Постанова

від 15.06.2021 по справі 340/5142/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2021 року м. Дніпросправа № 340/5142/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року в адміністративній справі №340/5142/20 за позовом ОСОБА_1 до Первозванівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через адвоката Ігнатенка В.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Первозванівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є членом фермерського господарства Кондратенка Івана Васильовича. В оренді у цього фермерського господарства перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149 загальною площею 62,9 га, що розташована на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Голова ФГ ОСОБА_2 надав письмову згоду на вилучення земельної ділянки для передачі у приватну власність членам фермерського господарства, зокрема, позивачу. У лютому 2020 році позивач звернувся до Первозванівської сільської ради із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), яка становить 4,95 умовних кадастрових гектарів, для ведення фермерського господарства. Однак, рішенням двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 " №1274 від 10.04.2020 року позивачу відмовлено у наданні такого дозволу. Представник позивача стверджує, що вказане рішення суперечить частині 7 статті 118 Земельного кодексу України, позаяк жодним чином не мотивоване та необґрунтоване. З цих підстав представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради від 10.04.2020 року №1274 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Первозванівську сільську раду прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ А01.02) в розмірі земельної частки (паю), який становить 4,95 умовних кадастрових гектарів, визначеної для члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (с. Миколаївські Сади), із земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149, загальною площею 62,9 га, розташованої на території Федорівського старостинського округу Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, що перебуває у комунальній власності Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та знаходиться в оренді у ФГ ОСОБА_2 згідно договору оренди, укладеного 11.01.2010 року, зареєстрованого 15.12.2011 року Управлінням Держкомзему у Кіровоградському районі в Державному реєстрі земель за №352250004000981.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Первозванівської сільської ради №1274 від 10.04.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ". Зобов`язано Первозванівську сільську раду не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути на її пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати частково рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Фермерське господарство ОСОБА_2 з 20.10.1995 року зареєстроване як юридична особа. Головою цього фермерського господарства є Кондратенко Іван Васильович.

За договором оренди землі, укладеним 11.01.2010 року між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ФГ ОСОБА_2 , останнє отримало в оренду на десять років земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 62,90 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резерву, що перебувають у державній власності на території Федорівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Вказаний договір зареєстрований 15.12.2011 року Управлінням Держкомзему у Кіровоградському районі Кіровоградської області в Державному реєстрі земель за №352250004000981, а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3522587600:02:000:9149.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка за кадастровим номером 3522587600:02:000:9149 площею 62,9 га за наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області передана у комунальну власність Первозванівської сільської ради. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.08.2018 року проведена державна реєстрація права комунальної власності на цю земельну ділянку. Її власником є територіальна громада в особі Первозванівської сільської ради.

Позивач ОСОБА_1 20.03.2019 року прийнятий у члени фермерського господарство ОСОБА_2 та є племінником голови цього господарства.

Голова ФГ Кондратенка І.В. 07.08.2019 року від імені фермерського господарства надав погодження на вилучення земельної ділянки для надання її 13 членам господарства, в тому числі позивачу.

У лютому 2020 року представник позивача направив поштою до Первозванівської сільської ради клопотання, в якому просив надати ОСОБА_1 як члену ФГ ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ А01.02) у розмірі земельної частки (паю), який становить 4,95 умовних кадастрових гектарів, визначеної для члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149 загальною площею 62,9 га, що перебуває у комунальній власності Первозванівської сільської ради та знаходиться в оренді ФГ Кондратенка І.В. на підставі договору оренди землі від 11.01.2010 року, зареєстрованого 15.12.2011 року Управлінням Держкомзему у Кіровоградському районі в Державному реєстрі земель за №352250004000981.

На пленарному засіданні двадцять п`ятої сесії Первозванівської сільської ради восьмого скликання прийнято рішення №1274 від 10.04.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ".

Отримавши копію вказаного рішення 30.04.2020 року та не погодившись із ним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов частково виходив з того, що відповідачем не було зазначено мотивів відмови у спірному рішенні та відсутнє посилання на невідповідність поданої заяви ОСОБА_1 вимогам статті 13 Закону України "Про фермерське господарство".

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в даному випадку, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що порушене право Позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 на пленарному засіданні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Виходячи із норм ст. 122, 123 Земельного кодексу України Відповідач, як розпорядник земель сільськогосподарського призначення наділений виключними повноваженням щодо надання дозволу або вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як зобов`язання Відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання Відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

У справі, що розглядається, як встановив суд першої інстанції, не містяться докази, які б свідчили про відсутність можливості та наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням викладеної позиції суду, з урахуванням чого колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав Позивача, є зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства на території Демидівської сільської ради (за межами населеного пункту) Вишгородського району Київської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року в адміністративній справі №340/5142/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов