Ухвала

від 27.07.2021 по справі 640/3417/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд палати

27 липня 2021 року

м.Київ

справа №640/3417/19

провадження №К/9901/11729/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року (суддя Аверкова В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (головуючий суддя Черпіцька Л.Т., судді Лічевецький І.О., Собків Я.М.)

у справі №640/3417/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД

до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування приписів та доручення.

І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП Київблагоустрій ) , про визнання протиправними та скасування доручення Департаменту від 26 лютого 2019 року №064-1006, приписів КП Київблагоустрій від 20 лютого 2019 року №1907158, №1907159, №1907160, №1907161, №1907162, №1907163, №1907164.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 лютого 2019 року №064-1006 в частині вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених в таблиці, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД ; визнано протиправними та скасовано приписи Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 лютого 2019 року №1907158, №1907159, №1907160, №1907161, №1907162, №1907163, №1907164. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

4. Від КП Київблагоустрій надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він підтримує касаційну скаргу Департаменту.

5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу та пояснення, в яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД є власником об`єктів нерухомого майна - нежилих будівель літ. В , Г , Д , Е , З , О , П , Р , С , Т , У , Ф , Х , Ч , Ш , за адресою м. Київ, вул. О.Довженка, 1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №25637837 від 15 серпня 2014 року.

7. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №157595648 від 26 лютого 2019 року зазначені вище нежитлові будівлі, об`єкти житлової нерухомості знаходяться на земельній ділянці кадастровий №8000000000:88:093:0032.

8. Зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди земельних ділянок від 20 серпня 2004 року, продовженого угодою про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельних ділянок від 23 травня 2012 року, угодою про поновлення договору оренди земельних ділянок від 30 жовтня 2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД та Київською міською радою, передана на підставі акта приймання-передачі земельних ділянок від 09 вересня 2004 року.

9. Крім того, наказом Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22 листопада 2011 року №632 Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості у м. Києві присвоєно об`єкту нерухомого майна (торговельний комплекс із збірно-розбірних конструкцій у складі павільйонів для продажу товарів народного вжитку, кафе з літніми майданчиками) відповідно до сертифікату відповідності Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06 квітня 2010 року №000003 поштову адресу вул. Довженка Олександра, 1 у Шевченківському районі м. Києва.

10. 20 лютого 2019 року посадовою особою Комунального підприємства Київблагоустрій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено приписи №1907158, №1907159, №1907160, №1907161, №1907162, №1907163, №1907164, якими встановлено порушення п.20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (далі - Правила №1051/1051) Шевченківський район, вул. О.Довженка, у Товариства з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД та запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд, а саме, торгівельного ряду; у разі її відсутності тимчасову споруду демонтувати власними силами у 3-денний термін та відновити благоустрій; у разі невиконання вимог будуть вжиті заходи згідно з чинним законодавством. Зазначені приписи наклеєно на тимчасові споруди, про що здійснено фотофіксацію.

11. У відповідь на зазначені приписи, позивач листом від 21 лютого 2019 року №2 з відміткою про отримання КП Київблагоустрій 22 лютого 2019 року, надав пояснення та документи щодо оренди земельних ділянок, на яких розташовані приміщення, своєчасної сплати податків та щодо перебування зазначених приміщень у власності позивача.

12. Відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 27 січня 2011 року №94, Правил №1051/1051, та з урахуванням протоколу засідання робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціального, культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності об`єктів сезонної дрібно роздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі Департаменту 25 лютого 2019 року №36 Департаментом винесено доручення від 26 лютого 2019 року №064-1006 про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених у таблиці, зокрема, торговельного ряду з ролетів та кіосків, розташованих за адресою вул. Довженка, 1 Шевченківський район, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД , приписи від 20 лютого 2019 року №1907158, №1907159, №1907160, №1907161, №1907162, №1907163, №1907164.

13. Відповідно до актів проведення демонтажу (переміщення) від 04 березня 2019 року №131, №117, №НО-64, №НО-61, №НО-57, №123 та відповідних актів опису об`єктів торговельний ряд з ролетів або кіосків за адресою Шевченківський р-н, вул. О.Довженка, 1 на підставі приписів від 20 лютого 2019 року №1907158, №1907157 та доручення Департаменту від 26 лютого 2019 року №064-1006 зазначені об`єкти Товариства з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД демонтовано та передано на майданчики тимчасового складування і зберігання.

14. Незгода позивача з дорученнями про демонтаж стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що належні позивачу на праві власності нежилі приміщення є тимчасовими спорудами у розумінні положень законодавства. Державна реєстрація права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД на нежитлові приміщення за адресою місто Київ, вул. О.Довженка, 1 безумовно свідчить про відсутність підстав вважати такий об`єкт тимчасовою спорудою.

При цьому з огляду на те, що спірне доручення містить вказівку про демонтаж об`єктів, які належать, крім позивача, іншим суб`єктам господарювання, з урахуванням чого, враховуючи виявлені порушення відповідачів, наявні у справі докази та встановлені обставини, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у частині визнання протиправними та скасування спірних приписів та доручення в частині вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених в таблиці, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД .

16. Суди врахували те, що спірні приписи не містять вказівки на порушення позивачем благоустрою, а лише зазначено послання на п. 20.1.1. Правил №1051/1051 при цьому, під час розгляду справи відповідачами не надано пояснень та доказів на підтвердження того, які саме порушення допущені позивачем у сфері благоустрою. Матеріали справи не містять доказів вручення позивачу або направлення засобами поштового зв`язку спірних приписів, які були наклеєні на об`єктах нерухомості, які перевірялися.

17. Суд першої інстанції встановив, що позивачем були вчинені дії, спрямовані на виконання оскаржуваних приписів, зокрема, позивачем було подано заяву та відповідні правовстановлюючі документи на спірні споруди, тоді як відповідачами подані заяви було проігноровано та не надано належну оцінку при ухваленні доручення про демонтаж.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВІВ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

18. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

19. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також покликається на те, що існує різна практика судів при вирішенні подібних правовідносин, зокрема, у справах №826/382/18.

20. Скаржник зазначає про те, що у всіх наданих позивачем доказах щодо спірної споруди фігурує поняття торговельний комплекс зі збірно-розбірних конструкцій , тобто немає доказів наявності капітальності спірної споруди. Надані технічні паспорти не містять жодної інформації щодо спірного об`єкту, не містять експлікації та характеристики об`єкта, де б було зазначено про наявність фундаменту, матеріал стін, перекриття та ін., що характеризує об`єкт як нерухомість. Натомість, на титульній сторінці зазначено, що технічний паспорт від 22 липня 2014 року виготовлено на нежитловий будинок (приміщення), вулиця Олександра Довженка, 1, складовою ж вказаного технічного паспорту є самі лише плани на приміщення адресою: вул. Довженка, 1 літера Г , вул. Довженка, 1 літера Д , вул. Довженка, 1 літера З , вул. Довженка, 1 літера Р , вул. Довженка, 1 літера С , вул. Довженка, 1 літера Т . Надані технічні паспорти не доводять капітальності споруд, оскільки не містять інформації щодо наявності та типу фундаменту.

21. КП Київблагоустрій у відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що оскаржувані приписи винесені інспектором КП Київблагоустрій у межах наданих повноважень, в порядку та у спосіб встановленими рішеннями органу місцевого самоврядування з метою з`ясування наявності/відсутності у певного суб`єкта дозвільної документації. Під час розгляду справи в суді другої інстанції представник позивача повідомив про те, що приписи позивачем отримані, що залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції.

22. КП Київблагоустрій вважає, що у позивача відсутні будь-які докази виконання будівельних робіт та дозвільна документація на будівництво; у позивача наявне право користування земельною ділянкою для встановлення тимчасових споруд (збірно-розбірних конструкцій у складі павільйонів для продажу товарів народного вжитку, кафе з літніми майданчиками); технічні паспорти не містять інформації про характеристики будівлі.

23. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що Товариство зареєструвало право власності у встановлений законом спосіб і таке право власності не оскаржується.

Також позивач стверджує, що право на користування земельною ділянкою під спірними об`єктами належним чином оформлене, об`єкту нерухомого майна відповідно до сертифікату відповідності Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку ті будівництва України від 06 квітня 2010 року №000003 поштову адресу: вул. Довженка Олександра, 1 у Шевченківському районі м. Києва. Всі приміщення, які внесені до реєстру власності, мають Технічний паспорт (проведено обміри) і відповідають вимогам чинного законодавства.

V. ПІДСТАВИ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ З РОЗГЛЯДУ СПРАВ ЩОДО ЗАХИСТУ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Основними правовими питаннями у цій справі є:

- компетенція Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати доручення на вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, за якими зареєстровано право власності;

- чи має повноваження адміністративний суд при наявності зареєстрованого права власності на об`єкт досліджувати його на предмет того чи є він тимчасовою спорудою або капітальною спорудою, об`єктом нерухомості, об`єктом будівництва.

25. Згідно з приписами ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

26. Об`єктами будівництва, у розумінні абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

27. На відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

28. Частина 3 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

29. За визначенням ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

30. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

31. Відповідно до ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкту, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

32. На підставі аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що порядок та реалізація суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об`єкту, що підлягає демонтажу.

33. У цій справі під час перевірки Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що позивачем самовільно встановлено торговельний ряд з ролетів та кіосків, розташованих за адресою вул. Довженка, 1 Шевченківський район, м. Київ.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Арбо ЛТД є власником об`єктів нерухомого майна - нежилих будівель літ. В , Г , Д , Е , З , О , П , Р , С , Т , У , Ф , Х , Ч , Ш , за адресою м. Київ, вул. О.Довженка, 1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №25637837 від 15 серпня 2014 року.

35. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 157595648 від 26 лютого 2019 року зазначені вище нежитлові будівлі, об`єкти житлової нерухомості знаходяться на земельній ділянці кадастровий №8000000000:88:093:0032.

36. Зазначена земельна ділянка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди земельних ділянок від 20 серпня 2004 року, продовженого угодою про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельних ділянок від 23 травня 2012 року, угодою про поновлення договору оренди земельних ділянок від 30 жовтня 2015 року, укладеного між ТОВ Арбо ЛТД та Київською міською радою, передана на підставі акта приймання-передачі земельних ділянок від 09 вересня 2004 року.

37. Крім того, наказом Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22 листопада 2011 року №632 Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості у м. Києві присвоєно об`єкту нерухомого майна (торговельний комплекс із збірно-розбірних конструкцій у складі павільйонів для продажу товарів народного вжитку, кафе з літніми майданчиками) відповідно до сертифікату відповідності Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06 квітня 2010 року №000003 поштову адресу вул. Довженка Олександра, 1 у Шевченківському районі м. Києва.

38. Тобто, зі встановлених судами обставин вбачається, що спірні нежитлові об`єкти є торговельним комплексом із збірно-розбірних конструкцій у складі павільйонів для продажу товарів народного вжитку, кафе з літніми майданчиками з оформленим та не скасованим правом власності, державною реєстрацією права власності та присвоєною адресою, але за відсутності доказів того, що вказані об`єкти є капітальними спорудами.

39. Верховний Суд вже розглядав спори, в яких предметом оскарження було доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким КП "Київблагоустрій" доручено вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, які при цьому мали зареєстроване право власності.

40. Зокрема, у справі №826/27173/15 Верховний Суд дійшов висновку, що Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями приймати рішення щодо демонтажу та надавати відповідні доручення виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні законодавства, зокрема, Правил благоустрою.

41. У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року у справі №826/10813/16 Верховний Суд зробив висновки про те, що закінчений будівництвом об`єкт, прийнятий в експлуатацію може бути примусово знесений в порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності згідно судового рішення, ухваленого за позовом визначеного цим Законом суб`єкта владних повноважень, однак, не підлягає демонтажу відповідно до вказаного Закону і розроблених на його виконання Правил №1051/1051.

42. При цьому у вказаних вище постановах наголошено на тому, що нерухоме майно, в тому числі новостворений об`єкт будівництва, стосовно якого здійснена державна реєстрація права власності, набуває певного правового статусу і перебуває під захистом держави, яка офіційно визнала і підтвердила факт набуття речових прав на таке нерухоме майно.

У зв`язку з наявністю права власності на спірні об`єкти, суди вважали, що їх неможливо демонтувати у порядку, передбаченому Правилами №1051/1051.

43. Водночас, у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 644/3036/17 підтримано висновок судів про відмову у задоволенні позову та відмову у скасуванні рішення про демонтаж, незважаючи на те, що позивач купив на підставі нотаріально-засвідченого договору купівлі-продажу металоконструкцію - кіоск металевий розбірний 2м х 3м. Таке рішення мотивовано тим, що спірний кіоск не є капітальною спорудою, як об`єкт нерухомого майна. Доводи скаржника про те, що кіоск має фундамент, тому не відноситься до тимчасової споруди, суди відхилили. З наданих фотокопій кіоску видно, що такий розміщений на підвищенні, яке позивач називає фундаментом. Сам кіоск не є нерозривно пов`язаним з цим підвищенням. Крім того, об`єкт немає прив`язки до землі, немає поштової адреси, тобто є об`єктом з полегшеної металоконструкції, що може переміщатись. Зазначене підтверджується і тим, кіоск було демонтовано та знаходиться на зберіганні КП "Харківводоканал".

44. У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №826/13026/15 розглядалося питання щодо правомірності демонтажу щодо архітектурної форми за адресою: м. Київ, б-р Дружби Народів, 30/1.

Позивач у вказаній справі зазначав, що Товариство з обмеженою відповідальністю КОМЕРЦ-СІТІ є власником не тимчасової споруди чи малої архітектурної форми, а нерухомого майна, а саме будівлі, розташованої за адресою м. Київ, б-р Дружби Народів 30-д на підставі договорів купівлі продажу від № 15.12-12 та №16.12-12 від 12 грудня 2013 року та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є власником нежитлової окремої будівлі, площею 50,14 кв. м за адресою: бульвар Дружби народів, 30-д в м. Києві.

Право власності на майно за адресою м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 30 "д" визнано за Товариство з обмеженою відповідальністю Короніда Інвест на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 серпня 2013 року у справі №376/1653/13-ц.

Верховний Суд направив справу №826/13026/15 на новий розгляд для з`ясування того чи належить будівля до тимчасових споруд, чи є нерухомістю.

45. У постанові від 25 січня 2019 року у справі №826/382/18 зазначено, що судами було встановлено, що 22 грудня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобуд", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілс", як продавцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд" придбало нежитлову будівлю з усіма приналежностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями, яка складається з: нежитлова будівля літера "Д", загальною площею 852,1 кв.м., нежитлова будівля літера "Е", загальною площею 949,3 кв.м., загальною площею 1801,40 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, будинок 1. Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд" на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, будинок 1 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 грудня 2015 року № 50647562. Згідно наданих представником Комунального підприємства "Київблагоустрій" даних з Публічного геопорталу Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності "Містобудівний кадастр Києва", що станом на 2011 рік споруда на розі вулиць Драйзера та Електротехнічної у м. Києві відсутня. Станом на 2012 рік споруда на розі вулиць Драйзера та Електротехнічної у м. Києві має меншу площу, ніж споруда, що міститься на розі вулиць Драйзера та Електротехнічної у м. Києві за станом на 2013 рік. Крім того, з договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 22 грудня 2003 року та технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок (приміщення), виготовлений станом на 15 грудня 2015 року, встановлено, що загальна площа нежитлових будівель літера "Д" та нежитлових будівель літера "Е" за станом на 2003 рік та 2015 рік відрізняється, що свідчить про здійснення будівельних робіт по будівництву споруди. Проте, доказів проведення позивачем будівельних робіт за наявності дозвільної документації після 2012 року, матеріали справи не містять. В матеріалах справи відсутні докази володіння позивачем земельною ділянкою за адресою: м.Київ, вул. Електротехнічна, 1, де знаходиться спірне приміщення позивача.

Верховний Суд у справі №826/382/18, з урахуванням встановлених судами обставин, погодився, що визначена у дорученні Департаменту споруда на розі вулиць Драйзера та Електротехнічної у м. Києві та нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 1 не є одним і тим же об`єктом.

46. Підхід, який застосовує Верховний Суд при розгляді подібних спорів є неоднаковим. У зв`язку з цим, доцільно передати справу на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для узагальнення практики у подібних спорах.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.

48. За змістом ст. 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

49. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в ч. ч. 1 - 4 ст. 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у ч. 5 або ч. 6 ст. 346 цього Кодексу.

50. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №640/3417/19 на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.

51. Окремо колегія суддів звертає увагу, що оцінка решти спірних питань у справі буде надана під час розгляду справи у складі палати.

Керуючись ст. 346 КАС України, Суд

УХВАЛИВ

Передати справу №640/3417/19 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний