Постанова

від 27.07.2021 по справі 460/2803/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2803/20 пров. № А/857/382/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№96) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Нор У.М. у м. Рівне) у справі № 460/2803/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№96) про стягнення коштів платників податків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про стягнення коштів платників податків у розмірі 200619, 03 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що за відповідачем обліковується заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 200619, 03 грн, а саме: військовий збір та податок на доходи фізичних осіб. Відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов`язань сплачені не були, надіслана податкова вимога не виконана, а тому контролюючий орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№96) яке має податковий борг, з рахунків такого платника, на суму податкового боргу 200619,03 грн: військовий збір (11011000) - 9334 грн 98 коп. - отримувач: УК у Рівненському районі/Рівненський р-н/ (Держбюджет) Банк тримувача: Казначейство України, ЄДРПОУ 38012756, рахунок UA 988999980000031111063017295, код доходів бюджету: військовий збір, код класифікації доходів бюджету - 11011000; податок на доходи фізичних осіб (11010100) - 191284, 05 грн - Отримувач: УК у Рівненському районі/с.Городок/ (Місцевий бюджет) Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012756 рахунок UA358999980333119340000017306; код доходів бюджету: податок на доходи фізичних осіб; код класифікації бюджету - 11010100.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога форми Ю від 21.03.2019 № 81051-50 на суму податкового боргу 205707, 01 грн, яка не була задоволена і у встановленому порядку не оскаржувалась.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що обов`язковою умовою стягнення коштів з рахунків боржника є узгодженість суми податкового зобов`язання, що зокрема означає відсутність даних про оскарження боржником рішення контролюючого органу, на підставі якого сформоване таке зобов`язання.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що за даними обліку позивача за Державним підприємством Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№96) станом на 20.02.2020 рахується заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 200619, 03 грн, а саме: військовий збір та податок на доходи з фізичних осіб.

Дана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 11.02.2019 №0000441305, від 11.02.2019 №0000431305, від 11.02.2019 №0000451305.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: розрахунком виникнення податкової заборгованості по нарахованих (донарахованих) сумах згідно карток особових рахунків відповідача (а.с.5-6), інформацією про банківські рахунки відповідача (а.с.7), податковим повідомленням-рішенням від 11.02.2019 №0000451305 з розрахунком податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства за наслідками документальної перевірки відповідача (а.с.10-11), податковим повідомленням-рішенням від 11.02.2019 №0000441305 з розрахунком податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства за наслідками документальної перевірки відповідача (а.с.13-14), податковим повідомленням-рішенням від 11.02.2019 №0000431305 з розрахунком податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства за наслідками документальної перевірки відповідача (а.с.15-16) витягом з картки особового рахунку платника податків (а.с.17), довідкою про стан розрахунків з бюджетом згідно карток особових рахунків (а.с.8).

Доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу відповідачем, в результаті чого позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно п. 15.1. ст. 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, орган державної Податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу була надіслана податкова вимога форми Ю від 16.06.2020 № 2107-10, однак залишилась без належного реагування. Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за відповідачем по узгодженим грошовим зобов`язанням, станом на момент розгляду справи складає 200619 грн 03 коп.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 та пп. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відтак, звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, на суму податкового боргу або його частини є правом контролюючих органів, а тому вимога позивача щодо стягнення з рахунків відповідача суми заборгованості в розмірі 200619 грн 03 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№96) залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 460/2803/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 28 липня 2021 року