Рішення

від 18.06.2021 по справі 754/7805/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 754/7805/20

Провадження № 2/761/3038/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 червня 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Буцан Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою з огляду на наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 3223382800:02:003:0013, що розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Денисівська сільська рада; земельної ділянки з кадастровим номером 3223382800:02:011:0012, що розташована за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Денисівська сільська рада; житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку за тією ж адресою. У зв`язку з тим, що з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України установлено карантин (постанова Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 р. № 211) та нотаріальні контори не працювали, діяли обмеження щодо перебування в громадських місцях, потрібно було перебувати на самоізоляції та без потреби не виходити на вулицю, позивач не зміг у встановлений законом термін звернутись із заявою про прийняття спадщини. 10.06.2020 року після зняття деяких карантинних обмежень позивач звернувся до державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, йому пояснили, що ним було пропущений встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, тому нотаріус надав позивачу відповідь за вих. № 1944/02-31/2 від 10 червня 2020 року про неможливість оформлення спадщини. Таким чином, просить суд визначити йому додатковий строк з дня набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Провадження у справі було відкрито 01.09.2020 р., відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання сторони, їх представники, представник третьої особи не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник ОСОБА_1 надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та задовольнити позов.

Заяв, клопотань, відзиву на позов представником Київської міської ради не направлялось.

Пояснень від представника П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори до суду не надходило.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. 223,280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Київської міської ради на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши надані докази та надавши їм належну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 23.10.2019 р. складено актовий запис № 1491.

Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 є рідним сином померлого ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво пронародження, копія кого долучена до матріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як це визначено ст. 1217 ЦК України.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, відповідно до положень ст. 1218 ЦК України.

За приписами ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так, за померлим ОСОБА_2 відкрилась спадщина та позивач звернувся до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори з відповідною заявою.

10.06.2020 р. державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із пропуском позивачем строку для прийняття спадщини згідно ст. 1270 ЦК України.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В свою чергу часом відкриття спадщини, відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Позивач у заяві зазначає, що причини пропуску шестимісячного строку, встановленого для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними з огляду на введення в Україні жорсткого карантину з 12.03.2020 р. по 22.05.2020 р. та перебуванням на самоізоляції.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 6121447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Так зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 13.03.2020 р. у постанові у справі № 314/2550/17.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 № 211 від 11.03.2020 р. установлено карантин з 12 березня 2020 р. на всій території України Карантин встановлений на території України було продовжено на підставі постанов КМУ від 20.05.2020 р. та 17.06.2020 р. до 31 липня 2020 р.

Особливий порядок надання послуг, в тому числі і нотаріальних визначено постановою КМУ По внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 р. № 343, постановою КМУ Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів від 20.05.2020 р. № 392.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.

В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За обставин встановлених в судовому засіданні, враховуючи, що позивач об`єктивно не мав можливості вчасно подати відповідну заяву до нотаріальної контори, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання відповідної заяви терміном у 2 місяці.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,133-141,258,259,263,268, 280-285,352,354 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) додатковий строк тривалістю в два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 18.06.2021 року.

Суддя: