Постанова

від 02.07.2021 по справі 160/9031/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9031/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року (головуючий суддя Кучма К.С.)

у справі №160/9031/20 за позовом Фермерського господарства "АГРОКАЙРОН" до відповідачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року присуджено (а.с. 121-122):

- за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фермерського господарства Агрокайрон судові витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 грн.

- за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства Агрокайрон судові витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 грн.

Додаткове рішення обґрунтоване тим, що стягуючи з відповідачів витрати на правничу допомогу по 1500 грн. (з кожного відповідача) суд першої інстанції дослідив на підставі наданих заявником доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, та значенню справи, при визначенні суми компенсації таких витрат виходив з того, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо, відтак дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу, які вказані в детальному описі робіт та вказаному договорі не є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), та сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню в розмірі 3 000 грн.

Отже, заява позивача про розподіл судових витрат в розмірі 6000грн. задоволена частково (розподілені витрати на правничу допомогу по 1500грн. з кожного відповідача).

Не погодившись з додатковим рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції. Вказує, що роботи, про які зазначено в акті на суму 3000 грн., адвокатом витрачено занадто велику кількість часу на аналіз законодавства, підготовку документів та справи до розгляду в суді тощо, але з огляду на незначну складність справи такі послуги не потребують такого часу, як вказано в описі робіт та акті. Крім того, відсутній детальний опис виконаних робіт, у зв`язку з чим неможливо зрозуміти яку саме роботу було виконано, як вона вплинула на розгляд справи.

В частині відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу додаткове рішення суду не оскаржується.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з Адвокатським бюро Віталія Гурського договір про надання правової допомоги від 25.06.2020 року.

Пунктом 4. Договору вартість юридичної допомоги, що надається клієнту складає 6000 грн., а складання та підготування документів для звернення до суду з позовною заявою та 1 200 грн. за 1 судове засідання.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро Віталія Гурського позивачу були надані наступні послуги:

- правовий аналіз проблеми клієнта. Визначення способу захисту серед можливих варіантів відновлення порушеного права, аналіз судової практики для вирішення перспективи справи 1 000 грн.;

- підготування позовної заяви та її формування з додатками, поїздка до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для подання адміністративного позову - 5 000 грн.

Відповідно до рахунку №25/06/20 від 25.06.2020 р. та платіжного доручення від 30.06.2020 року №34 позивачем сплачено на рахунок АБ Віталія Гурського 6 000 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин суд першої інстанції правильно застосував норми КАС України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом 10-ти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частин 1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином вказана норма передбачає підстави для відшкодування судових витрат на користь позивач в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що саме суд встановлює розмір судових витрат, які сторона сплатила, або має сплатити на підставі доказів.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, для встановлення судом розміру витрат, що понесла сторона у справі слід надати відповідні докази.

При цьому, при встановленні судом розміру судових витрат, також враховується обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору та ін.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Слід зазначити, що в силу ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із (ч. 5 ст. 134):

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, і складність справи, і витрачений час на надання правничої допомоги, і ціна позову та ін. мають значення для суду для визначення розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Водночас, для визначення судом розміру витрат на правничу допомогу також має значення обґрунтованість клопотанням іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Слід зазначити, що обв`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тому відповідач має доводити свої вимоги про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з Адвокатським бюро Віталія Гурського договір про надання правової допомоги від 25.06.2020 року.

Пунктом 4. Договору вартість юридичної допомоги, що надається клієнту складає 6000 грн., а складання та підготування документів для звернення до суду з позовною заявою та 1 200 грн. за 1 судове засідання.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро Віталія Гурського позивачу були надані наступні послуги:

- правовий аналіз проблеми клієнта. Визначення способу захисту серед можливих варіантів відновлення порушеного права, аналіз судової практики для вирішення перспективи справи 1 000 грн.;

- підготування позовної заяви та її формування з додатками, поїздка до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для подання адміністративного позову - 5 000 грн.

Відповідно до рахунку №25/06/20 від 25.06.2020 р. та платіжного доручення від 30.06.2020 року №34 позивачем сплачено на рахунок АБ Віталія Гурського 6 000 грн. На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції правильно вказав, що до правової допомоги належать:

- консультації та роз`яснення з правових питань;

- складання заяв, скарг та інших документів правового характеру;

- представництво тощо.

При цьому, суд першої інстанції надав правильну оцінку та з`ясував усі необхідні аспекти цієї справи (складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони,), як наслідок, дійшов правильного висновку про необхідність стягнути на користь позивача витрати правничу допомогу у розмірі 3000 грн. (по 1500грн. з кожного відповідача), які колегія судів апеляційної інстанції вважає реальними, співмірними та обґрунтованими витратами.

Вказану оцінку доказів та розподіл судових витрат на правничу допомогу (в розмірі 1500грн. з кожного відповідача), колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованою

Слід зазначити, що в силу статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в силу статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність судом першої інстанції визначено розумний розмір витрат на правничу допомогу з урахуванням витраченого часу.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16 зазначено, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Первинні документи щодо погодження з клієнтом переліку послуг правничої професійної допомоги не можуть вважатися достовірним та достатнім доказом факту прийняття їх (послуг) виконання таким клієнтом. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія судів апеляційної інстанції не вбачає підстав для не застосування зазначених норм.

Водночас, відповідач, надаючи апеляційну скаргу на додаткове рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу не довів неспівмірності витрат в розмірі по 1500грн. з кожного відповідача, що визначений судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі по 1500грн. з кожного відповідача.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу додаткового рішення (яким вирішено питання про розподіл судових витрат), тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 02.07.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В повному обсязі постанова виготовлена 09.07.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова