Рішення

від 20.07.2021 по справі 182/6619/18

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6619/18

Провадження № 2/0182/10/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.07.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті матері, посилаючись на наступне.

Вона знаходиться у процесі оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 19.07.2013 року було видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та зроблено відповідний актовий запис № 14. Згідно заповіту від 12.08.1997 року, посвідченого секретарем виконкому Павлопільської сільської ради та зареєстрованого у реєстрі за № 171, у випадку своєї смерті її мати усе майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, заповідала їй. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, що залишилось після смерті матері не існує, її право на спадщину ніким не оспорюється. У відповідності до вимог ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у встановлені законом строки до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Частиною 1 ст.1270 ЦК України визначено строк для прийняття спадщини у 6 місяців. Діючи у рамках чинного законодавства України, нею 08.01.2014 року в присутності державного нотаріуса Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Тамаря Я.В. було складено та посвідчено заяву про прийняття спадщини на все майно, яке належало її матері. Дана заява була відправлена поштою на адресу приватного нотаріуса Нікопольського нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Людмили Володимирівні, якою 17.01.2014 року було заведено спадкову справу №7/2014, про що виданий Витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 36354162. Для оформлення спадкової справи їй було необхідно подати до нотаріальної контори правовстановлюючі документи па спадкове майно матері. Ще за життя її матері їй було відомо, що мати має земельний пай на території Павлопільської сільської ради, але вона не була в курсі процесу оформлення земельної ділянки і їй невідомо, чи був у матері державний акт на її земельну ділянку. Після смерті матері в її документах державний акт на землю вона також не знайшла. 29.05.2018 року через свою довірену особу вона звернулась до управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області для отримання Витягу, згідно якого її матері ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка, загальною площею 1,9000 га, що має кадастровий номер 1222985000:01:004:0955 та розташована на території Павлопільської сільської ради. Далі вона звернулась до Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області для отримання копії державного акту на землю, але, згідно відповіді від 25.06.2018 року № 29-4-0.171-373\120-18, копію державного акту на землю на ім`я матері надати неможливо, у зв`язку з відсутністю оригіналу в архіві установи. Не маючи оригіналу чи належно завіреної копії правовстановлюючих документів на землю, нотаріус не має права завершити процедуру оформлення спадщини на її ім`я. У зв`язку з цим вона вимушена звернутися до суду для захисту своїх прав.

В судове засідання сторони не прибули, позивачка ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у свою відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягала (а.с.192).

Представник відповідача - Першотравневський сільський голова Т.Литовченко - надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, вважають, що доводи ОСОБА_1 у позовній заяві про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим не заперечують проти задоволення позову.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розгляд справи повідомлялись належним чином судовою повісткою з поштовим повідомленням, яке отримала уповноважена особа (а.с.190). Однак, про причини неявки до суду не повідомили. Раніше надавали відзив на позов, перебуваючи в статусі відповідача (а.с.107-109). Після зміни статусу на третю особу жодних заяв, клопотань тощо від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод» , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі Цихановський проти України , національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно зі ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 1 статті 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в Постанові „Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року в п.23, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки по справі ОСОБА_2 , про що 19.07.2013 року було видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та зроблено відповідний актовий запис № 14 (а.с.7). Згідно заповіту від 12.08.1997 року, посвідченого секретарем виконкому Павлопільської сільської ради та зареєстрованого у реєстрі за № 171, у випадку своєї смерті мати позивачки все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, заповідала ОСОБА_1 (а.с.6). 08.01.2014 року позивачкою по справі в присутності державного нотаріуса Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Тамаря Я.В. було складено та посвідчено заяву про прийняття спадщини на все майно, яке належало спадкодавиці (а.с.31). Дана заява була відправлена поштою на адресу приватного нотаріуса Нікопольського нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Людмили Володимирівні, якою 17.01.2014 року було заведено спадкову справу № 7/2014, про що виданий Витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 36354162 (а.с.28-57). За життя матері позивачці було відомо, що мати має земельний пай на території Павлопільської сільської ради, але після смерті матері в її документах державний акт на землю позивачка не знайшла. 29.05.2018 року позивачка по справі звернулась до управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області для отримання Витягу, згідно якого її матері ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка, загальною площею 1,9000 га, що має кадастровий номер 1222985000:01:004:0955 та розташована на території Павлопільської сільської ради (а.с.10-12). Крім того, позивачка звернулась до Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області для отримання копії державного акту на землю, але, згідно відповіді від 25.06.2018 року № 29-4-0.171-373\120-18, копію державного акту на землю на ім`я матері надати неможливо, у зв`язку з відсутністю оригіналу в архіві установи (а.с.14). Тому нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді земельної ділянки було відмовлено, про сповіщено повідомленням (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно - правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка є спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 (а.с.10-11). Спадкове майно, на яке позивачка не має змоги отримати свідоцтво про спадщину, складається із земельної ділянки, площею 1,9000 га, кадастровим номером 1222985000:01:004:0955, на підставі Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1206182712018 від 29.05.2018 року, що розташована на території Павлопільської сільської ради Нікопольського р-ну Дніпропетровської області (а.с.10-12). Під час оформлення спадкових прав встановлена відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкову землю.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має з`ясовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,9000 га, кадастровим номером 1222985000:01:004:0955 (на підставі Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -1206182712018 від 29.05.2018 року), що розташована на території Павлопільської сільської ради, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал