Постанова від 13.05.2021 по справі 914/942/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2021 р. Справа №914/942/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Бонк Т.Б., Матущак О.І.

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.

з участю прокурора Винницької Л.М., представника позивача Поліщук О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка на рішення Господарського суду Львівської області від 31 липня 2018 року у справі № 914/942/18 за позовом Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка про внесення змін у договір оренди земельної ділянки кадастровий №4610136600:02:002:0018 від 18 грудня 2009 року

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2018 року Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка .

Прокурор просив суд внести змін у договір від 18.12.2009 оренди земельної ділянки кадастровий №4610136600:02:002:0018 загальною площею 0,0995 га на вул. Дорошенка, 2 у м. Львові, укладений між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка із викладенням пунктів 5, 9 цього договору оренди в наступній редакції:

п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6490186 грн. ;

п.9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 194705,58 грн. (сто дев`яносто чотири тисячі сімсот п`ять гривень п`ятдесят вісім копійок) в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33217812700004 ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014. Отримувач: міський бюджет для Галицького району м. Львова, ЄДРПОУ 38007573. Код платежу 18010600 .

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що згідно із п.5 договору оренди землі укладеного між позивачем та відповідачем, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1543394,25 грн, а згідно п. 9 договору орендна плата становить 46301,83 грн в рік, що дорівнює 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова та встановлено, що ця нормативна грошова оцінка земель м. Львова вводиться у дію з 01.01.2017, а також покладено на орендарів земельних ділянок у м. Львові обов`язок внести зміни до договорів оренди землі у частині розрахунку орендної плати за землю. Згідно з відомостями відділу у м. Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області у 2018 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4610136600:02:002:0018 становить 6490186 грн. Відтак, прокурор покликаючись на ст. 651 Цивільного кодексу України , ст. 288, 289 Податкового кодексу України та ст. 21, 23, 30 Закону України Про оренду землі , вважає, що ухвала Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова , є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Звернення з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Львівської міської ради прокурор обгрунтовує тим, що невжиття Радою заходів щодо внесення змін до договору оренди, призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету у належному розмірі. Також прокурор вказав, що Львівська міська рада, її виконавчі органи та посадові особи не вжили заходів щодо внесення у судовому порядку змін до договору оренди землі від 18.12.2009, що спричиняє порушення інтересів держави; підставою для представництва інтересів держави є те, що невнесення змін до договору оренди порушує право міської ради на отримання коштів до місцевого бюджету, та порушує інтереси держави у сфері контролю за нарахуванням та сплатою плати за землю.

Львівська міська рада допустила бездіяльність щодо приведення договору оренди землі від 18.12.2009 у відповідність до вимог чинного законодавства, що свідчить про неналежний захист державних інтересів уповноваженим органом в особі Львівської міської ради, тому наявні підстави для представництва в суді інтересів держави прокурором.

Господарський суд Львівської області рішенням від 31 липня 2018 року у справі №914/942/18 позов задовольнив повністю. Суд присудив внести зміни до укладеного 18 грудня 2009 року Львівською міською радою з ТОВ Солодка вишиванка договору оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки:4610136600:02:002:0018), шляхом викладення п.5 та п.9 договору в наступній редакції: п.5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6490186 грн. ; п.9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 194705,58грн. в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33217812700004 ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014. Отримувач: міський бюджет для Галицького району м.Львова, ЄДРПОУ 38007573. Код платежу 18010600 . Стягнув з ТОВ Солодка вишиванка на користь Прокуратури Львівської області 1762,00 грн. судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з умов п. 13 договору оренди землі, укладеного 18.12.2009 Львівською міською радою (Орендодавцем) з ТОВ Солодка вишиванка (Орендар), у якому сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України Про оренду землі та згідно з цим договором, зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом. Ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016р. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова та покладено на орендарів земельних ділянок у м. Львові обов`язок внести зміни до договорів оренди землі у частині розрахунку орендної плати за землю. Ця ухвала є чинною, у встановленому законом порядку незаконною не визнавалась, та відповідно є обов`язковою для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Встановлення нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2017 є підставою для зміни розміру орендної плати за укладеним сторонами договором оренди землі від 18.12.2009. Суд зазначив, що надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди землі є виключно правом, а не обов`язком позивача, тому у випадку недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки, не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, затвердження Радою нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є обов`язковою підставою для перегляду розміру орендної плати за землю.

В апеляційній скарзі ТОВ Солодка вишиванка просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 31 липня 2018 року у справі №914/942/18 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права. На думку скаржника, хибним є висновок місцевого господарського суду, що надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов`язком. Стверджує, що ухвала Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова , яка слугувала підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами спірного договору, як і пропозиція про внесення змін до договору оренди не були надіслані відповідачу у встановленому договором та чинним законодавством України порядку. Тому заявлений прокурором позов є передчасним. Прийняття позивачем названої ухвали не може слугувати підставою для внесення змін до договору оренди, оскільки в самому договорі оренди відсутня така підстава для перегляду розміру орендної плати, а примусове внесення таких змін не узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не дослідив правильність застосування позивачем коефіцієнту економіко-планувальної зони при розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, що на думку скаржника безпосередньо впливає на правильність визначення нового розміру орендної плати. Зокрема, суд не урахував, що станом на 30.06.2016 вулиця Дорошенка, на якій розташована спірна земельна ділянка, не віднесена до жодної економіко-планувальної зони. Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що ухвалою господарського суду від 27.07.2018 у даній справі суд встановив, що участь в судовому засіданні повноважного представника ТОВ Солодка вишиванка є обов`язковою. Разом з тим, місцевий господарський суд вирішив даний спір без участі представника відповідача, вважаючи, що повернення підприємством зв`язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення з копією ухвали про відкриття провадження є належним повідомлення відповідача про час, дату і місце судового розгляду. Також, суд першої інстанції не надав правової оцінки та не навів правових підстав в оскаржуваному рішенні для звернення з означеним позовом прокурора, а не відповідного органу місцевого самоврядування Львівської міської ради, покликаючись на правову позицію Верховного суду в постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та практику Європейського Суду з прав людини.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка задовольнив. Рішення господарського суду Львівської області від 31 липня 2018 року у справі №914/942/18 скасував. Позов Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка про внесення змін у договір від 18.12.2009 оренди земельної ділянки кадастровий № 4610136600:02:002:0018 залишив без розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 12 серпня 2020 року касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області задовольнив частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04 березня 2019 року у справі № 914/942/18 скасував. Справу № 914/942/18 направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У постанові Верховний Суд вказав, що висновок апеляційного господарського суду про залишення без розгляду позову прокурора, заявленого в інтересах держави в особі Ради, є передчасним, оскільки апеляційний господарський суд застосував норми матеріального права щодо права прокурора на звернення до суду з позовом усупереч висновкам Великої Палати Верховного Суду наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18. Зокрема, апеляційний суд не надав правової оцінки діям прокурора щодо дотримання ним процедури, встановленої ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, оскільки відповідно до положень ст. 53 , 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті; поведінці Ради щодо невжиття нею заходів після того, як їй стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, розумності строку, протягом якого Рада мала можливість відреагувати на такі порушення інтересів держави. Також, Суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду позов прокурора, заявлений в інтересах держави в особі Ради, не назвав підстави залишення позову без розгляду згідно з ст. 226 ГПК України .

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 07 вересня 2020 року визначено склад колегії по розгляду справи №914/942/18 головуючий суддя Гриців В.М., суддя Бонк Т.Б., суддя Бойко С.М.

Західний апеляційний господарський суд у новому складі колегії суддів: Гриців В.М., Бонк Т.Б., Бойко С.М. призначив розгляд справи на 29 жовтня 2020 року. Проте, у зв`язку із захворюванням судді Бонк Т.Б. судове засідання не відбулось.

Надалі суд неодноразово відкладав розгляд справи через зміну складу суду, відсутність доказів повідомлення відповідача про призначені судові засідання.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 25 березня 2021 року визначено склад колегії по розгляду справи №914/942/18 головуючий суддя Гриців В.М., суддя Бонк Т.Б., суддя Матущак О.І.

Про призначення розгляду справи у судовому засіданні 13 травня 2021 року учасникам справи повідомлено.

У судовому засіданні прокурор і представник позивача апеляційну скаргу заперечили. Прокурор надала письмові пояснення на обгрунтування дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав пояснення прокурора і представника позивача та вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка на рішення господарського суду Львівської області від 31 липня 2018 року у справі №914/942/18 належить задовольнити частково з таких підстав:

Обставини справи:

18 грудня 2009 року Львівська міська рада (Орендодавець) і Товариство з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка (Орендар) уклали договір оренди землі, за умовами п. 1 якого, Орендодавець надає а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові, вул. Дорошенка, 2 для будівництва торгового центру (т.1, а.с. 23-26).

Згідно із п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий №4610136600:02:002:0018 загальною площею 0,0995 га, у тому числі під забудовою 0,0518 га, під твердим покриттям 0,0477 га

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1543394,25 грн. (п. 5 договору).

Сторони погодили, що договір укладено на 10 років до 19 березня 2019 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.(п.8 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 46301,83 грн. в рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.9 договору).

За змістом пунктів 10, 11 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки: за базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п.13 договору розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України Про оренду землі та згідно з цим договором, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 36 договору).

Договір зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.03.2010 за №04:10:467:00002 кн. 04-1, а також зареєстрований у Львівській міській раді 18.12.2009 за №Г-829, про що вчинено запис у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Г-2.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова, встановлено, що ця нормативна грошова оцінка земель м. Львова вводиться у дію з 01.01.2017, на орендарів земельних ділянок у м.Львові покладено обов`язок внести зміни до договорів оренди землі у частині розрахунку орендної плати за землю. Ухвала набирає чинності з моменту її оприлюднення (т.1, а.с. 31-32).

Ухвала Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 оприлюднена у Львівській газеті Ратуша (число 25 (1792) 7-13 липня 2016 року) (т.1, а.с. 33-34).

Згідно інформації Відділу у м.Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.37-517/109-18 від 07.05.2018, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої по вул. Дорошенка, 2 у м. Львові кадастровий №4610136600:02:002:0018 у 2018 році становить 6 490 186,00 грн. (т.1, а.с. 27-30).

Прокурор вважає, що оскільки ухвала Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова , якою визначено нову нормативну грошову оцінку орендованої відповідачем земельної ділянки є чинною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, наявні підстави для внесення відповідних змін до договору оренди землі укладеного18.12.2009 Львівською міською радою (Орендодавець) з ТОВ Солодка вишиванка (Орендар) щодо зміни (збільшення) розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати. Оскільки Львівська міська рада не вживає заходів щодо внесення означених змін до договору оренди землі, прокурор 23 травня 2018 року надіслав Львівській міській раді лист повідомлення № 107-699вих-18 про те, що звертається до суду в інтересах держави в особі Львівської міської ради з позовом про внесення змін до спірного договору оренди землі щодо розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати (а.с. 42). Вказаний лист Львівська міська рада отримала 23 травня 2018 року.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесено зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1 ст.23).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3 ст.23).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч.4 ст.23).

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. (ч.4 ст. 53 ГПК України ).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. (ч.5 ст. 53 ГПК України ).

Верховний Суд зазначає, що системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131 - 1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України ).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" , яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53 , 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 906/440/20

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, до ухвалення постанови в якій суд апеляційної інстанції зупиняв провадження у цій справі, навела такий висновок про застосування норм права:

76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

82. Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

83. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України . .

Ураховуючи наведене, у цій справі прокурор на виконання положень частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" , зобов`язаний був до подання позову звернутися до Львівської міської ради (органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах) з повідомленням про порушення закону - невнесення змін в укладений 18 грудня 2009 року Львівською міською радою з Товариством з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка договір оренди земельної ділянки, кадастровий №4610136600:02:002:0018 загальною площею 0,0995 га щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, визначеного відповідно до ухвали Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова . Львівська міська рада повинна була вжити відповідних заходів. Невжиття Львівською міською радою у розумний строк заходів щодо внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки, кадастровий №4610136600:02:002:0018 загальною площею 0,0995 га або немотивованої відмови давало б прокуророві підстави, передбачені статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" , для звернення із позовом до суду в інтересах держави.

З обставин справи видно, що прокурор 23 травня 2018 року підписав і надіслав Львівській міській раді лист повідомлення № 107-699вих-18 про стверджуване порушення інтересів держави, яке полягає у невнесенні змін в укладений 18 грудня 2009 року Львівською міською радою з Товариством з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка договір оренди земельної ділянки, кадастровий №4610136600:02:002:0018 загальною площею 0,0995 га щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

24 травня 2018 року прокурор подав до Господарського суду Львівської області позовну заяву в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка про внесення змін у договір оренди земельної ділянки кадастровий №4610136600:02:002:0018 від 18 грудня 2009 року, яка подана Господарському суду Львівської області 24 травня 2018 року. Позовна заява підписана теж 23 травня 2018 року.

Отже, прокурор не довів дотримання ним порядку, визначеного статтею 23 Закону України Про прокуратуру та бездіяльність Львівської міської ради після того, як органу місцевого самоврядування стало відомо про порушення інтересів держави, відповідні повноваження щодо яких віднесено до його компетенції.

Відтак прокурор, звертаючись із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка про внесення змін у договір оренди земельної ділянки кадастровий №4610136600:02:002:0018 від 18 грудня 2009 року, не довів підстав для представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради відповідно до вимог, передбачених частинами 3, 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , що унеможливлює розгляд позову по суті та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Керуючись п.2 ч.1. ст. 226, ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка задовольнити частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 31 липня 2018 року у справі № 914/942/18 скасувати.

Позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Солодка вишиванка про внесення змін у договір оренди земельної ділянки кадастровий №4610136600:02:002:0018 від 18 грудня 2009 року залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 26 липня 2021 року.

Головуючий суддя В.М. Гриців

Суддя Т.Б. Бонк

Суддя О.І.Матущак