ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27 липня 2021 року
справа № 560/4074/20
адміністративне провадження № К/9901/19403/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у складі судді Ковальчук А. М.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у складі суддів Полотнянка Ю. П., Драчук Т. О., Ватаманюка Р. В.
у справі №560/4074/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енселко Агро
до Державної податкової служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Рух справи
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Енселко Агро (далі - позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1745588 грн 65 коп., зобов`язання Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1745588 грн 65 коп.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з обов`язку Державної податкової служби України забезпечити збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому незабезпечення збільшення у цій системі значення суми податку на додану вартість (1745558,65 грн), на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визнано судами як протиправна бездіяльність.
25 травня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга відповідача, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 9 червня 2021 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції.
30 червня 2021 року справа № 560/4074/20 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №560/4074/20 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 198.7 статті 198, пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах.
Зокрема скаржник зазначає, що в цій справі спірними правовідносинами є наявність або відсутність у Державної податкової служби обов`язку збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН. Питання врахування в СЕА ПДВ суми, на яку підприємство, яке реорганізується, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН встановлено відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі -ПК України), а саме реалізація норм Кодексу в частині автоматичного збільшення реєстраційної суми ЈНакл правонаступника на значення ЈНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, поділу. Враховуючи те, що подана платниками, які реорганізуються, податкова звітність з податку на додану вартість не відповідає нормам Кодексу, виконання рішення у даній справі є неможливим.
Скаржник зазначає, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 ПК України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569), і не допускає ручного втручання в її роботу.
Відповідач вказує на відсутність висновків щодо питання застосування положень пункту 200-1.3 статті 200-1., пункту 198.7 статті 198 ПК України, Порядку № 569 у відносинах, які характеризуються такими складними та подібними обставинами, і які в даній справі судами попередніх інстанцій застосовані неправильно.
Відповідач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №560/4074/20, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Товариство не скористалося правом надати відзив на касаційну скаргу.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю Енселко Агро код ЄДРПОУ 37083810 перебуває на обліку в Офісі великих платників податків як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість.
15 січня 2019 року згідно протоколу загальних зборів СТОВ Агрофірма Україна код ЄДРПОУ 03786314 прийняте рішення про припинення останнього шляхом приєднання до ТОВ Енселко Агро , внаслідок чого 13 травня 2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про припинення юридичної особи за номером запису 16571120026000549.
Згідно передавального акта СТОВ Агрофірма Україна , затвердженого протоколом загальних зборів учасників СТОВ Агрофірма Україна від 22 квітня 2019 року, все майно, всі права та зобов`язання, в тому числі, які оскаржуються переходять до правонаступника, а саме ТОВ Енселко Агро . Правонаступництво підтверджується статутом ТОВ Енселко Агро , який затверджено протоколом загальних зборів учасників від 8 травня 2020 року.
СТОВ Агрофірма Україна передало ТОВ Енселко Агро , суму на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1745558,65 грн, що підтверджується витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №24976816 від 24 квітня 2019 року.
Податковим органом не вчинено жодних дій і не вжито належних заходів по перенесенню реєстраційного ліміту від реорганізованого підприємства до реєстраційного ліміту його правонаступника, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1. ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 200-1.3 статті 200-1. ПК України визначає, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ, де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.
Аналогічні норми визначені Порядком № 569, крім того пунктом 9 цього Порядку встановлено, що сума податку (УНакл) платника податку, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обчислення суми податку (УНакл) правонаступника такого реорганізованого платника податку за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальної позапланової перевірки.
Сума податку (УНакл) платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, зазначається таким платником податку - правонаступником у заяві відповідно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку, яких реорганізовано. Така заява подається після підтвердження суми податку (УНакл) документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289) за наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступника (таблиця 5 додатка 4). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), реорганізованого платника податку (таблиця 6 додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), такого правонаступника.
Як установили суди попередніх інстанцій Товариством в складі поданої Податкової декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2019 року подано Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) , р/н квитанції 9333877816 від 7 лютого 2020 року.
У додатку Д4 ТОВ Енселко Агро , заповнивши Заяву платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано (подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість після узгодження реєстраційної суми за результатами документальної перевірки контролюючим органом) , просило відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України реєстраційну суму (еНакл) платників податку, яких реорганізовано, використати під час обрахунку реєстраційної суми (еНакл) ТОВ Енселко Агро в загальній сумі 1745558,65 грн.
За результатами документальної перевірки задекларовані показники (еНакл) реорганізованого платника податків підтверджено, про що свідчить акт перевірки №0118/22-01-05-07 від 25 жовтня 2019 року.
У таблиці 6 Д4 податкової декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2019 року наведена інформація про реорганізоване підприємство, правонаступником якого стало ТОВ Енселко Агро , з обсягом його реєстраційної суми (еНакл), та реквізитами відповідного документу, складеного за результатами документальної перевірки контролюючих органів, а саме акту перевірки №0118/22-01-05-07 від 25 жовтня 2019 року.
Одночасно СТОВ Агрофірма Україна в таблиці 4 Додатку 4 Заява платника податку, що реорганізується (подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період) до Податкової декларації з ПДВ за останній звітний період (IV квартал 2019 року), було відображено суму, яка використовується під час обрахунку реєстраційної суми (еНакл) правонаступника (ТОВ Енселко Агро ) - 1745559 грн, р/н квитанції 9100587889 від 15 травня 2019 року.
Не зважаючи на подану ТОВ Енселко Агро заяву платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, а також той факт, що СТОВ Агрофірма Україна було припинене 13 травня 2020 року, реєстраційну суму (еНакл) реорганізованого підприємства, правонаступником якого є ТОВ Енселко Агро , станом на дату подачі позовної заяви не враховано в реєстраційній сумі (еНакл) останнього в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Суди попередніх інстанцій врахували, що ТОВ Енселко Агро неодноразово зверталось до Держаної податкової служби та її територіальних підрозділів з проханням провести збільшення показника реєстраційного ліміту у системі електронного адміністрування ТОВ Енселко Агро на суму 1745558,65 грн відповідно до вимог пункту 200-1.3 статті 200 ПК України. Однак, у відповідь отримано від ДПС лист, зміст якого зводиться лише до повторення визначених законодавством передумов для перенесення відповідної суми та про те, що з метою врегулювання питання щодо збільшення реєстраційної суми (еНакл) платника, що реорганізується, ДПС проводяться роботи з доопрацювання системи електронного адміністрування ПДВ з метою реалізації вимог пункту 200-1.3 статті 200 ПК України.
Колегія суддів з огляду на те, що суб`єктами господарювання СТОВ Агрофірма Україна і ТОВ Енселко Агро дотримано всіх дій, які передбачені чинним законодавством України для передачі від реорганізованого платника податків до правонаступника суми на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач як особа, на яку покладено обов`язок забезпечити збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, допустив протиправну бездіяльність.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 ПК України та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу. Колегія суддів зазначає, що недосконалість СЕА ПДВ не може позбавляти платника податку права використовувати підтверджені суми податку на додану вартість для реєстрації податкових накладних та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В касаційній скарзі податкового органу відсутні будь-які обґрунтовані доводи щодо недотримання Товариством статті 200-1 ПК України, Порядку №569 для використання суми реорганізованого платника податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), висновки судів попередніх інстанцій скаржник не спростував.
Колегія суддів визнає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору правильно застосували норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до частин другої і третьої статті 343 КАС України у попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у цій справі встановлена за результатами касаційного перегляду справи, порушень норм процесуального права судом касаційної інстанції не встановлено, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №560/4074/20 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова
І. Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2021 |
Оприлюднено | 29.07.2021 |
Номер документу | 98614352 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні