Ухвала

від 21.07.2021 по справі 463/6245/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/6245/21

Провадження №1-кс/463/3739/21

У Х В А Л А

21 липня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

Cлідчий суддя - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

скаржників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

в м. Львові,

розглянувши скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про закриття кримінального провадження, -

в с т а н о в и в :

до суду надійшла скарга на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 від 20 жовтня 2020 року про закриття кримінального провадження №42016210000000023 від 01 квітня 2016 року.

Скаргу мотивуєтим,що оскаржуванапостанова прозакриття кримінальногопровадження невідповідає вимогамст.9КПК України,оскільки винесенабез проведенняналежного досудовогорозслідування обставинвчинення кримінальнихправопорушень передбаченихч.1ст.366,ч.1ст.383КК України,яке вчинивначальник відділукримінальних розслідуваньслідчого управлінняфінансових розслідуваньГоловного управлінняДФС уТернопільській області ОСОБА_6 .Оскаржувана постановаґрунтується напоказаннях особи,яка вчинилакримінальне правопорушеннята надомислах,які непідтверджені доказами.Слідчий непровів жодноїслідчої тапроцесуальної діїна встановленняфактичних обставинвчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушеньпередбачених ч.1ст.366,ч.1ст.383КК України.Слідчий невзяв доуваги,що правовакваліфікація кримінальнихправопорушень,відомості проякі внесенодо ЄРДР,не відповідаєвідомостям викладениму заяві.Слідчий невчинив необхіднихпроцесуальних таслідчих дійнаправлених наздобуття доказівшляхом отриманнядоступу доматеріалів кримінальногопровадження №3200014210000000045по обвинуваченням ОСОБА_3 ,в якихє доказивчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень.Слідчий невиконав вказівкислідчого суддіТернопільського міськрайонногосуду щодонеобхідності з`ясуванняякими самефактичними данимиволодів ОСОБА_6 щодо незаконностірозповсюдження службовимиособами ТОВ«МЕЛВІС» комп`ютерної програми ІСУ «МЕЛВІС», які послугували підставою для написання рапорту, а в подальшому для внесення відомостей до ЄРДР та якими доказами це підтверджується. Слідчий не врахував правову оцінку слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду щодо безпідставності посилання слідчого на висновки службової перевірки від 26 квітня 2016 року, оскільки наявність чи відсутність в діях особи ознак злочину встановлюється за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі достатності зібраних доказів, які відповідають критеріям належності та допустимості. Слідчий не перевірив на відповідність фактичним обставинам відомості, які отримав під час допиту ОСОБА_6 , зокрема, щодо виявлення ним обставин, що свідчили про вчинення службовими особами ТОВ «МЕЛВІС» кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.176 КК України.

Слідчий не здобув доказів фактичної наявності у матеріалах кримінального провадження №3200014210000000045 належних та допустимих доказів, що свідчили про вчинення службовими особами ТОВ «МЕЛВІС» кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.176 КК України. Слідчий не взяв до уваги, що повідомлення ОСОБА_6 про вчинення службовими особами ТОВ «МЕЛВІС» кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.176 КК України при очевидній відсутності події злочину не може вчинятись без наявності прямого умислу. Слідчий не встановив мотиви повідомлення ОСОБА_6 про вчинення службовими особами ТОВ «МЕЛВІС» кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.176 КК України при очевидній відсутності події злочину. Слідчий не встановлював наявність чи відсутність інших осіб-замовників зацікавлених у завідомо неправдивому повідомленні ОСОБА_6 про вчинення службовими особами ТОВ «МЕЛВІС» кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.176 КК України при очевидній відсутності події злочину. Слідчий вчинив очевидну службову недбалість, оскільки, не провівши жодних слідчих дій 20 жовтня 2020 року повторно виніс постанову про закриття кримінального провадження №42018210000000023 із змістом, який ідентичний змісту постанови, яка 22 вересня 2020 року вже була скасована слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова. Вищенаведені недоліки досудового розслідування вказують на невиконання слідчим вимог ст.9 КПК України та є підставою для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження №42018210000000023.

В судовому засіданні скаржники підтримали скаргу з аналогічних підстав.

Представник суб`єкта оскарження - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, в судове засідання не з`явився, заперечення не подав, надав матеріали кримінального провадження. У зв`язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб`єкта оскарження на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скаргу слід задоволити виходячи з таких підстав.

Згідно оскаржуваної постанови від 20жовтня 2020року слідчим кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016210000000023 від 01 квітня 2016 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Жодних заперечень з приводу викладених у скарзі доводів на адресу суду також не скеровано.

Частина перша ст.22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Окрім того, аналізуючи постанову про закриття кримінального провадження та надані ухвали слідчих суддів про скасування попередніх постанов, слідчий суддя погоджується із доводами скаржника про те, що слідство проведено неповно, а висновки слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення є непереконливі та зроблені без достатнього обґрунтування.

Так, у відповідності до положень ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 40 КПК України визначено повноваження слідчого.

Судом встановлено, що слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_5 здійснювалось досудове розслідування матеріалів кримінального провадження №42016210000000023 від 01.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.1 ст.383 КК України по факту вчинення начальником відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_6 , використовуючи своє службове становище, з корисливих мотивів, завідомо неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.176 КК України шляхом складання та подання рапорту про виявлення кримінального правопорушення в діях службових осіб ТОВ «Мелвіс», а також вчинення службового підроблення, а саме внесення до рапорту недостовірних відомостей.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ( ОСОБА_7 ) від 27.08.2019 року у справі №607/19951/19 скасовано постанову начальника СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_8 від 25.06.2019 року про закриття кримінального провадження №42016210000000023. Крім того, слідчим суддею надано слідчому вказівки щодо проведення низки слідчих дій для проведення ефективного досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Окрім цього, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2020 року у справі №463/1151/20 скасовано постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 від 27.01.2020 року про закриття кримінального провадження №42016210000000023 від 01.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.1 ст.383 КК України, та зазначено про недоліки слідства.

З представлених суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що після скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження слідчим не проведено жодних відповідних слідчих (розшукових) дій, про які зазначалося, в тому числі і в ухвалах слідчих суддів, з метою забезпечення повноти досудового розслідування та встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.1 ст.383 КК України. Слідчим не вжито заходів щодо неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних процесуальних рішень, в передбачений кримінальним процесуальним законодавством строк, а відтак і не виконано вказівок і доручення про проведення досудового розслідування від 08.10.2019 року та вимог ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.08.2019 року та ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2020 року.

Окрім цього, приймаючи вказану постанову, слідчий формально прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_6 , який показав, що ним проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014210000000045 від 02.06.2014 року щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах директором ТОВ «Мелвіс» ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст, 212 КК України. В ході розслідування даного кримінального провадження встановлено, що службові особи ТОВ «Мелвіс» (код ЄДРПОУ 21135193, Тернопільська область, Гусятинськнй район, с. Котівка), використовуючи своє службове становище, отримавши 18.04.2007 року свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір - комп`ютери) програму ІСУ «Мелвіс», яка є аналогом комп`ютерної програми «Фінанси без проблем» фірми ОСОБА_9 , реалізовуючи протягом 2007-2015 р.р. вказану комп`ютерну програму суб`єктам господарської діяльності Тернопільської області, вчиняли дії по її незаконному розповсюдженню.

Разом з тим, слідчий не врахував, що вказане кримінальне провадження у послідуючому було закрито провадженням у зв`язку із відсутністю події злочину і за позовом скаржника йому у відповідності до рішення суду з держави стягнуто кошти за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності.

Тому суд погоджується із доводами скаржника про те, що слідчий не взяв до уваги і не надав оцінки тому факту, що повідомлення ОСОБА_6 про вчинення службовими особами ТОВ «МЕЛВІС» кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.176 КК України при очевидній відсутності події злочину не може вчинятись без наявності прямого умислу. Формальні його покази про те, що у ході розслідування кримінального провадження встановлено, що службові особи ТОВ «Мелвіс» (код ЄДРПОУ 21135193, Тернопільська область, Гусятинськнй район, с. Котівка), використовуючи своє службове становище, отримавши 18.04.2007 року свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір - комп`ютери) програму ІСУ «Мелвіс», яка є аналогом комп`ютерної програми «Фінанси без проблем» фірми ОСОБА_9 , реалізовуючи протягом 2007-2015 р.р. вказану комп`ютерну програму суб`єктам господарської діяльності Тернопільської області, вчиняли дії по її незаконному розповсюдженню, є просто словами, які не підтверджені жодними фактами, в тому числі зверненням фірми ОСОБА_9 про порушення авторського права на твір - програмне забезпечення, наявності доказів підроблення свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір - комп`ютери) програму ІСУ «Мелвіс» не спростовують доводи скаржника про скоєння злочину.

А тому з метою виконання вимог ч. ст.9 КПК України слідчому слід у встановленому законом порядку отримати доступ до матеріалів кримінального №32015210000000062 від 28.04.2015 року, дослідити їх, перевірити викладені скаржником факти, надати оцінку фактичним обставинам справи, виконати вказівки надані слідчими суддями під час скасування попередніх постанов.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що органом досудового розслідування, окрім формальних процедур, які стосуються суті кримінального правопорушення, не було вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування. Висновки про відсутність в діянні складу злочину є необґрунтованим та завчасними, оскільки слідчим не проведено необхідного переліку слідчих дій спрямованих на встановлення істини у справі.

Беручи до уваги наведене, а також керуючись принципом змагальності кримінального процесу, приходжу до висновку, що скаргу слід задоволити та скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Керуючись вимогами статтей 9, 284, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -

у х в а л и в :

скаргу задоволити.

Скасувати постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 від 20 жовтня 2020 року про закриття кримінального провадження №42016210000000023 від 01 квітня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26 липня 2021 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1