Рішення

від 05.07.2021 по справі 937/923/21

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 05.07.2021

Справа № 937/923/21

Провадження № 2/937/1573/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати відповідача ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 отримала у нього в борг: 26.09.2017 року суму в розмірі 35000,00грн., а також 29.09.2017 року суму в розмірі 4000доларів США, взамін яких пообіцяла віддати йому належну їй земельну ділянку площею 4,8281га. на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Внаслідок належного виконання своїх зобов`язань остання передала йому оригінали державного акту та розписок. Грошові кошти ОСОБА_3 як повідомила, отримала у нього на лікування, оскільки хворіла, і на випадок смерті в розписках зазначила, що земельна ділянка залишається йому. Однак, в зв`язку з його юридичною необізнаністю, він не знав, що землі сільськогосподарського призначення не можна відчужити у будь-який спосіб, в тому числі, що дана розписка на випадок смерті ОСОБА_3 не має юридичної сили в частині отримання на випадок її смерті у спадок дану земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_3 він звернувся до її сина, відповідача по справі, з вимогою про повернення вищевказаних сум, а саме 35000 грн. та 4000доларів США, який спочатку зазначав, що він не приймав спадщину, і у нього не має ніяких грошей. Про те, що ОСОБА_4 оформив спадщину після померлої матері та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.01.2020 року, він дізнався в серпні 2020 року, після того, як звернувся за правовою допомогою до адвоката. Відразу він звернувся до відповідача з вимогою про повернення вищевказаних коштів, який зазначив, що не збирається повертати йому суму боргу, що послужило підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення суми боргу. В послідуючому йому стало відомо, що 06 липня 2020 року відповідач передав в оренду вищевказану земельну ділянку фермерському господарству Агро-Жива , яке фактично сплачує йому кошти за користування земельною ділянкою, а відповідач жодним чином не вчиняє жодних дій по поверненню боргу. За таких обставин вважає, що він вправі звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача суми в розмірі 35000,00грн., в тому числі з урахуванням інфляції в сумі 2940,00грн., 3% річних в сумі 1750,00грн., а також про стягнення суми в розмірі 4000доларів США в гривні за офіційний курсом на день подання позову в сумі 111600,00грн. До теперішнього часу борг не повернуто, тому він просить суд стягнути з ОСОБА_2 суму в розмірі 151290,00грн. та судові витрати в сумі 1521,00грн. які він поніс при зверненні до суду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, але надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі, не заперечують розглянути справу в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші по закінченню терміну зберігання так як адресата не було дома та вона не отримує поштове повідомлення. Відзив не надано. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, 26.09.2017 року та 29.09.2017 року позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за договорами позики надав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 грошові кошти в сумі 35000,00грн. та в сумі 4000доларів США, що станом на момент пред`явлення позову становить 111600,00грн. Зазначені договори позики укладені сторонами у вигляді розписок (а.с.7,8).

Згідно розписок, ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобов`язання за розписками надала позивачу ОСОБА_1 державний акт серії ЗП №178898 від 03.11.2009 року на право власності на земельну ділянку площею 4,8281га, кадастровий номер: 2323083900:05:034:0024, розташовану на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, яка належала їй на праві власності.

Відповідно ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно матеріалів справи 11.04.2019 року боржник ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, що підтверджується копією довідки Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 1430/21.24-137 від 15.08.2020 року (а.с.9).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦПК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом згідно позовної заяви встановлено, що в серпні 2020 року позивачу стало відомо, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.01.2020 року оформив у приватну власність земельну ділянку площею 4,8281га, кадастровий номер: 2323083900:05:034:0024, розташовану на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, державний акт серії ЗП №178898 від 03.11.2009 року, яка належали на праві власності спадкодавцю ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав (а.с.10-14).

Згідно ч.1, 3 ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як зазначає позивач у позові, після смерті ОСОБА_3 він звернувся до її сина ОСОБА_2 , відповідача по справі, з вимогою про повернення вищевказаних сум, а саме 35000,00грн. та 4000доларів США, яка до теперішнього часу не виконана відповідачем та сума боргу не повернуту.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За даними Держкомстату України величина індексу споживчих цін (індексу інфляції), в період з квітня 2019 року по листопад 2020 року, відповідно до інформації Міністерства фінансів України /https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/, становить за: 2019 рік: квітень - 101,0 %; травень - 100,7%; червень - 99,5%; липень - 99,4%, серпень - 99,7%, вересень - 100,7 %; жовтень - 100,7 %; листопад - 100,1 %; грудень -99,8 %; 2020 рік: січень - 100,2 %; лютий - 99,7 %; березень - 100,8 %; квітень - 100,8 %; травень - 100,3%; червень - 100,2%; липень - 99,4%, серпень - 99,8%, вересень - 100,5 %; жовтень - 101,0 %; листопад - 101,3 %; грудень - 100,9 %, січень - 101,3 %.

Згідно позовної заяви станом на дату подачі позову, сума боргу складає: 35000,00грн. - борг за розпискою від 26.09.2017року; інфляційні нарахування в сумі 2940,00грн. (35000 : 100 = 350 х 7,1 % (1,0 +0,7- 0,5-0,6-0,3 + 0,7 + 0,7 + 0,1 - 0,2 + 0,2 - 0,3 +0,8 +0,8 +0,3 + 0,2-0,6-0,2 + 0,5 +1,0 + 1,3+ 0,9, + 1,3) = 2940 грн.); 3% річних в сумі 1750,00грн. (35000 : 100 х 5% = 1750 грн.); 4000доларів США, в гривні за офіційний курсом на день подання позову в сумі 111600,00грн. - борг за розпискою від 29.09.2017року. Таким чином загальна сума боргу складає 151290,00грн.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що на даний час сума боргу не повернута в повному обсязі, відповідач, як спадкоємець боржника який прийняв спадщину, ухиляється від виконання зобов`язань, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача суму в розмірі 151290,00грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1521,00грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.7,8 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Таким чином заходи забезпечення позову, а саме арешт із забороною відчужувати на наступне майно, а саме на земельну ділянку площею 4,8281га, кадастровий номер: 2323083900:05:034:0024, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, яка розташована на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, на підставі ухвали Мелітопольського міськрайонного суду №937/923/21 від 30.06.2021 року продовжують свою дію згідно строків, встановлених ст.158 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 211, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 526, 625, 1046-1049 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_2 ), який мешкає: АДРЕСА_2 , суму боргу в розмірі 151290,00грн., яка складається з: 35000,00грн. - борг за розпискою від 26.09.2017року; інфляційні нарахування в сумі 2940,00грн.; 3% річних в сумі 1750,00грн.; 4000доларів США, в гривні за офіційний курсом на день подання позову в сумі 111600,00грн. - борг за розпискою від 29.09.2017року.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (і.н. НОМЕР_1 ), який зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_2 ), який мешкає: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1521,00гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко