СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2021 р. Справа № 922/4013/20
Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Дучал Н.М.
при секретарі Пархоменко О.В.
за участю:
позивача - Мовчан М.В., посвідчення №1796;
відповідача - адвокат Задворний Ю.В., свідоцтво від 18.09.2019 року №14.06.2021 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу особи уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради в порядку самопредставництва - Міхно Л.О. (вх. №1329Х/1-18)
на рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2021 року у справі №922/4013/20, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Лаврова Л.С.), повний текст якого складено 30.03.2021 року
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський бізнес - центр «Южний» , м. Київ
про стягнення безпідставно збережених коштів
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2020 року до господарського суду звернулась Харківська міська рада та просила стягнути з ТОВ " Харківський бізнес - центр «Южний" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:016:0043 площею 0,3680 за період з 01.03.2020 року по 30.11.2020 року у сумі 1 233 811,04 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.03.2021 року у справі №922/4013/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Особа уповноважена діяти від імені Харківської міської ради в порядку самопредставництва - Міхно Л.О. з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2021 року у справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.
Оскаржуване рішення місцевого господарського суду обґрунтоване наявністю лише однієї правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019 року у справі №922/1379/18, втім господарським судом першої інстанції не застосовано висновків Верховного Суду, викладених при вирішенні спорів при подібних правовідносинах в частині наявності вини, а саме: у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 року у справі №922/981/18, від 02.06.2020 року у справі №922/2417/19, від 02.06.2020 року у справі №922/2845/19, від 09.02.2021 року у справі №922/3617/19.
Відсутність документів в заявлений Харківською міською радою період, що посвідчують право користування земельною ділянкою не може бути визнане як самовільне використання, однак не надає права на безоплатне використання земельною ділянкою.
Аналіз положень ЗК України разом з фактичними обставинами справи, наявними висновками Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права та позицією Великої Палати Верховного Суду є підставою для відступлення від висновків Верховного Суду, зазначених у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №922/1379/18.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104, від 21.04.2021 року №405, від 16.06.2021 року №611 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 30.08.2021 року.
Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.
Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а, від 23.06.2021 року №10-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2021 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 року апеляційну скаргу особи уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради в порядку самопредставництва - Міхно Л.О. на рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2021 року у справі залишено без руху; останню зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
21.05.2021 року на адресу суду від апелянта надійшли пояснення (вх.№5818), з доказами сплати судового збору, які долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 року клопотання особи уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради в порядку самопредставництва - Міхно Л.О. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради в порядку самопредставництва - Міхно Л.О. на рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2021 року у справі; відповідачу встановлено строк до 22.06.2021 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "19" липня 2021 року об 11:30 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2021 року у справі зупинено; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
16.06.2021 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський бізнес - центр «Южний»- адвоката Задворного Ю.В. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№6992), в якій останній просить забезпечити участь представника в судовому засіданні, призначеному на 19.07.2021 року об 11:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи.
Листом Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 року №13-49/012580 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський бізнес - центр «Южний» про те, що згідно з затвердженим графіком відпусток на 2021 рік, суддя-доповідач Терещенко О.І. перебуває у відпустці по 06.07.2021 року включно та керуючись п. 5.4. Рішення зборів суддів №3 від 15.02.2019 року, вказана заява буде передана судді-доповідачу після виходу її з відпустки.
16.06.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6981), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що користування земельною ділянкою під час процедури набуття права власності на таку земельну ділянку не може вважатися користуванням без достатніх правових підстав, а тому факт укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки унеможливлює застосування до спірних правовідносин ст. ст. 1212-1214 ЦК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2021 року, у зв`язку з відпусткою судді Шутенко І.А., на підставі п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Дучал Н.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський бізнес - центр «Южний»- адвоката Задворного Ю.В. про його участь в судовому засіданні, призначеному на "19" липня 2021 року об 11:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву; судове засідання у справі призначене на 19.07.2021 року об 11:30 год. ухвалено провести за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський бізнес - центр «Южний»- адвоката Задворного Ю.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
У судовому засіданні 19.07.2021 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Харківською міською радою відповідно до ст. 189 ЗК України було здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.
Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 05.11.2020 року здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.09.2020 року № НВ-0005709312020.
За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості встановлено наступне.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.11.2020 року № 231275234, право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-8» загальною площею 14305,0 кв. м. по пров. Сімферопольському, 6 у м. Харкові з 28.01.2008 року зареєстроване за ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» (код ЄДРПОУ: 35467951) на підставі свідоцтва про право власності від 27.12.2007 року.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005709312020 від 28.09.2020 року, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:016:0043 складає 0,3680 га. Категорія земель - житлової та громадської забудови. Цільове призначення - 03.10. для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). Форма власності - комунальна. У відомостях про право власності зазначено - право власності зареєстровано за Харківською міською радою. Датою державної реєстрації земельної ділянки є 18.02.2020 року.
Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці (кадастровий номер 6310137900:02:016:0043) площею 0,3680 га по пров. Сімферопольському, 6 у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. «Б-8» (офісна будівля) право власності на яку зареєстроване за ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» .
Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами у період 18.02.2020 року по 30.11.2020 року прав на земельну ділянку по пров. Сімферопольському, 6 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:02:016:0043 та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 ЗК України земельна ділянка площею 0,3680 га по пров. Сімферопольському, 6 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.09.2020 року № НВ-0005709312020.
Позивач посилається на те, що ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» у період з 01.03.2020 року по 30.11.2020 року не сплачувало за користування земельною ділянкою по пров. Сімферопольському, 6 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати. Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пров. Сімферопольському, 6 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:02:016:0043) від 10.09.2020 року № 5488 виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Відповідач посилається на те, що між сторонами склалися правовідносини з приводу оформлення права власності на зазначену земельну ділянку та, що ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» на підставі свідоцтва про право власності б/н від 27.12.2007 року на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. «Б-8» загальною площею 14305,0 кв. м. по пров. Сімферопольському, 6 у м. Харкові, розміщена на відповідній земельній ділянці.
Речове право відповідача на відповідну земельну ділянку не зареєстроване, втім з метою оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, що належить йому, відповідач вчинив всі необхідні та залежні від нього дії, зокрема, заявами № 939 від 09.09.2019 року та № 945 від 16.09.2019 року він звертався до Харківського міського голови Кернеса Г.А. з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 0,3600 га (за уточненням), для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» (офісного призначення) за адресою м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, що підтверджується копіями зазначених листів з відмітками про прийняття.
Відповідно до рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» № 1759/19 від 16.10.2019 року, ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,3680 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» по пров. Сімферопольському, 6.
Листом за №7767/0/225-19 від 18.10.2019 року Департаментом земельних відносин Харківської міської ради додатково повідомлено відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» по пров. Сімферопольському, 6 в м. Харкові, та про необхідність звернутися до фізичної чи юридичної особи, яка є розробником документації з землеустрою.
23.10.2019 року відповідачем було укладено договір № 10/23-19 на виконання землевпорядних робіт з Фізичною особою-підприємцем Друзенком Андрієм Григоровичем, відповідно до якого виконавець виконує комплекс землевпорядних робіт щодо складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» по пров. Сімферопольському, 6 в м. Харкові.
За результатами виконання передбачених вказаним договором землевпорядних робіт було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» (офісна будівля) по пров. Сімферопольському, 6 в м. Харкові.
Відповідно до Висновку Головного управління Держгеокадастру в Харківській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06.12.2019 року № 13115/82-19, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» (офісна будівля) по пров. Сімферопольському, 6 в м. Харкові відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам та за підсумкової оцінкою погоджується.
Відповідно до умов договору № 489-19-19 від 28.11.2019 року, між відповідачем та Державним підприємством «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, виконавцем було проведено наукове археологічне дослідження, за результатами якого складено висновок № 857-в/19-19 від 27.12.2019 року, відповідно до якого на земельній ділянці об`єкти археологічної спадщини відсутні.
Згідно Висновку Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради по матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» (офісна будівля) по пров. Сімферопольському, 6 від 11.01.2020 року № 135/0/605-20, вказаний проект землеустрою Департаментом погоджено.
Відповідно до листа Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 23.01.2020 року № 02-23/10 «Про розгляд проекту землеустрою» , вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не потребує погодження Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації.
За змістом Висновку Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації по «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» (офісна будівля) по пров. Сімферопольському, 6 в м. Харкові» від 03.02.2020 року № 01-04/226-2/282, вказаний проект землеустрою не підлягає погодженню з Департаментом.
На підставі розробленої і погодженої в установленому чинним законодавством України під час процедури оформлення права власності на земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» за адресою пров. Сімферопольський, 6 в м. Харкові, документації, а саме, на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленої ФОП Друзенком А.Г., відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було зареєстровано земельну ділянку в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 6310137900:02:016:0043, площею 0,3680 від 18.02.2020 року, з цільовим призначенням 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» (офісна будівля), що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6312641822020 від 18.02.2020 року.
Відповідач вказує на те, що його зусиллями та за його рахунок було забезпечено розроблення та погодження документації із землеустрою та реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, з метою подальшого набуття права власності на зазначену земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, що належить відповідачу.
Отримавши погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» (офісна будівля) по пров. Сімферопольському, 6 в м. Харкові від всіх необхідних органів державної влади і місцевого самоврядування, заявою № 1131 від 05.02.2020 року відповідач звернувся до Харківського міського голови Кернеса Г.А. з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3680 га, що розташована за адресою пров. Сімферопольський, 6, Новобаварський район м. Харкова, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» .
Заявою № 1132 від 05.02.2020 року відповідач звернувся до Харківського міського голови Кернеса Г.А. з проханням продати земельну ділянку площею 0,3680 га, що розташована за адресою пров. Сімферопольський, 6, Новобаварський район м. Харкова, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» та висловив свою згоду на укладення договору про оплату авансового внеску у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в рахунок оплати ціни земельної ділянки, що підтверджується копією зазначеного листа з відміткою про прийняття.
Відповідно до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» № 2018/20 від 26.02.2020 року ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0, 3680 га (кадастровий номер 6310137900:02:016:0043) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» по пров. Сімферопольському, 6 в м. Харкові.
Відповідно до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам» № 2022/20 від 26.02.2020 року ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності площею 0,3680 га (кадастровий номер 6310137900:02:016:0043) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» по пров. Сімферопольському, 6 в м. Харкові; визначено, що розмір авансового внеску складає 3% від вартості земельної ділянки, визначеної за нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки.
В процесі оформлення права власності ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» на земельну ділянку площею 0,3680 га (кадастровий номер 6310137900:02:016:0043), між ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» (покупець) та Харківською міською радою Харківської області (продавець) було укладено договір про внесення авансового внеску №45/20 від 21.07.2020 року, відповідно до якого покупець вносить, а продавець приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки кадастровий номер 6310137900:02:016:0043 по пров. Сімферопольський, 6 у Новобаварському районі м. Харкова, у розмірі 694 018,86 грн., що складає 3 % вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
На виконання укладеного договору ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» 24.07.2020 року було сплачено 694018,86 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 893 від 24.07.2020 року.
Відповідно до п.3.5. договору, сплачений авансовий внесок зараховується в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Заявою № 1195 від 14.08.2020 року відповідач звернувся до Харківського міського голови Кернеса Г.А. з проханням надати розстрочення платежу строком на 2 роки за договором купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,3680 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» (офісна будівля), яка знаходиться в межах міста Харкова за адресою за адресою: пров. Сімферопольський, 6, Новобаварський район, кадастровий номер 6310137900:02:016:0043.
Відповідно до рішення 37 сесії Харківської міської ради № 2241/20 від 19.08.2020 року, вирішено продати ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» земельну ділянку із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:02:016:0043, площею 0,3680 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-8» по пров. Сімферопольському, 6 в м. Харкові, за ціною 3 230 000, 00 грн., надати розстрочення кінцевого терміну платежу строком на 2 роки.
Заявою № 1262/1 від 11.12.2020 року, відповідач повторно звернувся до Харківської міської ради, яким повідомив, що договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладено, але ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» готове якнайшвидше укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:016:0043, площею 0,3680 га, сплатити вартість земельної ділянки відповідно до рішення Харківської міської ради № 2241/20 від 19.08.2020 року, а також висловлено прохання надати інформацію щодо строків підписання Харківською міською радою договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки та вжити всіх належних заходів щодо підписання зазначеного договору у найкоротші терміни.
29.01.2021 року між ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» та Харківською міською радою Харківської області укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3680 га по пров, Сімферопольський, 6 у Новобаварському районі м. Харкова, кадастровий номер 6310137900:02:016:0043, що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки № 13/21 від 29.01.2021 року.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 13/21 від 29.01.2021 року, 12.03.2021 року приватним нотаріусом Галіщевою О.А. було зареєстровано право власності ТОВ «Харківський бізнес - центр «Южний» на земельну ділянку площею 0,3680 га по пров. Сімферопольський, 6 у Новобаварському районі м. Харкова, кадастровий номер 6310137900:02:016:0043, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.03.2021 року.
Щодо сплати земельного податку за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.03.2020 року по 30.11.2020 року, відповідач зазначав, що оскільки ним за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:02:016:0043 площею 0,3680 га сплачувалась плата за землю у формі земельного податку, що підтверджується копією уточнюючої податкової декларації з плати за землю юридичних осіб на 2020 рік від 01.04.2020 року, копіями платіжних доручень № 743 від 27.05.2020 року на суму 28 917,45 грн. (даним платіжним дорученням сплачено земельний податок за березень 2020 року, у зв`язку із звільнення від сплати земельного податку за березень 2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» , даний платіж зараховано за квітень 2020 року), № 808 від 25.06.2020 року на суму 28 917,45 грн., № 897 від 28.07.2020 року на суму 28 917,45 грн., № 976 від 25.08.2020 року на суму 28 917,45 грн., № 1077 від 30.09.2020 року на суму 28 917,45 грн., № 1155 від 26.10.2020 року на суму 28 917,45 грн., № 1273 від 27.11.2020 року на суму 28 917,45 грн., № 1353 від 28.12.2020 року на суму 28 917,45 грн. та інші платежі.
Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:016:0043 площею 0,3680 за період з 01.03.2020 року по 30.11.2020 року у сумі 1 233 811,04 грн.
29.03.2021 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Предметом спору у справі є стягнення неотриманої орендної плати на підставі ст. 1212 ЦК України за період з 01.03.2020 року по 30.11.2020 року, тобто період, що передував оформленню відповідачем права власності на вказану земельну ділянку.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
За змістом ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. «в» ч.1 ст. 96 ЗК України).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).
Згідно ч. 2 ст. 93 ЗК України, земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України.
Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України (ч. 3 ст. 124 ЗК України).
Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (ч. 1 ст. 123 ЗК України).
За змістом ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п. «ґ» ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» ).
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» , замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.
Розробники документації із землеустрою (юридичні особи, які мають не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи-підприємці, які мають такий же статус) зобов`язані виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (п. «г» ч.2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій» ).
Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 ЗК України).
Місцевим господарським судом не встановлено, а матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами у справі виникли відносини, пов`язані з укладенням договору оренди, а також обставини безпідставного набуття права на майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Так, вище вказано, що відповідачем вживалися всі необхідні заходи щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно від 17.03.2021 року № 248533409 право власності на земельну ділянку площею 0,368 га (кадастровий номер 6310137900:02:016:0043) зареєстровано на ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.01.2021 року.
За змістом ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що купівля-продаж земельної ділянки є довготривалою процедурою, яка передбачає вчинення особою, яка виявила бажання її купити, необхідних дій з метою набуття у власність земельної ділянки (оплата авансового внеску, придбання земельної ділянки, підписання договору, сплата земельного податку, тощо).
У період часу з 01.03.2020 року по 30.11.2020 року відповідач ще не був власником спірної земельної ділянки і на той момент тривала процедура придбання земельної ділянки у власність, яка, відповідно до приписів ст. 128 ЗК України, передбачає вчинення певних, триваючих у часі дій, та ухвалення органом місцевого самоврядування відповідних рішень, що позивачем не спростовано.
За змістом ч.1,2 ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом (ч. 11 ст. 128 ЗК України).
Місцевий господарський суд вірно встановив, шо зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, зловживання своїми правами, у період з 01.03.2020 року по 30.11.2020 року матеріали справи не містять.
Стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів у формі орендної плати на підставі ст.1212 ЦК України, відбувається саме за наявності доказів фактичного користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.
А отже, господарський суд першої інстанції, встановивши під час розгляду справи те, що сторони у справі у спірний період перебували у процедурі купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, а неукладення між сторонами договору оренди землі було зумовлене метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, який в подальшому і був укладений, дійшов вірного висновку, що відповідач не може бути визнаний таким, що зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, а тому правові підстави для застосування в даному випадку ст. ст. 1212-1214 ЦК відсутні.
Місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 922/1379/18, де, зокрема, вказано на те, що встановивши, що користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди землі було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, який в подальшому був укладений, спірне майно (земельна ділянка) не може вважатися набутим чи збереженим відповідачем без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні.
А тому, господарський суд першої інстанції обґрунтовано погодився з доводами відповідача, наведеними в заявах по суті справи, та відмовив в задоволенні позову Харківської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:016:0043 площею 0,3680 за період з 01.03.2020 року по 30.11.2020 року у сумі 1233811,04 грн.
Аргументи апелянта про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду обґрунтоване наявністю лише однієї правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019 року у справі №922/1379/18, втім господарським судом першої інстанції не застосовано висновків Верховного Суду, викладених при вирішенні спорів при подібних правовідносинах в частині наявності вини, а саме: у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 року у справі №922/981/18, від 02.06.2020 року у справі №922/2417/19, від 02.06.2020 року у справі №922/2845/19, від 09.02.2021 року у справі №922/3617/19, не приймаються з огляду на таке.
За матеріалами справи, відсутні докази того, що між сторонами у справі виникли відносини, пов`язані з укладенням договору оренди та обставини безпідставного набуття права на майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, та, разом з тим, підтверджено, що відповідачем вживалися всі необхідні заходи щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно від 17.03.2021 року № 248533409 право власності на земельну ділянку площею 0,368 га (кадастровий номер 6310137900:02:016:0043) зареєстровано на ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.01.2021 року.
А за таких обставин, господарський суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №922/1379/18 у подібних правовідносинах.
Відповідно до ч. 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Правовідносини у справах, на які посилається апелянт, не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів; суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельних ділянках, право користування якими припинене рішенням позивача для попереднього власника нерухомості у зв`язку з продажем нерухомого майна, зокрема, відповідачеві; судами під час розгляду справи було встановлено, що відповідач як фізична особа придбав нежитлові приміщення, що знаходяться на земельних ділянках, а також отримав згоду позивача на розроблення проектів землеустрою щодо відведення цих ділянок з метою подальшого оформлення їх оренди для будівництва й обслуговування будівель - ринкової інфраструктури, але в подальшому не вчинив жодних дій з метою оформлення прав на земельні ділянки та укладення договорів оренди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду 20.11.2018 року у справі №922/3412/17 предметом спору є вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, з посиланням на ст. ст. 12, 80, 83, 189 ЗК України та ст. ст. 1212-1214 ЦК України; фактичні обставини справи, встановлені судами у справі обумовлені наявністю у відповідача на праві власності нежитлових будівель та відсутністю при цьому належним чином оформлених та зареєстрованих речових прав на земельну ділянку, на якій розташовані зазначені об`єкти нерухомого майна; обставин укладення або підготовки до укладення договору купівлі- продажу земельної ділянки з метою набуття її відповідачем у власність, судами не встановлено.
У постанові Верховного Суду від 10.02.2020 року у справі №922/981/18, предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із ст. ст. 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без достатніх на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований; при цьому, як встановлено судами під час розгляду справи, відповідач є власником нежитлових будівель, які розташовані на земельній ділянці, щодо якої у відповідача після набуття у власність нежитлових будівель не було оформлено право користування до 22.02.2019 року, а 22.02.2019 року за відповідачем було зареєстроване право оренди на зазначену земельну ділянку.
У постанові Верховного Суду від 02.06.2020 року у справі №922/2417/19, предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати з посиланням на ст. 189 ЗК України та ст. ст. 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без достатніх на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований; під час розгляду справи було встановлено, що відповідач не був платником плати за землю та не сплачував жодних платежів за користування земельною ділянкою, жодних дій щодо оформлення права власності на земельну ділянку відповідачем не вчинялось, й відповідно жодного договору купівлі-продажу земельної ділянки укладено не було.
У постанові Верховного Суду від 02.06.2020 року у справі №922/2845/19, предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без достатніх на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України; судами під час розгляду справи було встановлено, що відповідач податкових декларацій з плати за землю за спірний період не надавав, а також перебував на обліку в Харківському управлінні офісу Великих платників податків ДФС з 2018 року; суди попередніх інстанцій встановили, що спірна земельна ділянка перебувала в оренді попереднього землекористувача, у період до і на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, який у подальшому було розірвано на підставі судового рішення (вже після набуття відповідачем у власність нерухомого майна); у зв`язку з цим, предметом судового розгляду було визначення наявності або відсутності між сторонами у справі орендних відносин за договором оренди у період, за який пред`явлено позовні вимоги, - як підстави для визначення відсутності чи наявності правової підстави для набуття чи збереження майна у контексті визначення кондиційних правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 09.02.2021 року у справі №922/3617/19 предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без достатніх на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, на підставі ст. 1212 ЦК України; судами під час розгляду справи було встановлено, що відповідач користується земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно відповідача, без укладених правовстановлюючих документів на земельну ділянку; щодо спірної земельної ділянки між позивачем і відповідачем було укладено та виконано договір про внесення авансового внеску, але рішення про продаж відповідачу спірної земельної ділянки позивачем так і не було прийняте, відповідно й договору купівлі-продажу укладено не було.
Таким чином, у справі №629/4628/16-ц відповідач придбав нежитлові приміщення, що знаходяться на земельних ділянках та отримав згоду позивача на розроблення проектів землеустрою щодо відведення цих ділянок з метою оформлення їх оренди для будівництва й обслуговування будівель, але в подальшому не вчинив жодних дій щодо оформлення прав на земельні ділянки та укладення договорів оренди; у справі №922/3412/17 обставин укладення або підготовки до укладення договору купівлі- продажу земельної ділянки з метою набуття її відповідачем у власність, судами не встановлено; у справі №922/981/18 відповідач є власником нежитлових будівель, які розташовані на земельній ділянці, щодо якої у нього після набуття у власність нежитлових будівель не було оформлено право користування, а було зареєстроване право оренди на земельну ділянку; у справі №922/2417/19 відповідач не був платником плати за землю та не сплачував жодних платежів за користування земельною ділянкою, жодних дій щодо оформлення права власності на земельну ділянку ним не вчинялось, договору купівлі-продажу земельної ділянки укладено не було; у справі №922/2845/19 предметом розгляду було визначення наявності або відсутності між сторонами орендних відносин для визначення відсутності чи наявності правової підстави для набуття чи збереження майна у контексті визначення кондиційних правовідносин; у справі №922/3617/19 встановлені обставини неукладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.
А за таких обставин, підстав вважати подібними правовідносини у справах, на які посилається апелянт та застосування вказаної апелянтом судової практики до даної справи не має, оскільки різниця фактичних обставин справи зумовлює різне правове регулювання відносин.
Аргументи апелянта на те, що аналіз положень ЗК України разом з фактичними обставинами справи, наявними висновками Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права та позицією Великої Палати Верховного Суду є підставою для відступлення від висновків Верховного Суду, зазначених у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №922/1379/18, не приймаються, з огляду на відсутність правових підстав для відступлення від вказаного правового висновку, оскільки під час розгляду справи №922/1379/18 встановлено, що відповідач вчиняв усі необхідні дії з метою набуття у власність спірної земельної ділянки (оплата земельного податку, авансового внеску, придбання земельної ділянки, підписання договору, тощо) та обставин зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, зловживання своїми правами, судами не встановлено та матеріали справи не містять.
Разом з тим, під час розгляду справи №922/4013/20 встановлено, що відповідачем, також, вживалися всі необхідні заходи щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, а саме надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, укладено договір про внесення авансового внеску та сплачено 694018,86 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 893 від 24.07.2020 року.
Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу особи уповноваженої діяти від імені Харківської міської ради в порядку самопредставництва - Міхно Л.О. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2021 року у справі №922/4013/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28.07.2021 року.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя Н.М. Дучал
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2021 |
Оприлюднено | 29.07.2021 |
Номер документу | 98605120 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Терещенко Оксана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні