатський запит, у якому представник просив надати інформацію, чи надходили на рахунок ТОВ Туристична професійна група , відкритий в банку, грошові кошти від ТОВ Тревел-Шоп та ОСОБА_1 у період з 11 січня 2019 року по 11 листопада 2020 року (звернення із запитом), запитувана інформація по рахунку ТОВ Туристична професійна група за вказаний період відсутня.

Крім того, як вбачається з квитанції 2016 до прибуткового касового ордеру № 1101-VI від 11 січня 2019 року, вона була видана TOB Tpeвел-Шоп , а не ТОВ Туристична професійна група .

Згідно зі статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції (далі - ЦПК України 2004 року), частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, а саме те, що ТОВ Туристична професійна група не є стороною оспорюваного договору, його умови не стосуються останнього, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична професійна група , за участі третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕВЕЛ-ШОП про захист прав споживачів, розірвання договору і стягнення грошових коштів залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя С. В. Вовк