Ухвала

від 28.07.2021 по справі 160/12585/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

28 липня 2021 р.Справа №160/12585/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

27.07.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд

- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу від 20.02.2020 №Ф-7493-53У на суму 29 293,44 грн. прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про сплату єдиного соціального внеску в розмірі 29 293,44грн.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 був зареєстрован як фізична особа-підприємець, про що 09.06.1997 було видано свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця.

26.07.1997 відомості про суб`єкта підприємницької діяльності було внесено до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів.

У зв`язку з відсутністю підприємницької діяльності та відсутності необхідності в її веденні, ОСОБА_1 у 2004 було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, про що останній звернувся до відповідних органів.

03.11.2004, у зв`язку з припинення підприємницької діяльності, Дніпропетровською міжрайонною Державною податковою інспекцією, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства ОСОБА_1 . За результатом проведеної перевірки, порушень податково законодавства встановлено не було, оскільки діяльність не проводилась.

Після перевірки ОСОБА_1 було подано усі відповідні заяви до реєстратора з приводу закриття суб`єкта підприємницької діяльності.

З моменту завершення підприємницької діяльності, ОСОБА_1 постійно працював як найманий працівник та отримував заробітну плату з якої сплачувались податки.

Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, було винесено вимогу про сплату боргу від 20.02.2020 за № Ф-7493-53У на суму 29 293,44 грн.

Дану вимогу Відповідачем як виконавчий документ, було направлено для примусового виконання до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

На підставі заяви податкової, виконавчою службою було відкрито виконавче провадження та на сьогоднішній час проводяться відповідні дії з виконання вимоги.

Так, утримується частина заробітної плати позивача, через що він фактично і зміг дізнатись про існування вимоги та виконавчого провадження.

Грошові кошти стягуються на рахунок виконавчої служби, які в подальшому будуть відправлені Відповідачу.

Більш того, в рамках виконавчого провадження, поки позивач був у відрядженні, державним виконавцем було вилучено та арештовано мій автомобіль, якій належить останньому на праві власності та ціна якого значно вища за 29 000,00 грн.

Державним виконавцем, не зважаючи на те, що грошові кошти стягуються із заробітної плати, було арештовано автомобіль позивача, оцінено та виставлено на аукціон через програму СЕТАМ. Всі ці дії відбувались без повідомлення позивача, про що він не знав та не міг знати перебуваючи у м. Києві.

Тобто на сьогоднішній час, автомобіль ринкова вартість якого складає близько 10 000 доларів США, було продано за 200 000,00 грн. через безпідставну заборгованість у розмірі 29 000,00 грн.

Враховуючи той факт, що вимога відповідача про сплату ЄСВ є безпідставною, оскільки внески за ОСОБА_1 в повному обсязі весь час сплачуються роботодавцем, а відповідач не має права на подвійне оподаткування та винесення оскаржуваної вимоги - є очевидним, що стягення начебто заборговнаості у примусованому порядку є також безпідставним, що ж порушенням прав позивача.

Оскільки, проводиться виконавчі дії щодо примусового виконання вимоги відповідача, є необхідність, на думку позивача, на час розгялду справи у суді забезпечити позов та зупинити виконавчі дії.

За положеннями частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1, 5 частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

З наданих до матеріалів заяви доказів вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області була винесена вимога від 20.02.2020 №Ф7493-53У про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 29 293,44 грн.

05.08.2020 державним виконавцем Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Донченко С.М. висунуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , що отримує дохід у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Максібуд Інжиніргинг".

05.08.2020 державним виконавцем Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Донченко С.М. оголошено в розшук майно боржника: КІА, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_1

08.01.2021 державним виконавцем Самарського ВДВС у місті Дніпро ПС МУ МЮ (м. Дніпро) Ковалем В.С. постановою про опис та арешт майна боржника, описано та накладено арешт на майно, а саме автомобіль марки KIA, модель SORENTA, державний номер НОМЕР_3 .

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів та рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI; тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Частиною 5 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

У статті 4 Закону №1404-VIII визначені вимоги до виконавчого документу. Так, частиною 1 зазначеної статті передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

З наявної у матеріалах справи копії документа, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 №Ф7493-53У вступила у законну силу (набрала чинності) 30.04.2020 року.

Тобто, державним виконавцем перевірено вказаний виконавчий на відповідність відомогам, встановленим частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIII.

Предметом розгляду поданого адміністративного позову є правомірність нарахування відповідачем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, в тому числі й правомірність винесення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимоги від 20.02.2020 №Ф-7493-53У.

Матеріалами заяви підтверджується наявність відкритого виконавчого провадження на підставі оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що на даний час існує реальна можливість здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень.

Оскільки, правомірність оскаржуваної вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає дослідженню лише під час судового розгляду даної адміністративної справи, суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Таким чином, у разі визнання протиправною оскаржуваної вимоги, а задоволення позовних вимог, позивачу доведеться прикласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які може бути звернуто стягнення. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом.

Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.

Додатково, суд зазначає, що зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови, не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам частини 2 статті 150 КАС України. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову, захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення по суті заявлених вимог.

При цьому, щодо забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії Державному виконавцю Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Донченко Є.М. а саме: щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу від 20.02.2020 за №Ф-7493-53У на суму 29 293,44 грн., суд вказує, що пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Таким чином суд вважає достатнім для відвернення негативних наслідків для позивача застосування заходу забезпечення позову, який передбачений пунктом 5 частини 1 статті 151 КАС України, а саме: шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Отже, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити частково.

Зупинити стягнення з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_4 ) на підставі вимоги Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про сплату боргу від 20.02.2020 року за №Ф-7493-53У на суму 29293,44 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Боржник: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а).

Строк пред`явлення до виконання: до 28 липня 2024 року.

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно