Рішення

від 14.07.2021 по справі 133/3637/20

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/3637/20

14.07.21 Провадження № 2/133/67/21

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді: Пєтухової Н.О.

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,

представника позивача Пронівої Н.Р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Козятині позовну заяву ОСОБА_2 до Самгородоцької об'єднаної територіальної громади про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеною заявою, в якій просила визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки, площею 0,6196 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521486800:01:001:0051, яка розташована в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_3 . На день її смерті залишилося спадкове майно, що складається з земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6196 га, яка розташована в АДРЕСА_1 . Вона є спадкоємицею майна померлої матері на підставі заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області 02.09.2005 за реєстровим № 187.

Вказує, що у встановлений законом строк вона прийняла спадщину після смерті матері, звернувшись з відповідною заявою до Козятинської державної нотаріальної контори. Однак, вона не має можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий після смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, відповідно до рішення 21 сесії 4 скликання Самгородоцької сільської ради від 05 квітня 2005 року померлій матері було виділено земельну ділянку. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 954391, виданий 04.07.2007 на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,6196 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення 21 сесії 4 скликання Самгородоцької сільської ради від 05.04.2005, та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010786800138. Згідно з відомостями, які містяться в базі даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка, позначена на доданих до заяви картографічних матеріалах (кадастровий номер 0521486800:01:0014:0051) перебуває у приватній власності ведення особистого селянського господарства у ОСОБА_3 .

Таким чином, державний акт ОСОБА_3 не встигла отримати, оскільки померла до виготовлення правовстановлюючого документа.

В зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_2 просила вимоги позовної заяви задовольнити.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30.12.2020 було відкрито провадження у вказаній справі, справу призначено до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження на 26.01.2021 о 10:00 год.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.03.2021 було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 19.04.2021 об 11:30 год.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Проніва Н.Р. позовні вимоги своєї довірительки підтримала, посилалася на обставини, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити. Також вказала, що позовні вимоги обгрунтовуються, крім іншого, наявністю заповіту від 16.08.2004, оскільки ним охоплено усе майно, що належало заповідачці.

Представник відповідача Самгородоцької об'єднаної територіальної громадив судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника громади, проти позовних вимог не заперечує.

Суд, вислухавши думку представника позивача, розглянувши письмові матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Самгородок Козятинського району Вінницької області, батьками вказано: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.01.1959 (а.с.6).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 17.12.1978, ОСОБА_4 17 грудня 1978 року одружилася з ОСОБА_6 та прийняла прізвище чоловіка (а.с.7).

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Самгородок Козятинського району Вінницької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 (а.с.15-16).

Відповідно до рішення 21 сесії 4 скликання Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 05.04.2005 було вирішено клопотати перед Козятинською РДА про виділення в натурі на місцевості земельних часток-паїв, які знаходяться на території сільської ради громлянам ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 04.04.2006 (а.с.4).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області 16.08.2004 за реєстром № 274, яким усе своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_2 .

Пізніше, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області 02.09.2005 за реєстром № 187, яким належну їй земельну ділянку площею 3,5807 га, що розташована на території Самгородоцької сільської ради Козятинського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ВН № 063329 від 09.09.2004 за № 219) заповіла своїй дочці ОСОБА_2 .

Після смерті матері позивач 23.10.2008 звернулася до Козятинської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується заявою ОСОБА_2 , рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.08.2008 у справі № 2-1010/2008 за позовом ОСОБА_2 до Самгородоцької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі вказаних вище документів державним нотаріусом було заведено спадкову справу № 998/2008.

ОСОБА_2 в нотаріальній конторі вже оформила частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , а саме:

- на підставі заповіту від 02.09.2005 за реєстром № 187 - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5807 га, розташовану на території Самгородоцької сільської ради, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.02.2009 за реєстром № 1-138;

- на підставі заповіту від 16.08.2004 за реєстром № 274 - грошовий вклад з нарахованими відсотками та компенсаціями, що зберігається у філії № 2887/018 філії - Козятинське відділення № 2887 ВАТ Державний Ощадний банк України на рахунку № НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.02.2009 за реєстром № 1-140;

- на підставі заповіту від 02.09.2005 за реєстром № 187 - 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13.10.2020 за реєстром № 2-756.

Крім того, після смерті ОСОБА_3 залишилась спадкова земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6196 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення 2 сесії 7скликання Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 19.12.2015, було вирішено перейменувати в с. Самгородок Козятинського району Вінницької області, зокрема, вулицю Леніна на нову назву - АДРЕСА_1 (а.с.14).

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 954391, вбачається, що він був виданий ОСОБА_3 , яка проживає в с. Самгородок Козятинського району Вінницької області на підставі рішення 21 сесії 4 скликання Самгородоцької сільської ради від 05.04.2005, (площа земельної ділянки 0,6196 га, розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства). Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010786800138 та виданий 04.07.2007 (а.с.18).

Відповідно до листа № 0-2-0.23-562/167-20 від 12.06.2020, виданого Відділом у Козятинському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Самгородоцької сільської ради на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано 04.07.2007 за № 010786800138, серія ЯБ № 954391, але не видано у зв`язку зі смертю власника (а.с.13).

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005392982020 від 05.08.2020 вбачається, що власником земельної ділянки, площею 0,6196 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства значиться ОСОБА_3 , дата державної реєстрації земельної ділянки 04.07.2007 (а.с.10).

Вказана земельна ділянка відповідно до кадастрового плану земельної ділянки має кадастровий номер 0521486800:01:001:0051 (а.с.11).

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, згідно ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.

У статті 1221 ЦК України зазначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом відповідно до статті 1222 ЦК України можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Стаття 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У частині другій та четвертій статті 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх "конкуренція", оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Відповідно до ст. 1254 ЦК України встановлено Право заповідача на скасування та зміну заповіту. Вказаною нормою визначено, що:

1.Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.

2. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт.

Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

3. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

4. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

5. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

6. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

7. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту.

Аналіз частини другої та третьої статті 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:

- внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;

- внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Тлумачення частини третьої статті 1254 ЦК України свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.

Так, ОСОБА_3 , згідно заповіту від 02.09.2005 визначила, що на випадок соєї смерті вона своїй дочці заповідає земельну ділянку. Отже, таке її розпорядження стосувалось її майна та того, якій особі вона його заповідає. Тобто воля заповідачки щодо об`єму спадщини, яке має отримати ОСОБА_2 , була визначена саме у такому заповіті, а тому її попереднє волевиявлення, відображене у заповіті від 16.08.2004, скасовувалось.

У цій справі перший заповіт від 16 серпня 2004 року за реєстровим № 274 стосувався всього спадкового майна, натомість другий заповіт від 02 вересня 2005 року за реєстровим № 187 стосувався тільки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5807 га, розташованої на території Самгородоцької сільської ради. Заповіт від 02 вересня 2005 року за реєстровим № 187 суперечить заповіту від 16 серпня 2004 року за реєстровим № 274, оскільки спадкодавець в останньому заповіті розпорядилася на випадок смерті тільки правом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5807 га.

Таким чином, визначення спадкоємця на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5807 га має відбуватися згідно заповіту від 02 вересня 2005 року за реєстровим № 187, що і було документально засвідчено під час оформлення даної частини спадкового майна у Козятинській державній нотаріальній конторі, наслідком чого стала видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.02.2009 за реєстром № 1-138, яке позивач отримала.

Відповідно до частини першої статті 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Отже, інше спадкове майно, в тому числі вимога, з якою ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, а саме: право на завершення приватизації земельної ділянки, площею 0,6196 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521486800:01:001:0051, яка розташована в АДРЕСА_1 -повинно спадкуватись (якщо воно входить до спадкової маси) на підставі закону, як частина спадщини, що не охоплена заповітом від 02.09.2005 за реєстровим № 187.

Вказаний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 369/3186/17 від 26.06.2019.

За доцільне зазначити, що суд не бере до уваги уточнення представника позивача щодо обставин, на які позивач посилається в обгрунтування позовних вимог, а саме - що спадкування права на приватизацію має відбуватись на підставі заповіту від 16.08.2004 (а не 02.09.2005), оскільки питання, зокрема, повідомлення про обставини справи, які відомі сторонам, уточнення позовних вимог, вирішуються у підготовчому судовому засіданні. У цій справі сторони клопотали проводити, зокрема, підготовче судове засідання за їх відсутності, та будь-яких заяв та пояснень щодо уточнення позовних вимог або повідомлення про додаткові обставини, ніж зазначено у позові, до суду не надходило. Разом з тим, висновок суду у цій справі щодо волі спадкодавця, відображеного у заповіті від 16.08.2004, та чинності такого заповіту, викладений вище.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, площею 0,6196 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521486800:01:001:0051, яка розташована в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вимоги позову є необгрунтованими та суперечать положенням закону.

Керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220-1223, 1236, 1245, 1254 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 247, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Самгородоцької об'єднаної територіальної громади про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, а саме про визнання за ОСОБА_2 права на завершення приватизації земельної ділянки, площею 0,6196 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521486800:01:001:0051, яка розташована в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Пєтухова

Дата документу 14.07.21